Пусть всегда будет солнце.

Автор: Юрий Пивоваров
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-05-30 22:10:36
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Козак Голота. Проза

Сучасні мови, які ми розуміємо, сформувалися в 1800-х роках. Для розмови з нашими земляками, наприклад, в 1600-х
роках, нам би знадобився перекладач.

Так, Конституція Пилипа Орлика – договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом
Війська, укладений 1710 року, написано латиною і староукраїнською. Сучасний український переклад з латинського
оригіналу зробив проф. д-р В. Стецюк.

В школі ми вчили «Думу про козака Голоту» згідно з текстом, записаним в середині 19-го сторіччя, добре нам
зрозумілим. Далі в цьому дописі наведено варіант твору, записаний в 1684 році, і він помітно відрізняється від знайомого
нам тексту.

Дума відбиває історичні події, що відбулися в другій половині 16-го століття –  заселення козаками земель у гирлі
Дунаю. В ті часи прямі нащадки Чингісхана, так звані чингізиди, які влаштувались на півострові Таврія в статусі васалів
турецького султана, грабували та руйнували міста й села на сусідніх землях, а людей уводили в полон та продавали на
невільницьких ринках.

Місце дії думи – «поле Килиїмське» –  це конкретна територія, що й досі носить цю назву – румунською, Cîmpina Chiliei
(тобто поле Килиїмське). Це степовий острів на румунському боці Сулінського гирла Дунаю. На його північному кінці
розташоване місто Стара Кілія (румунською, Chilia Veche), саме та Кілія, що й існувала в часи створення думи, а не Кілія,
що розташована на українському боці Дунаю.

Татарин – заможна людина, має гарний дім і дороге вбрання. Але головна мета його життя – це нажива, він мріє
захопити козака живцем і продати його в неволю.

Між татарином і козаком Голотою відбувся двобій гідний класичних кінострічок-вестернів. Козак Голота вистрілив
першим, уколошкав татарина і забрав усе його майно, яке повіз пропивати з товаришами на Січ – частокіл з посіченої,
обробленої сокирою деревини, подібний до таких, які були у древніх германців-варягів на берегах Ельби та Дунаю, або
в піратів з «Острова скарбів» Роберта Стівенсона.

Думу записано в першій половині 50-х років 19-го століття від кобзаря і лірника Архипа Никоненка з с. Оржиця,
Оржицького району, Полтавської обл. Друкується за першою публікацією в збірнику «Записки о Южной Руси», т. І, СПБ,
1856, стор. 14-19.

Дума «Козак Голота» – один з найдавніших популярних народних творів; відомо до десяти записів різних її варіантів
(перший опубліковано в 1836 р.). Вперше записано думу в 1684 р,, ймовірно на правому березі Дніпра; це найбільш
ранній запис української народної думи.

Зважаючи на велике історико-літературне значення перших записів української народної творчості, упорядники вказаної
далі публікації подають текст думи, записаної в 1684 р., опублікований вперше в 1928 р. дійсним членом АН УРСР М. С.
Возняком:

Ой, од поля кіліїмського ідет козак Нетяга,
Рукою махає,
Ни о чим не дбає.
Ой, у його сермячина по коліна,
На нюм постоли бобровиї,
Онучи бавельняниї,
На потим пищаль семип’ядний за плечима.
Аж где сє взяв татарин стари бородати,
На двох конях лисавих за нім уганяє,
Аж до його козак промовляє:
«Стари татарин бородати,
Чого ти за мною уганяєш?
Чи на мої зброї ясниї,
Чи на мої коні ворониї,
Чи на мої шати дорогиї?»
Що промовит стари татарин бородати
До козака запорозького:
«Не набігаю на твої коні ворониї
Ані на твої шати дорогиї,
Не набігаю я на твою зброю ясную,
Тілко я набігаю на тебе, козака молодого.
Коли б тебе мені судив бог узяти –
Не зарікав би я сє в Кіли за тебе
Шликом червонців брати».
Аж промовит к йому козак українській:
«Стари татарин бородати,
Не так то мене треба взяти,
Треба зо мною в кілимськом полю погуляти».
До ричкі до Віткі примикає,
Наколішкі припадав,
Семип’ядний пищаль з плеча здіймав,
Двома кульками набивав,
З татарином жартовав,
З обох коній позбивав,
Словами промовляв:
«Татарин стари,
Не буду я злий
Такій на тебе,
Як ти на мене!
Як ти мене хотив брати,
До Кіли мє приводити,
Хотив червониї за мене шликами брати.
А тепер, татарин,
Жарту козацького не знаєш
Та й з коня сє валяєш,
Нічому сє спротивляєш!
Тепер буду скарби твої брати,
До вуйська, до табору козацького прибувати.
Буду кілимськоє поле вихваляти,
Що маю здобичи з вуйськом козацькі ті пропивати».

***
Чингі́зиди (англійською, Chinggisid, – «Чінґісовичі», «рід Чінґіса») – монгольська ханська (царська) династія, прямі
нащадки Чингісхана (хана Чінґиса).

Січ – Запорозька Січ, центр українського козацтва; стала відомою близько середини XVI століття і відіграла прогресивну
роль в історії українського народу. На початку 80-х років XVI ст. Запорозька Січ була на дніпровському острові
Томаківка, а в 90-х роках XVI ст. — на острові Базавлук. Українське козацтво на чолі з Січчю виникло в ході боротьби
українських народних мас проти феодально-кріпосницького і національного гніту, а також проти турецько-татарських
нападів.

* Всі назви населених пунктів, районів та областей наводяться згідно з останнім адміністративно-територіальним
поділом Української РСР.

Дати до 1917 р. включно подаються в примітках за старим стилем.

Записи зразків народної творчості, взяті з рукописних джерел, друкуються вперше.

Джерело публікації:

Українські народні думи та історичні пісні. Упорядники: П. Д. Павлій, М. С. Родіна. М. П. Стельмах. Видавництво Академії
наук Української РСР, Київ, 1955, 700 с.

История cоздания стихотворения:

2

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 111

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 3.

Ольга Савенкова

Цікаво було ознайомися. Дякую, Юрію!

2023-06-04 21:58:20

Юрий Пивоваров

Ольго, я навзаєм дуже вдячний Вам за цікавість до мого допису і за доброзичливий відгук!

2023-06-04 22:01:46

Ольга Савенкова

2023-06-04 22:04:17

Тетяна Даніленко

Цікава історія давніх подій і самого твору. Добре, що твір зберігся! І мова мені зрозуміла... Дякую Вам, Юрію,за цю поблікацію!

2023-06-04 21:25:47

Юрий Пивоваров

Дійсно, мова зрозуміла, хоча деякі її технічні засоби є відмінними від сучасної мовної норми. В зворотних дієсловах частка «ся» не прикріплена до другого боку слова, а стоїть окремо попереду нього. Цей прийом є зараз в місцевих варіантах української мови. Наприклад: «ся втомила» замість «втомилася». Тетяно, дякую Вам за прочитання і за дуже гарний відгук!

2023-06-04 21:58:19

Тетяна Даніленко

2023-06-05 21:13:25

Владимир Новиков

Чомусь я гадаю, що якою мовою не читай цю думу, а 99% сучасних українців все одно нічого не зрозуміють. Світогляд занадто змінився.

2023-06-03 10:49:27

Юрий Пивоваров

Володимире, я також вважаю, що світогляд змінився і, на мою думку, брак знання і розуміння історії впливає на дії суспільства, яке перебуває в полоні спрощених стереотипів. Дякую Вам щиро за відгук на публікацію!

2023-06-03 20:08:17

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений