Отсутствует

Автор: Владимир Бондаренко
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2015-09-14 23:32:57
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ГЕРОЙ НЕБЕСНОЇ СОТНІ - ОЛЕКСАНДР ЦАРЬОК

ЦАРЬОК ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ –
Герой України, кавалер ордена «Золота Зірка», оборонець Майдану,
мешканець села Калинівка Васильківського району Київської області

Світлій пам’яті Героя Небесної Сотні присвячується.

Олександрові було 55 років, коли 20 лютого 2014 року він загинув від вогнепальних поранень на вулиці Інститутській. З першого дня на Майдані, вірив, що все в нашій країні можна змінити на краще, треба тільки докласти зусиль. Він був життєлюбцем, оптимістом, полюбляв казати, що все буде «чікі-пікі». Займався ландшафтним дизайном, озелененням. Заготовляв саджанці фруктових дерев та винограду для власного саду, мав свою пасіку. У Олександра залишилась дружина і п’ятеро дітей: три сини і дві доньки. В період Майдану у старшого сина Олександра народилася донька – перша онука нашого Героя, яку він так і не побачив.

- Дідусю, ти рідний такий і такий незнайомий.
Чому з фотокартки у мене вдивляєшся пильно?
Торік обіцяв, що швиденько приїдеш додому...
Чи зовсім забув про онуку свою, про хрестини?

Я б так притулилась до тебе. Ти був би не проти,
Щоб міцно тебе обійняли мої рученята.
Я чую твій подих. Здається, він теплий, солодкий.
А щоки такі ж бо колючі твої, як у тата?

- Онуко моя, моя бджілко, то що ж я накоїв?
Пробач. Забарився навіки у справах пекучих.
Я трутнів поганих викурював з нашого рою
І тіло поклав на вівтар, щоб спасти наші душі.

А подих солодкий у мене, то, певно, від меду.
Його мої бджоли зібрали – такі працьовиті.
Смакуй досхочу. Я радітиму з того на Небі.
Лети, моя бджілко, тобі я зберіг медоцвіту.

- Татусю рідненький, не солодко донькам без тебе.
Було, мов твердиня міцна, твоє батькове слово.
Ще й досі відлунює той поминальний молебень,
Коли ціпеніли в жалобі зажурені вдови.

Сумують ландшафти маєтку. Каскад водоспадів
Дзюркоче пригнічено, наче сльозами стікає.
Нам боляче, тату, немає для серця розради,
Немає заміни – шукай хоч від краю до краю.

- Голубоньки-доньки, не треба так бідкатись, любі.
Я йшов на Майдан не за смертю – життя боронити,
Не дати катам довести Україну до згуби,
Щоб сором за нас вам не краяв серця перед світом.

Я саджанці маю – новітніх сортів винограду!
Подбайте про них, і як китиці соком наллються,
Смакуйте його досхочу. То для мене відрада.
А гроно з моїх дві долоні – від мене онуці.

- Синів своїх, батьку, ти вчив не боятись і вірить:
Все можна змінити, заможною буде Вкраїна.
Як саме зійшлися зірки у бурхливому вирі,
Штовхнувши тебе за межу у останню хвилину?

Зіткнулися на Інститутській Злобá й Непокора.
І нáдвечір вуличний бій був запеклий, кривавий.
Обпалені рани. Стріляли впритул ті потвори!
І що то за звір щурив око в оскал балаклави?!

- Сини мої, соколи, вчив я вас Неньку любити.
Та пестити в серці її – то наразі замало.
Я вас закликаю, сини мої, цим заповітом:
Постаньте за неї! Не киньте її на поталу!

Розбийте садок біля хати, зростіть мою мрію.
Коли ж зарясніють плоди, що аж віти прогнуться,
Частуйте усіх, хто гостинному дому зрадіє,
Але найрум’яніше яблучко дайте онуці!

- Коханий, мій друже, ми щастя плекали роками,
А лихо прийшло – нас навіки умить розлучило.
Чи стримать могла б я?.. Висить це на серці, мов камінь.
Які ж бо я мала б зібрати слова, яку силу?

Минули вже дні, як Майдану були роковини,
А я все гадаю, не можу ні їсти, ні спати:
Чому саме ти... не злякався... ні куль, ні дубинок?
Чому саме ти... мав стриножити... «Беркута» натиск?

- Ніколи, ніхто не спинив би мене, моя рідна.
Чи міг би я зрадити Совісті, Богу й Країні?
Нам шлях перетнуло щось надто брутальне й огидне,
То хто ж, як не я, мав знешкодити жало зміїне?!

Гукнув я тоді, що Героям померти не страшно.
Неправду сказав, бо життя над усе цінував я.
Так, страшно було, що базіки і кривдники наші
Країну щодня і щосили ведуть у провалля.

Квітник мій, кохана, – це я, ти до мене балакай,
Викохуй дітей та онуків; ото твої ліки.
І попри буремні часи й негаразди всілякі
Зросте Україна! Кажу ж: «Буде все чікі-пікі!»

Герої небесної сотні повстали проти насилля, несправедливості та брутального зґвалтування своєї країни. Кожен здійснив особистий подвиг:  віддав найцінніше – своє життя – заради нової України. (С)
Вічна пам'ять героям!

История cоздания стихотворения:

Велика подяка від мене натхненому автору і невтомному організатору цього проекту Федишин Оксані Василівні за уважний супровід цієї роботи від початкової ідеї до її втілення. Щиро дякую акторам Чернігівського обласного молодіжного театру, які, захопившись ідеєю проекту, у вільний від підготовки до відкриття сезону час прочитали цей вірш у ролях, а саме:

Від автора - актор Микола Пономаренко
За Олександра Царька - заслужений артист України Олексій Биш
За дружину - заслужена артистка України Любов Веселова
За доньок - артистка Оксана Приходчук
За синів - артист Євген Сидоренко
За онуку - учениця 1-го класу ЗСШ №3 м. Чернігова Ніка Приходчук

У цій мелодекламації використана музика:

Станіслав Людкевич, "Вокаліз". Вик. хор українського радіо.
Джуліо Каччіні. "Аве Марія". Вик. хор хлопчиків "Libera" (Великобританія).
Сергій Рахманінов. "Вокаліз". Вик. Галина Вишневська.
Сергій Борткевич. Симфонія №1 Ре мажор. Вик. симфонічний оркестр "Філармонія" Чернігівського обласного центру фестивалів та концертних програм, Художній керівник та головний диригент Микола Сукач.
Вольфганг Моцарт. "Реквієм". Вик. капела "Думка".

Давайте читати, слухати, пам'ятати.
ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ!

1

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 1454

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 17.

Елена ТомА

Дуже емоціонально, зворушливо написано.
Слава Украині!

2022-02-20 13:15:11

АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія"

Героям Слава! Ще раз дякую тобі, Олено, за пам'ять!

2022-02-22 00:19:46

Елена ТомА

2022-02-27 21:46:14

Игорь Магнум

Дякую за чудову пам'ять про героя. Слава Україні!

2021-02-20 21:18:52

Вики

Дякую вам. Слава героям України.

2021-02-20 21:14:02

Тетяна Лавинюкова

Володимире, пишу ще раз. Твір справляє сильне враження. Пригадую, як Ви читали його на презентації книги в музеї Небесної сотні. Навіть у "монохромному" виконанні вражає. Одна з найкращих присвят у книзі, ціла патріотична вистава.
А пишу от чого. О.В.Ф. сказала, що у Вас, можливо, є примірники книжки. А я досі розсилаю книжки родинам героїв, але примірники закінчуються. ОВФ порадила звернутися до Вас.

2018-02-07 19:34:44

Владимир Бондаренко

Дякую, Тетяно! Так, у мене ще є декілька книжок. Деталі у листі, який я щойно надіслав на Ваш email.

2018-11-06 09:27:16

Тетяна Лавинюкова

Володимире, дякую за відповідь. Тепер є можливість додавати до тексту твору відео. Гадаю, що у Вас є відео-варіант мелодекламації.

2018-11-06 10:36:18

Владимир Бондаренко

На жаль, відео немає.

2018-11-06 13:42:05

Тетяна Іванова Юртина

Шановний Володимир, щира подяка Вам, за цей проникливий, душевний і дуже щирий твір! Читала і плакала...
Герої не вмирають! З повагою до Вас!

2017-11-08 12:43:45

Владимир Бондаренко

Шановна Тетяно! Дякую за щирий відгук.

2017-11-20 11:30:04

Окрыленный Небом

Дуже сильно... побудова, контрасти...проживається, відчувається...
Дуже болюча тема... Дуже велика ціна була заплачена - ціна в людські життя... Ціна для змін в країні... Це було неминуче...І це Трагедія...

2016-02-16 23:06:29

Окрыленный Небом

Вічна Память...

2016-02-16 23:06:52

Окрыленный Небом

вічна память полеглим в цій боротьбі...

2016-02-16 23:08:20

Владимир Бондаренко

Те, що трапилось, важко зрозуміти, неможливо виправдати ніякими причинами чи обставинами. Про це треба пам'ятати. Дякую за прочитання і співчуття людському горю.

2016-02-17 10:06:20

Млечный Путь

Я з болем в серці прослухала цей грандіозний реквієм. Тема дуже відповідальна. Для написання такого вірша, ой скільки треба наснаги. Важливо, щоб не зповзти в лжепатріотизм. У Вас вийшло дуже щиро. Це, я думаю, самий кращій твір у проекті "Дзвони серця". Взяла собі в скарбничку.
Велика пошана і спасибі виконавцям. Особливо, Нюті.
Слава Герою!

2015-11-07 23:04:52

Владимир Бондаренко

Є серед нас люди, які переймаються чужими скорботами і турботами більше, ніж своїми. Проект "Дзвони серця" - яскрава сторінка Порталу. Дай Господь Оксані Федишин сил фізичних довести цей доробок до логічного завершення, а духовних у неї вистачить на десятьох! Нехай девізом для всіх, хто став причетний до цього проекту, будуть слова Роберта Рождєствєнського: "Вспомним всех поименно, горем вспомним своим... Это нужно — не мертвым! Это надо — живым!"

2015-11-08 19:35:26

Млечный Путь

Низький уклін всім учасникам цого реквієма.

2015-11-08 22:08:05

Млечный Путь

Володимир! З Днем Народження, талановитий друже. Повернулася до Вашого твору, який мене вразив ще з першого читання-прослуховування. Сколихнулись знову в серці почуття великої втрати найкращих синів України. Серце плаче за ними. Ця тема і для мене дуже хвилююча. Я теж приймала участь в проекті. Переклала вірш Андрія Зеленського про
Зайка Я. Я. і написала "Баладу про Дмитра Чернявського". Дмитру вчора, 05.03.2016. виповнилося б 24 роки. Не судилося...Загинув на 8-ий день після 22-их роковин, 13.03.2014.
Я вдячна Вам за такий вагомий вклад в справу пам'яті про полеглих Героїв Небесної Сотні.
Низький уклін Вам і всім учасникам реквієму.

2016-03-06 10:42:05

Валентина Леушина

Доброго вечора, Володимире, неперевершений Ваш вірш, прчитала на одному диханні. Чудово зобразили події, які відбулися на майдані, діалоги між батьком і дітьми, онукою, коханою, дякую дуже вражена Вашим талантом, бажаю Вам натхнення і творчих злетів!

2015-09-22 19:31:15

Владимир Бондаренко

Дякую, Валентино, за Ваш щирий відгук!

2015-09-23 09:30:59

Серж Правдивый

ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ!

2015-09-18 17:44:54

Владимир Бондаренко

2015-09-18 22:15:15

Четарева Наталья Владимировна

Володя, восхищаюсь...и плачу...

Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5

2015-09-17 23:58:20

Владимир Бондаренко

Как интересно в жизни получается: если бы я не пришел на этот сайт по Вашему следу, то ничего ЭТОГО в моей жизни могло и не быть. Но правильные слова, высказанные вслух, как молитва, очищают душу. Спасибо Вам!

2015-09-18 07:13:57

Четарева Наталья Владимировна

Володя, с Вашим приходом на сайте появился еще один замечательный поэт, композитор и певец. Радуюсь!

2015-09-18 10:45:12

Владимир Бондаренко

Спасибо, Наташа! Я бы рад воспринять это как аванс на то, что еще впереди, но, увы, с голосом вряд ли что-нибудь изменится к лучшему. В остальном - буду стараться.

2015-09-18 12:13:19

Четарева Наталья Владимировна

Володя, чудеса все же случаются. Я часто слушаю Вас.

2015-09-18 12:41:05

Владимир Бондаренко

Мне приятно. Спасибо!

2015-09-18 14:27:50

Тетяна Сливко

Талановито , безперечно. Відчувається,що автор пропустив кожен рядок , як і історію героя через своє серце. Жаль, що про це вже забувають наші можновладці. Лише піаряться на цій трагедії. Дякую за Ваше добре серце.

2015-09-17 17:12:46

Владимир Бондаренко

Дякую, Тетяно! А ще б хотілося побачити на лаві підсудних, а потім за гратами тих потвор, що стріляли і тих, що скеровували цих стрільців.

2015-09-17 18:43:31

Альгиз

Володимире, це не просто вірші....це величезна робота, гарна робота. Багато сказати не можу, не володію настільки українською. Але повірте, моє серце все відчуло. Низько уклін вам.
Дякую. І вічна пам'ять Герою..

2015-09-17 17:03:06

Владимир Бондаренко

У Вас прекрасный украинский, Лефара! Спасибо за отзыв. Вы сказали, что пропустили все через сердце, так же, как и я. И это главное. Спасибо Вам! А к русскому языку у меня нет никаких предубеждений, несмотря на то, что творят его носители. Слава Богу, и среди них есть немало настоящих, порядочных людей, многих я знаю лично.

2015-09-17 18:37:57

Наталия Бугаре

Я так сьогодні наплакалась над цим віршем, що не годна включити розум... Вбивчий хід написати вірш-звертання від найрідніших. Завтра заспокоюсь і вже гляну його на холодну голову, але не тут. Тут тільки подяка. Це дійсно пробирає до кісток. Це більше ніж поезія, це втілення глибокого болю і людянності. Бо співчуття - це твій біль в моєму серці. Цей вір писало серце, що уміє співчувати по-справжньому.

Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5

2015-09-16 00:44:31

Владимир Бондаренко

Шановна Наталіє! Ваш спонтанний відгук знову збуджує в мені той вихор почуттів, який охопив мене після перечитування публікацій про Героїв Небесної Сотні, у тому числі про Олександра Царька. Велика честь і гордість для мене стати учасником проекту "Дзвони серця", який ведуть на порталі мужні, талановиті люди. В плані емоцій - ми на одній хвилі, це точно. Чекатиму Ваших коментарів "на холодну голову" - про вірш і про мелодекламацію. Дякую Вам за увагу до цієї роботи!

2015-09-16 01:18:26

Наталия Волынец

Володимире, тепер я розумію чому Ви так довго мовчали. Мовчання - золото. Ваш твір, це коштовна річ. Щодо декламації - у мене особиста думка... Дуже сподобалось як читала маленька дівчинка.

2015-09-15 23:01:03

Владимир Бондаренко

Дякую, Наталіє! Мені приємно, що твір Вам сподобався. Це дає деяку впевненість, що про мого героя - справжнього Героя, не уявного ЛГ, - дізнається якомога більше людей. А дівчинка - Ніка Приходчук - справжнє чудо! Її щирість і глибоке розуміння тексту і ролі не викликає жодних сумнівів.

2015-09-16 00:30:01

Ника Неви

Це неможливо було просто слухати, Володимире, це треба було прожити.

Прожила – кожний рядок, кожну кому, кожну крапку.
Ви дуже талановитий автор!

Зуміти так поєднати біль втрати чоловіка, батька, дідуся та безмежну віру в майбуття рідної країни по силам тільки тому, хто пропустив кожен рядок крізь своє серце. Тому, хто відчув страх перед невідворотною годиною смерті, біль усіх тих, хто стояв на Майдані та бажання кращої долі рідній країні.

Від усього серця дякую Вам за вірш, дякую всім акторам, які зробили таку сильну та зворушливу мелодекламацію, особливо дякую моїй маленькій тьозці Ніці Приходчук за неймовірні відчуття від емоцій, які я пережила за ці хвилини.

Особистий подвиг однієї людини… як багато в цих словах…

Хочу подякувати Оксані Василівні за неймовірну терплячість та чисте серце, за тяжку працю над цим проектом. Але то було варто зробити. Доки в нашій країні є такі автори – пам'ять про наших героїв буде жити в серцях наших дітей та онуків.

Ще раз від усього серця дякую всім, хто працював над проектом.
Слава героям!

2015-09-15 21:24:15

Владимир Бондаренко

Шановна Ніко! Щиро дякую Вам за те, що були налаштовані прожити "кожний рядок, кожну кому, кожну крапку." За те, що так само гостро відчуваєте біль утрати в одній окремій сім'ї і поділяєте віру в майбуття нашої країни. Як би я хотів, аби у нас не було таких кривавих подій, які потім стають джерелом мистецького натхнення. Але вони є. Герої Небесної Сотні свою місію виконали. Наша місія - зберегти про них пам'ять. Мені буде приємно передати Ваші слова подяки акторам і маленькій Ніці Приходчук. Їй було важче за всіх, але вона справилась на відмінно.

2015-09-16 01:02:32

Оксана Васильевна Федишин

Дякую, Ніко. Робота над цілим проектом - дуже тяжка і виснажлива. Я б її сама фізично не осилила, якщо б не підключалися з допомогою доброзичливі здібні люди. Ім - шана і подяка.
Але кожен народжений твір - для нас велика приємність.

2015-09-18 14:26:26

Оксана Васильевна Федишин

Цікавий мистецький твір.
Настільки цікаве орнаментальне поєднання форм та образів, настільки зворушливий діалог, настільки багата праця,… - талантище!
Щире вам спасибі, Володимире.
Вічна пам’ять Герою!

2015-09-15 16:28:01

Владимир Бондаренко

99% поту у цьому є, це точно. І не тільки мого. Щиро дякую Вам, Оксано, за те, що запросили до цього проекту, за цінні поради і вчасні підказки.

2015-09-18 07:24:13

Оксана Васильевна Федишин

2015-09-18 14:30:20

0502344138

😓😓😓💜👍

2015-09-15 00:21:38

Владимир Бондаренко

2015-09-18 07:15:40

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений