Сейчас на сайте 1254 человека
    Кто онлайн?
    Популярное
    Новые авторы
    Присоединяйся
    twitter
    youtube
    "Высказать слова своей души и правде отдать жизнь" (Латинская пословица)
    Автор: Солнечная почта
    Опубликовано: 2018-06-05 21:29:09

    Проти течії…

    Життя, як річку не перейдеш вбрід.
    Та, певно, в ньому і немає броду.
    Заходь по груди у студену воду,
    Пливи, пливи, пливи десятки літ!

    Не уникай в путі круговороту —
    Хай руки загартуються твої,
    Бо доведеться плавати і проти,
    І впоперек стрімкої течії…

    © Ліна Костенко.

    ***
    Сьогодні можна сказати все... Але які ці слова? Для чого вимовляються, і яка їх цінність? Як вони відгукуються в інших душах? Який слід лишають по собі та чого прагнуть досягти?..

    У кожній державі були періоди, коли промінь слова, що намагався відшукати у найпотаємніших закутках істину та справедливість, нести розвиток, науку, просвітництво… поглинався пітьмою.

    Зовсім нещодавно вільне слововиявлення і в нашому краю було небезпечним, недоступним, неможливим. Але незважаючи на це, завжди знаходились сміливці – майстри Слова, які не змінивши своїх переконань, будучи покараними навіть на смерть, несли правду, красу та любов.

    Яку ж потрібно мати надзвичайну силу духу і незламну волю, щоб чинити спротив навіюванням та протистояти брудним, грубим зазіханням на право мислити, творити, жити…

    Вони змогли. Слово їх не потонуло у бурхливому потоці інших думок – зручних, невибагливих, спрямованих. Світло їх надихає досі.

    Соломія Поштар.

    Количество читателей: 1158

    Всего рецензий на это произведение: 68. Читать все рецензии >>>
    Последние 15 рецензий (последнее сверху):
    УКРАЇНА

    Люблена-перелюблена,
    синочками гвалтована,
    багнетом приголублена -
    хто вона, що вона?
    Пожежами закосичена,
    в Сибірах замурована,
    обдерта, як осичина, -
    хто вона, що вона?
    Вивчена до ниточки,
    крізь догми профільтрована,
    тихенька, наче літечко, -
    хто вона, що вона?
    Ворогом від ворога
    звільнена-врятована
    дорого, ой дорого -
    хто вона, що вона?
    Так що ж мовчите, герострати?
    Можливо, ви скажете, хто вона,
    ота, що в заклечаній хаті
    руками своїх закатована?
    Маскуйтеся в сяючий морок -
    вона вас і відти дістане,
    і вами підрубаний сволок
    упоперек горла вам стане!

    /Микола Холодний. 1960/
    2018-09-20 18:55:29 |
    Продажному

    Іллічу присвятивши сонети,
    вже озброївся чорним квачем
    і за срібні потерті монети
    демократа назвеш стукачем.
    Породив тебе Йосип, Іудо.
    Був ти в Берії перший діяч.
    Недолизане сталінське блюдо
    долижи і до ранку пияч.
    Не чекай, поки вріже хтось дуба
    і дістанеться ласий шматок -
    приколи до кишені тризуба,
    приховавши партійний квиток.
    Буде, звісно, печінка щеміти
    і тремтітиме чарка в руці.
    Головне, що синієш щомиті
    і в хвилини жовтієш оці.
    Повертайся ночами до хати,
    Опираючись на явори.
    Що продовжуєш мову кохати,
    говори, говори, говори…
    Продавай комерсантам, ледащо,
    магазини, квартири, ліси.
    Якщо пити не матимеш за що,
    завтра матір свою продаси.

    /Микола Холодний. 1993/
    2018-09-20 15:45:21 |
    РОЗМОВА 3 САМИМ СОБОЮ

    Якщо мої зуби, пророками вибиті,
    становлять фундамент для дачі дантисту,
    якщо я до себе нашіптую, нібито
    удруге з'явлюсь поколінь через двісті,
    якщо кошеня кругозору відвертого
    втікає від зграї досвідчених псів,
    якщо на майдані розстрілюють мертвого,
    щоб він до живих у тролейбус не сів, -
    то щастям були б нам ці речі негожі,
    як щастям є сифіліс хворим на рак,
    не спритні якби щастєтворці захожі,
    оті "ощасливлюють" так нас і сяк...
    Твої їм, Вкраїно, не снилися сльози -
    вугілля, пшениця і масло їм снилося.
    Вони підібрали тебе при дорозі,
    а ми, як і завше, на торг запізнилися...
    Вони тобі Марксом зав'язують очі,
    щоб вічно за їхнюю руку трималася.
    А ти їм співаєш пісень до півночі,
    а ти їх питаєш, чи смачно їм спалося.
    Ти знаєш, ще трохи - й хіба лиш для пензлів
    тебе лиш згадають, як дівку Мілоську.
    До рук твоїх жовтих, крізь тисячу цензорів,
    крокує відро мого синього мозку.

    /Микола Холодний/
    2018-09-20 15:40:32 |
    Я — ЛИЦЕМІР (Монолог обивателя)

    Уже в шароварах обкомівські трутні
    танцюють гопак і підтримують мир.
    І стиха розхитують зуби нам кутні,
    бо знають чудово, що я лицемір.
    Кордонами снять демократи пихаті,
    щоб знову мене затягнути у вир.
    Не слухайте їх, розташовуйтесь в хаті.
    А я — на веранді, бо я лицемір.
    Гадюку потрібно не навпіл рубати;
    звивається знову партійний емір.
    А я з плазунами розводжу дебати
    про право на землю, бо я лицемір.
    Загину, а Бушу добуду горбушу,
    улітку полізу по сніг на Памір.
    Віддам із ракетами заячу душу.
    Озброюсь косою, бо я лицемір.
    Веду хоровод з костромськими музиками,
    тамбовський пришелець — мій бог і кумир
    Робитимуть дочок моїх двоязикими
    ще довго-предовго, бо я лицемір.

    /Микола Холодний, 1993/
    2018-09-20 00:53:52 |
    Такі вже є ми, що своя
    нам ближча названої мати.
    Такі вже є ми, що ім'я
    з нас кожен хоче власне мати.
    Хай платні наймити вірші
    нам підкидають. Та, хоч трісни,–
    немає пісні в нас в душі,
    якщо душі немає в пісні.
    І разом з тим ганчірку в роті
    котрий десяток літ жуємо?
    На трьох по два-бо ідіоти.
    Такі вже є ми…

    /Микола Холодний, із циклу «Африка»/
    2018-09-19 23:42:05 |
    В России на троих заключенных приходится два тюремщика...

    http://pravo-ural.ru/2018/02/19/v-rossii-na-troix-zaklyuchennyx-prixoditsya-dva-tyuremshhika/
    2018-09-19 23:45:51
    Сліпці

    (Майже за Брейґелем)

    – Є то біле, – кажуть їм на чорне.
    І вони повторюють: Авжеж.—
    А яка образа їх огорне,
    коли їх незрячими назвеш!
    До поводирів немов прикуті,
    втратили відмінність дня від ночі.
    Люди, не просіть мене – по суті.
    Люди, перевірте свої очі.

    /Микола Холодний/
    2018-09-19 23:26:42 |
    ХХ вік
    Сьогодні у церкві коні
    ночують і воду п'ють.
    Сьогодні новим іконам
    прочани поклони б'ють.

    Сьогодні на дружбу вічну
    посаджено кимось дуб.
    Сьогодні у місті звично
    сім пар розлучають шлюб.

    Сьогодні ґвалтують рації
    про мера шлункові болі.
    Сьогодні вмирає нація,
    а світ очманів на футболі.

    Сьогодні комусь на згадку
    подарували літак.
    Сьогодні у полі дядько
    гнилий підібрав буряк.

    Сьогодні жива колекція
    побільша по той бік ґрат.
    Сьогодні у клубі лекція:
    "Людина людині брат..."

    /Микола Холодний, 1961/
    2018-09-18 23:22:28 |
    Бродять свині у Криму
    з рижою щетиною
    і дивуються, чому
    не стаю скотиною.
    Пронизав свинячий лад
    виробничу цáрину:
    перерили виноград
    і життя татарину.
    Захотілося свині
    не в землі копатися –
    в автономному багні
    зволила купатися.
    За трибуну вийшов хряк:
    – На пісочку ляжем,
    і посиплеться з гілляк
    золото над пляжем.
    Порося в мішку кричить:
    – Я мале, а здужаю
    Чорне море сполучить
    з тульською калюжею.
    Українці: – Цур йому! –
    Караїми охкають.
    Бродять свині у Криму,
    по-московськи рохкають.

    /Микола Холодний/
    2018-09-18 16:59:20 |
    2018-09-18 18:29:03
    1993
    2018-09-18 21:41:59
    І знову на площі ганьба і знущання...
    Ти, бідна, стоїш, як блудниця остання.
    І терпиш, і чуєш прокльони юрби...
    І в муках не можеш спинити ридання,
    І кров’ю не вмієш обмити ганьби.

    Навколо тумани... тумани... тумани...
    А що тоді буде, як вечір настане,
    Як блазні і злодії підуть в хати,
    І темряві ночі задзвонять кайдани,
    І тихо до тебе підійдуть кати,—
    О мати!

    /Олександр Олесь/
    2018-09-09 00:05:28 |
    Захочеш – і будеш. В людині, затям,
    Лежить невідгадана сила.
    Зрослась небезпека з відважним життям,
    Як з тілом смертельника крила.

    І легко тобі, хоч і дивишся ниць,
    Аби не спіткнутись ні разу,
    І нести солодкий тягар таємниць
    І гостру петарду наказу.

    Навчишся надать блискавичність думкам
    І рішенням важкість каміння.
    Піти чи послати і стать сам-на-сам
    З своїм невблаганним сумлінням.

    /Олег Ольжич, "НЕЗНАНОМУ ВОЯКОВІ"/
    2018-09-08 23:59:12 |
    Скінчиться ніч людського божевілля,
    І грім востаннє загуде.
    Щоб змити кров’ю кров насилля,
    Щоб просурмить, що день іде.

    І після довгих років муки
    Уперше промінь заблищить,
    І вперше люде стиснуть руки,
    І мир на землю прилетить.

    О, вірте, страдники великі:
    Вже сонце сходить. Близько день...
    Я чую вже щасливі крики
    І хвилі радісних пісень.

    /Олександр Олесь/
    2018-09-07 21:38:53 |
    Ви в ірій линете від сірого туману,
    Від сірих днів, від суму і нудьги
    На срібло чистеє спокійного лиману,
    На пишні береги.

    Не жаль вам тих, що сміло гинуть по дорозі
    Від пург і бур скажених і сліпих:
    Вам ірій мріється крізь сльози,
    А сонце суше їх.

    І скільки вас в борні розбилось об граніти,
    І скільки вас сконало серед мук,—
    Але і смерть була безсила вас спинити
    І вбить ваш вільний дух.

    Летіть!.. Коли ж ви будете бенкет справляти,
    Згадайте мертвих словом жалібним...
    І наперед, ніж келих сповнений підняти,
    Ударте в дзвін по ним!

    /Олександр Олесь, "ЛЕБЕДИНІЙ ЗГРАЇ"/
    2018-09-07 15:16:04 |
    Задивляюсь у твої зіниці
    Голубі й тривожні, ніби рань.
    Крешуть з них червоні блискавиці
    Революцій, бунтів і повстань.

    Україно! Ти для мене диво!
    І нехай пливе за роком рік,
    Буду, мамо горда і вродлива,
    З тебе дивуватися повік...

    Одійдіте, недруги лукаві!
    Друзі, зачекайте на путі!
    Маю я святе синівське право
    З матір'ю побуть на самоті.

    Рідко, нене, згадують про тебе,
    Дні занадто куці та малі,
    Ще не всі чорти живуть на небі,
    Ходить їх до біса на землі.

    Бачиш, з ними щогодини б'юся,
    Чуєш — битви споконвічний грюк!
    Як же я без друзів обійдуся,
    Без лобів їх, без очей і рук?

    Україно, ти моя молитва,
    Ти моя розпука вікова...
    Гримотить над світом люта битва
    За твоє життя, твої права.

    Ради тебе перли в душу сію,
    Ради тебе мислю і творю...
    Хай мовчать Америки й Росії,
    Коли я з тобою говорю.

    Хай палають хмари бурякові,
    Хай сичать образи — все одно
    Я проллюся крапелькою крові
    На твоє священне знамено.

    /Василь Симоненко, 1962/
    2018-09-07 03:10:33 |
    Василь Симоненко -
    2018-09-19 10:46:10
    Дякую Вам, шановна Сонячна господине, за рідкісні добірки поезії та цікаві відомості про українську мову.
    Власне, ці відомості мали б бути відомі, як мінімум, усім українцям , що мають хоча б якусь освіту, і належно осмислені. Перечитала коментарі, думки, висловлені в них, підтримую і розділяю. Так ,непокарані страшні злочини геноциду українців - на совісті "совєтської власті", комуністів.
    Дозвольте висловити власне враження від сайту. Я тут приблизно 3 місяці. І відразу ж здивувалася, чому це назва сайту пишеться російською, адже це Український портал поезії, чи не так? Це просто збиває з ніг. Уже в цьому виявляється наш, український. конформізм чи схильність до патологічного приниження перед усім російським. То про що й кому казати? Який поляк чи німець, наприклад, написав би назву свого національного сайту чужою мовою? Абсурд! Ми, шановні "українські" поети, просто самі себе не поважаємо, що виступаємо під вивіскою, написаною чужою мовою. А щодо кількості віршів, написаних по-українськи чи по-російськи, то ви всі, думаю, знаєте, що переважна кількість творів тут на "великорусском". Ясно, це справа авторів, але, можливо, саме тому справді УКРАЇНСЬКІ поети тут і не друкуються? Хочу сказати, що читаю твори багатьох колег із задоволенням і мову російську, саме як мову, а не символ раші, сприймаю нормально, та дивно почуваєшся на цьому великому сайті, що назвався українським, проте фактично таким не є.
    2018-09-02 22:14:50 |
    Спасибі за підтримку, Світлано. Проте вважаю, що надмірного радикалізму у мовному питанні варто уникати. Саме це призводить до непримиренних протистоянь, чого ми не повинні допускати, особливо в умовах війни. Примушувати марно та безглуздо - людина повинна сама захотіти оволодіти мовою та використовувати її у побуті чи творчості. Дехто з моїх знайомих військовослужбовців спілкується російською, проте вони не є від цього меншими патріотами України. В окопах не до підручників. Та й старшому поколінню перелаштуватись досить важко, тому давайте ставитись із розумінням... Але всі ми потроху усвідомлюємо та вчимося, тому, краще, давайте підтримувати один одного у цих намірах та прагненнях. На порталі є майстри слова, скромні та самокритичні, які не наважуються писати свої твори українською саме тому, що вважають її недосконалою. Але, як виявляється за їх нечисельними публікаціями, такі побоювання безпідставні, а поезії вдаються достойними та цікавими.

    Крім того, є ще один важливий аспект. Нас читають не лише в Україні, і не лише україномовні. А це важливий важіль. Саме сьогодні, з метою розширення кола читачів, мені довелося навмисне перекласти на загальнодоступну російську та узагальнити наведену нижче інформацію про утиски української мови.



    Інформація публікується для ознайомлення та нагадування. Не забуваймо - ще донедавна вона не була широко доступною.
    2018-09-03 00:22:53
    Как уничтожали украинский язык: хроника запретов за 400 лет...

    Украинский язык ограничивали, запрещали и отменяли в течение последних четырех столетий. Официально — циркулярами, указами, законами, анафемами и т. д. За это время украинский язык закалился так, что никакие нападки не способны его уничтожить.

    Хронология попыток ограничить употребление украинского языка за последние 400 лет (ИСТОРИЧЕСКИЕ ФАКТЫ).

    1622 — приказ царя Михаила с подачи Московского патриарха Филарета сжечь в государстве все экземпляры отпечатанного в Украине «Учительного Евангелия» К. Ставровецкого.

    1696 — постановление польского сейма о введении польского языка в судах и учреждениях Правобережной Украины.

    1690 — осуждение и анафема Собора РПЦ на «киевския новыя книги» П. Могилы, К. Ставровецкого, С. Полоцкого, Л. Барановича, А. Радзивиловского и других.

    1720 — указ Петра I о запрещении книгопечатания на украинском языке и изъятии украинских текстов из церковных книг.

    1729 — приказ Петра II переписать с украинского языка на русский все указы и распоряжения.

    1763 — указ Екатерины II о запрещении преподавать на украинском языке в Киево-Могилянской академии.

    1769 — запрет Синода печатать и использовать украинский букварь.

    1775 — разрушение Запорожской Сечи и закрытие украинских школ при полковых казацких канцеляриях.

    1789 — распоряжение Эдукационной комиссии польского сейма о закрытии всех украинских школ.

    1817 — введение польского языка во всех народных школах Западной Украины.

    1832 — реорганизация образования на Правобережной Украине на общеимперских принципах с переводом на русский язык обучения.

    1847 — разгром Кирилло-Мефодиевского братства и усиление жестокого преследования украинского языка и культуры, запрет лучших произведений Шевченко, Кулиша, Костомарова и других.

    1859 — Министерством вероисповеданий и наук Австро-Венгрии в Восточной Галиции и Буковине предпринята попытка заменить украинскую кириллическую азбуку латинской.

    1862 — закрытие бесплатных воскресных украинских школ для взрослых в подроссийской Украины.

    1863 — Валуевский циркуляр о запрете давать цензурное разрешение на печатание украиноязычной духовной и популярной образовательной литературы: «никакого отдельного малороссийского языка не было и быть не может».

    1864 — принятие Устава о начальной школе, по которому обучение должно было проводиться только на русском языке.

    1869 — введение польского языка в качестве официального языка образования и администрации Восточной Галиции.

    1870 — разъяснения министра образования России Д. Толстого о том, что «конечной целью образования всех инородцев неоспоримо должно быть обрусение».

    1876 — Эмский указ Александра о запрещении печатания и ввоза из-за границы любой украиноязычной литературы, а также о запрете украинских сценических представлений и печатания украинских текстов под нотами, то есть народных песен.

    1881 — запрет преподавания в народных школах и произнесения церковных проповедей на украинском языке.

    1884 — запрет Александром III украинских театральных представлений во всех малороссийских губерниях.

    1888 — указ Александра III о запрете употребления украинского языка в официальных учреждениях и крещения украинскими именами.

    1892 — запрет переводить книги с русского языка на украинский.

    1895 — запрет Главного управления по делам печати издавать украинские книжки для детей.

    1911 — постановление VII-го дворянского съезда в Москве об исключительно русскоязычном образовании и недопустимости употребления других языков в школах России.

    1914 — запрет отмечать 100-летний юбилей Тараса Шевченко; указ Николая II о запрете украинской прессы.

    1914, 1916 — кампании русификации Западной Украины; запрет украинского слова, образования, церкви.

    1922 — провозглашение частью руководства ЦК РКП (б) и ЦК КП (б) «теории» борьбы в Украине двух культур — городской (русской) и крестьянской (украинской), в которой победить должна первая.

    1924 — закон Польской республики об ограничении использования украинского языка в административных органах, суде, образовании на подвластных полякам украинских землях.

    1924 — закон Румынского королевства об обязательствах всех «румын», которые «потеряли материнскую речь», давать образование детям только в румынских школах.

    1925 — окончательное закрытие украинского «тайного» университета во Львове.

    1926 — письмо Сталина «Тов. Кагановичу и другим членам ПБ ЦК КП (б)У с санкцией на борьбу против «национального уклона», начало преследования деятелей «украинизации».

    1933 — телеграмма Сталина о прекращении «украинизации».

    1933 — отмена в Румынии министерского распоряжения от 31 декабря 1929 г., которым разрешались несколько часов украинского языка в неделю в школах с большинством учеников-украинцев.

    1934 — специальное распоряжение министерства воспитания Румынии об увольнении с работы «за враждебное отношение к государству и румынскому народу» всех украинских учителей, требовавших возвращения в школу украинского языка.

    1938 — постановление СНК СССР и ЦК ВКП (б) «Об обязательном изучении русского языка в школах национальных республик и областей», соответствующее постановление СНК УССР и ЦК КП (б)У.

    1947 — операция «Висла»; расселение части украинцев из этнических украинских земель «врассыпную» между поляками в Западной Польше для ускорения их ополячивания.

    1958 — закрепление в ст. 20 Основ Законодательства СССР и союзных республик о народном образовании положения о свободном выборе языка обучения, изучении всех языков, кроме русского, по желанию родителей учеников. 1960−1980 — массовое закрытие украинских школ в Польше и Румынии.

    1970 — приказ о защите диссертаций только на русском языке.

    1972 — запрет партийными органами отмечать юбилей музея И. Котляревского в Полтаве.

    1973 — запрет отмечать юбилей произведения И. Котляревского «Энеида».

    1974 — постановление ЦК КПСС «О подготовке к 50-летию создания Союза Советских Социалистических Республик», где впервые провозглашается создание «новой исторической общности — советского народа», официальный курс на денационализацию.

    1978 — постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР «О мерах по дальнейшему совершенствованию изучения и изложения русского языка в союзных республиках» («Брежневский циркуляр»).

    1983 — постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР «О дополнительных мерах по улучшению изучения русского языка в общеобразовательных школах и других учебных заведениях союзных республик» («Андроповский указ»).

    1984 — постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР «О дальнейшем совершенствовании общего среднего образования молодежи и улучшении условий работы общеобразовательной школы».

    1984 — начало в УССР выплат повышенной на 15% зарплаты учителям русского языка по сравнению с учителями украинского языка.

    1984 — приказ Министерства культуры СССР о переводе делопроизводства во всех музеях Советского Союза на русский язык.

    1989 — постановление ЦК КПСС о «законодательном закреплении русского языка как общегосударственного».

    1990 — принятие Верховным Советом СССР Закона о языках народов СССР, где русскому языку предоставлялся статус официального.

    2012- попыткой оглашения русского языка официальным умело посеян раздор в Украине.

    Обманным путём Партия регионов, основанная устранившимся впоследствии от власти президентом Януковичем, добилась принятия проекта Закона «Об основах государственной языковой политики», направленного на значительное сужение сферы использования украинского языка в ключевых сферах жизни в большинстве регионов Украины.

    ***
    Репрессированные носители знаний украинского языка.

    • Лесевич Владимир Викторович в Российской империи был основателем первой школы по преподаванию наук на украинском языке по 1862 год, которая по доносу была уничтожена российской властью в Украине.

    • Тарнавский Петр Иванович в 1919 году входил в состав инициативного комитета мирян и священников украинского происхождения в московской Патриархии РПЦ с целью перевода молитв и текстов богослужения на современный украинский язык. А 22 мая 1919 г. в военном Николаевском Соборе в г. Киеве участвовал в первом богослужении на украинском языке. Репрессирован в 1938 г.

    • Антоненко-Давидович — отказывался оросийщевать словари украинского языка в подроссийской УССР.

    • Лесной Василий Семенович (логик) — репрессированной в 1972 г. В УССР, разрабатывал философские труды на украинском языке.

    • Пронюк Евгений Васильевич (исследователь истории украинской философии и общественной мысли в Украине) — репрессирован 1972 г. В УССР, разрабатывал философские труды на украинском языке.

    ***
    Кроме того, ВСЕ БЕЗ ИСКЛЮЧЕНИЯ репрессии и аресты представителей украинской интеллигенции (литераторов, языковедов, этнографов, переводчиков, историков, научных деятелей, музыкантов, священников) ВО ВСЕ ВРЕМЕНА сопровождались изъятием произведений, их запретом и попыткой уничтожения.

    ***
    Когда в 1913 г. в Киеве хоронили Лесю Украинку, власть запретила нести гроб на руках, петь по дороге на кладбище «Вечная память» и провозглашать речи. На следующий день газета «Дело» писала: «Такого издевательства над собой наше общество ещё никогда не претерпевало. Хоронили Гринченко, Шестюка, Лысенко — и речи не запрещались. Неужели тело слабой женщины причинило правительству такой страх?»
    2018-09-02 18:42:16 |
    Мнения учёных-языковедов по поводу периода возникновения украинского языка.



    М. Максимович — время формирования украинского языка — Х-Х ст.



    О. Потебня — «руська мова» (древнерусский, восточнославянский) разделилась на украинский, белорусский и русский языки перед Х ст.



    Ю. Шевелёв — украинский язык постепенно начинает выделяться из праславянского в VII в. Период с VII до XI в. является периодом протоукраинского языка.



    Ю. Шевелёв — период нового украинского языка начинается с последних годов XVIII в., В. Нимчук — в XVII в.



    А. Царук — отрицает разделение славянских языков на восточнославянские, западнославянские и южнославянские. Согласно его теории украинский язык более приближен к польскому и белорусскому (принадлежа к «антской подгруппе»), чем к русскому (который относится к «словенской подгруппе»).



    А. Крымский — украинский язык является «юго-русской» (то есть языком Южной Руси), его образование начинается в XII в.



    А. Шахматов — украинский язык возникает после распада древнерусского языка в XIV в., что было связано с разделением Руси на отдельные княжества.



    Л. Булаховский — в IX-Х вв. существовал период «восточнославянского единства».



    А. Крымский — до IX в. существовала «праруськое единство».



    Ю. Карпенко — начинает свою периодизацию истории развития украинского языка от праславянского языка (конец 2 тыс. до н. э.), выделяет период существования совместновосточнославянского языка от IV до Х в.



    А. Горбач — протовосточнославянское языковое сообщество существует с VI в XI в., два основных диалекта украинского языка возникают и формируются в период от XI-XII до XV в.



    М. Жовтобрюх (Ф. Медведев, Ф. Филин) — в рамках единого древнерусского языка со второй пол. XII—XIII вв. начали развиваться диалектные черты новых восточнославянских языков привело к отмежеванию северо-восточной диалектной зоны (будущий русский язык) от юго-западной (будущие украинский и белорусский языки).
    2018-09-02 18:44:32
    В тексте допущены тех. опечатки:

    М. Максимович — время формирования украинского языка — Х-ХI ст.



    О. Потебня — «руська мова» (древнерусский, восточнославянский) разделилась на украинский, белорусский и русский языки перед ХI ст.
    2018-09-02 23:30:57

    Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.



    Вход для авторов
    Забыли пароль?
    В прямом эфире
    Замечательная осенния лирика!
    Рецензия от: Эмилия Овруцкая
    2018-10-23 07:58:12
    Очень красивая ОСЕНЬ!
    И танец - замечательный!
    С теплом души,
    Рецензия от: Елена Максимова
    2018-10-23 07:57:54
    Сильно написано.Очень понравилось. Спасибо. Успехов Вам.
    Рецензия от: Василь Гаценко
    2018-10-23 07:50:00
    На форуме обсуждают
    Атлас красоты.Прекрасные девушки разных национальностей
    https://www.tourister.ru/ users/nikita_milyagin/blo g/12250?utm_referrer=http s%3A%2F%2Fzen.yand(...)
    Рецензия от: Любина Наталья
    2018-10-23 03:30:12
    В Южной Корее пес не дал своему хозяину продать корову, отказывался без нее кушать и играть, а также отправлялся на поиски своего необычного друга...
    (...)
    Рецензия от: Ярошевская
    2018-10-22 23:38:31
    Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.