Отсутствует

Автор: Леся Леся
Тема:Переводы
Опубликовано: 2024-03-18 08:22:38
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Дощі і вірші ( вільний переклад Л. Сашиної )

Зачастили дощі , і щоночі вірші зачастили;
В незачинені двері спішать один- одному вслід...
Чи холодною краплею скроню  пробило на виліт,
А чи руки свої я обдерла до крові об лід -

Я ніяк не збагну , тільки стало пекти до ознобу,
Той , хто мався зігріти , до мене чомусь не
спішить,
Став подібний до німбу в волоссі закріплений
обід,
Я б забула про всіх , але знов зачастили вірші...

Я б забула про все , та дощі , як срібляста запона
Перекрили шляхи , перебили встановлений час,
Врешті , все те було-  німб , і вогкості сірої повно,
Довга ніч , і вірші , і ключі , що губились не раз -

Я живу , але так , ніби хтось випробовує міцність,
Натягнувши пружину життя до кінця , до ривка,
До відмітки , що видна ледь ,  та за якою вже
вічність,
Щоб пружина залишилась цілою , і щоб рука

Не зривала смолистий сургуч запечатаних вікон.
Той , хто мавсь обійняти , до мене чомусь не
спішить.
Втім , усе , як завжди - темно , сіро  і так
непривітно,
А  в придачу - вночі зачастили дощі і вірші.
09.02.2022.

История cоздания стихотворения:

Дожди и стихи...
Лилианна Сашина
.. Зачастили дожди, и стихи по ночам зачастили;
В незакрытую дверь не стучась, пробираются в
дом...
Я никак не пойму: то ли каплей холодной навылет
Мне пробило висок, то ли пальцы царапнуло
льдом

Так, что стало больней, так, что дрожь пробрала
до озноба;
Тот, кто мог отогреть, притворился слепым и
глухим,
Стал похожим на нимб в волосах металлический
обод,
Я бы бросила всех, но опять зачастили стихи...

Я бы бросила всё, но дожди серебристой
портьерой
Преградили мне путь, отодвинув назначенный
час...
Впрочем, всё это было: и нимб, и размытая
серость,
И предолгая ночь, и стихи, и потеря ключа -

Я живу, будто маюсь... Меня проверяют на
прочность,
До отказа завод натянув, а точней - до щелчка,
До почти незаметной отметины - крохотной
точки,
Так, чтоб целой осталась пружина и так, чтоб рука

Не срывала смолистый сургуч с запечатанных
окон...
Тот, кто мог мне помочь, оказался слепым и
глухим...
Впрочем, всё как всегда - бесприютно, темно,
одиноко
И впридачу - ко мне зачастили дожди и стихи...
_______________________________________
Август, 2009 г.

2

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 99

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 5.

Світлана Пирогова

Майстерний переклад.

2024-03-27 10:46:09

Оксана Василець

Прекрасний талановитий переклад! Щиро дякую, Лесю!

2024-03-19 20:38:17

Леся Леся

Дякую!

2024-03-20 09:36:54

Оксана Василець

Лесю, від щирого серця вітаю з Днем Поезії! Натхнення, поетичних крил, нових гарних віршів, миру і добра!

2024-03-21 22:26:27

Леся Леся

Дякую, Оксано! Навзаєм!

2024-03-22 09:08:50

Тетяна Даніленко

Чудовий переклад!

2024-03-18 21:06:48

Леся Леся

Дякую!

2024-03-20 09:36:31

Позаштатна АП "Поточний момент"

Гарна робота. Супер.

2024-03-18 09:33:46

Леся Леся

Дякую!

2024-03-18 19:03:20

Омельницька Ірина

Можу сказати одне: хай Муза і надалі частіше гостює у вас, Лесю.
Гарна Поезія!

2024-03-18 08:52:52

Леся Леся

Дякую!

2024-03-18 19:03:43

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений