Хочу Миру в Україні щоб усі жили!

Автор: Олена Проніна
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-01-20 02:13:10
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

4 стихії

Ятриться горизонт на серці  струмом,
Молотять жорна долі в порох-сажу,
Та полум'ям відтяти вільні думи
Не в силах кулі й гаубиці вражі.

Життя втікає швидко, мов крізь решето.
Вода полоще бруд, та все даремно!
Тварюки звичні по сусідах вештати
Приречені загинути. Нікчемні.

Пройдисвіт-вітер виє псом побитим,
На долю нарікає без притулку,
Та вправно розпинає моск*витів,
Зросивши кров'ю вулиці й провулки.

Земля ковтне мерзоту й гірко сплюне.
Назвімо нечисть дармовим компостом,
І той, хто мітив на чужу трибуну,
Скуштує страву ту, що зветься помста.


    Тематичний вірш, що був написаний на конкурс в Instagram

История cоздания стихотворения:

3

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 86

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 5.

Радонька

Так і буде! Як ви вірно сказали, Олено: земля ковтне мерзоту і гірко сплюне!
А потім розквітне наша земля, омита сльозами та кров’ю. Розквітне і дасть життя наступним поколінням.

2023-03-21 09:59:36

Олена Проніна

Дякую Вам за візит та підтримку 👍

2023-03-21 13:34:28

Артур Дмитрович Курдіновський

Майстерно написано, Олено! Кожне слово - потужна правда! Дуже сподобався вірш. Беру до скарбнички!

2023-01-23 02:16:01

Олена Проніна

Дякую за увагу та теплий відгук

2023-01-23 10:23:03

Эдуард Неганов

Щиро дякую, Олена! Тримаймося и разом переможемо!

2023-01-22 21:03:37

Олена Проніна

Дякую! Тримаймося

2023-01-23 01:00:46

Кошениль Елена

Україна переможе! Олена, дякую за Вашу позицію!

2023-01-22 20:52:37

Олена Проніна

Дякую Вам

2023-01-23 01:09:51

Тимошенко Олександр

Дякую, за гарного патріотичного вірша

Стоїть хлопчина конопатий,
а поруч мама, ледь жива.
Його б на руки, підкидати ...
Нема...

Село стрічало на колінах,
а він лежав немов живий.
Він навіть в тому, що загинув -
правий.

І син стояв осиротілий,
нерозуміючий, мовчав.
Закрив собою Нені тіло,
хлопча.

Стоїть зігнулася матуся.
Ростила... ось, не вберегла...
Але , як гідний син - відбувся.
Хвала!

Країно! Захист твій надійний,
з гарячих, люблячих сердець.
Бо він тепер, навіть покійний -
БОЄЦЬ

2023-01-20 21:30:38

Олена Проніна

Дякую, гарно!

2023-01-22 11:56:27

Тимошенко Олександр

2023-01-22 18:32:54

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений