UA
|
Уже недалечко червоне яєчко: Вербна неділя в історії та традиціях / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
АП - Авторские программы регистрируются по согласованию с Администрацией сайта. Авторы УПП самостоятельно разрабатывают и проводят мероприятия в своих программах без непосредственного участия Администрации.
Подробнее можно узнать тут
Подробнее можно узнать тут
Автор: АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія"
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-03-09 08:40:18
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ДНІ
Березень в Україні - місяць Великого Кобзаря - Тараса Григоровича Шевченка. Привітаймо його
віршами, роздумами, розповідями про зустріч з поезією Шевченка у наших долях.
Ліна Костенко
КОБЗАРЮ
Кобзарю,
знаєш,
нелегка епоха
оцей двадцятий невгомонний вік.
Завихрень - безліч.
Тиші - анітрохи.
А струсам різним утрачаєш лік.
Звичайні норми починають старіти,
тривожний пошук зводиться в закон,
коли стоїть історія на старті
перед ривком в космічний стадіон.
Вона грудьми на фініші розірве
Чумацький Шлях, мов стрічку золоту.
І, невагома, у блакитній прірві
відчує враз вагому самоту.
І позивні прокотяться луною
крізь далі неосяжно голубі...
А як же ми,
співці краси земної?
Чи голоси у нас не заслабі?
Чи не потонуть у вітрах простору?
Чи сприймуть велич нової краси?..
Тарас гранітний дивиться суворо:
- А ви гартуйте ваші голоси!
Не пустослів'ям,
пишним та барвистим,
не скаргами,
не белькотом надій,
не криком,
не переспівом на місці,
а заспівом в дорозі нелегкій.
Бо пам'ятайте, що на цій планеті,
відколи сотворив її пан Бог,
ще не було епохи для поетів,
але були поети для епох!
История cоздания стихотворения:
На сторінці Важливої події можна переглянути папку "У Вінок Кобзареві - 2016" з віршами наших
колег авторів УПП, присвячених Великому Кобзарю.
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 700
Рецензии
Всего рецензий на это произведение: 8.
Цікавим віршем вшанувала Ліна Костенко Слово великого Тараса.
Дякую, Тетяно, за пам"ять.
Дякую, Тетяно, за пам"ять.
2017-03-09 19:43:06
Вдови загиблих бійців АТО читають Шевченка... https://www.youtube.com/watch?v=gty_A2lZPg0
2017-03-09 20:23:56
Ліна Костенко ніколи не чула про райку... та й що краще чого - це вирішують самостійно... Гарно що хоч один дописувач пам"ятає про 9-те березня, про Кобзаря...
Ліна КОСТЕНКО:
"Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите не війні.
Лилась пожежі вулканічна лава,
стояли в сивих кратерах сади.
І захлиналась наша переправа
шаленим шквалом полум'я й води.
Мені б ще гратись в піжмурки і в класи,
в казки літать на крилах палітур.
А я писала вірші про фугаси,
а я вже смерть побачила впритул.
О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!
Душа в словах – як море в перископі,
І спомин той – як відсвіт на чолі…
Мій перший вірш написаний в окопі.
Він друкувався просто на землі."
Ліна КОСТЕНКО:
"Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите не війні.
Лилась пожежі вулканічна лава,
стояли в сивих кратерах сади.
І захлиналась наша переправа
шаленим шквалом полум'я й води.
Мені б ще гратись в піжмурки і в класи,
в казки літать на крилах палітур.
А я писала вірші про фугаси,
а я вже смерть побачила впритул.
О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!
Душа в словах – як море в перископі,
І спомин той – як відсвіт на чолі…
Мій перший вірш написаний в окопі.
Він друкувався просто на землі."
2017-03-09 15:19:14
Шевченко в Кам`янці
Стоїть Шевченко молодий в граніті,
Щодня стрічає в Кам`янці зорю.
До нього йдуть поважні люди й діти
Віддати в день цей шану Кобзарю.
Століття в безвість ссипались намистом –
Не в силах ми спинити плин часу.
Колись, Тарасе, ти ходив цим містом
І милувався на його красу.
На схилах біля сивої фортеці
Ти, мабуть, зачарований стояв
І захвату не міг здержати в серці:
«Який митець картину цю писав!?»
Каньйоном милувався і церквами,
Мости старезні крок відчули твій,
Писав про місто перлами-словами
Ти в «захалявній» книжечці своїй.
Сплили роки за Смотричем-рікою,
Тобі, Кобзарю, нині 200 літ,
Та душі кам`янчан завжди з тобою
І бережуть твій вічний «Заповіт».
Стрічай, Шевченку, Кам`янця світання,
Ще не одна зійде над ним зоря.
Хай лине слово волі і братання,
Звучить безсмертна мова Кобзаря.
Стоїть Шевченко молодий в граніті,
Щодня стрічає в Кам`янці зорю.
До нього йдуть поважні люди й діти
Віддати в день цей шану Кобзарю.
Століття в безвість ссипались намистом –
Не в силах ми спинити плин часу.
Колись, Тарасе, ти ходив цим містом
І милувався на його красу.
На схилах біля сивої фортеці
Ти, мабуть, зачарований стояв
І захвату не міг здержати в серці:
«Який митець картину цю писав!?»
Каньйоном милувався і церквами,
Мости старезні крок відчули твій,
Писав про місто перлами-словами
Ти в «захалявній» книжечці своїй.
Сплили роки за Смотричем-рікою,
Тобі, Кобзарю, нині 200 літ,
Та душі кам`янчан завжди з тобою
І бережуть твій вічний «Заповіт».
Стрічай, Шевченку, Кам`янця світання,
Ще не одна зійде над ним зоря.
Хай лине слово волі і братання,
Звучить безсмертна мова Кобзаря.
2017-03-09 14:08:50
«Огненне слово його наскрізь проймало серце не тільки тих, кому близьке було народне горе, а й тих, кому й байдуже було до того. Всі дивувалися красі та силі тієї простої мови, якою Шевченко виливав свої вірші. Увесь світ став прислухатися до його мови, а на Вкраїні вірші приймали як благовісне, пророче слово».
П. Мирний (1849-1920, український письменник)
П. Мирний (1849-1920, український письменник)
2017-03-09 15:49:09
«Любіть свою Батьківщину і рідну мову так, як любив покійний Тарас Шевченко. Для його пам’яті це буде найкращою нагородою і нерукотворним пам’ятником».
А. Р. Церетелі (1840-1915, грузинський поет)
А. Р. Церетелі (1840-1915, грузинський поет)
2017-03-09 15:53:28
О. Вишня
«Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю».
«Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю».
2017-03-09 15:55:14
Чимало весен проминуло,
Жили ми з вами у ярмі.
І незалежність вже здобули,
Та не змирились "москалі"...
Прийшли нахаби з гострим списом,
Лякають іроди вогнем,
Гримлять криваві досі битви,
Ятрить постійно душі щем.
Шкода синочків, що злетіли,
Пішли навічно в небуття,
Вони цю землю боронили
І поплатилися життям.
Вона від Сяну і до Дону
Омита кров'ю і свинцем,
Грудьми на захист її станем,
Зустрінем ворога в лице.
Кипить Дніпро, здіймає хвилю,
Разом здолаємо орду,
Ненавидіть й любити вмієм,
Ділити радість і біду.
Ото ж виборюємо волю,
Нас не здолати вже нічим,
Думками, батьку, ми з тобою,
Сумління наше не мовчить.
Ти Україну вчив любити,
Вона, як мати, в нас одна,
Ми в ній довіку маєм жити,
Вона красива й молода!
Жили ми з вами у ярмі.
І незалежність вже здобули,
Та не змирились "москалі"...
Прийшли нахаби з гострим списом,
Лякають іроди вогнем,
Гримлять криваві досі битви,
Ятрить постійно душі щем.
Шкода синочків, що злетіли,
Пішли навічно в небуття,
Вони цю землю боронили
І поплатилися життям.
Вона від Сяну і до Дону
Омита кров'ю і свинцем,
Грудьми на захист її станем,
Зустрінем ворога в лице.
Кипить Дніпро, здіймає хвилю,
Разом здолаємо орду,
Ненавидіть й любити вмієм,
Ділити радість і біду.
Ото ж виборюємо волю,
Нас не здолати вже нічим,
Думками, батьку, ми з тобою,
Сумління наше не мовчить.
Ти Україну вчив любити,
Вона, як мати, в нас одна,
Ми в ній довіку маєм жити,
Вона красива й молода!
2017-03-09 13:31:52
Ще не вмерла Україна
Ще не вмерла Україна,
Лиш кона та плаче,
Може так вона і згине,
Бо тут лихо скаче!
На порозі ґвалт, на землі,
Животіють люди,
Немає світла у імлі!
Спить Тарас в Дніпровській кручі
І мабуть не знає,
Як то стогнуть наші люди
По життю чвалають...
Подивись, Кобзар великий.
Ненька- Україна!
Як тут справи, як ведуться
Як тут поважають.
Україна наша плаче,
Люди скрізь конають.
Телевізор тут регоче
І весь час співає.
А насправді наша воля
На відкуп віддана
Депутатам балакучим,
Запроданцям держави.
Так живемо, любий друже
В газовім полоні,
Там будівлі підривають,
Така у нас доля.
Бідним людям, як і завше
Нікуди подітись,
А багатим душегубам
Нас не задавити!
Ой, не спи, не спи Тарасе,
Підведись із кручі!
Подивись: там убивають
За свої наділи,
Там з квартири виганяють,
Люди ось згоріли!
Щоб місце своє знали,
Ледве животіли!
І за цеє наше лихо
З нас шкуру здирають,
І не вчать, і не лікують
Заживо сховають!
Ой, не бачиш ти, Тарасе,
Як дівча палало,
Бо згубили її звірі,
В ад не потрапляють!
А ти знаєш, наші діти,
Любий наш Тарасе,
По одинці в кожній хаті,
Нікого навчати.
Дожилися і догрались
Ми, хрещені люди,
Серед нас посіли звірі
І лютують всюди!
Все запродали засранці,
Люд не поважають,
Тільки хапають щосили,
Совісті не мають!
Піднімайся, милий друже,
Стукни булавою,
Бо вже ми напоготові,
Підем за тобою!
Щоб в сім"ї великій новій
Бога шанувати,
Щоб любити Україну,
Щастя будувати!
2011-2012 рік
Ще не вмерла Україна,
Лиш кона та плаче,
Може так вона і згине,
Бо тут лихо скаче!
На порозі ґвалт, на землі,
Животіють люди,
Немає світла у імлі!
Спить Тарас в Дніпровській кручі
І мабуть не знає,
Як то стогнуть наші люди
По життю чвалають...
Подивись, Кобзар великий.
Ненька- Україна!
Як тут справи, як ведуться
Як тут поважають.
Україна наша плаче,
Люди скрізь конають.
Телевізор тут регоче
І весь час співає.
А насправді наша воля
На відкуп віддана
Депутатам балакучим,
Запроданцям держави.
Так живемо, любий друже
В газовім полоні,
Там будівлі підривають,
Така у нас доля.
Бідним людям, як і завше
Нікуди подітись,
А багатим душегубам
Нас не задавити!
Ой, не спи, не спи Тарасе,
Підведись із кручі!
Подивись: там убивають
За свої наділи,
Там з квартири виганяють,
Люди ось згоріли!
Щоб місце своє знали,
Ледве животіли!
І за цеє наше лихо
З нас шкуру здирають,
І не вчать, і не лікують
Заживо сховають!
Ой, не бачиш ти, Тарасе,
Як дівча палало,
Бо згубили її звірі,
В ад не потрапляють!
А ти знаєш, наші діти,
Любий наш Тарасе,
По одинці в кожній хаті,
Нікого навчати.
Дожилися і догрались
Ми, хрещені люди,
Серед нас посіли звірі
І лютують всюди!
Все запродали засранці,
Люд не поважають,
Тільки хапають щосили,
Совісті не мають!
Піднімайся, милий друже,
Стукни булавою,
Бо вже ми напоготові,
Підем за тобою!
Щоб в сім"ї великій новій
Бога шанувати,
Щоб любити Україну,
Щастя будувати!
2011-2012 рік
2017-03-09 13:02:17
Ликері
Моя ти любо! Мій ти друже!
Не ймуть нам віри без хреста,
Не ймуть нам віри без попа
Раби, невольники недужі!
Заснули, мов свиня в калюжі,
В святій неволі! Мій ти друже,
Моя ти любо! Не хрестись,
І не кленись, і не молись
Нікому в світі! Збрешуть люде,
І візантійський Саваоф
Одурить! Не одурить бог,
Карать і миловать не буде:
Ми не раби його — ми люде!
Моя ти любо! усміхнись,
І вольную святую душу,
І руку вольную, мій друже,
Подай мені. То перейти
І він поможе нам калюжу,
Поможе й лихо донести,
І поховать лихе дебеле
В хатині тихій і веселій.
5 августа [1860],
Стрельна
Моя ти любо! Мій ти друже!
Не ймуть нам віри без хреста,
Не ймуть нам віри без попа
Раби, невольники недужі!
Заснули, мов свиня в калюжі,
В святій неволі! Мій ти друже,
Моя ти любо! Не хрестись,
І не кленись, і не молись
Нікому в світі! Збрешуть люде,
І візантійський Саваоф
Одурить! Не одурить бог,
Карать і миловать не буде:
Ми не раби його — ми люде!
Моя ти любо! усміхнись,
І вольную святую душу,
І руку вольную, мій друже,
Подай мені. То перейти
І він поможе нам калюжу,
Поможе й лихо донести,
І поховать лихе дебеле
В хатині тихій і веселій.
5 августа [1860],
Стрельна
2017-03-09 12:48:52
Тарасу
Де реве Дніпро широкий
пінять берег хвилі.
На горі Чернечій спокій,
квіти на могилі.
Лине сходинками кручі
вільний дух Вкраїни,
а за ним п'янкий, пахучий
білий цвіт калини.
Є у нас, Тарасе, мрія,
віра в кращу долю.
Вогник у серцях жевріє,
душі прагнуть волі!
Ми відчули твоє слово,
силу заповіту.
Гнати ворога готові
в далеч, на край світу.
На Майдані в скруту встали,
рвали вщент кайдани.
Притупили змію жало,
та сичить поганий...
Там, Тарасе, вище неба,
помолися Богу!
Щоб сини твої, як треба,
йшли до щастя в ногу.
Сварки зникли щоб на вічність
у сім'ї великій,
ось тоді б в степах північних
зникли орди дикі.
Наша Ненька незрівнянна,
ніжна рідна мова,
і тебе, Тарас, пом'януть
теплим, добрим словом!
2017-03-09 10:12:42
В прямом эфире
| Маєте рацію, Лесю, Ми віримо - воскресне й Україна! (с) |
| Рецензия от: Анна Степанюк 2024-04-28 06:33:44 |
| Дуже гарно написано. Успіхів Вам , Галинко, всього найкращого. |
| Рецензия от: Таня Яковенко 2024-04-28 01:30:31 |
| Цікавий сюжет. Успіхів Вам, Лізо, творчої наснаги. |
| Рецензия от: Таня Яковенко 2024-04-28 01:28:03 |
На форуме обсуждают
| Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
| Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
| Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |
Новое автора
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.