Нет статуса

Автор: Ирина Журавель
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2018-11-05 19:07:01
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

НЕ БУДИ МЕНЕ, ОСІННЄ СОНЦЕ...

Не буди мене, осіннє сонце,
Не питай чому, я не скажу...
Бо лиш місяць стане охоронцем
Мого сну, нічного міражу.
Не світи, затримайся ще трішки,
Дай напитись ніжністю до дна,
Відродитись з рідної усмішки,
Ніби й знала я усе життя...
Затуманив вечір мою душу,
Ти ж повів в безодню теплих снів,
Я самотність мрією порушу,
Тільки б зберегти її зумів.
Не буди мене! Я так не хочу
Йти холодним осені дощем,
Ти пробач наївність цю дівочу,
Що зігрілась за твоїм плечем.
Вже постукав місяць до світанку,
Ти ж, як тінь, за ним у ніч підеш,
Забери мене, мов полонянку.
Та лиш чемно в двері проведеш...
Дякую тобі, осіннє сонце,
Що збудило від хмільного сну.
Може й з ним ми зовсім незнайомці,
Може й рідні, я ще не збагну...

История cоздания стихотворения:

05.11.2018

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 221

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 3.

Иванна Гринчук

Гарно так! Дякую

2018-11-06 08:35:39

Ирина Журавель

Рада, що знайшло відгук!

2018-11-07 16:21:34

Максим Дунаев

Невероятно нежно! Браво!

Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5

2018-11-06 04:51:26

Ирина Журавель

Спасибо большое! Очень приятно!

2018-11-07 16:22:08

Виктор Шталь

Напишу коротко: чудово!
:)))

2018-11-06 03:56:25

Ирина Журавель

Дякую!

2018-11-07 16:21:00

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений