Автор: Всеволод
Тема:Переводы
Опубликовано: 2023-03-16 12:13:43
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

*Коли цвіте нікотіана*(переклад)

Коли цвіте нікотіана,
Мов зорі край Альдебарана,
Жаги віщунки та біди
Й чуттів причаєних сваволі,
Усе чомусь стає тоді
Підвладне несказанній волі.
Коли в ці миті ви удвох,
Немов сузір’я, сяють очі,
Ясні, мов зоряний горох,
Дарунок місячної ночі,
І голос любий тішить вас,
Немов магічний грає  вальс
Ручай незримого фонтана –
Тікайте геть від тих спокус:
Підпалить душу пломінь уст,
Коли цвіте нікотіана.

Коли цвіте нікотіана,
Облуди квітка, край паркана,
Цей небезпечний супокій,
Як передгроззя згубна тиша,
Коли зачаєний прибій
Нічную хвилю ледь колише.
Злякає шум раптово ніч,
Заграють в грудях менестрелі,
Чола торкнеться й злине пріч
Благенький спогаду метелик.
Його крилець слабенький згук
Любові книгу вам до рук
Вкладе стареньку…то омана.
ЇЇ читання – в серце ніж.
Минуле згадувать облиш,
Коли цвіте нікотіана.

Оригінал
Impromptu (Когда цветет никотиана)
Когда цветет никотиана
И точно светит из тумана,
             Как будто падшая звезда,
Вся бледная от тайной страсти,
             Все вкруг становится тогда
Покорно непонятной власти.
             И если вы тогда вдвоем
             И возле вас сияют очи, –
             Горя таинственным огнем,
             Как отраженье звездной ночи,
                   И голос милый вам звучит,
                   Как будто в тишине журчит
Струя волшебного фонтана,
                   Бегите прочь от этих чар,
                   Они зажгут в душе пожар,
Когда цветет никотиана.

Когда цветет никотиана,
Все, все тогда полно обмана,
                   Опасна ночи тишина,
Как то затишье роковое,
                   Когда коварная волна
Хранит молчанье гробовое.
                   Вот-вот нахлынет звуков рой
И встрепенется мысль, как птица,
                   И вспыхнет в темноте порой
Воспоминания зарница,
            Как будто неизвестный друг
Страницы развернет вам вдруг
            Давно забытого романа, –
О, если дорог вам покой,
            Не прикасайтесь к ним рукой,
Когда цветет никотиана.

(Леся Украинка)

История cоздания стихотворения:

Думаю, єдиний російський вірш Лесі вартий
перекладу на Солов'їну мову.