UA
|
Уже недалечко червоне яєчко: Вербна неділя в історії та традиціях / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Юрий Алешко
Тема:Переводы
Опубликовано: 2022-04-05 13:11:37
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Едуард Асадов - Мені завжди хотілось вірить в Бога (переклад з рос.) (ред.)
Я не вірю більше в вашого Бога. Якби він був,
ми б так не страждали. Моя мама ніколи, чу-
єте, ніколи не робила нічого поганого. Вона
навіть не залишала дядю Колю на ніч в іншій
кімнаті, поки вони не одружилися. Вона ходи-
ла в храм і сповідалася часто, і я. Дядя Коля
навіть курити кинув, що б мама не нервувала,
що це гріх. А ваш Бог взяв і прибрав її. Мені
там батюшка щось говорив, що мама буде не-
сти служіння Богу, тільки краще б вона несла
служіння тут, виховуючи нас.
Дівчинка Катя, 16 років, Маріуполь, 2022.
(епіграф перекладача)
Мені завжди хотілось вірить в Бога,
Адж з вірою все легше одоліть:
Хворобу, неміч, лихо, й після всього
Віддати душу в передсмертну мить.
В церквах, де блиск свічок і дим курінь,
З пишних ікон у оздобі сусальній
В ошаті німбу позирає ВІН
На весь наш світ, спокійний і печальний.
І той, хто серцем віру поглинав
З ЙОГО веління у величних дзвонах,
Урочисто і мудро поясняв,
Що світ по Божих рухає законах.
В Його руці, як стеблятка трави, -
Всі наші долі, щастя та нещастя,
І навіть волосина з голови
Без Бож’їй волі не посміє впасти.
А коли так, я хочу зрозумілість
Знайти в виру подій та відчуттів:
В стихіях, війнах, в дивах відкриттів,
І в тому, як приходять лихо й милість.
І спраглий до усього, що не зміг
Я осягнути в світі марнотратства,
В своїй душі не маю святокрадства,
Лиш потяг взнать речей природний біг.
ВІН сотворив наш світ. А потім – всіх:
Адама, Єву - так веде Писання.
А згодом, через їхнє ослухання
Погнав їх з раю за тілесний гріх.
Але ж коли Він зневажає гріх,
Навіщо сам створив їх різнополими
І потім поселив в Едемі голими?
Ось це хто б зрозуміти допоміг!
А яблуко в зеленій райській кущі?
Хіба цей міф у межах розуміння?
Адже ВІН, всеблагий та всюдисущий,
Хіба не мав провидіти грядуще
І запобігти те гріхопадіння?
І знову я у запалі повторю,
Що святотатства тут нема і тіні,
Адже повірить у Господню волю
Всім серцем мрію я о кожній днині.
Я чую скрізь: «Не пнись в знавці, розумник!
Не може розум всі збагнути речі».
То що ж робити? Вірити бездумно?
Чи вірить в те, що глузду суперечить?
І коли правда, що усе навкруг
Із Божого трапляється веління,
То звідки в світі стільки горя й мук
І стільки лиха в волі Провидіння?
Коли нас всіх шмагав воєнний смерч,
Там на уламках житл конали люди,
І діти гинули… І як мені забути,
Що ВІН дозволив весь той біль і смерть?
«Не впаде й волосина…» Постривай,
А як же тут? ? Хіба цього замало?
Сама земля стогнала та волала,
І корчився від муки небокрай.
Це за гріхи суворе покарання?
Ну що ж, хай так. Та тільки поясніть:
Припустимо, дорослі всі погані,
Хоч різні є, нехай не бездоганні,
Та діти чим могли так завинить?
Хто потурав катам усіх мастей?
Хто підбивав те сатанинське сальдо,
Коли палили заживо дітей
В Аушвіці, у Треблінці, в Бухенвальді?
І сто разів в подяці я припаду
До ніг того премудрого святого,
Хто допоможе в розумінні того,
Як діє ця Божественная влада?
Любов небес, а поруч – людські муки,
І цноту топче глум п’ятой своєю.
Як зрозуміти серцем цю науку?
Як розв’язати протиріччя теє?
Та хоч би й я. Які я мав провини?
Що злого та безчесного звершив?
Навчався, кепкував,складав вірші,
Курив, бував, - ось всі гріхи хлопчини.
Коли ж потому у трагічну мить
Фашизм підняв свій меч на Батьківщину,
Я встав, щоб свою землю захистить,
І для бійця священна та причина.
А коли так, і попри Божу волю
Не впаде й волосина із чола,
За що мені та воля принесла
В той клятий рік мою злиденну долю?
Звалитись в двадцять в чорнії страждання,*
А небеса безмовні та глухі.
Скажіть бо, за які ж то злодіяння
І за якії смертнії гріхи?
Тож, коли волі всупереч Всевишній
І волосина впасти не могла,
Тоді одна лиш думка тут права,
Одна із двох. Одна із двох, не більше:
Він добрий та слабкий, нажаль, мій друже,
І захистити нас не має змоги.
Або жорстокий, черствий та байдужий
І марно сподіватися на Нього.
Я в Бога так увірувати мрію,
І досі бережу надію ту,
Але коли речей не розумію,
Бездумно в серці віри не знайду.
Та коли впадуть сумнівів кайдани,
І віднайду я врешті мир і тишу,
Я стану самий відданий вірянин,
І віру ту вовіки не полишу.
История cоздания стихотворения:
*Едуард Асадов втратив зір в боях за
Севастополь у 1944.
1
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 287
Рецензии
Але попри все, хотілося б почути мотивації автора його перекладу і подання читачам міркування одіозного предствника держави, яка ігнорує не тільки божі заповіді а й суть життя взагалі.
Підступна реальність душу втомила,
Та й дні щасливі вже давно в її облозі,
Спрагу до щастя вона із втомою злила,
Тож хай дні наступні не будуть в тривозі
Нам світ, творцем життя , даровано такий,
Що падає на землю камінь, кинутий із пращі.
І якщо жити хочеш вільним-так живи, не вий,
Життя пантруй, якщо твій мозок не ледащий.
Але, по-перше, не зрозумів, з яких це пір Асадов став одіозним?
А щодо мотивації - найкращою відповіддю, мабуть, буде цитата із вірша:
А коли так, я хочу зрозумілість
Знайти в виру подій та відчуттів:
В стихіях, війнах, в дивах відкриттів,
І в тому, як приходять лихо й милість.
[...]
І коли правда, що усе навкруг
Із Божого трапляється веління,
То звідки в світі стільки горя й мук
І стільки лиха в волі Провидіння?
Тож мотивація така сама, як і в усіх філософських віршах - знайти відповіді на питання, які тебе хвилюють.
То дозвольте на рос.
Если бы мы могли всё понимать, что делает Бог, то мы могли бы быть на уровне Бога. Конечно же, Бог создал мужчину и женщину для продолжения рода, то дерево, плод которого автор назвал яблоком, а дерево то называлось деревом познания добра и зла, росло там не случайно. Я могу пофилосоствовать, но, как я уже сазала, нам, людям, недоступно полное понимание действий Бога из-за нашей ограниченности, как бы нам этого ни хотелось. Бог наш Творец. Мы, Его творение, и, если поступаем по Его заповедям, то делаем это себе на добро. Мы властны поступать, как хочем, но тогда и результат будет разным...
Дерущиеся, получившие травмы, конечно, должны обвинить не себя, а тех, кто их не разнял! Тоесть, другими словами, мы обвиняем Бога в том, что Он дал нам, людям, свободу...
Бог дал нам свободу, но за то, как мы ею распорядились, придётся перед Ним отвечать!!! Потому, что Он сказал, как надо. Человек создан свободным, но по нашей просьбе Бог может вмешаться в обстоятельства. Он слушает тех, кто поступает по Его воле и признаёт Его величие. И такие люди могут просить помощи и получать её!
Але при всьому тому, мій глузд не може осягнути, чому "люблячий" Бог створює світ, в якому обрікає невинних створінь на страждання, і карає за те, що не хочуть бути його слухняними маріонетками. В тій картині світу, яку малює Біблія, дуже багато протиріч... Уявіть, що в вас є домашні улюбленці, котрих ви обожнюєте. І от раптом вони починають битися один з одним, роздирати один одного на шматки... а ви замість того, щоб розняти їх, заспокоїти, - просто стоїте і спокійно спостерігаєте доки вони не сконають. Ось так чинить за Вашою логікою Бог. Тож навіть якщо він існує, він мені більше скидається на якогось садиста-експериментатора. Або програміста-двійочника, котрий написав багнутий код, все пішло не за планом, і тепер він не знає, як зупинити ту хрінь, яку наробило його чудо-творіння. Тут же протиріччя на протиріччі! Бог розсердився, що Адам і Єва його ослухались, але при тому він сам наділив їх свободою волі і тепер злиться, що вони її використовують не так, як йому хочеться. Питання: навіщо тоді свобода волі? Якщо вона не працює так, як було задумано, це в будь-якому разі баг розробника, але релігія, зрозуміло, в усьому робить винними міфічних Адама і Єву. Це через їхній косяк діти тепер народжуються із ДЦП та іншими діагнозами, які мені навіть страшно озвучувати... А Бог, звичайно, тут не при ділах, він все зробив ідеально!))) Дійсно, звучить смішно, якби не було так тупо та абсурдно
"зірок "не так і багато в світі поезії .
І завжди ,читаючи ,його, з сумом думаю : як шкода, що вік не служив своїм талантом Тому ,Хто його дає нам!(
З нього вийшов би класний християнський автор.
Пробачте,але я не може похвалити , нас відміну від інших ваших читачів, Юрій, ні цей його вірш , ні ваш переклад. ..
Бо якщо ця людина так і не зуміла повірити в Господа, то участі його душі у Вічності просто не позаздриш...
І гріх ціна тоді й усім трудам людини тут, на землі ,і всій її славі. ..
Благословіння вам та миру !
.
Не думаю , що це стало причиною таких поглядів . Скоріше
всього - та радянська атеїстична пропаганда ,що вливалася в серця людей десятки років, скалічила багатьом життя, і ще сьогодні дає про себе знати.
Хоча все можливо , і його серце в останні хвилини захотіло примирися з Господом. Бог любить кожну людину і чекає її покаяння . Але Його довготерпінню теж є кінець .
Юрій, а ви читали його шедевральний вірш на мою думку " Разрыв", чи
" Медвежонок"? Спробуйте їх перекласти . Дуже цікаві та повчальні.
Всього найкращого.
Вітаю Вас, Юрій!
Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
Питання віри дуже, дуже непросте. Не так просто його вирішити. Більшості очевидна безглузда жорстокість, недосконалість та неспреведливість світу не заважає вірити у люблячого Творця. Я зараз більше на стороні Асадова. Він, принаймні, чесний та відвертий.
На цей вірш-запитанняя я спробував відповісти https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=50355&poem=392948
Дякую за ваші рядки, було цікаво читати! З чимось погоджуюсь, з чимось- ні, але всеодно написано гарно!
Бережіть себе і своїх близьких!
Дякую за відгук та за Ваші співпереживання!
Разом переможемо!
Бережіть і ви себе
Дякую за теплі слова
«Бо твої держава і військо, і церква»
А цей гаджет навіть у класичній редакції цілком на нас, а Ви на кого все перекладаєте?
Без Нього кішка найсильніший звір.
Так а як вам, власне, переклад?
Можливо рівень експресивності і смачності вони мають однаковий, але чи це правильно?
И если с сердца кто-то снимет гири
И обрету я мир и тишину,
Я стану самым верующим в мире
И с веры той вовеки не сверну!
Якщо є якісь ідеї, як можна вдосконалити переклад, - буду радий допомозі. Припускаю, що це не ідеальна редакція, але вірш видався таким начасним, що поспішив зробити переклад чимскоріше. Можливо, ще буду редагувати
| Романтично і гарно Лесю! Мені сподобалось! |
| Рецензия от: Мишигас 2024-04-29 09:19:44 |
| Гарний образ кришталевих черевичків і вірш в цілому. |
| Рецензия от: Світлана Пирогова 2024-04-29 08:16:50 |
| Тільки так!!!! |
| Рецензия от: Кударенко Елена 2024-04-29 08:14:01 |
| Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
| Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
| Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |