Автор: Амелькина Валюшка
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2021-05-06 19:22:20
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Не залишайте малюків!

Я дуже люблю рідну неньку,
Батьківську хату - рідний дім,
А ще бабусеньку сивеньку...
Я щіро дякую їм всім.

Вони для мене - цілий світ,
Який збагачує свідомість.
А навкруги повно сиріт,
Яких батьки - це невідомість.

Їм не судилося дізнатись
Любові, ласки рідних рук.
Вони не можуть хизуватись
Таким званням,як то "Онук"...

А потім виростуть ці діти
В ганьбі, знущаннях, срамоті...   
Не вчили ж їх життю радіти
І проіснують всамоті.

Тому я прошу вас, дорослі:
Не залишайте малюків!
Пройде буття у них наосліп:
Без  головних для серця слів...

А уявіть, як на землі багато
Людей, озлоблених на світ...
Їм буде в травні не до свята,
Нема родини у сиріт...

История cоздания стихотворения:

До дня сім'ї