Лента рецензий

Валерій Прозапас Коли стався обстріл з градів житлового кварталу "Восточний" в Маріуполі, я наївно був впевнений, що вся країна нарешті переконається в реальності нападу РФ. Навіть кому повилазило побачити що коїлося з літа 2014 вздовж кордону по лінії Савур Могила-Широкине - і ті б мали усвідомити, що російська важка зброя вже в них вдома, і довбає всіх підряд, а не "коратєлєй". З того часу ні для кого не секрет, що в Новоазовську база підрозділів окупантів, що туди через захоплений кордон прибувають курсанти потренуватися в артилерійській справі. Що Широкинська операція відтіснила їхні сили подалі від міста, хоча прильоти на околиці відбувалися ще і в 2017. Але коли в квітні 2019 перед першим туром Бойко з ОПЗЖ опинився в Кремлі, а після за нього віддали якийсь дурний відсоток мешканці "Восточного" - я охрінів ще більше, ніж від їхнього % за Зє. Теперішня зачистка України під "рускій мір лайт" вже не викликає такого здивування, бо наліцо якийсь збочений стокгольмський синдром переважної частини українського населення, народу не стало сил усвідомити правду. Про обурення через збільшення втрат та обстрілів після всіх поступок годій й мріяти - люди через кров переступають, куди там обіцянки пам'ятати, їм легше призначити винних та сидіти на дупі рівно до наступної катастрофи. Не треба питати хто винен и що робити, все як на долоні - написав про це вдесяте, мабуть, нехай лежить для історії.

Нет, проблема была не в Порошенко. На выборах многие голосовали за мир. Путин просто не воспринимает Порошенко, думали они. Пока у власти Порошенко, война будет продолжаться, потому что Путин не будет с ним договариваться, рассуждали они. А вот выберем Зеленского, который никогда ничего плохого про Путина не говорил, Зеленский встертится с Путиным и сойдутся где-то посередине. Война закончится. Путин уйдет с Донбасса. А Крым... Та фиг с ним, с тем Крымом. Такой был план. Порошенко больше не у руля. В январе 2020 потери ВСУ уже вдвое больше, чем были при Порошенко в январе 2019. А январь ведь еще даже не закончился. Почему снова смерти? Почему не сработал этот "замечательный" план примирения с Путиным через нового президента? Ведь в Давосе Зеленский не называл Россию оккупантом, как Порошенко, а стыдливо упоминал о неких "сторонах" которые могут прекратить "конфликт". Его Арахамия говорил об отказе от евроинтеграции. Путин мог бы гордиться таким сговорчивым новым партнером. Вместо этого он организовал Зеленскому позорный скандал в Израиле. Правда в том, что Путину без разницы, кто президент: Порошенко, Зеленский или красивый Нефьодов. Любого президента Украины Путин будет публично унижать. Делать слабым. Втаптывать в грязь. Вспомните Оманские гастроли президента Зеленского. Кто рассекретил "слугу" народа в дорогущем отеле? Бигус? Радио Свобода? Громадське? Нет! Страна.уа друзей Путина. А кто слил в прессу информацию о запросе Зеленского на встречу в Путиным Израиле? Кто пренебрежительно озвучил, что встреча, возможно, состоится "на ногах"? Кто поставил президента Украины Зеленского в позорную позу просителя аудиенции у оккупанта? Путин. Интерес Путина к любому президенту Украины один: максимально ослабить и лишить поддержки. Чтобы на коленях приполз и покровительства просил. Так что нет, с избранием Зеленского война с Россией не закончится. Она или продолжится, или мы капитулируем, возместим России ущерб от нашего сопротивления и забудем про высокие зарплаты. Потому что нам придется снова кормить, поить, одевать и благоустраивать Донбасс. #читаємо_вголос Сергей Марченко

Тарас Чорновіл 15 год Щойно закінчилося шоу 95 кварталу імені портновської Труби в ДБР. А як я маю це назвати? Якби я не мав юридичної освіти, то написав би, що пройшов допит в ДБР Петра Порошенка. Але мої скромні знання та те, що я дорожу честю диплома рідного Львівського Національного Університету, не дає мені права використати такі формулювання. Спершу затягувалася процедурна частина, зокрема й стосовно розміщення ДБР. Для одного з фігурантів "плівок Труби" Корецького, який диригував допитом, хоча не має в цій справі процесуального статусу, було принципово, щоб не фіксувати адресу місця допиту, як офіційну адресу ДБР. Адже це територія юрисдикції Шевченківського районного суду, який не ліг під Портнова (знаємо це ще з переписки відомого корупціонера Лещенка з Портновим). А ДБР усі свої справи подає в портновський Печерський районний суд. Ну а потім в пряме порушення чітких норм КПК, Порошенка пробували допитувати не як відповідача й не як свідка, а як експерта чи консультанта! Питання стосовно Мінських домовленостей носили виключно характер вимоги про правову й політичну оцінку документа. Це напряму заборонено! У суді за такі запитання адвокатів чи прокурорів позбавляють слова й можуть покарати. Так само у випадку, якщо допитуваний починає самостійно надавати оціночні судження чи якусь юридичну кваліфікацію певних правових актів, його повинні зупинити й нагадати про обов'язки відповідати щодо суті правопорушень чи звинувачень, які висуває слідство. Цього разу самі слідчі грубо порушували це чітке правило. Адвокат Ілля Новіков на всі чіткі зауваження про порушення процесуального законодавства, отримував типову для слідчих органів РФ відповідь: "Це ваша особиста думка". Ганьба в тому, що Новіков - російський громадянин і юрист, але українське право знає ідеально, а керівники та слідчі ДБР в ньому взагалі не орієнтуються, як і їхня шефиня - вузькопрофільна спеціалістка з біоетики Венедиктова. Щоб не було інсинуацій щодо участі в справі російського адвоката Новікова, поясню. Новіков захищав у РФ українських моряків. Зараз ДБР уже чітко діє, як підрозділ Слєдствєнного Комітєтє РФ, питання й слідчі дії їх є прямим продовженням правочинів російських слідчих. Тому Новіков і далі захищає інтереси наших моряків, яких, хоча й у статусі свідків, але продовжують допитувати у відверто звинувачувальному руслі. Порошенка він представляє найперше в тій самій справі, оскільки провадження проти нього де-факто є частиною російського слідчого процесу. На вимоги Порошенка допитати його по суті всіх інкримінованих справ, уся чимала маса слідчих запанікувала й почала вигукувати, що в них нема людей, нема матеріалів, нема часу. Основне завдання усього цього дійства - шоу зі спробою дискредитувати Президента Порошенка. Думаю, ефект буде протилежним. А інше - це виконання прямого прохання Путіна не допустити надто активної міжнародної діяльності Петра Порошенка. На міжнародному рівні Зеленський уже остаточно грає на стороні Путіна або ж "баришня лєгли і просють..." Ганьбу в Давосі для України можна було зменшити (а для Зеленського особисто тільки посилити на контрасті), якби сьогодні там був присутній Порошенко. Але його виступи й переговори в Давосі ще більш неприємні для Путіна. "Партія сказала: Нада! камсамол атвєтіл: Єсть!" Зверніть увагу - не маючи жодних питань пор суті всіх справ, ДБР РФ викликає Порошенка спеціально на допит в день, коли в нього заплановано виступ на саміті Україна-НАТО, який ігнорує на прохання Путіна Зеленський. Поява там Порошенка для обох дуже небажана. І все це - уже не гострі фрази й не згущення барв. Давайте будемо свідомі: особа, яку в нас чомусь називають президентом України, уже на короткому повідку в Путіна. Нема більше колаборантів, є окупаційна російська влада в Києві.

Alex Noinets 12 год А тепер дивіться, яка історія. 1. Президент скоює злочин, який неможливо трактувати інакше, як кримінальний, по якому йому світить від 8 до 12 років з конфіскацією. 2. Докази цього злочину очевидні, офіційні документи викладені. 3. Але. Поки Президент на посту, він не може бути підслідним жодному відповідному органу. Всі ці ДБР, НАБУ, ГПУ і СБУ мають справу лише з Президентом, повноваження якого припинено. 4. Діючий Президент уходить або внаслідок імпічменту, або внаслідок перевиборів. 5. Але імпічмент неможливий, тому що Верховна Рада контрольована "монобільшістю", і конституційна більшість не збереться для того, щоб скинути кормільця, навіть якщо він дитину з'їсть посеред Хрещатику. Бо це не тільки йому імпічмент, це і їм теж імпічмент. 6. Але всі розуміють, що після перевиборів йому залізно гайки, наступний президент гарантовано його посадить, бо по-перше, вони не будуть друзями, а по-друге, щоб показати, що він не такий і корупцію не толеруватиме. 7. Тому перевиборів тепер не буде ніколи. Буде закручування гайок, щоб унеможливити втрату влади. Бо втрата влади тепер гарантовано закінчується тюрмою від 8 до 12. 8. А щоб не було перевиборів, треба відміняти демократію і вводити тиранію. 9. А якщо відміняти демократію, то треба забувати про Європу та Америку і розвертатися до РФ передом і задом одночасно. ... 10. ПРОФІТ. А хоча стоп. Наче ні. Це не профіт. Це щось інше на літеру П.

ПРО ПРИЧИНИ ДОПИТІВ ПОРОШЕНКА В ДБР. Олександр Дедюхін Як штатний реаліст редакції "А що там у ЄС" (деякі називають мене оптимістом, але це не так, ніякого безпідставного оптимізму в мене немає), я вам зараз відкрию справжні причини допитів в ДБР. Ну ви ж всі бачили скільки людей слухало виступ Володимира Бідоносця в Давосі? Півтора десятки, якщо врахувати сек'юриті, перекладача та звукорежисера. Порошенко теж мав їхати до Давосу і виступати там. Як ви думаєте, наскільки б більше слухачів прийшло на промову п'ятого Президента України? От Зеленський через своїх ручних шавок з ДБР і викликає Пороха на допит. Звісно, Порошенко не Зеленський, Порошенко не звик порушувати Закони Україні, як це постійно робить нещасний, тимчасово виконуючий обов'язки президента, тому Порошенко скасовує свій візит до Швейцарії і іде на допит в ДБР. Взагалі, якщо вивчити графік викликів на допити Петра Олексійовича, то можна прослідкувати, що відбуваються вони виключно тоді, коли у Порошенка заплановані міжнародні зустрічі. Картина виглядає приблизно так: дрібній (в усіх сенсах) виконуючий обов'язки президента що-небудь ляпне, зморозить, накосячить. До речі, ізраїльський канал "Atutz 7" назвав вчора Зеленського "повним фіаско", а також підкреслив: "Світові лідери, схоже, вже зрозуміли, що Зеленський не являє собою нічого, як політик, і є вкрай обмеженою людиною". Так от, дрібна, та "вкрай обмежена людина", зробить якусь дурницю, а Петро Порошенко кидається виправляти помилки Зеро, різні зовнішньополітичні провали. Якби Зеленський не був дилетантом, він би давно сидів би тихенько в норі, або десь під пальмою з Лєнкою в шльопках, а зовнішню політику довірив Петру Олексійовичу. Но ніт, Зеленському хочеться грати сцаря, і він замість того, щоби займатися сім'єю, продовжує заважати Президенту Порошенко рятувати країну від агресора і викликає на допити. Зелений намагається відпиляти гілку на який сидить. Країна продовжує триматися на запасі міцності, який був закладений при Порошенко. Активізацією кримінальних справ проти Порошенка, зелені намагаються відволікти свій лохокторат від постійних провалів. ДБР змушує Порошенка ходити на допити. Порошенко примушує ДБР діяти в рамках закону. Так і живемо. Тримаємо строй. В нас нормальний запас міцності. Переможемо

Хроника одного преЗедента ... 23.01.2020 г. Зеленский и К планируют увеличение количество министерств. "Нафтогаз Украины" обновил состав правления и ввел туда двух иностранцев. Коболев мыслит правильно. Скоро конец контракта, нужны те, кто нужен. В условиях полного дилетантизма и безграмотности нынешнего руководства государства - передача "Укрзалізниці" Deutsche Bahn решение правильное. Всемирное антидопинговое агентство (WADA) лишило аккредитации московскую антидопинговую лабораторию. . В течение периода прекращения аккредитации московской лаборатории запрещено выполнять любую работу, связанную с анализом образцов крови для биологического паспорта спортсмена. Китай прекращает в четверг, 23 января, авиа - и железнодорожное сообщение с Уханью из-за вспышки пневмонии, вызванной новым коронавирусом 2019-nCoV . Население Уханя коло 11 млн. человек. Европейская федерация журналистов выступила против законопроекта о дезинформации, предложенного Минкультом Украины Бахматюк предложил 8 млрд грн за активы своего VAB-банка, которые Фонд гарантирования может продать за 200 млн . 22.01.2020 г. Государственная пограничная служба собственным решением ввела противоэпидемиологический мониторинг прибывающих из Китая.

КОНСТРУКТОР ДНР ПІШОВ У ВІДСТАВКУ. ЧОГО ЧЕКАТИ? Дмитро "Калинчук" Вовнянко Новина доби, безумовно – відставка Владислава Суркова, помічника президента РФ Владіміра Путіна. Що означає ця відставка для нас? Ну от уявіть, наприклад, що під час Другої Світової війни раптом подав би у відставку Гімлер. Або Герінг. Уявіть що під час придушення УПА, у відставку подав би Хрущьов. Сурков навіть не приховував – у відставку він пішов через зміни політики Кремля на українському напрямку. Що б там тепер не казав Песков, очевидно - з українського напрямку Сурков іде. Владислав Сурков – це конструктор того що ми зараз називаємо ідеологією «Рускава міра». Особою одіозною він став задовго до україно-російської війни. Саме Сурков був творцем організацій кремлівського «путін-югенда»: «Ідущіє вмєсте» і «Наші». Саме його творіння – бот-центр в Ольгіно і Охта-центрі і саме його підлеглі розкинули мережу проросійських і «не в міру українсько-патріотичних» ботів по Україні. Саме Сурков впроваджував ідею путінської «Сувереннї демократії». Саме його відомство було автором табору «Наших» на озері Селігер та численних таборів де проходили навчання майбутні молоді бойовики ДНР-ЛНР – і саме там вони вперше були сфотографовані з ДНРівським триколором. Під час Революції Гідності Сурков приїздив до Києва і зустрічався з Януковичем. Саме він координував на рівні Кремля діяльність терористичних банд «ДНР» і «ЛНР». Захарченко, Пушилін, Пасічни – їх всіх називають людьми Суркова. Цікава деталь – Суркова повністю відповідальним за все що відбувається в ОРДЛО називає навіть терорист Стрєлков-Гіркін. Гіркін неймовірно критикує Суркова, але очевидно – терорист неймовірно ображений за те що його викинули з Донбасу після серії поразок липня-серпня 2014 р. Що ж нам чекати від цієї відставки? Відповідь – нічого гарного. Сурков, попри всю критику з боку Гіркіна, все ж таки відстоював ідею збереження ДНР і ЛНР як квазі-державних утворень. Відставка Суркова означає посилення іншого відповідального за український напрямок у Кремлі – Дмітрія Козака. І це не віщує нам нічого гарного. По-перше, Козак – прибічник ідеї «запхати ОРДЛО назад в Україну». Тобто – на правах автономії, з окремим представництвом у Верховній Раді. Теза «Гіві і Моторол у ВР», якою противники Петра Порошенка лякали нас весь період його президентства, стала реальністю коли ті противники Порошенка стали владою. З чим усіх і вітаю. По-друге, саме з Козаком веде більшість переговорів помічник президента Зеленського Андрій Єрмак. Що у свою чергу робить ймовірність реалізації планів повернення ОРДЛО в Україну дуже високою. З чим знову таки вітаю всіх. Сурков – це ворог. Ворог лютий, цинічний, безжальний і фанатичний. Але це – ворог відвертий. Ворог, який не приховує того що він – ворог. Наразі його міняють на ворога прихованого. З числа тих, які закликають до проросійськості під гаслами «боротьби з фашизмом». Які гноблять опозицію закликами до «об’єднання». Які руйнуватимуть Україну, всовуючи нам неконтрольований нами район під гаслами «миру і дружби». Чи можемо ми опиратися цим планам? Так можемо. Шляхом тиску на українське керівництво. На завади таким намірам Кремля може стати опозиція підтримана громадським суспільством. Нами всіма. І наостанок. Відставка Суркова – ще одна підтвердження тези «Зеленський зливає позиції України за крок до нашої перемоги». Повернення ОРДЛО в склад України більше за все лякає саме ОРДЛО – бойовиків і їхніх ватагів. Якщо українські спецслужби змогли витягли з ОРДЛО Цемаха – коли кордон перейде під контроль України ми витягнемо звідти кого захочемо. Передачу ОРДЛО в склад України люто критикує Гіркін і російські прибічники ДНР. Гасло «Путін зливає русскіх людей» уже лунає на їхніх блогах. Тож існує лише одна причина, чому Москва готова піти на це – складна економічна ситуація всередині Росії. А це означає що політика «військове стримування + санкці» часів Петра Порошенка була ефективною і правильною. До перемоги лишалося почекати пару років. Лишалося…

Аркадий Бабченко Евреи, скажите, а чем объясняется такая популярность Путина в Израиле? Никогда бы в жизни не подумал, что популизм начнет брать верх и в вашей стране. Большей дискредитации памяти Катастрофы, чем новый диктатор на трибуне Яд Вашема, в этот самый момент оккупирующий соседнюю страну, сделавший ксенофобию, расчеловечивание, ненависть и агрессию своей главной политикой и оружием, репрессирующий не имеющий своего государства народ (ничего не напоминает?) и держащий в заложниках гражданку Израиля - вообще, довольно сложно себе представить. Тактика "нам надо выжить, свои дела в первую очередь, а происходящее в мире гоев - дело второе" - она ж ведь двусторонняя. Я вот, поддерживавший Израиль всегда и везде, до корней волос поддерживавший, сижу сейчас и думаю - если Израиль не поддерживает Украину, и расстилается перед её захватчиком, ну, собственно говоря, на кой черт мне тогда поддерживать Израиль? И такие мыслительные процессы происходят сейчас у миллионов людей по всему миру. Вы же понимаете это? Ну и вот какова была сверхидея-то этого мероприятия? Владимир Александрович повел себя, конечно, не умно. Мягко говоря. Ему бы сразу напрямую отказаться - и именно четко и жестко проартикулировать свою позицию: там, где Путин, я появляться не буду - а не устраивать этот детский сад, короткие штанишки. Он повел себя глупо. Но он повел себя не подло. А Беньямин Нетаньяху ведет себя очень умно. Очень расчетливо. Но... Вы понимаете, что это теперь останется в истории - как евреи принимали оккупанта и захватчика на мероприятиях к дате Холокоста (черт, Кафка, ты и сюда добрался) - и это уже навсегда? И если события пойдут по самому плохому сценарию, то лет через пятьдесят, когда школьники будут задавать вам вопрос - скажите, а как вам в голову пришло принимать в Яд Вашеме человека, начавшего Третью Мировую - вам будет ооочень сложно найти вразумительный ответ на этот вопрос. Не думал, что когда-нибудь напишу это, но сейчас я хочу выразить поддержку Владимиру Зеленскому. Надеюсь, этот опыт пойдет ему на пользу и заставит вернутся в реальность, где совсем не все хлопают в ладошки при его появлении на сцене. На фото улыбающаяся мама Наамы Исхаар, улыбающийся Владимир Путин, улыбающийся Беньямин Нетяньяху, улыбающаяся Сара Нетаньяху. Все улыбаются. За кадром тринадцать тысяч убитых украинцев, два миллиона беженцев, триста тысяч оккупированных крымских татар, сотни заложников в тюрьмах. Так, собственно, скажите, чем вызвана такая популярность Путина-то? Шаббат шалом.

Vladimir Zavgorodny Сегодня в фейсбук страшно заходить, потому что кругом скриншоты и перепосты поздравлений от депутатов "Слуги народа" Главному Слуге Народа, и куда не глянь, кругом вот это "вы могли бы стать Ли Кван Ю, вы могли бы стать Вацлавом Гавелом, но решили не размениваться и сразу стать величайшим мировым лидером", нет-нет да и вступишь. Владимир Александрович, даже не владея техникой анилингуса так виртуозно, как депутаты вашей фракции, я хотел бы тоже написать пару строк. Вы могли бы стать хлебопёком и каждый день ваши мозолистые руки протягивали бы благодарным покупателям буханки горячего, пышущего жаром печи ржаного хлеба. Вы могли бы научиться играть на скрипке и собирать полные залы, и её плачущий трели растапливали бы сердца слушателей и слёзы катарсиса текли бы по их мозолистым щекам. Вы могли бы стать дворником и по утрам у меня под домом вот это шур-шур-шур, и поверьте, я был бы благодарен вам так же, как благодарен им за то, что мой двор каждый день чист, опрятен, мозолист и пышет жаром. Вы могли бы стать хипстером, отрастить подвороты, легко отличать латте-моккачино от флет-вайт-спирита и открывать стартапы в коворкингах на гироскутере. Вы могли бы стать монахом-отшельником в Катманду, медитировать, глядя на мозолистые облака, ползущие с гор в долины, как будто бы уже давно глубокий старец, бессмертный, ну или там уже почти бессмертный, который на этой планете от её самого зарождения, ещё когда только Солнце только-только сформировалось как звезда. Вы могли бы стать академиком и открыть лекарство от рака или глупости. Могли бы стать астронавтом и полететь к альфацентавре. Могли бы стать пожарным и тушить кенгуру, могли бы стать бухгалтером и сводить дебеты с кредитами, могли бы стать свадебным фотографом или говорящим бобром цвета молодой японской вишни. Совершенно непонятно, нахрена из всех этих возможностей вы выбрали стать президентом моей страны. И где я так нагрешил.

Казмирчук Андрей Минула п’ята річниця… Безсонні ночі, нейролептики, транквілізатори прокидання через кожні 15 хвилин в холодному поту і не можливість знову заснути. Жахливі сни які повертають тебе туди! Такі очікувані і одночасно нестерпно болючі зустрічі з тими хто вижив. Розмови, спогади, скупі чоловічі сльози. П’ята річниця, а усе як учора… ти і досі пам’ятаєш обличчя, голоси, посмішки тих кого вже немає. Дурнуваті промови тих хто нічого про це не знає і здебільшого не розуміє про що говорить, завдають важкого, пекучого болю! Ти ще досі не можеш забути як примерзав волоссям до бетону, коли видавалася хвилина задрімати. Як гриз брудний лід щоб трішки вгамувати спрагу, як задихався від газу… Ти ще досі пам’ятаєш гімн який співав там розуміючи що це можливо в останнє. І коли зараз ти чуєш цей величний і могутній твір, для тебе він несе зовсім інший сенс. Твоє серце наповнюється пекучим болем а очі тремтять хоч і вже не можуть плакати. Кіборги то не піар, то не нікчемний бренд! Це важка праця чоловіків у яких була біль за Україну, честь і сумління на першому місці. P.S сама смачна вода в моєму житті, це невеличка калюжка на злітній смузі 21.01.2015. І як казав «Краб» Зубков Іван Іванович, якщо буде потрібно ми повернемося іще не раз. Уся арта яка нас виручала, диспечерська вежа, рлс, зеніт, пожежна станція... 3-й полк, 72 ОМБр, ДУК, Дніпро-1, 93-тя, 1-ша танкова, 95, 79, 74-й розвід бат, ОУН, рідний 90-й, 81, 80 низький вам уклін побратими! Пробачте кого не згадав!

Ник Мельник 15 фактов про «Бандеровцев», или о чем молчит кремль - 1. Степан Бандера из верующей семьи, не является военным, и не провел ни одного боя. В отличие от Сталина который убивал людей миллионами (в том числе россиян), Степан Бандера этого НЕ делал. — 2. ОУН и УПА — это разные вещи. Несмотря на то что ОУН (организация Украинских Националистов) была костяком УПА (Украинская Повстанческая Армия), однако ОУН и УПА — это разные вещи. Первая, ОУН — это организация, Вторая, УПА — это САМАЯ БОЛЬШАЯ В Еропе Освободительная Армия. — 3. Факт! Даже организация ОУН было разделена на 2 лагеря: «ОУН М» , и « ОУН Б». «ОУН М» — Мельниковцы, не отвергали сотрудничества с Германией. «ОУН Б» — БАНДЕРОВЦЫ (те самые), были ПРОТИВ любого сотрудничества с Германией.Именно " ОУН Б " (банеровцы), которые были против любого сотрудничества с Германией, ставили за цель Независимую Украину — составили костяк Армии УПА. — 4. Деятельность УПА началась только по факту Немецкой оккупации (в 1942 году), то есть ПРОТИВ ГЕРМАНИИ, и ее оккупации. — 5. Несмотря на коммунистические мифы, Воины УПА имели свою форму, свои звания, свои отличия, свои награды, среди них шевроны с ГЕРБОМ УКРАИНЫ и флагом Украины . — 6. Несмотря на коммунистические мифы, УПА присягали только НА ВЕРНОСТЬ УКРАИНЕ.Соответствующий текст присяги был утвержден « УГBP и введена приказом ГВШ ч.7 , с 19 . VII» . — 7. В отличие от коммунистов, которые активно сотрудничали с Германией и поделили Европу пактом Молотова-Риббентропа . «УПА» и «ОУН Б» не сотрудничали ни с немецким окупационным правительством, ни с коммунистическим окупацинным правительством. В свою очередь коммунисты кроме " Пакта Молотова — Риббентропа " учили друг друга, делали совместные репрессии, делали совместные парады, обменивались вооружением и т.д. КОММУНИСТЫ И ГЕРМАНИЯ СОВМЕСТНО НАПАЛИ НА ПОЛЬШУ, РОЗВЯЗАВ ВТОРУЮ МИРОВУЮ ВОЙНУ 1 сентября 1939 года. То есть, коммунизм и нацизм тесно сотрудничали, при том они обвиняют в этом почему-то Бандеру отсидевшего в немецком концлагере за провозглашение Независимости Украины, а за отказ сотруничать с Германией, два брата Бандеры были замучены конц.лагере «Аушвиц». Тогда вопрос кто чей пособник на самом деле ? Известный факт, что коммунистические пилоты учились в ГЕРМАНИИ, а Германия перенимала «опыт строительства ГУЛАГов» у коммунистов. Они помогали друг продовольствием за счет Голодоморов в Украине. УПА и Бандера НЕ имели никаких договоренностей с Немецким окупационым правительством, за что Бандера был в концлагере, а большинство его семьи была репрессирована под разными предлогами, как коммунистами так и немцами. — 8. Степан Бандера отсидел в Немецком концлагере "Заксенхаузен" ТРИ года , за провозглашение Акта Независимости Украины 30 июня 1941, а за отказ присягнуть немецкому оккупационному правительству - ДВА РОДНЫХ БРАТА Степана Бандеры были замучены в немецком конц.лагере «Аушвиц». Все за то, что боролись за — Независимую, Соборную и Самостоятельную Украину. — 9. УПА не провели ни одного боя с постоянной армией СССР, а все «спины» в которые могли «стрелять», могли быть только спины карателей НКВД, которые истребляли людей миллионами, а потом сжигали села. ОДНИМ ИЗ ВАЖЫХ ФАКТОВ ЯВЛЯТСЯ то, что — УПА НЕ оккупировали чужие земли, а действовали только на своей земле, и защищали СВОЮ землю, и свой народ как от немецких оккупационных войск, так и от карателей НКВД. — 10. Уже давно известные факты которые опубликовало СБУ, когда НКВД переодевались в УПА, чтобы делать провокации под видом воинов УПА. Одним из самых известных является свидетельство одного из участников специально сформированной спец.групы « РО НКВД Майора Соколова. "Посоветовался с командирами спецгруппы, что НЕ лучше ли будет нам изменить работу — не войти по селам под видом банд, ищя бандитов, а воровать из сел людей, стоящих на учете РО НКВД, как имеющих связь с бандитам, и их допрашивать под видом УПА …." Свидетельство майора Соколова, спец.група РО НКВД. Еще одно свидетельство - "Двигаясь по подконтрольным националистическим районам примерно 300 км (! ) , Дабы избежать столкновений и вести изучение повстанцев, ковпаковцы сами» маскировались под националистов, снимали знаки различия". — 11. Известный факт что ПАРТИЗАНЫ красной армии, находившихся в лесах Западной Украины признавали в дневниках что УПА воюет против немецкой армии ЗА НЕЗАВИСИМОСТЬ УКРАИНЫ. Среди таких наиболее известно свидетельство комиссара партизан-ковпаковцев Семена Руднева. " Наши около двух недель вели совместные бои с УПА против фашистов Они нам говорят: Мы, украинские националисты, против немцев и Москвы — за самостийную соборную Украинскую державу … Потом начались переговоры, в результате которых националисты обещали НЕ выступать против нас и дали нашим батальонам 4 мешка муки, мешок крупы, мешок сахара и ящик спичек". — 12. В УПА воевали люди разных национальностей, среди них наиболее известны: РУССКИЙ — Владимир Черемошинцев Я горжусь что я Бандеровец Русский в УПА ЕВРЕЙ — Хасман Мандык Жиси Мандик Хасман — єврей в УПА Также известны воины УПА : Белорусы, Казахи, Узбеки, Татары, Армяне, Грузины, Греки и т.д. — 13. Установленный факт, что большинство врачей в УПА были именно евреи. Они «Служили в УПА по зову сердца, сражаясь за Независимость Украины, в палатах излечевая воинов…» — такие свидетельства оставляют врачи. — 14. УПА ставила целью Независимую, Соборную и Самостоятельную Украинскую державу. — 15. Факт, УПА официально не распущено.

Ну що, людоньки? Ми ж цього з вами хотіли? Так чий Крим? Поклонська привітала Зеленського з днем народженння та сподівається стати послом в Україні. Пряма мова: «Сегодня день рождения у Президента Украины Владимира Зеленского. Все самые добрые и тёплые слова Вам скажут родные и друзья за праздничным столом. А я Вам желаю, чтобы меня однажды направили российским послом в Киев. Я знаю, что Вы надеетесь остановить войну в Донбассе, хотите упрятать за решётку наглого и вечно пьяного борова Порошенко, мечтаете разогнать плешивые орды нацистов (эти «мачо» в основном живут на мамкину зарплату). Но Вам просто не дают этого сделать... У меня осталось незаконченное дело в Киеве — я имею в виду уголовное 😊 Наверное, про него многие забыли, но я напомню — по факту госпереворота и захвата власти Турчиновым, Яценюком, Порошенко... Так что когда будете задувать свечки на праздничном тортике, вспомните про моё пожелание, и Украина изменится. Мы изменим её, выкинем эту «мертвечину» из страны и восстановим дружеские отношения между Россией и Украиной. Та й на завершення: з щирими побажаннями, Володимире Олександровичу! Миру та добра! Піднімаю за Вас келих🥂» Джерело: сторінка Наталії Поклонськоі у «Фейсбук» (https://www.facebook.com/100013914705715/posts/783697265437423/?d=n)

Аллан Левітов На деньрождения Зеленского - (при всей моей НЕ любви к этому комику) хотел бы пожелать ему снова стать счастливым. Серьезно Счастье - это заниматься СВОИМ делом и жить СВОЕЙ жизнью. Не занимать ЧУЖОЕ место. Потому что, когда ты занимаешь НЕ свое место в пространстве-времени - то от этого плохо становится в первую очередь ТЕБЕ. И, если место значимое - то от этого твоего "несовпадения" еще и "возмущает пространство" (цунами, пожары, наводнения, землетрясения - и прочие "веселости"). Да, я в это верю. Я желаю Зеленскому снова вернуться к юмору и смешить/развлекать людей (что у него, признаюсь, получалось неплохо - хотя такой юмор not my cup of tea). Уходите из политики. Можно - "по состоянию здоровья". Можно - по собственному. Это конституционно. Это честно. Поверьте, так будет лучше для всех Вы и сами соскучились по семье и детям - и КАЖДЫЙ новый день президентства для вас - как день каторги. Это видно Это видно невооруженным глазом. Всем Оно вам надо?

Сергій Демський Підвищення пенсійного віку є неминучим. Про це нещодавно заявила голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова. Вона вважає, що підвищення пенсійного віку в Україні «не є питанням завтрашнього дня» і пропонує піти «на дуже плавне підвищення пенсійного віку», наприклад, на 1 місяць на рік, починаючи з 2023-го або 2025 року. При цьому Третьякова заявила, що ресурси для модернізації солідарної системи обмежені. Зазначимо, що пенсію, яку отримують 11,4 млн осіб (з яких 63% становлять жінки), фінансують за рахунок існування державної солідарної пенсійної системи, надходження до якої сьогодні забезпечують 13,9 млн осіб. Експерти зазначають, що серед причин проблем дефіциту пенсійного фонду країни є демографічна яма, слабка економіка, тенденція масового виїзду працездатних українців на роботу за кордон. До того ж нація старіє й вимирає швидкими темпами (за п’ять останніх років населення України скоротилося на 18%). В урядових кабінетах підрахували, що в 2023 році 44% населення досягне віку понад 60 років, а вже в 2050-му цей показник сягне 72%. Така динаміка ставить під загрозу спроможність пенсійної системи держави забезпечити гідну старість. Проте сьогодні законодавці підвищити пенсійний вік не можуть, оскільки ще не завершилося поступове підвищення пенсійного віку для жінок, яке розпочалося в 2011-му. До речі, у цьому році з 1 квітня ще на півроку підвищиться пенсійний вік для жінок, які народилися з 1 жовтня 1960-го по 31 березня 1961 року, і становитиме він 59,5 року. Жінки, які народилися пізніше 31 березня 1961 року, зможуть вийти на пенсію вже в 60 років, тобто в 2021-му. У будь-якому разі для оформлення пенсії в цьому році для жінок та чоловіків необхідно мати страховий стаж не менш як 27 років. Нагадаю, що страховий стаж, необхідний для виходу на пенсію за віком, щорічно збільшується на один рік і до 2028-го він має досягти 35 років. У разі, якщо такого стажу не вистачає, вихід на пенсію переноситься до досягнення кандидатом 63-річного віку. А якщо і по досягненні цього віку стажу не вистачить, то за наявності не менш як 15 років страхового стажу пенсію за віком можна буде оформити лише після досягнення 65-річного віку.

ОДНЕ З "ВЕЛИКИХ ДОСЯГНЕНЬ" Зе. НАМАЗУЙТЕ. ..... Чергова новина, яку ретельно приховували Зеленський і Ко. З'ясувалося, що 100% людина коміка Рябошапка звільнив єдиного прокурора-представника від України у міжнародній слідчій групі Нагадаю, у 2020 році повинен розпочатися суд над РФ, які військові збили Боїнг та вбили майже 300 людей, серед яких 80 дітей. І тут ми бачимо,як Зеленський просто звільняє представника України. Яка "несподіванка". Кому вигідно послаблення міжнародної слідчої групи? Яку позицію заявляє Україна таким вчинком? Відповідь очевидна... https://enigma.club/articles/zelenskiy-na-vimogu-putina-zvilniv-edinogo-prokurora-vid-ukraini-u-slidchiy-grupi-po-mn-17

Особо цинично звучит мантра «уже нет коррупции» из уст Гончарука: 1. "Сегодня на самом высоком уровне коррупция уже отсутствует. Мы будем выжигать эти вещи напалмом". 29.10.19, Первый инвестиционный форум в Мариуполе. 2. "Сегодня в Украине абсолютно нет коррупции на топ-уровне. Совсем скоро, уверен, коррупции не будет на всех уровнях» - написал он на своей странице в Facebook после выступления на Инвестиционном саммите ЕБРР для стран-членов Восточного партнерства в Лондоне 22.11.19. 3. "Сегодня в правительстве нет коррупции на самом высоком уровне". «Нам нужны сильные партнеры, инвестиции, новые рабочие места. ПОКА У НАС ЕСТЬ НАСЕЛЕНИЕ, КОТОРОЕ ДОЛЖНО ДУМАТЬ, КАК ПРОКОРМИТЬ СЕМЬЮ, МЫ БУДЕМ ИМЕТЬ ОГРОМНЫЕ ПРЕДПОСЫЛКИ ДЛЯ КОРРУПЦИИ. Поэтому нам нужно повышать уровень доходов и жизни». «Экономика Украины растет быстрее, чем в мире». 23.01.20, Всемирный экономический форум в Давосе. Это аутотренинг такой публичный? Или всё-таки плохо завуалированные ихтамнеты, которые теперь вездетуты?

цей матеріал доступний українською На Донбассе сегодня погибли двое украинских военных, двое травмированы 19:51, 26 января 2020 Война 6530 0 В течение текущих суток вооруженные формирования Российской Федерации 12 раз нарушили режим прекращения огня. Иллюстрация REUTERS Иллюстрация REUTERS С начала сегодняшних суток на Донбассе двое военнослужащих Объединенных сил погибли, двое получили травмы. Читайте такжеОккупанты разведывают Донбасс, прикрываясь беспилотниками ОБСЕ – штаб Об этом в Facebook сообщает пресс-центр Объединенных сил. "Сегодня, 26 января, в результате вражеских обстрелов один военнослужащий Объединенных сил погиб и один получил боевую травму. Также в результате подрыва на неустановленном взрывном устройстве один защитник погиб и один военнослужащий получил боевую травму", - говорится в вечерней сводке. В целом на протяжении текущих суток вооруженные формирования Российской Федерации 12 раз нарушили режим прекращения огня. "Противник обстрелял наши позиции из запрещенных Минскими соглашениями минометов калибра 120 мм и 82 мм, а также гранатометов различных систем, вооружения БМП, крупнокалиберных пулеметов и другого стрелкового оружия", - сообщили в пресс-центре. В частности, семь обстрелов позиций украинских военных было осуществлено в районе ответственности оперативно-тактической группировки "Восток" - дважды неподалеку Красногоровки, дважды неподалеку Старогнатовки, а также вблизи Лебединского, Новогригорьевки и Гнутова. Пять вражеских обстрелов было зафиксировано в районе ответственности оперативно-тактической группировки "Север" - дважды неподалеку Орехово, дважды вблизи Новотошковского и неподалеку Крымского, в том числе из запрещенных Минскими соглашениями минометов калибра 82 мм и 120 мм. Подробности читайте на УНИАН: https://www.unian.net/war/10846319-na-donbasse-segodnya-pogibli-dvoe-ukrainskih-voennyh-dvoe-travmirovany.html

Дмитрий Чекалкин Новости ЗеДурдома: Поклонская горячо поздравила Гидранта с днем рождения. Хочет быть российским послом в Украине. - Нарешті ми дожили до того часу, коли ворог дійсно на Банковій, а не лише в Кремлі. Карл Волох: Ілля Новіков: "допрос в ГБР был одним из самых абсурдных за всю мою карьеру". Перечитайте ще раз: російський адвокат, котрий, працюючи в авторитарному Чекістані і захищаючи там людей, арештованих по політичних звинуваченнях (у тому числі, українських заручників путінського режиму) вважає дії ДБР абсурдом. Тобто, дії цього нового правоохоронного органу в країні, котра донедавна вважалася одним із взірців демократії на пострадянському просторі, погано виглядають навіть порівняно з репресивними органами РФ. Ось результат, якого ми досягли за півроку роботи нашого іменинника і його «нових облич». ЗЕЛЕНСЬКИЙ НЕ МІГ ПЕРЕДАТИ КВИТКИ НА ФОРУМ ПАМ'ЯТІ ГОЛОКОСТ: Нові подробиці щодо участі українського президента у форумі пам'яті Голокосту. Пресслужба повідомила, що квитки Володимира Зеленського, по суті, були анульовані. Комусь передати свої місця було не можливо. Тобто, фактично, ці місця так на форумі й не зайняв", - Світ зараз поділився на ті країни де зе облажалося й ті що воно ще не відвідало((

Таня Адамс: Володя, а давай я у тебя немножко спичрайтером поработаю вот прям щас. Глазам больно читать ЭТО. Смотри внимательно. Вот твой текст: «Сьогодні на Донбасі загинуло двоє наших хлопців. Один під час обстрілу, другий – підірвався. Це означає, що війна триває. І що ще з більшими зусиллями треба намагатися її завершити. Цього року вже одинадцять військових загинули у боях. Розділяю біль кожного, кого не оминула страшна втрата близької людини. Вічна пам’ять.» "Підірвався" бл..ь…словно фейерверк неудачно запустил… А теперь текст, который написал бы президент Украины, а не главный клоун Малороссии. Конспектируй. «Сьогодні на Донбасі російськими найманцями було вбито двох наших хлопців. Ще два молодих життя обірвав ворог. Ще дві родини зазнали величезного болю від «братських» обіймів Росії і її посіпак. Вибачте мені. Я помилився. Помилився, бо ніколи не був на війні і не маю ніякого досвіду. Розведення не працює. Я помилився ще раніше, коли звинувачував Порошенка у сприянні цій війні, бо тепер я так само не можу змусити припинити вогонь ту сторону. Росія не зацікавлена у мирному врегулюванні. Зупинити війну неможливо. Тільки цього року у боях з Росією вже загинуло 11 військових. Але ми маємо не припиняти боротьбу. Бо виборюємо свободу. Відстоюємо незалежність України та майбутнє своїх дітей. Вічна слава Героям. Вічна пам'ять.» А теперь списком тебе словарь, который необходимо выучить, чтобы хоть приблизительно смахивать на настоящего президента Украины. - Россия – враг. Агрессор. Террорист. - Хлопці не підриваЮТЬСЯ. Їх ВБИВАЮТЬ. - не просто «бої», а «бої з російськими найманцями» - не «розділяю біль», а «прикладу всі зусилля, щоб здобути перемогу у російсько- українській війні» - слово "завершити" забудь. Взагалі забудь у контексті війни з РФ. Записав? Не дякуй. Я розумію, що сталевих яєць в тебе нема і не буде, але ж ти здатен хоча б грати роль? ХВАТИТ НАС ПОЗОРИТЬ! (А що там у ЄС https://www.facebook.com/a.chto.tam.u.pp/?epa=SEARCH_BOX)

Mason Lemberg От пройшло 9 місяців з моменту обрання твого презедента. Дехто за цей час встиг народити дитину. Зовсім скоро буде рік. І які в тебе результати? Що ти, конкретно ти, отримав від нової влади? Що здійснилося з того, що б ти хотів, коли кидав бюлетень в скриньку? Ні, я зараз не про віртуальні речі типу “він старається”, “відмінили недоторканість”, а про реальні зміни, які позначилися на тобі позитивно. Є щось таке за 9 місяців? Кожен день і він, і вони тебе ганьблять, ганьблять твою країну, безпричинно повзають перед х*йлом, в економіці та соціальній сфері взагалі швах. Кожен день ти офігіваєш від все нових зашкварів, яких вже просто не сила терпіти. "Треба трохи почекати”? Тобі ще не все зрозуміло? А тепер я хочу, щоб ти поглянув на тих, в кого все змінилося. На всілякого роду пристосуванців, на політичних тушок типу аталотія і саакашвілі, на “антикорупціонерів”, які, будучи абсолютними профанами, влаштувалися на теплі місця і в місяць отримують зарплату, яку ти не заробляєш за рік чи два. Майже кожен з них. І що? І де вони? І вони зараз щось говорять про корупцію? Хоч хтось з них засудив відпочинок в Омані так, як засуджував відпочинок на Мальдівах? Хоч хтось з них щось вякнув з приводу звільнення беркуту, зливання справ Майдану? А пам’ятаєте, в нас раніше була ціла партія, яка рахувала своїх загиблих на Майдані партійців окремо. Де вони зараз? Марширують? Хоч хтось з них відреагував з приводу вчорашнього зашквару двох нардепів і заступника МОЗу? Ні… Вони, отримуючи неймовірні зарплати, в теплих місцях розказують про кривизну огірків, які стоять на шляху євроінтеграції. Єврооптимісти. На секундочку. Ти думаєш, що я пишу це, що я порівнюю зміни для тебе і зміни для них для того, щоб викликати в тебе злість? Так, ти абсолютно правий, я саме для цього і написав цей пост. Бо йому 42 роки і він не лох, не лохи й ті, хто тепер присмоктався до корита. А ти, звиняй, ти таки лох, бо вірив їм. І скажи, що я не правий?

Ibigdan: Ми мабуть єдина країна, Головнокомандувач якої лише двічі приїжджав на фронт, і то лише для того, щоб визначити які наступні українські території віддати окупанту. - Война непонятно с кем продолжается. Наши военные гибнут непонятно от чего. Непонятно, как так выходит — сообщает нам в фейсбуке непонятно кто, но точно не главнокомандующий. Главное, непонятно, кто теперь наживается на войне. Валерій Прозапас: Збільшення кількості обстрілів і, відповідно, втрат - це прямий наслідок згубних дій та рішень військово-політичного керівництва країни. Ще з літа було очевидно, що армію перетворюють на мішень, вона нездатна активно протидіяти окупанту - коли головком агресивно вимагає "нє пострєлівать", НГШ несе брєд про "неприцільний вогонь", а ручні силовики розвернули кампанію з дискредитації ЗСУ. Цим було розв'язано руки російським окупаційним підрозділам, які знову застосовують великі калібри та активізують роботу снайперів і диверсантів, користуючись пасивністю нашого командування. Юрій Гудименко: Когда Зеленский говорит вам про быстрый мир - он лжет, и знает, что лжет. Россия не отдаст Донбасс при живом Путине без авральных обстоятельств. Она будет этот заебавший её чемодан тащить до упора тупо из принципиальных соображений и ждать удачного случая: пророссийского президента Украины («Оппоплатформа», напомню, заняла ВТОРОЕ место на парламентских выборах, сильно опередив и БЮТ, и ЕС, и «Голос»), или провала на переговорах в Нормандском формате, или ситуации в которой Зеленский вынужден будет рискнуть всем и принять российский план – по глупости или под влиянием иных факторов, от нашёптывания Ермака до экономического кризиса. Это и есть их план. Россия может ждать, И БУДЕТ ЖДАТЬ, потому что Путин запретил бросать чемодан на землю. Не будет быстрого мира. НЕ. БУДЕТ. БЫСТРОГО. МИРА. Карл Волох: З каналізаційної Труби витекла інформація, що керівник СБУ Баканов вважає президентського офіс-менеджера Богдана куратором корупції в судовій системі. Ну, для людей «у темі» це ніколи не було секретом. Як і відповідь на питання, хто саме забезпечує Коломойському виграшні рішення на десятки мільярдів з моменту, що Зеленський став президентом. А от у наскрізь гнилої грантової антикорупційної тусовки, баригоборців, ультрапатріотів, білопальтошників та просто безмізких фанів Янелоха очі не відкриються й після оприлюднення записів. Перевірено Зробили себе разом. Віктор Бородулін: Всі, хто дивиться українське телебачення, в курсі, що канали з 28 січня 2020 року через безкоштовний супутник будуть закодовані. Відтепер люди змушені будуть платити грошики провайдеру Віасат. Власником якого є... барабанна дріб... Коломойський. Зомбувати населення, ще й за їх же власний кошт - це геніально. - У Бени четкая цель - выжать эту страну досуха.

Росія закликала ООН, ОБСЄ і Раду Європи дати оцінку "насильницькій українізації". Зокрема, країна-агресор була "обурена" законопроєктом про повну загальну середню освіту, який ухвалила Верховна Рада України 16 січня 2020 року. «Російськомовні діти матимуть право навчатися рідною мовою до 5 класу, а потім не менш 80% навчання має здійснюватися державною мовою. До речі, під ці заходи потрапляє не тільки російська мова, але також, наприклад, білоруська й ідиш», — заявили у МЗС РФ. У МЗС Росії закон називають продовженням «шляху насильницької українізації». Лише вдумайтеся: Росія. Обурена. "Українізацією". В Україні. Дав же Бог сусіда...

💛💙💪🥇🥇🥇🥇🥇🥇🌺 18 медалей, шість з яких – золоті!!! Вітаємо українську збірну з перемогою на змаганнях з художньої гімнастики у Лос-Анджелесі! Нашим дівчатам не було рівних на міжнародному турнірі LA Lights-2020!!! П’ять медалей виборола лідерка збірної, призерка чемпіонату світу та Європи Влада Нікольченко. Сеньйорка здобула два "золота" у багатоборстві і вправах з м’ячем, "срібло" у вправах з булавами, дві "бронзи" – з обручем і стрічкою. Молодець! 16-річна віце-чемпіонка Чемпіонату Європи Вікторія Онопрієнко виборола "срібло" зі стрічкою і "бронзу" з обручем. Ніколь Красюк – "золото" у вправі зі стрічкою, "срібло" у багатоборстві та у вправах з м’ячем, а також дві "бронзи" (булави, стрічка). 15-річна Меланія Тур показала найкращий результат у багатоборстві та вправах з м’ячем і булавами, другий – зі стрічкою і третій – зі скакалкою. #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Україна #гімнастика #грація

ПЕТРО ПОЛIЦАЯК «Кіборг» з Борбина залишився в аеропорту заради друга І прийняв мученицьку смерть... В останні дні захисників аеропорту труїли газом. Обличчя пекло вогнем. Дихати ставало неможливо. А Петро, прикладаючи до обличчя мокру серветку, просив товаришів триматися. «Краще Вам не знати, що було з Вашим сином», - сказали матерi... Пробачте, мамо, що загинув рано. В летовищi багато полягло. Стояли ми до смерті за державу, Ми ворогу свій край не віддамо. Мій добрий тату, бачу, зажурився, По скроні покотилася сльоза… Не плач, краще пишайся сином: За Україну я життя віддав!

Варшавська битва відбулася 13-25 серпня 1920 року. Тоді об’єднане польсько-українське військо розгромило 200-тисячну армію більшовиків. Президент Польщі Анджей Дуда запропонував українському колезі Володимиру Зеленському разом відзначити 100-річчя Варшавської битви, коли війська Юзефа Пілсудського і Симона Петлюри розбили 200-тисячну армію більшовиків у серпні 1920 року. Про це польський лідер заявив під час спільного брифінгу в Освенцимі, де відбуваються урочистості з нагоди 75-річчя визволення концтабору Аушвіц-Біркенау. Можливо хоча б поляки привчать нас святкувати перемоги, а не відзначати поразки. Треба залишити в минулому "прокляту спадщину невільничих часів". Але нашому презЕденту треба мати неабияку сміливість, щоб погодитись на цю пропозицію, бо Путін буде дуже незадоволений. Дякую президенту Дуді за ініціативу.

Валерій Прозапас Цікаво, на якому році президентства Зеленського грантоїдсько-недорогенька тусовка і прімкнувшіє к нім білі польта припинять воювати з Петром Порошенком? Ніхто ж не оспорював результати виборів. Тотально на всіх вертикалях "новиє ліца" - від монобільшості до Мілованова, від лейтенанта Баканова до "стовідсоткового" Генпрокурора, і так далі аж до юзіков з бужанськими. Здавалося б, показуй досягнення, реалізуй обіцяне, роби різницю та втри носа "парахаботікам" - але ні, "розслідування" та "сенсації" тривають, а добра частина "правоохоронців" заточена на тиск і дискредитацію п'ятого президента. І, зауважте, за 9 місяців без жодного факту. Дитину народити було б можна - а досі жодного неспростовного доказу, який був би підтвердженням всього того, про що так довго розповідали наші та фсбшні "лідєри мненій" і Шабунін з Білєцкім. Мабуть, за це все ще платять набагато більше, ніж за досягнення в народному господарстві - тим більше за жодним напрямком не вдалося не то що показати позитивну динаміку, але хоча б втриматись на позиціях "попередників". Економіка барахлить, коррупція збільшується (а мама любіт скорость), безробіття зростає, з тарифами цирк, війна ніяк "не закінчується", союзники за спиною домовляються з Москвою - а цим все Порох заважає город-сад побудувати. Але найгірше, що до цього сумнівного двіжу час від часу приєднуються нормальні свідомі люди. І починається - "урокі нє виучілі!", "опять всє просрєтє!", "надо било по-другому!", "Порошенко наступаєт на граблі!", "зачєм он того-то і того-то продвігаєт?" і купа іншої маячні. Ну раз знаєте що, як і кого - є повно методів запропонувати свої послуги та рішення без істерік в ефірі. Ви вже докритикувались до зелених віників, досить. Тим більше Порох і без вас визнавав помилки, просто їх повз вуха пропускали, бо кричати заради крику завжди простіше. Не уподобляйтесь - а то одного разу в дзеркалі побачите оте що на картинці до цього допису, хай бог милує.

Олексій Арестович - Олигархическая система тем и хороша, что в ней за тридцать лет, все девяносто раз продано и куплено. Например, совесть силовиков из правопохоронной системы. Зеленский стал знаменитым в жанре политической сатиры, и пришёл к власти на лозунгах «...очищения власти», которую так успешно высмеивал. Вместо этого он эксплуатирует коррупционную систему в режиме, не доступном даже его великому предшественнику - Виктору Фёдоровичу Януковичу. Художника и ведущего Сергея Пояркова СБУ обвиняет в угрозе...убийством солнцеликому. Существует такая вещь, как субъективная сторона преступления - внутреннее психологическое отношение лица к совершаемому им общественно опасному деянию. Составной и наиболее существенной частью которой является вина, а ее наиболее тяжёлой - умышленная форма вины. Умышленная форма вины предполагает что коварный Поярков, полностью осознавая сущность совершаемого деяния, предвидя его ужасающие последствия и сосредоточив свою преступную волю, направил своё деяние к совершению зловещего преступления - напугать резидента. Субъективная сторона преступления по ст.346 часть 1, которую вменяют Сергею Пояркову, характеризуется прямым умыслом. Это означает, что конкретный следователь СБУ всерьёз считает, что Сергей Поярков не занимался политической сатирой, а действительно угрожал Зеленскому, как должностному лицу, убийством, имея целью и мотивом что-то типа: подрыва общественного строя Украины, срыва нормального выполнения Зеленским обязанностей президента Украины или мести за осуществление им его деятельности. И, конечно же, подлый преступник, ни нашёл ничего лучше, как заявить об этом с экрана. Служба Безопасности Президента, видимо, была поднята по тревоге, и едва успела остановить Пояркова, прорывающегося на Банковую для осуществления объективной стороны преступления, буквально заткнув своими телами возможную брешь. - Отдельным мужественным парням из СБУ, которые едва успевают перепрыгивать из одной политической постели в другую, хотелось бы напомнить некоторые уроки истории. Они заключаются в том, власть рано или меняется: есть такой фильм «Свадьба в Малиновке», тоже в жанре политической сатиры. - Сергею Пояркову я желаю не просто мужества и оптимизма, а предлагаю рассмотреть возможность подачи встречных исков гражданину Зеленскому В.А. за его деяния, имеющие признаки преступлений на почве ненависти, имеющие место быть в период исполнения им политической сатиры в составе творческого объединения «Квартал 95», как-то: - «Украина как порноактриса»; - «остановимся посередине»; - «эбонитовые палочки» и др. ...а также его деяния на должности президента Украины, также имеющие признаки преступлений на почве ненависти: предвзятое отношение к определённой общественной группе (ветераны, волонтёры, патриотически ориентированная общественность), наиболее полно выражающиеся в так называемом «деле Шеремета», преследовании и запугивании Маруся Звіробій, и Софии Фединой и, сотрудников телеканала «Прямой», и, наконец, самого Сергея Пояркова. Причём деяний, имеющих признаки особо тяжких: совершенных высшими должностными лицами, по предварительному сговору, организованной группой: гражданами Аваковым, Бакановым, Рябошапкой, Богданом, Портновым, Коломойским и ещё какие найдутся. Плюс, я бы посоветовал Сергею и его адвокату, всерьёз поставить вопрос о деяниях следователя (следственной группы) СБУ, имеющих признаки предвзятости и выполнения заведомо преступного приказа. Смеяться так смеяться.

Алена Подгорная "Зеленский заявил, что через четыре года хочет передать преемнику "ключи от новой Украины", а ещё он хочет завершить войну и изменить имидж страны. Вава, имидж страны ты уже изменил. Ещё весной 19-го. Весь мир охуел от нашего, блядь, имиджа. Ты бы лучше себе имидж менял и жене своей, раз уж така беда случилась, что у нашего богоносця мозги излучением от телевизора поплавило. А по поводу переемника - тут хотелось бы поподробнее и поточнее. Какому именно переемнику ты собрался ключи отдавать? Фамилию, имя и отчество этого типа можно спросить? А то у нас есть варианты, но все слегка не стой стороны, куда мы пять лет очень трудно шли. Да и с ключами тоже всё не так просто. Тебя, вроде как, в слуги выбрали и для внешней красоты. Типа - ездить по миру и красиво пиздеть в нашу пользу. Я понимаю, что не получается. Только от этого провала всех надежд ключи от страны у тебя появиться не должны были. Ключи у нас по Конституции - напоминаю - у Парламента и Кабинета министров. Они сегодня твои. А завтра ситуация может очень измениться. Так что ты хуй с Конституции сними, а ключи положь на место. Ключник он, блядь. И Сивохе своей скажи - пусть не сильно себе воображает. Восток - дело тонкое. И не только в Саудовской Аравии. Люди, загнанные в безвыходную ситуацию, пострашнее крыс в углу будут. Нельзя топтаться по мечтам тех, кто ждал Украину домой, а дождался ордло по всей территории областей. Не просто ордло. А ордло во всей красе - с подвалами и комендантским часом. Не нужно быть камикадзами, Вава. Люби детей, тетёшкай жену. Туфли ей купи приличные. А то в шлёпках ездит баба на деловые встречи. Собачку заведи. Ещё не поздно. Ещё можно всё поправить. Не игнорируй свой инстинкт самосохранения. Дай ему высказаться. Положи ключи на место и не трогай страну. Здоровее будешь.

Ґанок💙💛 29 січня — День пам`яті героїв Крут.🖤 29 січня 1918 року відбувся бій, який тривав близько п’яти годин, між 5-тисячною армією більшовиків та 500 київськими курсантами і студентами. Ці молоді захисники України стримали наступ більшовиків на Київ, що дало змогу українській владі укласти Брестський мирний договір, який означав міжнародне визнання незалежності України. Шануймо українських захисників🇺🇦 та любімо Україну!💙💛 Ще до хутора далеко. Натомився… шкода ніг… Сніп під голову поклав я І у чистім полі ліг. Срібним лебедем у хмарах Місяць весело купавсь, Пір'я струшував із себе, Може, сонцю усміхавсь. Не згадаю, що до мене Вітер тихо шепотів: Мозок стомлений не вловить Тихокрилих навіть слів. Я заснув і спав, як камінь. Коли чую — хтось прибіг І схопив мене за руку. Я отямитись не міг. Срібним лебедем у хмарах Місяць груди обмивав… Біля мене з довгим крісом Хлопчик змучений стояв… «Що з тобою, де упав ти?! Зранив голову свою?» Сумно й гордо відповів він: «Так, я впав… але в бою… Ти не чув хіба сьогодні, Як гриміли тут громи? Бились з ворогом ми славно І вмирали славно ми… Я лежав і бачив очі Карі, сині, голубі. Як квітки цвітуть, сміються, Ні сльозиночки тобі. Оточив нас дужчий ворог, Покосив усі квітки. Обіцяли нам підмогу — Не наспіли козаки… Обіцяли нам набої… Ах, коли б вони були, Ми напевне їх розбили б, Бо ми бились, як орли… Десь захована там зброя, Десь закопана в землі. Ми тепер ідем шукати — І ми знайдемо її. Ну, а ти, як прийдеш в місто, Моїй матері скажи: «Син твій впав в бою, як лицар, Горда будь, а не тужи». А тепер прощай! Я військо За собою поведу. Я — отаман… Я вестиму! Зброю перший я знайду». Мов крило, простяг він руку, Блиснув шаблею в руці… Крикнув голосно і дзвінко: «По набої, молодці!» Наче скошені косою В полі чистому квітки, Як один, почувши голос, Повставали вояки… І пішли шукати зброї… Спів поволі затихав… Срібним лебедем у хмарах Місяць груди обмивав. Олександр Олесь

Валерій Прозапас Сто років тому тогочасне покоління українців отримало під Крутами свою Небесну сотню - і не підтримало їхню боротьбу за свою державу, пропустивши повз увагу черговий наступ московської імперії. Бо як і зараз, тоді більшість населення було "втомленим від війни", мріяло "взять всє, і подєліть", ненавіділо "буржуєв" та разом з червоними "здєлало їх вмєстє". Наслідки тих фантазій ціною в мільйони жертв війн, голоду та репресій розгрібаємо до сьогодні, і не факт, що розгребем - занадто вже багато любителів "ковбаси за 2.20" та "тово пламбіра". Воля то важкий тягар, її не вимірюють "мазанням на хлєб", зато моментально втрачають через глупство та наївну віру в "слуґ народа", що і сталося тоді - та на наших очах відбувається сьогодні. Але хтось завжди йде битися до Крут, вони тримають небо, завдяки їм ми раз за разом отримуємо новий шанс вирватися з проклятого кола малоросійства та бездержавності. Пам'ять - це найменше чим можна їм віддячити, тоді Герої не вмирають.

🇺🇦Ще юнаки, ще майже діти… А навкруги і смерть, і кров. "На порох стерти, перебити! " - Іде на Київ Муравйов. Полків його не зупинити, Та рано тішаться кати: Коли стають до зброї діти, Народ цей – не перемогти! Микола Луків Ми перемагаємо, бо не забули про бій 29 січня 1918 року. Вони були ще студентами, гімназистами, але патріотами, які пішли… Пішли, коли вдарив останній час, коли Україну більше захищати не було кому… Якби не Крути, такий акт, як акт 22 січня, був би документом без підпису. Бо такі акти мало "виголосити" – такі акти треба чинити. Як це було, дивіться у нашому відео https://www.facebook.com/suspilne.oko/posts/1029303560605909 Росіяни переважали вдесятеро, мали бронепотяг, артилерію. Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму, українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Бій тривав 6 годин. А потім, під тиском ворога, українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. 27 хлопців заблукали у темряві, повернулися до станції Крути, де вже були більшовики і потрапили у полон. Хлопців катували… Галичанин Сашко Пипський, один із полонених героїв, приготованих до розстрілу, почав: "Ще не вмерла…". Її підхопили товариші…Голосні постріли заглушили спів. Ми пам’ятаємо героїв, яких виховали українські матері і яких згодом поховали на Аскольдовій могилі у Києві. Бій під Крутами став боєм за майбутнє України. Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на кілька днів. #Opendata #Суспільнеоко #Крути #бій_під_Крутами

Таня Адамс Мне в юности нравились пацифисты. Я выросла в таком месте, что они были редкостью, а подростки это любят – выбиваться из строя. Патлатые мальчики, декларирующие не войну, а любовь. Ну как не влюбиться? Но оказалось, что они хороши ровно до тех пор, пока тебя, конкретно тебя, не загонят в угол незамысловатые пацыки с набитыми кулаками. Пока твою жизнь уничтожат в труху вооруженные оккупанты. Когда-то мне нравились ребята из РФ. Весёлые, душевные, такие похожие на нас. Но оказалось, что они тебе друзья ровно до тех пор, пока ты согласен их принимать, кормить и не обращать внимания на старше-братские шуточки. Не замечали? Ну так, по мелочи: - Ой, а как по вашему «корова» будет? - Так и будет - А «ворона»? - Тоже ворона. - А крыса? - Щур, або пацюк. - И ради одного слова целую мову придумали?! Тут надо обязательно улыбнуться. Смешно же. Братишка пошутил. Или «Ну ничего, газа не будет – можно салом печки топить». Здесь уже улыбки мало. Потому что шутка тонка и многослойна. Во-первых, мы у них КРАДЕМ газ, но только пока нам это позволяют. А как перестанут позволять, всё капец. И сало ещё, куда ж без него в хорошей шутке про Украину. Недавно пересматривала Властелина колец в Гоблиновском переводе и прозрела. Сколько там откровенного стёба над «незалежной рохляндией» и даже мерзкая, предательская ипостась Горлума говорит на ломаном украинском. Я реально раньше не обращала на это внимания никакого вообще. Мне никогда не была врагом РФ, и даже рассказы о замученной НКВДшниками родне воспринимались как-то…никак. Жалко, да. Несправедливо. Но не так, как должно. Не до крови в глазах, когда вдумываешься, что нас истребляли целенаправленно, методично и деловито. Сколько там на сегодня куркулей замочить? Сто? Тысячу? Десять тысяч? Не вопрос, считай. Но оказалось, что когда конкретно ты попал под каток имперских амбиций лаптеногих и когда тебя готовы уничтожить не дрогнув ни одной мышцей лица, Россия – это уже не просто география. Это триггер. Слышишь это слово, их акцент, шутку в нашу сторону и сразу хочется…если я напишу, чего мне хочется, пост снесут. Стоит тётка на кассе в Новусе и говорит что-то с этим своим мерзким тянучим, вязким и дзыкающим говорком, а у тебя шерсть на загривке дыбом. И ты смотришь на неё. Ждёшь малейший повод. А она верно оценивает взгляд и быстро уходит. И казалось бы, цивилизованному человеку должно быть стыдно за такие мысли и реакции. За то, что ты стал такой. За то, что перестал делить людей оттуда на хороших и плохих. За то, что на шутку среагируешь не улыбкой, а снизу в челюсть. А должно ли быть? Ведь всё началось не с градов и не с вооруженных упырей. Всё началось с толерантности. С ошибочного суждения про то, что шутки безобидны. Что развесёленькие анекдоты про евреев, украинцев, прибалтов, чукчей, армян – это народное творчество, братские безобидные под**бки. А вовсе не спланированная политика, когда быть евреем, украинцем, прибалтом, чукчей немножечко стыдно. Некомфортно. И только русские витязи – суперовые. Могут выпить ведро водки, победить всех врагов одной левой, талантливы как черти и бабы все красавицы. Очень херово не иметь корней. Совок отлично справился с задачей блендера. Перемешать всех и каждого в гомогенное имперское месиво, увезти украинцев за Урал, а Донбасс заселить сибиряками. И по сей день люди смотрят любимое кинцо в переводе весёлого умнички Гоблина. Но потихоньку это ломается. Туго, со скрипом и скандалами, но это лучше, чем тотальная толерантность прежних лет. Теперь главное – не позволить всё отыграть назад. Не складывать лапки. Даже 75%-ый Вова – он не навсегда. А навсегда ли здесь Украина – зависит только от нас.

Volodymyr Ariev: Зеленський зміг назвати Совєцький Союз винуватцем початку Другої світової. Браво! Варто тепер навчитись не боятися називати Росію винуватцем агресії проти України. Валерій Прозапас: Військові вже прямим текстом офіційно заявляють про крах ідеї з "розведенням" - на ділянки бойовики демонстративно приходять для провокацій, а недемонстративно мінувати та вбивати наших. Вже навіть в Києві "пострєлівают ополченці". "Головком" мабуть зараз знову заявить, що ми стали болєє лучше одєваться і так само маємо улучшать прекращєніє войни. "Озброєні члени збройних формувань Російської Федерації зайшли на ділянку розведення на місця позицій підрозділів Об’єднаних сил (!!!) які були вивільнені при розведенні". (с) "Квартал" на мило. За..ли. Roman Donik: По поводу стрельбы по копам в Киеве. Это всего один боевик приехал. А их там с оружием в руках, по скромным подсчетам тысяч 40-60, не считая отпускников из России. И они все поедут сюда. Им некуда деваться. Заводы вывезены, шахты затоплены и вырезаны на металлоломом. Жить не за что. В Россию их тоже не пустят. На Изварино укрепрайон отстроили с артиллерией против них. Зеленскому, Богдану, Разумкову плевать. У них есть или будет охрана. А вот вы, дорогие мои сторонники примирения, хлебнете полной ложкой. Потому что эти 40 тысяч, за 6 лет ничего не делали, кроме как убивали других людей. Прекрасно понимая, что воюют против законной власти. Помните в 14-15 году, боевики выходили в нейтралку и стреляли оттуда на две стороны, по нашим позициям и по жилым кварталам Донецка. Даже Грады иногда затаскивали и лупили на две стороны. Особенно Гиви и Моторола этим любили заниматься. Вот то же самое и в Петровском. Зашли боевики на старые позиции ЗСУ и демонстративно обстреляли свои позиции трассирами. Чисто картинка для российских СМИ и для нашего президента, подтверждающая "неуправляемость" ЗСУ.

БІЙ ПІД КРУТАМИ. ТА ЙОГО УЧАСНИК ДЕМИД БУРКО Олександр Дедюхін Сьогодні, для нас, для войовничої меншості, як ніколи зрозуміла відданість та жертовність героїв Крут. Тоді жменька добровольців стала на смерть проти військ Муравьова та призупинила рух ворожих військ. Зараз, як і тоді, країна-агресор, вічний ворог України - Росія, намагалася зім'яти, знищити тільки-но проголошену українську Незалежність. Зустріли, програли бій, але не зламалися. Затримали рух російських військ. 400 українців проти 4000. Це дало змогу заключити Брестський мир. Це врятувало Україну. На жаль не надовго, але насіння, кинуте в землю тоді проросло та прорастає досі, та дає свої плоди. Сьогодні я вам трішки розповім про одного з учасників бою - протопресвітера Демида Бурка. Чому про нього? А тому, що він служив в тому самому храмі, в якому я зараз маю честь бути настоятелем. В Свято-Миколаївському храмі м.Полтави. Народився на Поділлі 29.08.1894 р., там же з 1914 р. вчителював. Мобілізований до російської армії 1915 р., закінчив школу прапорщиків, а вже в 1917 р. делегат І всеукраїнського військового з'їзду. Учасник бою під Крутами. Наведу лише декілька рядків його спогадів. "Студенський курінь не встиг спорожнити вагонів і розсипатися в розстрільню, як потрапив у смертельну небезпеку. Ворог великою силою вдарив у фланг. Для прикриття його було кинуто сотню козаків – охочекомонників, але становище не покращало, бо ворог скрізь переважав людьми і зброєю. Козаки і студенти бились як леви. Втомлювались від безнастанного набивання рушниць. Передні ряди ворогів падали, а за ними йшли нові, вискакуючи з-за стовбурів старих верб та верболозів. Постріли з кулеметів, рушниць, тріск ґранат змішувалися зі стогоном умираючих... «Солдати россійськой революціонной армії» - як вони себе називали, позвірячому кидалися із баґнетами на студентів, що вистрілявши всі набої останніми вбивали себе прославляючи Україну. Студенські ряди і козацькі фланги щохвилини ріділи...Ворожий обхід з тилу вирішив долю остаточно." Після невдалого завершення визвольних змагань, Демид Бурко опинився в Польші, а в 30-х роках повернувся нелегально в Україну. Під час німецької окупації перебував в Полтаві, де був одним з організаторів Полтавського Українського Червоного Хреста. З жовтня 1941 р. - секретар Полтавського Єпархіального Управління УАПЦ 12 травня 1942 р. рукоположений в сан священика, та призначений настоятелем Свято-Миколаївського храму. В цей час підготував до друку молитовник українською мовою та Євангеліє в перекладі Морачевського. В 1943 р. разом з біженцями потрапив до Німеччини, де очолював Свято-Миколаївську парафію. До кінця життя продовжував активну духовно-просвітницьку діяльність, опікувався українськими парафіями, писав книжки. Найбільш важлива його праця - книга «Українська Автокефальна Православна церква – вічне джерело життя» 1988 р. Помер в Штутгарті на 95-му році життя, у 1989 р.

Елена Подгорная Хотите хороших новостей? Их есть у меня. У партии Европейская Солидарность вырос рейтинг. Хорошо так вырос. В полтора раза. *хлопушки, конфети и бенгальские огни приветствуются Выросли рейтинги и у других партий. Батькивщина и ОП перетянули себе часть разочаровавшихся во всех, кто не взял барьер на парламентских и в Слугах народа тоже. Слуги народа незначительно подросли, но рейтинги считал Центр Разумкова, поэтому могут быть нюансы. Ведь по регионам Слуги вроде как и лидеры, но в процентах слегка потеряли. А в общем выросли на полтора процента. Тут такая сложная математика, что считать можно долго и интересно. Совсем затих Голос. *достаёт табличку с надписью "А я говорила" Голос сделал дело, оттянул электорат от ЕС, получил бабло и сидит теперь на жопе ровно, получает зарплаты, квартиры и прочие преференции, положенные депутатам. Славик привычно ездит в турне. Передаю горячий привет всем, кто рвал на груди тельняшку, доказывая, что Голос и Славик лично - большие и принципиальные патриоты, готовые на амбразуры. И что обидно - этот урок на пользу избирателю не пойдёт никак. В следующий раз условный пинчук или ахметов купят вам красивую условную "свободу" или условный "голос" с патриотичным многозначительным названием, голой грудью лидера и может быть его красивыми глазами. И табун привычно пойдёт за конфеткой. У кого-то конфетка - халява. У кого-то - красивые лидеры и иллюзии. Ну штош. И всё таки рост рейтинга стабильно проукраинских сил - это очень круто! Это вселяет надежду в туманной действительности сегодняшнего настоящего. Поздравляю! И ЕС. И нас с вами.

Дмитрий Чекалкин "Где-то рыдают две инвестиционные няни которые остались без работы..." Ахметов купил особняк за 200 млн евро на Лазурном берегу Особняк был выставлен на продажу за 350 млн евро, за что в 2017 году получил название самого дорогого дома в мире. В итоге был продан за 200 млн евро в октябре 2019 года "неназванному покупателю". Этим покупателем и оказалась СКМ Ахметова. Компания рассматривает актив как долгосрочную инвестицию, говорят в СКМ. Serg Marco: В общем рыдают навзрыд две инвестиционные няни которые остались без работы. Потому что совсем недавно президент заявил что с Ринатом Ахметовым они не только пришли к согласию об отмене формулы "Роттердам+", но и договорились, что он будет вкладывать деньги в медицину и инвестировать в дороги, инфраструктуру Донбасса... Мы очень рады что Лазурный берег стал частью Донбасса и Ринат инвестировал 200 млн евро в его инфраструктуру. А по формуле без Роттердама уголь значительно подорожал. Дякую, дуже дякую. - Пишуть, що маєток колись належав бельгійському королю Леопольду ІІ, на совісті якого 15 млн людських жертв. (Случайно увидел рейтинг мировых палачей, где на "почетном" месте рядом с Гитлером и Сталиным бельгийский король Леопольд II. Подробнее: https://ibigdan.livejournal.com/24608362.html) - Вилла - это действительно инвестиция. Так сказать переговорный аттрибут. Гудок прикинул, что с северо-восточными придется договариваться. А как с ними быть на равных, если у тебя нет ни яхты, ни виллы на Лазурном Берегу из-под короля или президента? А теперь с виллой можно и на равных мурчать с этими социально близкими. - Считать чужие деньги - не хорошо. Гудок может себе позволить и позволил. Да, мог ПВО восстановить, или полтавский авиаполк - но не захотел. Поэтому - просто гудок, а не Порох. - Такие, как гудок, Беня и другие "свои" деньги вытянули из Украины, поэтому считать можно и нужно, аж бегом. - Где, кстати, смелые расследования бигусов-лещенок-притул-найемов-мостовых по поводу бениной "The biggest case of money laundering in history..." (крупнейшей схемы по отмыванию денег за всю историю мировой банковской системы), которую расследуют уже около сотни американских спецпрокуроров.

Олексій Арестович ПАН ТЕЛЯ ПАСЕ. - Спешу развеять некоторое уныние, образовавшееся после возвращения российской делегации в ПАСЕ и избрания Толстого аж в вице-спикеры организации. Для этого я вам расскажу, почему у Кремля все время получается, а в итоге - не получится. Получается у Кремля, потому, что РФ - огромная по возможностям и ресурсам империя, потому, что там есть имперская политическая школа и длительная, насчитывающая столетия система связей и взаимозависимостей с Западом, все то, чего нет у нас. Почему у них не получится? Потому, что главным принципом Московской политики является Ложь. И главным инструментом. То, что они кокетливо называют «...собственной картиной мира». Кремль российского варианта разлива, вечно попадается на простую ловушку, которую сам же себе и устраивает: - бесконечно говорит об идеях и идеологиях, а когда идеалисты собираются под его знамёна, выясняется, что все дело в элементарных «бабках», баксах, бабосиках. Сколько втирали Януковичу и при Януковиче про братство народофф, про Победу, про дедов, в кончилось все тремя миллиардами, всунутыми Рогозиным посреди Майдана (когда уже было поздно) и бесконечным доением наших беглецов в России со сторон, близких к городу Грозному и Лубянке. Сколько было пафоса про Крым, а возглавил «...свободный Крым» банальный бандит Аксёнов. Сколько было пены вокруг «...молодой Новороссии»!.. Сколько идеалистов собралось на этот клич!.. В результате из полевых командиров первой волны, только Гиркин и Безлер чего-то там ещё шевелятся, а остальных приделали эти самые специалисты по бабосикам. Идеологическая составляющая «Русской весны» спущена Кремлем в унитаз, вместе с теми, кто в неё особенно сильно поверил, а вместо единой «Новороссии» создано два образования, таможня между которыми жёстче (вышибает бабки), чем аналогичная между ОРДЛО и материковой Украиной. Поэтому, в конце концов, российские дела остаются делать фигуры, идеи которых выше украсть и распилить не поднимаются. А у таких никогда ничего созидательного не получается. Тем более не получается решать грандиозные по масштабу задачи, стоящие перед исторической Россией. И страшный Дугин, и зловещий Сурков нужны Кремлю не столько для создания реальной идеологической надстройки над потугами Москвы, сколько для создания сказок, которыми можно обмануть доверчивых дураков из группы «Вагнер». В итоге, Кремль и Кремлевская политика обрастает фрустрацией и - подонками. И, в конце концов, проваливается. Ровно на этом же принципе Кремль погорел с Беларусью. Я, советский школьник по воспитанию, русский по базовой культуре, свободно выбираю принадлежать к украинской политической нации. Потому, что несмотря на все недостатки украинской политики, о которых можно говорить не то часами - годами, всегда важны принципы, которые вкладываются в фундамент. В Украине очень много лжи, а невежества - ещё больше, но все-таки основа нашей политики не ложь. Не ложь, а устойчивое стремление цивилизоваться. А это значит - все правильно. Нам остаётся не уступать и не сдаваться, и по миллиметру вытягивать за волосы основы цивилизации: закон, самоуправление, образование, культуру, делать ставку на человека. И все тут будет. Несмотря на все проблемы и эксперименты. А там не будет ничего. Кроме лжи и выжженных душ. И тут их не будет.

преЗЕдент на ОФИЦИАЛЬНОМ сайте 😜сказал: цитирую: "Якщо ВСІ СТОРОНИ захочуть припинити війну на Донбасі, вона припиниться завтра" - ТАК СКОЛЬКО СТОРОН в российской войне против Украины??? И значит ли это, что преЗЕдент ПРИЗНАЁТ, что его утверждение "Надо просто перестать стрелять" и которое стоило ДЕСЯТКИ жизней защитников Украины было ОШИБОЧНЫМ??? Порошенко говорил всегда и однозначно "Как только россия выведет свои войска с Украины, ВОЙНА ЗАКОНЧИТСЯ"! Помните, что именно зеленский утверждал что войны выгодна Порошенко и ПОТОМУ он её не хочет заканчивать? Не прошло и года, как до ЗЕро дошло - вроде и шея у него намного короче, чем у жирафа - что НЕ Украина, НЕ украинские военные и волонтёры, и НЕ Порошенко хотят продолжения войны, а ДРУГИЕ СТОРОНЫ??? Над моментом "сколько сторон" в этой войне зеленому преЗЕденту ещё предстоит поработать... отсюда: 22 січня 2020 року - 19:27 Після зустрічі «Нормандської четвірки» у Парижі вогонь на Донбасі поки що не припинився, але війна може завершитися, щойно цього забажають УСІ СТОРОНИ конфлікту, заявив Президент України Володимир Зеленський на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. https://www.president.gov.ua/news/prezident-yaksho-vsi-storoni-zahochut-pripiniti-vijnu-na-don-59397

Ірина Фріз 📌 Країни Європи мають звернути увагу на шизофренічну риторику російської влади та відмовитися від участі у ганебному політичному шоу, що заплановане на 9 травня 2020 року. 👺Голова Комітету Державної Думи Російської Федерації з освіти та науки В’ячеслав Ніконов назвав Європейський Союз «гітлерівською коаліцією». Звертає на себе увагу, що Ніконов за сумісництвом є не лише головою правління фонду «Русскій мір», але й онуком В’ячеслава Молотова (!). Того самого, що підписував угоди з нацистським міністром закордонних справ Йоахімом фон Рібентропом. Отже, Ніконов вважає, що після виходу з ЄС Великої Британії в економічному союзі не залишилося жодної країни, що не входила до нацистської вісі. Він також додав, що «Франція також була захоплена, а її заводи працювали на Німеччину». ❗️Переконана, що вислови цього російського шовініста повинні мати наслідки, як мінімум у вигляді персональних санкцій та обмеження в’їзду такими громадянами до Європейського Союзу. Приголомшливо, що ця заява співпала з обранням іншого представника російського парламенту віце-президентом ПАРЄ. Все це є зневагою до всієї Європи і де-факто реваншем країни-агресора в серці демократичних держав. 📌Росія почала здійснювати трактування історичних подій, де факти минулого пояснюються політичною кон’юнктурою сьогодення та використовуються в стилі двомислення Джорджа Оруела. Ще кілька років тому Дивізію Нормандія Неман зображали героями та борцями з фашизмом, але вже зараз росіянам намагаються довести, що французи були посібниками Третього Рейху. Польща, яку саме Москва кинула в гітлерівську окупацію, за логікою Держдуми РФ, раптом також стала членом гітлерівської вісі. 🤦🏻‍♀️Але в мене на тлі цього руського божевілля виникають питання щодо окупованих територій західної частини Росії, що в окупації працювала на Третій Рейх. Ніконов замовчує, що частина Росії також працювала на нацистів. Виникають питання й щодо РУА - армії Власова (130 тисяч багнетів) та XV кавалерійському корпусу русскіх казаків СС (більше 30 тисяч багнетів), що воювали на боці Вермахту. Я вже не кажу про тісну співпрацю радянського режиму з нацистами у 30-ті роки і, скажімо, про спільну війну проти поляків, адже Брестську кріпость з польським гарнізоном спочатку брали радянські війська разом з гітлерівцями.

Елена Подгорная В ленте уже появляются возмущённые посты от своих, что порохоботы стали зрадофилами и не пишут ничего хорошего о новой власти. Об их достижениях. Ведь не может же быть такого, что бы не было достижений, правда? Оказывается достижения есть. Вот они: "Загальна заборгованість з виплати заробітної плати в Україні в 2019 році зросла на 14,7% і на 1 січня 2020 року склала 3,034 млрд грн, тоді як у грудні 2019-го скоротилась на 5,8%. Про це повідомляє Державна служба статистики Заборгованість зросла в усіх видах промисловості – це підтвердження падіння виробництва у грудні мінус 8%. Найбільше постраждали промислові центри Сходу та Півдня України." (с) "Тривожна тенденція спостерігалась і в бюджетників. Заборгованість у системі освіти зросла у 10 разів і склала 250 млн грн, а в охороні здоров’я затримка збільшилась утричі. У свою чергу це свідчить про невиконання бюджету у грудні, яке за даними уряду становило 78 млрд грн. В середньому затримка виплати зарплати становить 2 місяці у освіті. За даними статистики Новий рік без грошей зустріли близько 250 тисяч вчителів." (с) Та да. Какие есть. Других пока не подвезли. И я напомню, что многие учителя поверили. Пусть не в 4000 долларов (или евро - не помню), но в повышение зарплат - точно. Ведь при Порошенко это повышение было! А получили министрыню Новосад. Которой 36000 гривен - мало. Пытаясь отвлечь внимание от печальных данных статистики, правительство хвастает средней номинальной зарплатой, которая в декабре 19-го года получилась целых 12 тысяч 264 гривны. В сравнении с ноябрём она выросла на 14,8% а за последние 12 месяцев - на 16%. Но забыв сказать, что на показатель средней зарплаты повлияли заоблачные зарплаты и премии чиновников и министров, которые не забыли себя любимых вознаградить за тяжкий труд. Если медсестра получает 3000 гривен, а замминистра 95 000 гривен, то средняя зарплата вроде как и норм. Можно мазать на хлеб.

⚡️SHARP`s REVIEW - 30.01.2020 (сарказм - последнее прибежище оптимиста): 1. ПАСЕ утвердила полномочия российской делегации в полном объёме. NB🔸 Никаких иллюзий: пока человечество существует в его нынешнем виде, им будут править не справедливость, идеи и принципы, а деньги, жажда власти и секс. Генсек Совета Европы прямо заявила, что "российские деньги позволили организации восстановить эффективность". Евродепутаты - спящие во время сессий старички - просто хотят вовремя получать свои зарплаты, а не голодными сражаться за абстрактные ценности и далёкую от них Украину. Если даже член украинской делегации (Лёвочкина) голосует за восстановление российских полномочий, почему условный Поль Мориа должен голосовать против? Впрочем, не стоит преувеличивать роль ПАСЕ - это большая говорильня без реальных полномочий. Просто в этот раз она стала индикатором стадии принятия. Принятия Европой новых реалий, спровоцированных Россией. И эта стадия наступила, в том числе, благодаря зелёной власти, которая послала миру сигнал о том, что готова "договариваться" с агрессором. Договариваться с крокодилом в надежде, что он съест тебя последним. 2. Доллар стремительно дорожает. NB🔸 Основная причина: результаты размещения ОВГЗ, которые опубликовал Минфин: из ожидаемых 9 млрд грн удалось привлечь лишь 6,3. Плюс Госказначейство выплатило новое возмещение по НДС на сумму 2,69 млрд грн. После чего у крупных экспортеров пропало желание продавать валютную выручку. Если Нацбанк не выйдет с решительной поддержкой гривни, ее курс продолжит падать. Начинаем возврат к привычному коридору 26-29 грн за дол. Думаю, спекулятивная пирамида ОВГЗ - всё. 3. На фронте без малейших признаков стабилизации. NB🔸 Самая горячая точка - Золотое, где по факту развели войска, а на самом деле ВСУ постоянно приходится выбивать из "серой" зоны стремящихся зайти туда россиян. Но Киев упорно не хочет признавать тот факт, что последние договорённости только обострили ситуацию и заставили нас из грозной и активной стороны войны превратиться в обороняющуюся и пассивную. Просто Зеленский, позиционируя себя как "президент мира" (не русского ли?), панически боится обнулить своё главное "достижение" - разведение войск. Ибо других достижений у него нет. 4. Только 14% украинцев готовы «сколько нужно» терпеть трудности ради реформ этой власти - фонд "Демократические инициативы" совместно с центром Разумкова. NB🔸 Эти 14% - и есть тот ядерный электорат... нет, не Зеленского, а Голобородька, телеобраз которого телеизбиратели тупо экстраполировали на реал и ещё долго будут носить на своих слабеющих руках. Пользуясь случаем, хочу обнародовать часть результатов социсследования крупного медиа-холдинга, который заказывает такие исследования для внутреннего потребления. Так вот, "Голос" практически умер (эх, Славик-Славик...), а ЕС с результатом 14,1% ВПЕРВЫЕ опередила ОПЗЖ (13,9%) и вышла на второе место. Большего сказать не могу, но 45% СН, которые выдаёт на-гора центр Разумкова - преувеличение, связанное с манипулятивными формулировками опроса. Запомните: 14% - тот реальный уровень поддержки, который будут иметь "слуги" к концу года, а ещё процентов 50 пополнят класс "неопределившихся", ибо войдут в привычную им стадию поиска нового мессии - таков наш "простой нарид". 5. Одной строкой: 🔸ОГП: Следователи должны проверить аргументы защиты подозреваемых по делу Шеремета. Дело валится, и генпрокуратура, не желая быть крайней в этом провале, пытается перевести стрелки на Авакова. Думаю, развал этого дела и станет концом "вечного министра". 🔸 После ухода из МИД Зеркаль получила должность в Нафтогазе. Лучшие кадры, работавшие при Порошенко, пока в тени, но потихоньку занимают должности на ключевых направлениях. Такие специалисты, как Зеркаль, на дороге не валяются, они - основа тех неравнодушных, профессиональных и с принципами, которые придут на смену нынешним сивохам и юзикам. 🔸 Сегодня в Киев прибывает Помпео. Цель одна - предвыборная: напрочь "убедить" Зеленского, что Трамп не оказывал на него никакого давления. Оптимальная линия поведения Зе - молчать и неопределённо кивать. Как минимум, до выборов в США. Дальше по ситуации. 🔸Канада вслед за США и ЕС ввела новые санкции против России. Канада, США, Британия, Польша, страны Балтии - наши стратегические союзники. Россия - враг. Остальные - временные попутчики, вассалы Московии или откровенные пофигисты. Это реалии, в которых нам теперь жить очень долго. Ничего, крепче будем. 🔸За ложь о Словении, которую на голубом глазу ляпнул Арахамия, в МИД Украины уже звонили из Любляны. Огромными усилиями и с помощью аргумента, что у нас нардепы - необразованные алени, удалось замять скандал. Слуги, такие слуги. 🔸 В Москве продолжают переписывать конституцию. Всерьёз пишут, что некий сенатор предложил отразить в ней тот факт, что россияне живут в самой прекрасной стране на свете, а все остальные страны им завидуют и гадят. Впрочем, как только отдельно взятый россиянин начинает понимать обратное, он тут же спивается. И так веками. На сегодня всё. Можете со мной в чём-то не соглашаться, но есть только один способ избежать критики: ничего не делать и быть никем. В очередной раз повторю фразу искромётного Дж. Карлина: "Настоящее хобби нашего поколения - нытье и тупая болтовня ни о чем. Неудачные отношения, проблемы на работе, начальник-мудак. Это всё полная фигня. Если у тебя ничего не получается, то есть только один мудак - это ты. И ты сильно удивишься, если узнаешь, как много можно изменить, просто оторвав свою п(ж)опу от дивана." Чего вам и желаю... Шануймося!

Іван Лютий "Мертвый" президент или все познается в сравнении Самые важные и главные функции за которые отвечает президент это внешняя политика и защита суверенитета государства. Без преувеличения Порошенко был и остается камертоном, который задает тон и направление развития Украины. При Порошенко Украина получила Томос, ассоциацию и безвиз. Были введены санкции против России. Из каждого зарубежного визита барыга выжимал максимум, привозя - инвестиции, всякого рода договора, зоны свободной торговли или ништяки для ВСУ. Другое дело Зеленский - пополнящий свой фото альбом селфи, на фоне достопримечательностей той или иной страны. Зеленский по сравнению с Порошенко даже не статист, а ВИП турист за бюджетные деньги. А чё? Ради этого стоило стать президентом. Вот она эта халява, о которой мечтает каждый себя уважающий зелибоб. На момент вступления Порошенко в должность президента, почти весь Донбасс был захвачен. За время его президентства было освобождено 2/3 части Донбасса. Только за 2018 год под контроль Украины было возращено 30 населенных пунктов из 130 сначала войны. С приходом янелоха не освобождено не единого населенного пункта, более того, мы отступаем. "Статистика" - наука точная. С началом "отвода войск" наши потери увеличились, но Зеленский с упорством осла продолжает отступать. В его действиях абсолютно нет никакой логики и тактики, если только он не выполняет дерективы Кремля. Интересно какова вероятность, что в далеком 2005 году на одном из концертов в поддержку Януковича, тупого КВНщика завербовала ФСБ? С назначением на должность заместителя начальника ДБР адвоката Януковича эта вероятность увеличивается или уменьшается? Американская разведка заподозрила Монику Зеленски в двойной игре. Злые языки утверждают, что картонная дурилка в Омане встречалась с Сурковым. То, что Зеленский является проектом Суркова "Буратино" опять актуально, как никогда. На законодательном уровне Россия признана агрессором и оккупантом. За тайные переговоры с врагом следуют юридические последствия в виде статьи 111. "Державна зрада". Именно по этому в ОПе никак не комментируют визит Зеленского в Оман. Сам же Зеленский прикинулся шлангом и не отсвечивает. Зеленский мне напоминает Берни из фильма "Уик-энд у Берни". Там друзья везде за собой таскали труп Берни, делая вид, что он живой. Аналогичное и поведение зеленого окружения, таскающего Берни и пытающегося убедить окружающих, что он живой и послужит еще нариду, хоть он уже очень воняет. А знаете в чем разница между Порошенко и Зеленским? При Порошенко - все знали про достижения, но искали зраду. При Зеленском - все знают про зраду, но ищут достижения.

- Олексій Арестович Народ осудил Зеленского за польскую речь. Народ осудил Зеленского за Круты. Зеленский хотел понравится правой стороне электорального поля и его возненавидело левое. Перед этим он старался понравится левому. И получил тяжкую, вязкую ненависть правого. Кто-то плохо готовил Зеленского в президенты. Нечестно. Потому, что первый урок в школе маленьких президентов - понравится никому невозможно: ни народу, ни журналистам, ни спонсорам, ни учителям, ни международным партнерам, ни лечащим врачам. Поэтому надо просто делать дело, которое задумал, спокойно ожидая бесславия, проклятий и - конца. Это плата за проезд на данной посаде. Ориентироваться на рейтинги нужно до выборов. После только на личный замысел. А может, нет никакого замысла?..

Vladimir Zavgorodny А теперь если серьёзно. Несколько месяцев назад я писал, что не считаю Зеленского хтоническим порождением ада. Я считаю, что он искренне хочет добра и мира, и свято верит в то, что можно просто сесть, разобраться, договориться и найти компромисс. А мне в комментариях писали: "нееееет, это марсиане его заслали из России нам на погиииииибееееель, это конеееец, нас всех сливааааают". Да, нас конечно сливают. Но случайно, и из лучших побуждений. Потому что Зеленский ни хрена не понимает в том, как быть президентом, а его советники заняты возвращением "Приватбанка" Коломойскому. Но он не пытается угробить страну намеренно. Он хочет как лучше. Просто получается как обычно. И Зеленскому, и его избирателям ещё предстоит убедиться на практике, что кухарка не может управлять государством, что бы там ни писал Владимир Ильич Ульянов, также известный под партийной кличкой "Отец". Проблема, собственно, в том, что пока они будут убеждаться, может не остаться страны. И вот смотрите, что сейчас происходит. Зеленский произносит в Польше речь и чуть ли не прямым текстом обвиняет СССР в развязывании Второй мировой войны и Холокосте. Зеленский несёт цветы к памятнику Героев Крут. И уже пошли разговоры, что развод войск займёт годы. А россияне с печалью констатируют, что Минские переговоры 29-го января не принесдли результатов, но обязательно принесут до конца марта. И всё это вместе означает одно. ДОГОВОРИТЬСЯ ПОСЕРЕДИНЕ НЕ ПОЛУЧАЕТСЯ. И как-то так само выходит, что медленно, но неуклонно Зеленский вынужден делать всё то же, что и прошлый президент. И такими темпами рано или поздно начнёт разрабатывать новые модели вооружения, строить гуртожитки и прилагать разные дипломатические усилия. И тогда мы все придём и скажем: ДА МЫ Ж ТЕБЕ ГОВОРИЛИ! НАфіг ВОТ ЭТО ВСЁ БЫЛО, НАфіг СДАВАЛИ ТЕРРИТОРИИ, НАфіг ЛИШНИЕ СМЕРТИ? И нам ответят: А что, ваш Порошенко лучше был, да?

Таня Адамс Кот из дома - мыши в пляс. Знаете, что по идее должен делать нормальный президент Украины? В первую очередь заниматься международной политикой и армией. Ну с армией уже всё понятно, прекращаем постреливать и выносим строгие выговоры за пост в Фейсбуке с критикой в адрес Бубочки. А вот в международной политикой всё хорошо и всё идёт по плану. У нас тут очередная переможенька на международном фронте нарисовалась. Полномочия россиян, которые объявили ультиматум в адрес ПАСЕ, были подтверждены в полном объеме, а почти все правки, предложенные Украины – отклонены. Это очень наглядная демонстрация полного развала антироссийской коалиции всего за 8 месяцев. Просто в труху. За нас проголосовали грузины, литовцы с латышами, почти все шведы и поляки. И семь человек из других европейских стран. Всё. Вот и вся «важка й наполеглива праця» президента Зеленского. Но весь изюм даже не в том, что внешняя политика проёбана полностью. Самый цимус притаился непосредственно в делегации от Украины. Одна из делегатов, ОПЗЖшница Лёвочкина проголосовала за Россию и против всех украинских поправок. Она еще в Киеве предупредила, что будет выступать против обжалования полномочий РФ и поддержит "новую санкционную процедуру", которая практически уничтожает возможность наложить санкции на РФ в дальнейшем. И никого это не напрягло. Т.е. депутат от Украины, живущий за счет налогоплательщиков Украины приехал в ПАСЕ и красиво отыграл за чужую сборную. Причем не просто за чужую, а за ту, которая на законодательном уровне признана агрессором и оккупантом. Знаете, все прошедшие пять лет нашей семье тоже не было легко. Мы тоже прыгали с работы на работу, с квартиры на квартиру, и даже ездили в Польшу на заработки. Я тоже умею из одной курки приготовить три блюда и джинсы из сэкенда – моё всё (фекать можете молча). Но я никогда не ныла, что мало денег и дайте больше. Потому что есть вещи, которые можно исправить и те, которые меняют всё навсегда. Не важно, как хороша или плоха была твоя работа, когда она закрывается на амбарный замок в один день. Не важно, насколько богат или беден был твой дом, когда начинают прилетать пакеты града. Не важно ничего, кроме безопасности. Она первична. Важно только то, насколько ты сопротивляешься тому,кто намерен тебя убить. Или просто не заметить твоего существования, решая большие стратегические задачи по реанимации империи. А Украина сопротивляться перестала. Потому что просто жизней наших солдат не хватит, чтобы остановить Россию. Просто воли и отваги мало. Нужна большая и очень продуманная политика, консолидирующая весь прогрессивный мир. А теперь её нет. Кот был, конечно, плохой. Проблемный. Коррупционер, барыга, торговец на крови и вот это всё. Только вот один нюанс. При нём мышей гоняли ссаными тряпками по всему миру. Гоняли почти всегда себе в убыток. И Украина в ПАСЕ против самой себя не голосовала. Так что поздравляю. К внешнему врагу вы добавили врага внутреннего. Обманувшись ли, по дурости может или от глубокого разочарования, это уже не важно. Позняк метацца, как говорят донецкие бомжи. Вы традиционно между жратвой и свободой, выбрали жратву. Теперь осталось просто подождать, когда свобода сожмётся до кухонного перешептывания. Как всегда о том, как всё хуёво. Причём в ваших куцих мозгах даже не проскользнёт и мысли о корреляции вашего выбора вчера и жизнью сегодня. Вы даже слова этого не знаете.

Помните как зеленые человечки захватывали Крым? Они блокировали все державные структуры власти. По сути они их просто захватывали. Устанавливали контроль. Парламент, Крымское СБУ, прокуратуру, ментов, воинские части, банки и так далее. После того как они все захватили, то передали все эти структуры в нужные руки. Они не управляли ими, они ничего делали с этим. Их задачей было захватить. Не дать этим структурам исполнять свои обязанности. Года два назад, а может и раньше, я назвал зеленского, зеленым человечком в информационном поле. Но я тогда и представить себе не мог что он станет реальным зеленым человечком, чья работа будет заключаться в полном захвате всех державных структур влвсти. И что мы имеем сегодня? Все идет по тому же сценарию. Захват власти под улюлюканье толпы, а через какое то время эта же самая толпа, будет возмущаться тому что при Украине было лучше и ругать зеленых человечков. Сейчас мы наюлюдаем примерно такую же ситуацию только без камуфляжей, без рос армии и оружия. Все делается руками граждан Украины, но суть остается та же самая. Взять контроль над всеми структурами власти, передать их в "свои" руки и исчезнуть как не бывало. И кажется началась подготовка к уходу зели. Он уже не нужен и поэтому ему в рот кладут нужные речи. Уходить они будут макстмально опустошив все что можно, для того чтобы те, кто придет на их замену, могли обратиться за помощью в ватный пердостан. А что будет с зелеными человечками? Да ничего не будет. Они просто делали то что умели, а умели они только врать. Но есть и отличия. В Крыму передача контроля была по приказу, кому сказали тому и передали. В Киеве все по другому. Надо чтобы народ сделал правильный выбор и выбрал того, кого покпжут в москве. Вот поэтому истерика против Порошенко продолжается. Кто угодно лишь бы не он. Вот поэтому снова активизируется юля и прочий шлак. И даже начинают топить против зе. Кто угодно, лишь бы не Порошенко. Думайте. Нужно что-то делать с этим уже сейчас. UPD. Вспомнилось еще как на днях он сказал что хочет передать ключи от Украины. От совершенно другой Украины. Как думаете малоросия это уже другая Украина? #читаємо_вголос Арсен Зекиров

Олексій Арестович - Я так вижу, что главной государственной задачей зелёной власти становится доказать что ее глава - не лох. Увы. И эту задачу они решают из рук вон плохо. К преследованию Софии Фединой и Маруси, добавили уголовное производство против Сергея Пояркова и строгий выговор арамейскому майору за критику Зе в личном дневнике (каковым является страница в ФБ). И опять-таки вынужден заметить, что год назад Владимира Саныча кто-то готовил к его светлому будущему некачественно. С каждым новым майором, становится яснее, что Солнцеликий не только плохо готов к выполнению обязанностей на должности президента, он элементарно скверно готов даже просто к исполнению выбранной роли. - Господа режиссёры. Как это вы не объяснили исполнителю, что чем больше стараешься казаться не лохом, тем больше им кажешься?.. Ну, поскольку вы работаете исключительно скверно, и постоянно подставляете нашего любимого президента, придётся мне взять на себя роль просветителя. Сим открываю он-лайн курс юных президентов. Урок 1. Запрещено реагировать на выпады персон, находящихся ниже по иерархической лестнице. Т.е. ругаться с Макроном можно, а с телеведущими - нет. Лев от собаки отличается тем, что собака смотрит на палку, с лев - на того, кто ее бросил. На палки не бросаемся. Идём, не поворачивая головы, своим путём. 2. На должности президента отношения не важны. Важны дела. Класс политика определяется его способностью работать со своими врагами. Высший класс - совместная работа на пользу Родины со злейшими твоими недоброжелателями. Человек может вас ненавидеть, но это аргументы для второклашек. Втянуть врагов в исполнение твоего замысла - вот уровень. Если дело делается, неважно, кто как к кому относится, это детский сад. Делаем дело. ——— На сегодня уроки окончены. Домашнее задание: - медитировать на первые два урока: пятнадцать минут утром, двадцать - вечером.

А знаете в чем разница между Порошенко и Зеленским? При Порошенко - все знали про достижения, но искали зраду. При Зеленском - все знают про зраду, но ищут достижения. Иван Лютый.

Валерій Прозапас Ще минулого тижня "у слуґ" заговорили про можливу відставку Авакова, якщо "справа Шеремета розвалиться" - тому вчорашня заява Рябошапки про "недостатність зібраних доказів для передачі до суду" (с) насправді не є випадковою. Він не казав такого, коли під час судових засідань прокурори виглядали клоунами, аргументи слідства сміхотворними, а судді відправлял людей к клітку - проте зробив свою заяву майже синхронно з головою комітету ВР з правоохоронної діяльності. Чому? Когось треба зробити крайнім з тим ганебним "брифінгом" та вивести з-під удару Зеленського, який освятив бездоказове звинувачення Антоненка і Дугарь з Кузьменко, та навіть вимагав знайти "замовників", поставивши хрест на людях, яких йому показали на слайдах. Для чого той бріфінг збирали, хто був замовником та ініціатором, чому туди поперся президент з помічниками та сам генпрокурор - вже неважливо, факт відбувся. З тієї самої хвилини ні про яке неупереджене слідство не могло йтися, скільки б голова емведе не отримував відсотків підтримки на ручних шоу всяких шустерів, а придворні "лідери думок" не переконували, що "органи нє ошибаются" - для всього світу Україна постала як країна з керованим правосуддям, до якого долучаються найвищі посадові особи. Тому наразі неважливо хто з них переможе/програє в апаратній боротьбі. Вони всі дискредитували себе і розписалися в нехтуванні елементарними засадами правової держави, вже не кажучи про здатність проводити якісь "реформи". Які "реформи" - коли в СІЗО сидять люди, доказів проти яких навіть "недостатньо для суду", це визнає генпрокурор, а всі учасники того ганебного дійства мовчать? Так виглядає вищир поліцейської держави, яку нам вкотре намагаються впарити під гаслами "соціальної справедливості" та "кінця епохи брехні".

Про Олену Зеленську. Нашу першу леді. Спочатку всі ржали і тролили її на щойно створеній сторінці. Тепер претенденти на голос совісті почали соромити тих, хто ржав і тролив. Типу не винна вона, що чоловік у неї президент і «як вам не соромно, ваші коменти характеризують вас більше, аніж її». Мене не цікавлять її почуття. Вибираючи всі принади влади, треба пам’ятати, що заодно вибираєш і всі незручності та мінуси. В том числі і публічність. І плату за цю публічність. Віднині кожний твій крок будуть розглядати під лупою. Я пам’ятаю їхнє з Володимиром парне інтерв’ю, здається ISTV, напередодні виборів. Я читала купу аналізів того інтерв’ю. Хоча там і без фахового аналізування дуже кидалось в очі, що саме Олена має вплив на Володимира. Вона тоді ще бідкалась, що не зможе в прямому ефірі корегувати його промови і погоджувалась, що сприйняла «цей проєкт» (мова йшла про президентство, яке перед ними замаячило). Я пам’ятаю той її допис від 2014 року про винагороду за повідомлення про розташування українських військ. Ви вірите, що Олена репостнула ту інформацію просто так? Не розібравшись у налаштуваннях Facebook? То був абсолютно свідомий шер. І подальші дії, як то термінове видалення з бази Миротворця, недолугі виправдання Олениною неповносправністю під час користування соцмережею, лише укріплюють в думці, що вона – ворог. Не те, щоб прямо махровий і страшний. Але точно не та, яку роль вона зараз намагається грати. Я розумію її напругу і шок. Бо ж не про таке мріялось, коли обговорювали Володимирову перспективу. Все мало бути по-іншому - «балы, красавицы, лакеи, юнкера, и вальсы Шуберта, и хруст французской булки, любовь, шампанское, закаты, переулки…» А натомість – українці обтикали факами і допис в ФБ, і її саму. Неправильно? Так. Несправедливо? Як сказати… На фото і відео Олена не виглядає щасливою. Чого вартують невербальні знаки, які вона, попри контроль, демонструє. Зверніть увагу на її руки на фото – стиснуті в кулаки або однією рукою стискає іншу до болю. Та і вирази обличчя не кращі. Щастя там мало. Але то її біографія. Вона на неї погодилась. Може, вона взагалі одна із небагатьох, хто розуміє, що відбувається насправді. І чим все може закінчитися для її сім’ї. Бо ляльководи, які втравили в президенство воюючої країни абсолютно не придатну людину, найменше переймаються життям Зеленських після каденції. Ми можемо скільки завгодно закликати одне одного бути толерантними, терплячими і вихованими. Країна в стані травми і щоденних втрат на фронті саме таким чином справляється зі стресом. Так, на жаль, нетолерантно дозволяючи емоціям превалювати над чемністю. #читаємо_вголос Zoya Kazanzhy

R.I.P. Микола Сорочук Микола Княжицький: Отже коротка історія, характерна для нашої політики. Двоє дівчат (військові-добровольці) їхали комерційним автобусом трасою. Одна з них напередодні поховала хлопця, вбитого окупантами на фронті. Він загинув якраз у День Соборності і я тоді був до сліз вражений зворушливими словам дівчини про свого хлопця. https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2758443787579752&set=a.1214984911925655&type=3&theater Водій вирішив увімкнути голосно якийсь піратський російський серіал. Дівчата-військові попросили вимкнути. У результаті опинилися на нічній трасі. Компанія-перевізник вибачилася перед військовими. Але тут на них накинувся зі звинуваченнями депутат-«службіст народу». Отже представник влади обстоює право в автобусах (а може і в літаках) показувати піратські серіали виробництва країни-агресора всупереч законам, у тому числі про право споживача їхати в автобусі без голосної музики і фільмів. Цей службіст народу крім того принизив українську мову і по-хамськи наплював на почуття військових, що їхали з похорону побратима і друга однієї з дівчат. Я не називаю прізвищ, хоча це відома історія. Просто вона чітко показує ставлення «Слуг народу» до законів, добровольців, прав споживачів, авторського права, української мови і людяності. Тамара Горіха Зерня: Вночі у Києві розвісили провокативні бігборди "расія - наш главний стртєгіческій партньор". По всьому місту, на правому і лівому березі. Відразу мобілізувалися ветерани і волонтери, підключили поліцію, підняли з ліжка директора рекламних конструкцій, який, оцінивши масштаб катастрофи, забув на якому він світі стоїть. І до четвертої ранку він знімав цю погань. Кажуть, це був такий прояв війни між забудовниками. Тексти про любов до росії зараз використовують для дискредитації конкурентів. А колись те саме робили за допомогою повій і прихованої камери. Сьогодні звинувачення у рашалюбстві для репутації гірше, ніж будь який іншій сором. Олександр (Фоззі) Сидоренко: На східному фронті сьогодні без змін Все тихо, загинув лише один А ми переходим до інших новин Бо стільки цікавого в світі Чекайте, як це загинув один? Скажіть тоді, чий він був син Добряче пожив чи був молодим? Що бачив останньої миті? Скажіть, не мовчіть: як звали його? Того, для кого настало ніщо Темрява впала на біле чоло І більше не буде нічого Діти на плечі не сядуть йому І жити родині зі словом «чому?» Роками ховати у собі війну І не розірвати це коло Одне лиш життя, один лише світ Якого сьогодні закінчився звіт Добре хоча б, що йому не болить Нас може він цьому навчити Але нам сказали: сьогодні — без змін На східному фронті загинув один Спробуйте жити серед цих новин Коли стільки цікавого в світі...

С утра в госпитале готовились к прибытию важных гостей. Вечером в травме собралось много народу, идут.. Я стою и тут заходят люди с камерами, затем дипломатич пул и охрана. Следом заходит Майк Помпео, Гос Секретарь США, очень представительный мужчина, подходит ко мне и протягивает руку «Hello, nice to meet you..” Мне тоже приятно, особенно от того, что политик с мировым именем самой влиятельной страны в мире, прилетел в Украину на два дня и нашёл время приехать и проведать раненых, украинских воинов! Я знаю, что Вы спросите. Нет, президента нашей страны и главнокомандующего нашей армией в госпитале не было сегодня, он вообще ещё ни разу не приходил проведать раненых бойцов! У человека, занимающего самую важную должность в Америке, после президента, есть время на госпиталь, а у наших новых « правителей» нет!!! Стыдно и противно. И не бегал никто по коридорам и не запрещали стоять рядом обычным людям, все было быстро, спокойно и организованно. Глядя на улыбчивого политика, гордо идущего по коридору госпиталя, поймала себя на мысли, что вот почему они так живут и гордятся своей армией и страной, потому что у них есть защита в лице достойных политиков, людей, которые всегда на страже интересов своего народа. #читаємо_вголос Наталія Юсупова

Тамара Горіха Зерня Основною метою гучних затримок у справі Шеремета було залякування активної опозиції. Логіка безпосередньо Зеленського і його оточення проста: вони прикручують гайки. Але спосіб, у який вони це робить, зіграв дуже поганий жарт безпосередньо з паном Зеленським і його оточенням. Розумієте, це спрацювало б – і спрацьовує – на росії. Це обкатана російська технологія боротьби з інакодумством всередині російської федерації. І це один із ключових моментів, який відрізняє Україну від північного сусіда. Тому що українці, на відміну від росіян, мають тривалу традицію руху опору в умовах тоталітарного режиму. Більше того, в українців є досвід перемоги у такій боротьбі. Ми – тут я маю на увазі як мінімум три покоління – безпосередньо варилися у товаристві і взаємодіяли з такими переможцями. Це були цілком реальні персонажі, яких ми знали особисто, з якими жили по сусідству, до яких ходили на лекції, позичали книги, з якими консультувалися з юридичних питань. Спочатку це були жертви сталінських репресій, легендарні упівці, люди – кремінь, ломом підперезані, які пройшли через пекло, принагідно розтрощивши ГУЛАГ, і при цьому зберегли світлий розум. Ви маєте пам’ятати цих дідів з прямими спинами, яких боялося і по кривій дузі обходило все районне начальство, тому що завестися з таким було собі дорожче, він же до смерті задовбе скаргами і позовами. Потім дисиденти, наша гордість, інтелектуальна, духовна, наукова, творча, технічна еліта України. І юридична, звичайно, тому що в силу пройдених життєвих університетів вони вимушено ставали блискучими юристами. І що головне, не загубилися, не зачаїлися, не залягли на дно після повернення із заслання, а створили кістяк Народного Руху. Руху, який у кінцевому підсумку завалив комуністичний режим в Україні. І на мою скромну думку, саме вони стали убивцями радянського союзу. Арсенал боротьби «політичних» проти репресивного режиму залишається незмінним. Це максимально можлива публічність і привернення уваги до своєї ситуації. Це залучення медіа, особливо закордонних журналістів. Це листи, памфлети, рукописи, які передавалися з тюрми і моментально розходилися по всій країні. Це організована група підтримки на волі; це збір коштів, передачі, оплата адвокатів, пікети і мітинги, знову ж таки, заради досягнення максимального розголосу. Це форми протесту всередині в’язниці; насамперед голодування, акції непокори, повстання. У принципі, Зеленський міг би знати, як це відбувається. Мусив же дід розповідати про «заключенних»? Я тільки дивуюся, чому не попередив і не навчив майбутнього диктатора змалечку: Вова, не заїдайся з українцями. Не доведи боже попадеш на ідейних, то забудеш і як звали, все на світі проклянеш.

🤦🏻‍♀️Проект Закону «Про працю» від уряду, або як Зетехнократи прагнуть повернути кріпацтво в Україну. 📌Далі буде лонгрід для тих, хто цікавиться законодавчою «творчістю» уряду в сфері трудового права. Отже, уряд пропонує зміни, які містять повну невідповідність Конституції, європейським стандартам та міжнародному законодавству. Зокрема, ігнорується ряд Конвенцій МОП. Де-факто уряд хоче де-юре знищити права працівників і втручатись в діяльність неугодних работодавців. Тепер по-статейно: ❗️1. Скасовується прив’язка розміру мінімальної зарплатні до розміру прожиткового мінімуму, що призведе загалом до зниження грошового забеспечення; ❗️2. Скасовується два вихідних на тиждень. Уряд вважає – одного цілком достатньо.Перенесення робочих днів, відпустка по догляду за дитиною, відкликання з відпустки, тривалість перерв – все це, на думку Кабміну, має бути «за домовленістю сторін». Разом з тим, відпустка без збереження заробітної плати («за власний рахунок») збільшується до 30 календарних днів,- непоганий варіант економії та «стимулювання» працівників на власний розсуд. ❗️3. Робочий час та нормування праці встановлюватимуться самим роботодавцем без участі профспілок і будь-яких обмежень, навіть щодо надурочних робіт. ❗️4. Скасовується зобовязання щодо подвійної оплати праці за понаднормові години. Скіільки вирішить стільки й виплачуватиме роботодавець працівнику. ❗️5. Пропонується закріпити новий трудовий договір з нефіксованим робочим часом, відповідно до якого обов’язок працівника виконувати роботу виникає виключно за умови надання роботодавцем роботи, без гарантій того, що така робота буде надаватися постійно. Грубо кажучи, працівник перетворюється на бесправну істоту, яку будь-коли можна використати, але й в будь-який момент викинути «за борт». ❗️6. Необмежені можливості для розірвання трудового договору на будь-яких підставах за бажанням роботодавця. А якщо роботодавцю прийшло в голову змінити умови праці для вас і вам вони не до вподоби – ласкаво просимо на вихід. Законна підстава припинити трудовий договір, на думку автора, також якщо ви завігітніли і не повідимили про це роботодавцю письмово одразу після УЗД. ❗️7. Застосування строкових й короткострокових договорів, які стануть своєрідним «коротким» повідком для працівників. Роботодавець може запропонувати виключно термінові договори на певний строк: місяць, рік, два, три. А що далі? І так щодня звільнити можуть за новаторськими урядовими пропозиціями, то ще й ламай голову, що робити через три роки, якщо не «виставлять» раніше. ❗️8. А тепер декілька слів про «дарунок» уряду роботодавцям. Надмірно розширюються права державних інспекторів праці, перетворюючи їх на каральний орган, який може безперешкодно, без попереднього повідомлення та в будь-який час відвідувати виробничі, службові й адміністративні приміщення роботодавців та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також робочі місця працівників. Складати протоколи. НАОДИНЦІ ставити роботодавцеві або працівникам запитання. ОТРИМУВАТИ від всіх необхідні ПОЯСНЕННЯ, ЗВІТ, МАТЕРІАЛИ. Вже є зрозумілим, що буде з неугодними роботодавцями, яких будуть вичавлювати державними інспекторами. ❗️9. Пропонується «узаконити» процедуру медіації. Саме так, позасудове вирішення спору, до якого ні українська правова система, ні самі українці безперечно не готові. Спочатку потрібно ухвалити профільний закон про медіацію, який надасть чітку правову визначеність інституту медіації, визначити час на підготовку фахових медіаторів, а потім вже впроаджувати механізм медіації. ❗️10. Новим законопроектом профспілки технічно знищуються: діючі норми, які регулюють їх діяльність скасовуються, а пропонована редакція не містить і згадки про визначення їх правового статусу. 📌Резюме: в мене для Прем’єр-Міністра є погані новини. По-перше ви внесли законопроект, який суперечить Конституції і міжнародним актам. По-друге, ну вам як мінімум для управління виконавчою гілкою влади варто знати аксіому права - нові закони не можуть звужувати права та погіршувати будь-яким чином умови, надані діючим законодавством. Зголосіться - вона коротка й чітка. Вивчіть її та краще відкличете з парламенту те, що наваяв ваш уряд. Спробуйте встигнути це зробити до відставки, щоб ганьба не супроводжувала подальшу кар’єру.

ДВІРНИК І ДРУЖИНА ЧЕРЧИЛЛЯ: ЛЕГЕНДАРНА РОЗМОВА, А МОЖЕ ПРОСТО ЛЕГЕНДА Одного разу, коли чоловік і жінка вийшли на свою звичайну вечірньою прогулянку Лондоном, вони побачили, як до них прямує якийсь двірник. Уже будучи прем’єр-міністром, Вінстон звик до уваги публіки. Тому чекав від співвітчизника або прохання, або подяки. Не здивувався б він і критиці на адресу проведеної ним політики. Однак те, що зробив двірник вразило главу британського уряду. Той, порівнявшись з подружжям, звернувся до Клементини. Здивований Вінстон вирішив не заважати розмові і пішов на деяку відстань. Коли ж через кілька хвилин Клементина повернулася до чоловіка, він запитав, хто цей двірник і чого він хотів. Жінка, посміхнувшись, відповіла, що багато років тому цей чоловік був закоханий і сватався до неї. Але вона йому відмовила. Задоволений Черчилль вирішив пожартувати. Він сказав, що якби Клементина погодилася тоді, то зараз би була дружиною двірника, а не прем’єр-міністра. Але Клементина була дуже мудрою жінкою. «Якби я вийшла за нього заміж, то зараз він був би главою британського уряду», – парирувала вона. Що відповісти дружині велемудрий Черчилль не знайшов. Напевно, просто погодився з нею. Зі святом, пані Марино! Зі святом, наша Перша Леді!

В УКРАЇНІ З БЕРЕЗНЯ МОЖУТЬ ВВЕСТИ ОБОВ'ЯЗКОВІ НАКОПИЧЕННЯ НА ПЕНСІЮ Запуск в Україні другого рівня пенсійної системи, яка передбачає обов’язкові накопичення внесків всіх працюючих громадян, може стартувати вже в березні 2020 року. Про це в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" розповіла голова парламентського комітету з питань соцполітики Галина Третьякова. Головний ініціатор цієї програми – президент України Володимир Зеленський. Суть програми у тому, що кожен житель країни, який працює, має поповнювати особистий рахунок. Накопичення до пенсії буде обов’язковим зобов’язанням. "Ми намагаємося знайти джерело і ресурс для того, щоб запустити у власність кожної людини його особисті накопичення. При цьому хочемо надати йому систему, при якій буде фактично обов'язкове накопичення до пенсії, коли людина відкладає на пенсію стільки, скільки хоче сама, може бути і 0%, а роботодавець за свій рахунок доповідає по формулі "скільки відкладає людина + 1% від зарплати", - сказала голова парламентського комітету з питань соцполітики Галина Третьякова. Вона також розповіла і про підвищення пенсійного віку. Робити це, на думку експерта, необхідно дуже плавно - хоча б на 1 місяць щороку. Почати цей процес Третьякова пропонує з 2023 або 2025 року. Без підвищення пенсійного віку, вважає нардеп, більш молоде покоління зіштовхнеться з тим, що у них ситуація з пенсіями буде ще гірше, ніж вона спостерігається зараз у їхніх батьків. В Україні продовжує діяти пенсійна реформа щодо збільшення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років. Її запустили в 2011 році - щороку вік для виходу жінок на пенсію збільшувався на півроку. У 2021 року жінки будуть виходити на пенсію в 60 років. Крім того, з 2018 року почала працювати реформа щодо збільшення обов'язкового страхового стажу для виходу на пенсію в 60, 63 і 65 років. Закінчиться ця реформа в 2028 році. https://prm.ua/v-ukrayini-z-bereznya-mozhut-vvesti-obov-yazkovi-nakopichennya-na-pensiyu/?fbclid=IwAR3CuPzK75M4-vAWuyeku4A4duumNzpN4vjy4esMvvchs36l_qoeiETGSpQ

Українська мова багата неперекладною лексикою. Наприклад, «покруч». Всі ми знаємо, що це таке, але спробуйте перекласти на ту ж російську. (Гугл транслейт дає варіант «ублюдок», що зовсім не те). Або «зрадоперемога». Не задумувалися, чому не «перемогозрада»? Комусь зі сторони довго пояснювати, а ми всередині прекрасно розуміємо. Це як президент, тільки Зеленський, що не ясно? Типова зрадоперемога відбулася на тижні у ПАРЄ, куди, як відомо, тріумфально в’їхала російська делегація. Це сталося у середу, з провальним для України рахунком голосів - 96 за повернення vs. 44 «проти», причому «за» проголосувала член української делегації нардеп Льовочкіна, що взагалі ні в які ворота. Закономірно такий фейл вважають провалом української дипломатії, але знову ж таки, все пізнається у порівнянні. На мою думку, українській дипломатії можна поспівчувати, бо це дуже тяжко, коли тебе весь час порівнюють із чемпіоном, а ти телятко зі зв’язаними ногами. І ніби стараєшся, і біжиш з усіх сил, але на кожен твій забіг хтось та й скаже – а от при Пороху… Це при Пороху росіяни вилетіли з ПАРЄ коліном під зад, незважаючи на сплачені членські внески до кінця року. Зараз же основним аргументом для відновлення повноважень російської делегації стало те, що москва «заплатила гроші в бюджет Ради Європи». Гнило і цинічно, але вже як є. Зате наступного дня, обтрусившись від натиканих зауважень, Асамблея видала потужний свисток. В Україні про таке кажуть «у свинячий голос», але знову ж таки, маємо що маємо. 30 січня ПАРЄ ухвалила резолюцію, у якій визнала росію «стороною Мінських домовленостей». У резолюції наведено цілий перелік гріхів росії, від переслідування Свідків Єгови до переслідування опозиції, і десь там, посередині між Свідками і анексією Південної Осетії, міститься згадка про незаконну окупацію Криму та військову агресію на Сході України. У документі міститься низка вимог до путіна, серед яких «повною мірою виконувати Мінські домовленості, стороною яких є Російська Федерація». Фраза про мінські була додана за наполяганням української сторони, і на етапі обговорення викликала скажений поросячий лемент з боку російських делегатів. Та попри протести, документ був затверджений переважною більшістю – 49 проти 17 голосів, що суттєво зіпсувало переможний настрій росіян від повернення за один стіл з людьми. Ну хоч так. Спостерігаємо далі. ПС. Слуги народу роблять все можливе, щоб прибрати Льовочкіну з делегації, так? Зеленський же не проігнорує такий ніж у спині своєї зовнішньополітичної діяльності?

ЗВІРОБІЙ: ЯКБИ "ЗЕЛЕНА ВЛАДА" ОБ'ЄДНАЛАСЯ З АРМІЙЦЯМИ І ПОРОШЕНКОМ – ЦЕ БУВ БИ КУЛАК, ЯКИЙ ДАВ БИ ПО МОРДІ РФ Через переслідування людей за їхні вислови у бік Зеленського – українська влада втратить підтримку військових, наголошує ветеранка Ветеранка російсько-української війни Маруся Звіробій в ефірі програми "ІнфоДень" на "5 каналі" прокоментувала дії української влади. "Зараз планують відводити війська, при тому, що на тій території, з якої відвели, ми маємо вбитих, поранених і ворог став до нас ближче та ще й зайняв наші позиції. А ми попереджали. Нам не вірили і думали, що це просто якісь "порохоботи" злобно крякають на них. Це військовослужбовці, які казали, чим це закінчиться, і зараз це відбувається. В армії у них уже ніякої підтримки не залишиться. Ось до чого призводять їхні залякування", – сказала Звіробій. Вона додала: "Українців не можна залякати. Я дуже рекомендую змінювати стратегію. І взагалі вважаю, якби "зелена влада" скооперувалася з ветеранами, військовими і тим самим Порошенком, який має шалений досвід, особливо на міжнародній арені, тоді в нас взагалі б проблем не було. Це був би один кулак, який дав би по морді Російській Федерації. Це те, що треба зробити. Я хочу, щоб вони це почули". https://www.5.ua/polityka/zvirobii-yakby-zelena-vlada-obiednalasia-z-armiitsiamy-i-poroshenkom-tse-buv-by-kulak-iakyi-dav-by-po-mordi-rf-207351.html?fbclid=IwAR0u7nfP0KULCar7qs4M17l4ppKFOdoHaNT_EzPFckFuUEmBlv7ynKeasWU

ЩО ТАКЕ ВІЙНА СЛОВАМИ СОЛДАТА: Це коли у дружини вашого побратима День народження, а весь взвод зібрав гроші, щоб він купив їй золотий ланцюжок і кулон. Це коли ти п'єш вранці з товаришем чай, а в обід дізнаєшся, що він загинув. Це коли невіруючі люди хрестяться і дякують Богові після кожного розриву міни, що в них не потрапило. Це коли твоя церква думає правильно чи не правильно допомагати солдату, який воює зі зброєю в руках, в той час, як грішні люди продають своє майно і ризикуючи життям привозять продукти, медикаменти та теплі речі на фронт. Це коли приїжджаєш додому і здригаєшся при будь-якому різкому шумі. Це коли просипаєшся серед ночі і шукаєш поруч свій автомат. Це коли автоматично вдивляєшся в номери автомобілів і намагаєшся розгледіти хто сидить в салоні. Це коли починаєш плакати, коли чуєш від дворічної донечки слова: "Тату, приїжджай!" Це коли їдеш додому і годину стоїш в формі з піднятою рукою на трасі і ніхто не зупиняється. А ти в цей час думаєш, а чи варто далі воювати або нехай ці люди побачать, що таке війна. Це коли хочеш заплакати, а сліз немає. Це коли від горілки гине не менш людей, ніж від куль. Це коли тобі дзвонять колишні друзі і питають: "а навіщо ти туди пішов?" Це коли ти два тижні не можеш помити ноги, вологі серветки закінчилися і добре, коли є сніг. Це коли твоя дружина каже крізь сльози: "милий, як тебе не вистачає", але при цьому просить не здаватися. Це коли, коли, коли ... Це коли ти ковтаєш власну кров, але так само не здаєшся... Запозичила у Oleg Vasilenko "Це коли собака у машині відчуває небезпеку швидше за сам запуск ворожих мін... І ти починаєш вірити цьому псу більше, ніж собі самому... Це коли просять хлопці оптику чи теплик, ти приходиш до небідного друга, а він каже "Вибач, старий, але не зараз, я запланував покупку собі нового авто"... Це коли не везеш хлопцям принципово алкоголю, а, потрапивши до них на нулі і побачивши все, перше бажання - просто набухатись... Це коли, перед кожною локацією чи волонтерською поїздкою, обіймаєш дружину, дітей і маму зі словами "Все буде добре!", але про всяк випадок обіймаєш і цілуєш як востаннє... Це коли ти почув глухий звук, побачив дим, їдеш на позиції і розумієш, що їдеш в нікуди... Це коли ти точно знаєш - там ворог, тут друг. Не те, що на волі... Це коли знайомі по інтернету за принципом кругової поруки, і не знайомі в реальному житті люди довіряють один одному не лише тисячі євро а й власні життя... Це коли на запитання: "За кого і для чого ти там?" згадуєш обличчя кожного, кого похоронив і очі автоматично наливаються кров'ю... Коли, про всяк випадок, залишаєш один патрон для себе, а Ф1 - це джекпот... Коли, наперед знаючи напрямок руху і ситуацію в точці призначення, домовляєшся в екіпажі, хто за ким змінює вбитого водія... Коли розумієш, що "після" більше ніколи не станеш таким, як був "до"..." Андрій Мальків

Mhub — новости Украины Mhub — новости Украины Новости, главные новости, новости дня, последние новости Украины В Украине Происшествия Политика В мире Наука и техника Стиль жизни RU UA Криминалитет в советчиках Зеленского: кто такой Юрий Ериняк 2020-01-30 17:59:04 Telegraph Политика В Украине Как известно, Юрий Ериняк - член одной из самых масштабных преступных крымских группировок 90-х «Башмаки». Он также известен в криминальной среде как Юра Молдаван. При всем этом он успешно примерил на себя кошерную роль политика, мецената и даже советчика самого Зеленского. И это, несмотря на зловонный шлейф убийств, похищений и краж. Сложно представить, какие мысли этот чудо-советчик может «донести» гаранту, который не может похвастаться опытом управления страной? Кто такой Ериняк Успешный политик, хороший семьянин и надежный человек. Именно так смотрится сейчас страница Ериняка на ФБ. Как видите, даже рамка соответствующая «Підтримую Президента! Підтримую Україну!». Ну все, теперь заживем! Что примечательно, за своей страницей он, или же его ССМ-щики ухаживают хорошо: никакого негатива, мир и позитив. Прям ми-ми-ми, только вот один момент: у большинства публикаций на странице Молдована заблокирована функция комментирования постов и отметок «лайк-дислайк». Другими словами, лайкать могут только френды, отсюда такой мир и позитив. Кстати, это отличная идея, которую стоит посоветовать первой леди страны, которая накануне решила выйти из теплого мирка Instagram в жесткую реальность Facebook и сразу же попала под раздачу недоброжелательных ботов. Ранее мы уже упоминали, что сей товарищ на пути к позиции «великий политик и меценат» стремится активно подчистить глобальную паутину от неправильных публикаций, но это не всегда удается. Про «славные дела» Масштабно прославился Молдаван после резонансного похищения главы правления «Нефтегаздобыча» Олега Семинского по заказу Рудьковского. Напомним, нынешнего Слугу народа выкрали неизвестные в масках прямо возле его дома 3 февраля 2012-го, держали в плену три года и четыре месяца. За его освобождение требовали 200 миллионов баксов, держали на цепи и пытали до потери сознания. Позже Семинский рассказал о кошмаре тех лет. Как говорится, и врагу не пожелаешь.

💙💛 🇺🇦 Нині тисячі українців вшановують пам'ять співака і музиканта Андрія Кузьменка, фронтмена гурту "Скрябін". Артисти у його честь дають концерти, шанувальники творчості переспівують пісні і сумують… Сьогодні, 2 лютого, – п’ята річниця загибелі Кузьми. Пам’ятаємо… Музикант запам'ятався шанувальникам гарним почуттям гумору та глибокими змістовними текстами, а також активною громадянською позицією. Послухати запис живого концерту Кузьми, що відбувся у 2014-му в Києві, можна сьогодні о 18:00 на радіо МАКСИМУМ. Налаштовуйтеся на хвилю. До слова, кінокомпанія Star Media для екранізації книги Кузьми "Я, "Побєда" і Берлін" шукає актора на роль Кузьменка. Зйомки стрічки мають розпочатися наприкінці весни. Комедія за мотивами книги Андрія Кузьменка розповість історію хлопця Кузьми, який придбав перше в своєму житті авто під маркою "Побєда" і вирушив нею з товаришем до Берліна. Кінопроєкт комедії став одним із переможців конкурсного відбору Держкіно. Державна підтримка стрічки становить 27 млн грн – 75% загальної вартості фільму. Режисером-постановником фільму є Ольга Ряшина. Автори сценарію – Анатолій Крим та Олексій Комаровський. Реліз фільму в Україні заплановано на грудень 2020 року. #Opendata #Суспільнеоко #Скрябін #Кузьма

На самом деле эта история с "продай собаку" - это хорошая очень история. Понимаете, вот эти ребята зеленые - они въехали на всех популистичских лозунгах одновременно. Они обещали всем, все и сразу. И когда их начнут люто ненавидеть, то есть крошечный, небольшой, микроскопический шанс, что хоть какая-то часть электората начнет осознавать, что нельзя верить людям, которые обещают, что вот уже завтра все наладится, надо только прогнать слуг/барыг. Что "хуже не будет" - это не та мотивация, с которой надо идти голосовать. Что не надо наедяться, что новый Президент сделает бесплатную коммуналку и пенсии по тыще евро. Что надо хуярить, и ни на кого не надеяться (можно даже налоги не платить - просто прервать эту сраную зависимость от подачек). И вот тогда - шанс будет. Потому, что когда люди не связывают напрямую свое благополучие с личностью, сидящей на Банковой, то манипулировать ими через шкурный интерес будет сложнее, если вообще возможно. А без этих манипуляций - рухнет и вся эта порочная система потому, что некому будет е прикрывать в Раде, Кабмине и АП. Так что я верю, что шанс - есть. Так же я, безусловно, верю в мудрий украинский народ. Что он, конечно, блестяще провалит этот тест, и опять побежит выбирать Доброго Волшебника или Волшебницу. Потому, что соверешнно очевидно, что дело не в том, что нужен систематический подход, а в том, что нужно просто колдовать более лучше. И тогда - заживем. #читаємо_вголос Okeksii Osypenko

Anatolii Dovhaniuk Ви думали що пропозиція розплатитися за газ членом родини то вже верх цинізму і жадібності зеленої влади? То ви сильно добре про них думаєте! Все ще гірше, ніж це може уявити собі адекватна людина. Наприклад зараз готується зміни до порядку оподаткування нерухомості, згідно яких під оподаткування попадають квартири площею від 60 квадратних метрів. Тобто за думкою слуг народа володіння всратою трьошкою в панельці з чудовим краєвидом на труби ТЕС це вже розкіш, за яку треба платити. Неоподаткованими залишаються лише одно- і двокімнатні конурки, які в пристойних країнах розглядають хіба як тимчасове житло для студентів чи вже зовсім опустившихся наркоманів. Але я вас запевняю - це не надовго, скоро і ті конурки стануть розкіш"ю і нирку доведеться продавати всім а не тільки олігархам з трьошкою.

Karl Volokh Пам‘ятаєте, як перед першим розведенням сил вони божилися, що це станеться тільки у випадку, що вогонь буде припинений (бодай на тиждень)? В результаті, Путін вчергове витер об них ноги - і вони наказали покинути укріплені позиції без усякого ceas-fire. Потім нам розповідали, що процес продовжиться тільки в разі, якщо перший етап дасть результат. Цього не сталося і близько: наші вояки гинуть, у тому числі, на ділянках, де відбулося розведення. Для їх ураження просто використовують більш потужну зброю (заборонену мінськими угодами). І що? А нічого. Героїчний Верховний головнокомандувач готує відступ українських військ на кількох нових ділянках. А ще нам обіцяли, що ніяких виборів до повернення Україні контролю за кордоном не буде. Питання це довго обговорювалося в Женеві. І Путін тричі чітко і ясно відповів Зеленському: «Не віддам». Це там прозвучала вперше маніпулятивне «ви ж там Серебреницю влаштуєте». Але днями дав інтерв‘ю Єрмак і сказав, що місцеві вибори (у тому числі, на окупованих територіях), плануються на осінь. Як думаєте, хто дотримає свого слова щодо контролю за кордоном - Путін чи Зеленський? Ви знаєте мою позицію: жодних виборів там не можна проводити ще років із 5 після повного відновлення конституційного ладу. Але провести їх без контролю за кордоном - це просто моментальний суїцид української держави. І саме це нам тут готують. А знаєте, що набагато страшніше за зрадництво і дилетантизм нинішніх керівників держави? Те, що з приводу дурниці, яку бовкнув шмаркач-депутат, суспільство піднялося на дибки майже одностайно. А інтерв‘ю Єрмака, де практично анонсований кінець української держави, майже нікого не зацікавило. Бо в першому випадку мова йде про гроші, а в другому - про державний суверенітет. А він для малоросійської (переважної на сьогодні) частини суспільства є поняттям надто абстрактним і тому малоцінним

Я вчера ночью перетирал в чатрулетке с российским кадровым офицером. На удивление вменяемым. Ну, враг не обязательно должен пускать слюни, как дебил и путать правый ботинок с левым. Мы обсуждали теорию майданов, преемственность власти и стоимость билета в Эль Рей. Не так люто как Полтава, но и не так гуманно, как Луганский. Пока не дошли до «честного слова русского офицера» под Иловайском. После чего его перекосоебило. «Нас зашкварили», - сказал мой собеседник. «Замазали кровью, чтобы мы не спрыгнули». - То есть, ты в курсе случившегося? - Все в курсе. - И что? - А что?.. Застрелиться теперь? И посмотрел на меня так, что лопнули два пикселя на мониторе. Мы никогда не договоримся. Ненависть России к нам того же рода, что преступник испытывает к жертве, алкоголик к водке, а школьник к школе. Чем больше они лгут и грабят, тем сильнее ненавидят нас. Потому что они понимают, что мы понимаем, что они понимают. И так без конца. Отсюда желание убить жертву, разбить бутылку, сжечь школу, чтобы отказаться от осознанного греха, и начать все с чистого листа. Но с тем же результатом. Потому что проблема в них самих, а не в школе и водке. - Слушай, но мы же реально похожи! Полчаса уже разговариваем, понимаем друг друга. Политика, вот это все… Если бы Украина вошла в состав России, это был бы золотой участок. Витрина Евразии, понимаешь? Россия пошла бы на любые расходы, это же цивилизационный проект! - Как только Украина станет «золотым участком», вы сами переедете жить сюда, а нам выдадите кайло и отправите в Воркуту. Как в Крыму, где северодвинские отставники ВМФ выгоняют татар. Вы даже вышиванки наденете и научитесь выговаривать «паляныцю», чтобы только не жить в своей стране дураков и дорог. Знаешь, я не против, когда к нам приезжают толковые люди с нормальным ментальным протоколом. Но я не хочу вместо тебя жить в твоей Воркуте. А «витрина цивилизации» после этого превратится в витрину совкового гастронома с мороженым хеком. Почему так много россиян в Балтии, кстати? - Блять, - сказал со злобой мой визави. - Я думал ты нормальный человек, а ты русофоб. И переключил канал. Русофоб — это любой, кто не хочет жить вместо россиянина в его сраной России, уступив ему свой ухоженный дом в обмен на его засранную ярангу.

Микола Ватутін – росіянин, (чомусь багато хто думає, що він був українцем), Генерал Армії СРСР. Не НКВДист, але бойовий генерал. То чим же він завинив перед українцями. А завинив ось чим: У вересні 1920 року червоноармієць Ватутін воював проти залишків Української Повстанської Армії Нестора Махно. В 1920-21 році боровся проти українських повстанців на Полтавщині. З 1921 року – член партії більшовиків. Читайте также: В Україні вшановують пам’ять Героїв Крут В 1939 році командує Українським фронтом при вторгненні в Польщу, за що отримав Орден Леніна. Найголовніше:Форсування Дніпра і штурм німецьких фортифікацій на Букринському плацдармі (біля Києва) 1943 рік. Радянське “геніальне” командування вирішило завалити німців трупами своїх. Тільки на одному цьому плацдармі “геніальний” полководець Ватутін поклав у землю (точніше, у воду Дніпра) 400 000 радянських солдат. (Втрати німців були 10-кратно менші). Найбільшим злочином проти українського народу командування Червоної армії є те, що на “звільненій” від німців лівобережній Україні командири частин хапали всіх дітей 16-18 років і без зброї, навіть без військової форми погнали їх форсувати Дніпро на німецькі кулемети. Кажуть що німецькі кулеметники з розуму сходили від того, що весь час розстрілювали неозброєних людей в цивільному, але на місце одних вбитих, йшли шеренги нових. Скільки з тих 400 000 убитих були ті українські хлопчики-цивільні, ніхто не знає, можливо 50, можливо 100 чи 150 тисяч. Але це той злочин проти українців, за який (в тому числі) персонально відповідальний генерал Микола Ватутін. Але як кажуть, Бог все бачить. На Волині 29 лютого 1944 року червоний кат отримав кульове поранення від українських партизанів УПА і через невдале лікування помер. Катюзі по заслузі! Ні пам’ятників, ні вулиць на честь цього чоловіка в Україні не повинно бути! Андрій Хартанович

🌳🌷🌈 44 тисячі дерев, тюльпанова алея протяжністю 8 км… За 18 км від Києва, у селі Копилів, у квітні відкриють першу чергу "Добропарку" розміром 400 футбольних полів. Над створення дендропарку спеціалісти працювали півтора року. Найдовше створювали рельєф і струмки. Тут вже висадили близько 44 тисяч дерев і кущів – рослинам по 10-15 років, зробили систему поливу довжиною 38 км, облаштували 13 га газонів. Незабаром висадять понад 1 млн квітів!!! Загалом у парку буде близько 10 млн рослин. Відтак, це буде сучасний дендропарк з деревами, кущами, газонами та квітами. У парку можна буде прогулятися лавандовою долиною, гортензієвою та самшитовою… Облаштують і "долину Любові" з романтичними арт-інсталяціями та квітковими композиціями у вигляді сердець. На території парку створили 16 невеликих озер. Частину впорядкують для купання. Одне зроблять "озеро Моне" із великою кількістю латать, як на картині художника. А ще тут облаштують велосипедні доріжки, місце для катання на квадроциклах, зону фуд-кортів, парк динозаврів із макетами унікальних тварин, парк атракціонів. #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Київ #парк #Добропарк

Мирослава Барчук Тут українські медіа і Дмитро Разумков у парламенті з прідиханієм розповідають про смерть «єдиної жінки, яка очолювала президію Верховної Ради УРСР» Валентини Шевченко. Валентина Шевченко -- одна з найбільш реакційних і жорстоких керівників радянської України. У неї була репутація залізного чобота щодо діячів культури, акторів, гнобителя усякого вільнодумства і дисидентства. Колись на початку 80-х Валентина Шевченко під час розмови сказала Івану Миколайчуку: «Ви помиляєтесь, якщо думаєте, що ми не бачимо націоналістичних підтекстів «Вавилону ХХ» і всього вашого поетичного кіно. Буде відповідальність, запам’ятайте мої слова. Не довго лишилось». Миколайчук приїхав до нас додому і розповів про цю розмову моїй мамі того дня, як вона повернулась з 4-годинного допиту в КГБ перед прем’єрою своєї моновистави «Маруся Чурай» у 1982 році. Звинувачення тоді стосувались організації «націоналістичного шабаша» і «неправильно розставлених акцентів у творі Ліни Костенко». Валентина Шевченко і в цій історії, і в інших, була одним з decision makers і одним із найвпливовіших «катків» радянського "бульдозера", який зачищав українську культуру. (Це довга історія, колись напишу про це окремо). Примусове заганяння киян на першотравневий парад 1986 року, коли північний вітер дув з Прип’яті на Київ і максимально підняв радіаційний фон -- це також зокрема відповідальність Валентини Шевченко. Пізніше вона пояснювала, що «такою була вказівка з Москви». І ось я сьогодні пригадала ці слова до Миколайчука «не довго лишилось». Івану Миколайчуку лишалось жити кілька років. Він згорів від тяжкої хвороби у 1988. Фактично нікого з геніїв українського поетичного кіно нема. Валентина Шевченко помирає у 84 роки в елітній Феофанії і її вшановують українські медіа разом з парламентом. Містична історія.

JE SUIS BABA LIUBA Усі кинулися захищати бабу Любу і її старенького Шаріка, якого ЗЕ-депутат порадив продати й сплатити за комуналку. Наші кропивницькі журналісти вже навіть розшукали її та взяли інтерв’ю. Показали, як громада села стала на підтримку пенсіонерки. А сама пенсіонерка порадила депутату: «Хай луче мозги свої продасть». Хоча насправді «купити трохи мозгів» не завадило б таким, як сама баба Люба. Бо 5 років баба Люба дивилася медведчуківський канал 112. П’ять років слухала про те, як її "особисто обкрадає президент України". П’ять довбаних років вона поглинала, а потім ретранслювала навколо путінську пропаганду. І звісно, на виборах полетіла голосувати за бубочку... А зараз у неї повне розчарування і недовіра до чинної влади. Та ти шо!!! Яка насподіванка! Але баба Люба досі не кається, а слухає далі цю кремлівську пропаганду, далі дзвонить на канал 112, де уже по повній мочать Зеленського, бо їм, зрештою, похрін, хто президент. Вони просто мочать Україну!!! І не спиняться, поки не замочать остаточно. І такі баби Люби їм активно в цьому допомагають. Бо такі баби Люби на пару з Кремлем змели проукраїнську владу і привели нам отаких Брагарів, які тепер радять продавати собак, аби вижити. Завтра медведчуківський телеканал скаже їй проголосувати за Шарія чи Бойка, і вона проголосує. А разом з нею і всі інші баби Люби. Це просто якийсь філософський символ: народ – суцільна баба Люба! Слава Богу, хоч не весь народ, а тільки 73%. Зараз вони каються і кажуть, що розчаровані. Моя колега, яка на виборах топила за ЗЕ й постила картинки про те, що мову на хліб не намастиш, сьогодні написала коментар розкаяння. Мовляв, шкодую, що агітувала за Зеленського. Так, ви тепер отямлюєтеся. Але як це допоможе країні, яку ви вже зруйнували - спочатку на президентських, а потім на парламентських виборах??? Як?? Що нам тепер ваші розкаяння? Як нам забути ваше плювання, коли ми попереджали (та ні – просто кричали!!!), що вас обманюють і дурять? А ви лише плювалися на клятих порохоботів, які за рошенки обзивають бубочку. Адже все (повторюю - УСЕ!!), про що ми попереджали, збувається до букви й до цифри! То чому ж у клятих порохоботів вистачило мозку це передбачити, а у вас – ні?! Як пробачити вам повернення усієї російсько-януковичівської «групіровки» у владні структури? Як забути показово-каральні суди над атовцями??? Як, бляха, пробачити Сивоху в РНБО???!!!! Звісно, ми пробачимо. У нас вибору немає. Усі тепер в одному човні. Усім потрібно рятувати країну. І бабі Любі я бажаю тільки найкращого. Віка й здоров’я. І хай Бог дасть їй можливість оплатити комуналку. І Шарік хай живе ще довго й щасливо. Але цей випадок - такий показовий, нехай назавжди стане усім наукою. Бо, зрештою, усі зефани (окрім тих, які всілися у владні кабінети з офігеними зарплатами), нині як ця баба Люба - біля пустого корита. Je suis baba Liuba…. - гасло зруйнованої країни, яку тепер доведеться довго і важко відновлювати! Але все буде Україна! Я це точно знаю! Тримаймося! #читаємо_вголос Ольга Кирилюк

Таня Адамс Прочитала тут, что Ермак хочет привезти в октябре новый пакет договорённостей со следующей встречи в Нормандском формате. Основной тезис – проведение выборов по всей территории Украины, включая оккупированный Донбасс. И хоть они юлят, как глисты на воле, по поводу «передачи» контроля за границами, я ни на минуту не сомневаюсь, что выборы таки проведут. Донбасс сейчас – это гетто. И хоть Таня Монтян рассказывает про чистоту, ухоженность и интеллектуальность Донецка, простые смертные в телефон говорят совсем другое. Про полное бесправие, экологическую катастрофу и невозможность найти хоть сколько-нибудь вменяемого сантехника или сварщика. Про то, что на шахтах выплачивают кусочки зарплат с задержкой в два месяца, а если чем-то недоволен - шуруй на мороз, на твоё место есть ещё 8 человек, готовых работать за обещания. Те самые шахтёры, родом из СССР, – гонористые, зарабатывающие все деньги мира когда-то, но так и не сумевшие понять, что они больше никому не нужны. Помните, как было при совке? Из Донбасса сделали открытку. На ней чумазый условный Стаханов –улыбака, который валил свои тонны в пекле раком, зато потом он бог. Нет, даже не так, с большой буквы Бог. У него зарплата 4к-7к, при средней по республике 700крб. У него столовка с курями-гриль и белыми мраморными колоннами. У него волга под жопой, жена в шифоне и торт «Шахтёрский» из орехов и шоколада. Кароч, идея была такова. Давай, родной, и будет тебе твоё незамысловатое буржуйское счастье с тряпочными плафонами в новой квартире и духами на разлив. И они вкливали. Не разгибаясь. Поколениями. Это был гордый труд, настоящий такой, вонючий, мозолистый, опасный. А потом всё упало. Дутый герой Стаханов сконал на дурке от делирия, а от мраморных столовок остался кусок мыла в месяц и недоумение. Шахтёры потом собирались многотысячно, под ОГА, стучали касками. Добивались обещаний. Которые по сути- одно большое ничего. Я помню мои ощущения странные, когда свёкр, шахтёр,со стажем, показывал фотки, где они с женой в Сочи, в Гаграх, молодые, красивые. Открытки. А в реале, сейчас - полгода нет зарплаты. У кормильца троих детей полгода нет зп вообще. Вдумались? Человек ежедневно лезет в пекло, а его дети дома жрут капусту. Одну блять капусту. Почему он туда ходил всё это время- вот ЕДИНСТВЕННЫЙ разумный вопрос на эту тему. Почему не ушел. Почему случилось вот это- даже не рабство. Рабов по крайней мере кормили. Не буду озвучивать свои теории. Я не могу знать, какое именно бессилие заставляло молодого, крепкого мужика ходить в ад бесплатно. Я жила в районе шахты, мимо наливайки каждое утро, и там очереди. Каждое утро очереди. А вечером свёкр, молодой ещё мужик, - в мясо, в говно, в тупое мычащее ничто. До потерянных документов и разбитого непойми кем лица. До уставшего презрения задолбанной жены. До драк с подросшими сыновьями. И не было больше династий. Никто туда не хотел. В этот бесплатный ад. Только тот, кто больше нигде не пригодился. Вот совсем. Он нужен только в шахте, где никаких требований к тебе нет, кроме физической выносливости. Они и сейчас в рабстве. За скудную еду. И сыновья их полезут в ту же шахту тоже, потому что вырваться очень сложно. Папа не поможет выехать куда-то, где есть альтернатива шахте и окопу, у папы нет денег. Так что выборы эти будут контрольным в голову всей стране. Все же в курсе, какие именно предвыборные обещания будут пользовать там? Восстановить шахты (да всем пофиг, что угробленная шахта не восстанавливаема в принципе), построить всё, что разрушила УКРАИНА (нет, никто не будет выяснять, кто именно расхерачил Путиловский мост), выплатить компенсации за разбитое войной имущество (а на многие объекты уже давно приходится два собственника), уравнять в правах ветеранов. И конечно признать право Донбасса на самоопределение. Которое ВСЕГДА будет поперёк европейских интересов Украины. Это так задумано - «самоопределяться» будут отнюдь не шахтёры или учителя. А те, кто затеял всю эту кровавую баню. Так что не откладывайте далеко словосочетание «гражданская война». Нам её таки сделают. Когда вся Украина станет донором Донбассу, а тому будет мало. И не так. И без уважения. И пошли вы нахуй. Не потому, что люди мы плохие, а потому что так задумано в Кремле. Выбор, сделанный вчера – это наша жизнь сегодня.

Иван Лютый: Новый ятаган в спину путиноидам. Эрдоган поздоровался с почетным караулом приветствием "Слава Україні!" Мог ли мечтать Бандера, что приветствие "Слава Україні!" будут использовать президенты иностранных государств? Путинские патриоты в спешке достают из закромов старые наклейки "Эрдоган - чм@!" и исправляют на "Эрдоган - нацист и бандеровец!" В нашем полку бандеровцев прибыло!! - Больше поражает не то, что Эрдоган сказал "Слава Україні", а то что президент Украины Зеленский при этом промолчал. Вы обратили внимание, как со сменой власти деградировал простой нарид? В прошлом он и Томос, и Безвиз, и танки в Армию, и Джавелины на 3-д принтере печатал, и кровососу Коломойскому хоботок прищемил, и по метру отвоевывал оккупированную часть Донбасса, и оккупанта шинковал как капусту, и воду в аннексированный Крым перекрыл, и от российских энергоресурсов отказался, и санкции х..лу полную "торбу" натыкал, и пенсию с зарплатой регулярно себе подымал. А сейчас? Тот самый "мудрый народ", 5 лет достигавший всё вышеперечисленное, резко разучился добиваться побед! Этот самый народ, сейчас разводит войска, перестает стрелять, сокращает расходы на Армию, компенсирует убытки Коломойскому, приветствует оккупанта хутина с новым годом, возвращает к власти рыгов и их схемы по энергоносителям, покупает тачки маме Дубинского, ставит профанов-журнашлюх в руководство стратегическими отраслями и назначает им зарплату по 500 тысяч гривен, а себе замораживает пенсию. А ведь у каждого избирателя Зе, был хотя бы один знакомый порохобот, который участливо заглядывал в глаза и растерянно спрашивал: «Вы что, гребанулись?». - Гад Порошенко! Так крал из бюджета гроши,что бюджет выполнялся! Зеленскай вон, честный, не крадёт как барыга и бюджет пуст. Красавец!

🐲Валерій Дідорак з Коломиї впродовж п’яти років власноруч виготовляє динозаврів! Загалом у колекції майстра – сім фігур. Не так багато як хотілося, але митець мріє, що незабаром створить справжній динопарк. З чого все почалося? З фільму Спілберга "Парк Юрського періоду". Пану Валерію так сподобалися доісторичні тварини зі стрічки, що він надихнувся і спробував зробити першу скульптуру тиранозавра. Виліпив модель із пластиліну, деталізував її, потім розрахував масштаб, пропорції… І нарешті – збільшив міні-модель до потрібних розмірів. "Багато хто говорив мені, що не варто цього робити: люди не оцінять… Але попри критику близьких та відсутність коштів, я все одно робив", – згадує Валерій Дідорак. Так з’явився динозавр висотою 3 метри, довжиною – 7 м, вагою майже 500 кг. Величезний, проте у півтора рази менший від свого прототипа. З кожною новою скульптурою майстер намагався досягти більшої реалістичності. Багато уваги приділяв фактурі шкіри. Це дало гарний результат. Погляньте на світлини. Валерій певно іде до своєї мрії. Каже, що для парку потрібно хоча б десять динозаврів, тоді туристи поїдуть. А ще – дитяче кафе, театралізоване дійство… Віримо, що у Валерія Дідорака все вийде, бо мрії здійснюються! #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Коломия #ВалерійДідорак #динозавр

Черговий чиновник не зміг стримати своє обурення з приводу бюджетників, і заявив, що пенсіонери – це хитрі халявщики, які лягають в лікарні тільки заради того, щоб безкоштовно поїсти. Власне, заступник міністра охорони здоров’я Михайло Мальцев і повинен забезпечувати громадянам адекватні умови лікування. І він упевнений, що саме цим і займається. Зокрема, в Яйве він запропонував замінити цілодобове лікування на послуги денного стаціонару, а зайвий персонал і ліжко-місця в двох лікарнях скоротити. Заступник міністра власною персоною приїхав розповісти про нескінченні плюси такої “оптимізації”. І ось його пряма мова:”Я вважаю, що персонал, який працює в нічні зміни, просто просиджує години і отримує зарплату ні за що. Ночами ніхто нікого в лікарні не лікує. Що стосується пенсіонерів, яким нібито життєво необхідний цілодобовий стаціонар, то можу з упевненістю заявити, що більшість з них не мають таких серйозних захворювань.Якщо хочете, 90% лягають в лікарню, щоб відпочити від домашніх справ і безкоштовно поїсти, заощадивши на продуктах. Це ще називається дармоїдство. І заради цього ми повинні витрачати мільйони бюджетних коштів? “, – заявив Мальцев всім присутнім. Пенсіонери і незаможні останнім часом стали просто кісткою в горлі для чиновників будь-якого рівня. Вони без кінця звинувачують їх то в дармоїдство, то в ліні, то в алкоголізмі.  Висловлення Мальцева викликало хвилю обурення в мережі. Адвокат Алхас Абгаджава написав у Фейсбуці обурений пост:Послухай, Михайло Мальцев, скотина в піджаку! Я готовий штраф заплатити за образу. Причому, ображаю я зараз нещасну худобу, яка на відміну від тебе, користь приносить, а не шкоду.Так ось! Ти жер цю халяву в лікарні? І з якого переляку вона – халява? І чи багато ти, тварь, бачив необгрунтованих госпіталізацій пенсіонерів? Тут обґрунтованих-то люди не можуть добитися. МОЗ довелося вибачитися за висловлювання заступника міністра.

Маруся Звіробій. Офіційно 45 поранених з початку року і 12 загиблих, з них в зоні відведення військ в Золотому 20 поранених і 3 загинуло, по фронту це найбільші втрати на одному участку. Минулого року на цій ділянці було 4 поранених. Це селища де Зеленський "розвів" наші війська і ОСОБИСТО гарантував безпеку місцевим жителям! Будемо "розводити" далі??? В столицю масово везуть поранених, натомість журналістів та активістів максимально відволікають абсурдністю судилищ влаштованих показово. Мені здається що демонструються не суди! Демонструється саме їх абсурдність! Нам показують що будуть діяти свавільно, як в 90х. Тільки братки в наших "правових" структурах тепер.

Гліб Бабіч Нещодавно Генпрокурор Рябошапка, зізнався в тому, що їх "неспростовні" докази такими не є. Ну, типу - "дайте нам ще сто днів" - у них це в тренді. А зараз, термін досудового розслідування по Юлії Кузьменко продовжений до 3 квітня. Тобто, дитячий кардіохірург буде продовжувати перебувати в ізоляторі тимчасового тримання, замість того, щоб оперувати дітей. З тієї причини, що косоруке і недолуге слідство, спробує підтягнути ще лайна і паличок, щоб доліпити те, що у них розсипалося. Тому, що найгуманніший суд відмовився звільнити її з-під варти, не дивлячись на явний крах з доказухою. І всі вони ввечері будуть ходити додому, і спати в своєму ліжку. А вранці приходити на роботу, і працювати - заподіювати нещадну справедливість всім, на кого вкажуть. Це, як на теперішній час, куди важливіше і цінніше, ніж порятунок життів дітей. Я дуже сподіваюся, що коли прийде час розслідування розслідувачів - все буде відбуватися абсолютно так само. Принаймні - не поспішаючи.

Сергій Рубан Про «ВОНИ»! Скоро виповниться рік, як ми маємо нового Президента. Та й новий Парламент і Уряд встигли уже себе проявити. І вже ні для кого не секрет, що ніякого карколомного кульбіту, аля подолання епохи бідності, не відбулося. Навпаки, відбулося багато неприємних і вражаючих подій, про які писати я не буду. Люди в нашій країні не всі розумні (згадуємо результати голосування), але ж не сліпі! Всі побачили зміни в економіці, зовнішній політиці, на фронті тощо, і всі ці зміни, м’яко кажучи, не в кращу сторону. І якщо я почну описувати всі ці «зміни», то не стаття вийде, а повість, і як вказує статистика, цю повість прочитає процентів 25 наших громадян, але ці 25 процентів і так все знають. Тому, не про це… Хотів би написати, про те, хто ж винен в такому «покращенні» на думку виборців, які переважаючою більшістю (ну процентів 75) це «покращення» і вибирали. Виявляється, що винні у всіх негараздах – «ВОНИ»!!! Так, так, на всіх сайтах, на всіх форумах, в соцмережах тощо люди, які так вірили в «покращення і закінчення епохи «ТОРГІВЛЯ НА КРОВІ», винуватять злих і підлих, ненажерливих хапуг, яких всі називають словом - ВОНИ!!! Часто в групах фейсбука, які більшою мірою підтримують дії теперішньої влади, зустрічаєш щось на кшталт: «Скільки ВОНИ будуть над нами знущатись?…, Коли ВОНИ вже нажруться?....» Україномовні «свідки покращення» пишуть «ВОНИ», російськомовні – «ОНИ». І саме головне у цьому блокбастері чи екшені (ну просто «ВОНИ» звучить, як фільм жахів із Сігурні Уівер «ЧУЖІ»), що ніхто з ображених, покинутих і обездолених не називає, хто ж такі ці «ВОНИ»! Недавно мав розмову з одним чоловіком, і чоловік цей непогано розбирається в платіжках, воює активно з Облгазом, розсудливо так все пояснює, і я вже трохи почав аж захоплюватись його активними діями. Але свій виступ чоловік закінчує такими словами: «Ну нічого, ВОНИ нас не задавлять. Ми вистоїм. У нас молодий Президент зі своєю командою, і він ЇМ покаже. Він ЇХ поставить на місце. Просто ще часу мало пройшло…» Я потух… Мене заціпило… Я вже починаю боятися, що колись сам почну шукати відповідь на питання, а хто ж такі ці ВОНИ, через яких життя пересічного українця суттєво погіршилося. «ВОНИ» приносять нам по дві платіжки за газ, «ВОНИ» не знижують ціни на комуналку, «ВОНИ» вимкнули українські канали під час війни, «ВОНИ» добавили всього 12 гривень до пенсії, «ВОНИ» перестали будувати дороги, лякають закрити школи і дитсадки, лякають звільненням вчителів, піднімають зарплату депутатам, видають захмарні премії міністрам, урядовцям, їхнім замам, замам їхніх замів і так далі, «ВОНИ» зменшують золото-валютні запаси України, «ВОНИ» проїдають бюджет, відганяють інвесторів, роблять посміховисько з нашої багатостраждальної країни. Може ці «ВОНИ», це якісь інопланетяни-марсіани, чи гноми-леприкони, чи духи індіанців майя, чи якісь джини-колдуни?... Я навіть не знаю, як цю всю ситуацію з «ВОНИми» назвать. Думаю, скоро полчища туристів будуть приїжджать до нас з усіх куточків світу, щоб колись у каміна своїм внукам гордо похвалитися: «Я був у країні, де існують ВОНИ». Можливо ці туристи і піднімуть нашу економіку і рівень нашого життя. Хто зна...

Сьогодні вирішила заплатити за .. ні, не так. Сьогодні вирішила віддати свої гроші не зрозуміло за що, то що офіційно називається “транспортування газу«. Допитливий розум зацікавило кого ж я і вся країна утримую. Ну, то що гроші йдуть не в казну, це і їжаку зрозуміло. Ага. Платіжка. Банк одержувача АБ Кліринговий Дім. Я, людина, що має і банківський стаж більше 10 років, і досвід роботи з банками по сей день, такого банку не знаю. Дивимося рейтинг за активами. 33 місце. Ну да, дуже непогане місце, для банку якому платить вся країна. Чий же це банк? О! А тут, як завжди, в нашій країні, на манежі все ті ж. Ю В. Льовочкіна – сестра Льовочкіна, І.Фурсін – молодший партнер Дмитра Фірташа. Далі читати про інших не стала – почало нудити. Ну і як завжди, стандартний набір компаній .. Кіпр, Сейшели. Нічого не змінюється 🙁 на жаль Інга Нессен

Назрели вопросы к Голобородьке Алексей Петров: "Тут вопросы назрели к Голобородьке. Как никак прошло почти девять месяцев с булавой в руках. — как так получилось, что Украина почти самая бедная страна при президенте–долларовом миллионере? — почему критикующих Вас людей таскают в СБУ, а в это время по Киеву спокойно гуляют представители Министерства обороны РФ? — как вы спите ночью, если только за январь армия потеряла 14 бойцов, а Вы бегаете за Путиным ради фото? — не стыдно вам было отдыхать на фешенебельных курортах, например в Омане, когда депутаты вашей политической силы предлагают старушкам продать собаку, чтобы оплатить коммуналку? — почему через 9 месяцев вашей каденции мы мало того, что так и не знаем убийц на Майдане, но и лишились ключевых свидетелей? — не хотели бы вы принять участие в эксперименте и попробовать прожить на 1500 гривен пенсии хотя бы месяц? — как можно было на шестой год войны, осознавая опасность, давать приказ армии на отступление со своей земли? — сколько денег вам еще нужно взять из бюджета страны, чтобы наесться? — куда делись наши Карпатские леса? — почему не наказаны приспешники Януковича? Мало того, они возвращаются в Украину и чувствуют себя здесь более чем вольготно? — сколько лично вам занесли с "Роттердам+" и контрактов на поставку российского газа и электроэнергию? — добровольцы и патриоты оказались в тюрьмах, потому что для вас они угроза? — помните ли вы такое слово как люстрация? — какова ваша доля с незаконного копания янтаря? — почему ваши сериалы до сих пор транслируются в России? — почему курс гривны растёт, а цены в магазинах не снижаются? — почему ваши депутаты, вызывают проституток и занимаются решаловом в сессионном зале?"

Валерій Прозапас В новітній історії саме парламент був форпостом державності, а в 2014 році врятував її після зради майже всього вищого керівництва держави. Те, що відбувається сьогодні - це свідоме вбивство парламентаризму. Просто "бенефіціарам" України набридло ховатися під масками і ризикувати своїм положенням при соціальних катаклізмах, вони вивчили уроки - от і страхуються на майбутнє попиранням Конституції, перетворючи ВР на кастровану установу з обмеженою кількістю дресированих мавп без повноважень. Українцям ж без реального представництва буде відведена роль обслуговуючого персоналу корпоративної квазі-країни кількох кланів - звідси скорочення соціальної сфери, міліцейщіна, тотальний некерований розпродаж активів, мутні умови "ринку землі" тощо. Багато з того, що відбувається, можна назвати "злочин проти держави" - проте, освячений руками доброго українського виборця, в цьому проблема.

Андрій Ніцой І знову "за рибу гроші"! Вкотре натикнувся на російське лукавство, сенс якого наліпити українцям тавро "розкольника", бо мовляв, ми своїми патріотичними закликами і вимогами "розколюємо суспільство". Тобто, ми, які хочуть жити в українській Україні, дивитися українські кіна, читати українські книжки, вчити дітей українською мовою, виховувати громадян в українських традиціях, слухати українську музику, шанувати наших, а не чужих героїв - ми значить розколюємо. А вони, вмикаючи російський шансон, нав'язуючи російську історію, російську мову, російських героїв, російське матюччя, вперто ігноруючи наше бажання у себе в Україні бути оточеними українською мовою і мелодикою, вони значить не розколюють. А що тоді вони роблять?! А вони, через от такі таврування нас, українців, замилюють очі, щоб нібито не помічати, що вони власними руками знищують усе українське, щоб воно не заважало їм будувати їхній рускій мір на нашій українській землі. Запам'ятайте, шановні росіяни та інші, мова - об'єднує, язик - розколює. У Франції саме французька мова ідентифікує тебе як француза, незалежно від етнічного походження. В Польщі - польска. В Росії - рускій язик. А в Україні усіх, незалежно від етнічного походження, об'єднує українська мова. Якщо ти цього не визнаєш, то стаєш розкольником українського суспільства, будівничим російського порядку, з російськими орієнтаціями і традиціями.

Іван Лютий Лютые новости: 1. Лед тронулся, господа присяжные заседатели, лед тронулся! Национальная прокуратура Нидерландов предъявила обвинения четырем фигурантам дела о крушении малайзийского Boeing рейса МН17 и вызвала их для следственных действий. Напомню, что для расследования катастрофы была создана Совместная следственная группа, в которую вошли представители Австралии, Бельгии, Малайзии, Нидерландов и Украины. В июне 2019 года ССГ заявила, что установила четырех лиц, подозреваемых в причастности к инциденту. В их числе трое россиян - Игорь Гиркин, также известный под псевдонимом Стрелков, Сергей Дубинский и Олег Пулатов. Четвертым подозреваемым является гражданин Украины Леонид Харченко. Судебный процесс над ними должен начаться 9 марта 2020 года. Где тесно - там преступникам и место. 2. Плюс в карму Эрдогану. Дед побед построил газопровод в Турцию за 20 млрд. $, который по мнению экспертов не окупится в ближайшие 50 лет. Дал Турции кредит на непонятных условиях в 5 млрд. $ для покупки у самой-же России комплексов ПВО, какие турки передали США, для изучения характеристик. Как бы не тужился плешивый, Эрдоган заявил, что Турция никогда не признает Крым российским, как бы не тужился плешивый. Также Эрдоган решил добить "окурок", пообещав Украине азербайджанский газ через газопровод ТАNАР, проходящий по территории Турции. Соловьев изошел на птичий помет. Многоходовщик даже не в состоянии просчитать последствия своего похода в сортир, не говоря уже о паре шагов вперед. 3. Раньше все было импортное, теперь все родное - китайское. Через два дня карантина выяснилось, что без китайских продуктов на Дальнем Востоке банально нечего жрать. Российские власти приняли решение открыть пункты пропуска в Приморье для грузовиков с продуктами из Китая. Овощи и фрукты из Китая помогут преодолеть дефицит. 4. Экономика временщиков-проходимцев. По декабрю промпроизводство упало на 1,1% по сравнению с ноябрем и на 8,3% по сравнению с декабрем 2018, когда в Украине лютовали барыги. Это не рецессия, это - жопа! Но это всё фигня, главное что курс классный и на зарплату (у кого она еще есть) можно купить больше импорта. Причем наибольшее годовое падение (более 10%) показало машиностроение и энергетика (уголь, электричество). Вы, что с страной сделали, варвары? Самый простой способ почти мгновенно выправить ситуацию - обвалить курс до 28+. И в течение месяцев трех к этому простому решению наверняка придут - либо это правительство, либо следующее. Больше тянуть просто не получится - начнутся "народные люстрации". Я предупредил! 5. Тут такая история. По мировому соглашению, «Нафтогаз» выплатит «Укрнафте» 15 млрд грн за «спорный» газ, а также сделает предоплату за услуги «Укрнафти» на сумму до 14,6 морд грн - чтобы компания рассчиталась за налоговый долг. В Лубнах Полтавской области, где Зе на выборах получил 62% поддержки, люди под конторой ПАТ «Лубнигаз» с платежками на транспортировку газа в руках, собрались поздравить Коломойского с мировым соглашением. Люди в восторге. Говорят, что давно не были так по доброму и радостно возбуждены. 6. Зеленая ботва делает точно все как рыги, не зря молодой рыг Разумков - второе лицо в стране. Огромные зарплаты у верхушки, и нищенская у обыкновенных граждан. Нелепые заигрывания с агрессором и опускание авторитета страны в мире. Бонусом идет Бандера и Поршенко, которые виноваты во всем в Украине. Как же я соскучился по сильной украинской власти. Живой, настоящей, со своими скелетами в шкафу, со всеми грехами! Но по той, с которой мы росли и развивались. По той, с которой был виден свет в конце туннеля. По той, с которой я имел уверенность в завтрашнем дне! По той, которая доказала: Украина умеет побеждать! Украина будет побеждать! P.S. Все буде Україна! Я дізнавався ... Слава Україні!

Павел Васильев: Снегири взлетают красногруды… Скоро ль, скоро ль на беду мою Я увижу волчьи изумруды В нелюдимом северном краю. Будем мы печальны, одиноки И пахучи, словно дикий мёд. Незаметно все приблизит сроки, Седина нам кудри обовьёт. (Лубянка. Внутренняя тюрьма.) Павел Васильев - родоначальник «героического периода» в советской литературе — «эпохи побеждающего в человеческой душе коммунизма». Весной 1932 года арестован по обвинению в принадлежности к контрреволюционной группировке литераторов — дело т. н. «Сибирской бригады», — приговорён к высылке в Северный край на три года, однако освобождён условно. В 1934 году статья М. Горького «О литературных забавах» положила начало кампании травли Васильева: его обвиняли в пьянстве, хулиганстве, антисемитизме, белогвардейщине и защите кулачества. 24 мая 1935 года в газете "Правда" было напечатано "Письмо в редакцию" за подписью 20 литераторов с требованием "принять решительные меры" к Павлу Васильеву. Среди них были поэты, которых Павел Васильев считал своими друзьями: Николай Асеев, Борис Корнилов, Семен Кирсанов, Иосиф Уткин. (Как недавно стало известно, не все подписи, указанные в газете, были в действительности поставлены). После этого письма, сотрудником газеты "Комсомольская правда", Джеком Алтаузеном была спровоцирована драка с Павлом Васильевым, после которой поэта приговорили за “злостное хулиганство” к полутора годам лишения свободы. В 1936 году на экраны СССР вышел фильм «Партийный билет», в котором Васильев стал прообразом главного антигероя — «шпиона», «диверсанта» и «врага народа». Весной 1936 Павел Васильев был освобожден, но, чувствуя, что это ненадолго, он пишет стихотворение "Прощание с друзьями", где мысленно прощается с теми, кого любит. Интуиция не подвела поэта: в феврале 1937, при выходе из парикмахерской, он был вновь арестован. Павла Васильева обвинили в участии в террористическом акте против Сталина, в котором ему приписывалась роль исполнителя. Из статьи Виталия Шенталинского в журнале “Звезда” 2007, №4: "По бумагам следствия видно, как искажается подпись Павла - от допроса к допросу, превратившись в конце концов в какую-то бессильную, невыразительную линию. Тогда донеслась о нем из-за решетки неутешительная весть: седой, с переломленным позвоночником, вытекшим глазом. Слышали от человека, видевшего поэта в Лефортовской тюрьме." В 1937 году Павла Васильева в неполных 28 лет расстреляли. #гетьвідмоскви #ніколизнову

Остання соціологія (до історії з проданою собакою) показує, що рівень довіри до зеленої влади 20%. Це показники довіри до Кабміну, Гончарука, зеленої Верховної ради. Такий же показник абсолютної довіри до самого Зеленського. Однак у випадку Зеленського є ще частина людей, які йому "скоріше довіряють", але вже сумніваються. На фоні пустих місць в голові, перманентних зашкварів, реального зубожіння людей, нічого хорошого і позитивного найближчим часом не передбачається. А це означає, що Поки що високий рейтинг Зеленського, сформований за рахунок людей, які ще не до кінця розчарувалися, це лише питання часу, причому коротких відрізків часу. Що буде далі? Ми вже бачимо що буде далі. Бо історія з проданою собакою, наприклад, і її розкрутка - це справа рук медведчуківських телеканалів. До цього треба додати історію з Оманом До цього треба додати прослуховування Гончарука До цього треба додати плівки Юзіка І стане очевидно, що як тільки Зеленський похитнеться, як тільки критична маса підтримки скресне, як тільки чиновники побачать, що влада Зеленського, вимагаючи безпределу, не зможе їх в подальшому захистити, ситуація для Зеленського стане некерованою. І його почне з'їдати Медведчук, який вже його подзьобує. Телеканали якого подають меседж "Зеленський = Порошенко" І прийде той час, і я його боюся, коли владу в Україні буде захоплювати Медведчук, вони до цього готуються вже. І тоді Зеленський буде просити підтримки АТОвців, волонтерів, Федину і Порошенка, яких зараз переслідує через наявність пустих місць в голові. #читаємо_вголос Mason Lemberg

Oleg Helgiv Террариум единомышленников. СБУ нанесли удар по медиа империи Коломойского и проводят обыски на 1+1. На канале, который из шута Зеленского и его директора Баканова, сделал президента и главу СБУ. Ещё конечно интернет немного, но основной удар по мозгам населению, конечно нанес телевизор. Один сериал Слуга Народа, чего стоит. И тут все замерли. Что это? Переворот внутри Зе команды? Боливар не вынесет двоих, бюджет не прокормит и группу Коломойского, и группу Зеленского. Хотелки папы Бени потеряли берега. К тому же, походу эти медиаляди засветились на прослушке Гончарука. И открыли народу страшную правду про пустоголовое руководство страны. А такое, входящий в силу Зеля простить не может. Он же Нелох. Что интересно. Сколько, это Г+Г вместе с остальными, вылили дерьма на Пороха в его бытность президентом. И никогда не было силового давления на медиа. Хочется спросить Наталку Мосийчук. Ну что, родная? Мову та віру на хліб не намажеш? А вот обыски и аресты в самый раз! Ешьте не обляпайтесь! Кроме Дубинского и его братьев по разуму, к вам на помощь никто не придет!

А що там у ЄС: Валерій Прозапас "64% населення очікує від Зеленського припинення військових дій". Не підсилення ЗСУ - після провалу з "розведеннями" та провокацій окупантів в "сірій зоні". Не жорсткої реакції на дії агресора - після збільшення наших втрат в рази і зірваних "перемирій". Не вступу до НАТО - після чергових погроз Путіна. Не відновлення міжнародної коаліції - після фактичної втрати Україною суб'єктності. "45% - посилення боротьби з корупцією". Не змін в кадровій політиці - після щоденних зашкварів імені "нових ліц" з іхніми преміями, повіями, продажем собак, хамством та некомпетентністю. Не прозорості державних установ - після поїздок по Оманам та мутних договорняків. Не відповіді за правове свавілля - після купи судових рішень на користь Коломойського, повернення ригівських схем та вказівок всяким трубам від всяких бОгданів. Не припинення реваншу - після справ проти військових, ганебних "брифінгів" та портновщіни з медведчуковщіною. За дев'ять місяців абсолютної зеленої влади люди вперто продовжують вірити в диво - класичний вибір між ганьбою та війною, з відповідним результатом отримання і першого, і другого. А значить жорстокі уроки продовжаться - мабуть, комусь подобається цей забіг граблями. Радіо Свобода: На Донбасі – чергове загострення. Порушена одна з ключових домовленостей під час «нормандського саміту» в Парижі – рішення про повне припинення вогню на Донбасі, починаючи з 1 січня 2020 року. Перемир’я на лінії фронту так і не настало. А кількість втрат із боку української армії навіть зросла. Чому домовленості між президентом України Зеленським і президентом Росії Путіним не спрацювали? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії». З початку року в цьому підрозділі вже троє вбитих. Один із них – 29-річний Ігор Хімічук. «Тільки ми заступили на пост. Тільки розклали речі. Він сідав – і куля снайпера на моїх очах його зняла», – розповідає його побратим, військовослужбовець ЗСУ Володимир. Врятувати солдата не вдалося. Володимир пригадує: зовсім скоро Ігор повинен був їхати на навчання, дуже хотів отримати офіцерське звання. «Щоденний побут у нас спільний був, дуже здружилися, один одного завжди підтримували. Як людина, як товариш, Ігор був дуже чудовою людиною», – каже Володимир. 5 січня в районі селища Кримське убитий солдат 93 бригади Сергій Рацун. Через чотири дні біля Красногорівки куля бойовика стала причиною загибелі Миколи Довженка з 28 бригади. 15 січня також в результаті кульового поранення в голову недалеко від Авдіївки загинув військовослужбовець 92 бригади Олексій Кучкін. 19 січня біля населеного пункту Золоте снайпер застрелив молодшого сержанта 72 бригади Олександра Слободанюка. Обстріл із боку бойовиків в районі Красногорівки 26 січня забрав життя Євгена Щуренка, бійця 28 окремої механізованої бригади. Всього ж за перший місяць 2020 року на Донбасі загинули 11 українських військовослужбовців. Чому ж одна з ключових домовленостей, яка була досягнута між президентами України і Росії Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним під час «нормандського саміту» не виконується? «Чи контролює Путін бойовиків – питання риторичне. Якби Путін хотів зачистити Донбас від бойовиків – це сталося б завтра. Тобто треба розуміти, що мир на Донбасі – це не є мета Путіна. Немає жодного сумніву, що ескалація – це є інструмент тиску і що ескалацію будуть використовувати постійно», – наголошує експерт національного Інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко. «Це дуже добре лягає в російську тактику. Тобто, ще один обмін, підняття емоційних ставок. І вони показують, що припинення вогню можливе тільки, якщо взяти російські умови з політичного треку», – пояснює міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках Павло Клімкін. Повний тест статті: https://www.radiosvoboda.org/a/donbass-realii/30412995.html

❎Слуги народу блокують трибуну задля просування «ринку землі». ❎Зеленський прибув до Ради задля продавлювання голосування. ❎Монобільшість збирається сидіти до ночі, що за будь-яку ціну проголосувати земельне питання. У Верховній Раді намічається протистояння. На кону великі гроші та велика афера. Влада робить все щоб просунути свій варіант «продажу землі» за олігархічним сценарієм. Черговий жах починається. Підписуйтесь на Андрій Смолій

Крым нечасто получает повод мелькать в СМИ. Возможно, скоро все изменится. На полуострове сейчас перебои с водой. В городах горячее водоснабжение готовятся давать лишь по выходным. Холодную воду – по часам. Запасов в водохранилищах недостаточно, чтобы обеспечить бесперебойные поставки. Российские СМИ пишут о том, что Симферополь может остаться без воды уже к маю. В целом же основные водохранилища региона заполнены на треть – и этого может хватить до июня. Внимание вопрос. Кто первый в Киеве начнет говорить о возобновлении поставок воды в Крым? Вода – главный дефицит полуострова после аннексии. До 2014-го днепровская вода обеспечивала до 90% потребностей региона. Спустя месяц после вторжения Киев перекрыл Северо-Крымский канал. Российские власти сооружали водозаборы, бурили скважины – но фундаментально это вопрос решить не могло. Скорее наоборот – привело к засолению почв в северном Крыму и сельское хозяйство в тех краях угасло. Российские власти региона колеблются между демонстративной бравадой («Украина превратила Днепр в канализацию, и нам такой воды не нужно») и требованиями («Днепр берет начало на территории России и Украине не принадлежит»). Но теперь, судя по всему, уже не до позерства. Туристов можно привезти самолетами. Электроэнергию – поставлять по энергомосту из Краснодарского края. Но воду полуострову может обеспечить лишь Украина. И только Киев в силах избавить Кремль от головной боли. Которая появилась у него с тех самых пор, как Москва решила сменить флаги в Крыму. Вдобавок, украинские власти недавно заявляли о готовящемся обмене с Российской Федерацией. Чиновники заявляли о том, что формулу «всех на всех» удастся воплотить в жизнь. Намекали на то, что в этом списке могут оказаться крымские татары, которых Кремль активно сажает в тюрьмы последние шесть лет. Олег Сенцов в свое время говорил о том, что людей можно менять лишь на людей – а не на политические уступки. Но логика Кремля состоит как раз таки в обратном. И у меня есть ощущение, что в ближайшее время Украина вновь может погрузиться в очередное внутреннее противостояние. Нам вновь могут предложить выбор. Когда на одной чаше весов окажется политическое решение (возобновление поставок воды в Крым), а на другой – гуманитарное (возвращение украинских граждан). При этом нам обязательно расскажут о том, что поставки воды на полуостров – это тоже гуманитарный акт. Что таким образом мы заботимся о соотечественниках. Сошлются на Израиль и обвинят в воинственности тех, кто не согласится. Безусловно, эта логика найдет немало сторонников. Потому что на кону будут конкретные жизни и частные судьбы. В то время как другая сторона станет апеллировать вещами куда более абстрактными и неосязаемыми. Наподобие суверенитета, государственных интересов и институциональной памяти. Переговоры с террористами – это всегда пространство сложного выбора. Начиная от принципиальной допустимости подобного шага. И заканчивая границей возможных уступок. Но любое возобновление поставок воды в Крым рискует стать не просто шагом, который закроет для Москвы историю про аннексию полуострова. Оно рискует углубить и без того немалый раскол в украинском обществе. Есть ситуации, в которых не бывает очевидных решений. В которых каждый выбор сопровождается шлейфом последствий. Президентская должность требует умения просчитывать ситуации. А еще она требует умения брать на себя ответственность не только за популярные решения, но еще и за непопулярные. Привычка нравиться способна сыграть злую роль. Вероятно, Киев будет сдавать этот экзамен на наших глазах. #читаємо_вголос Павел Казарин

Ганьба! "1 +1" вважає українську мову смішною, а російську - драматичною! 🎭 Тому для нового сезону вони зняли комедії українською, а мелодрами - російською. Про це розповіли представники телеканалу "1 + 1" під час презентації нового сезону каналу. Таке рішення вони пояснили тим, що українська мова краще звучить у комедіях, а в мелодрамах її сприймати важко😏 "Знайти тональність української мови, щоб глядач її сприймав, досить непросто. За нашими спостереженнями, мелодрами українською мовою виглядають гірше, ніж комедії", - сказала продюсерка серіалів та фільмів каналу Олена Єремєєва. Але насправді, актори просто не вміють нормально говорити українською🤦‍♀️ "Продукти у весняному сезоні ми зробили російською мовою, тому що українська складніша для цього жанру. Артистам поки ще важко працювати українською. Це збільшує тривалість створення, що потім впливає на бюджет", – додає Єремєєва. Також, вони сказали, що серіали російською створили для дистрибуції контенту в країни СНД.

Віталій Портников Один з найбільших пов’язаних з Україною скандалів в історії радянського парламентаризму розігрався тоді, коли народний депутат СРСР поет Ростислав Братунь захищав національну символіку, а народний депутат СРСР академік Андрій Сахаров - єдиний в залі йому аплодував стоячи. Я часто про це розповідав, у тому числі й зі сцени Майдану. Я тільки не розповідав, від кого вони її захищали. А захищали вони її від голови президії Верховної Ради УРСР Валентини Шевченко. Народний депутат СРСР Микола Куценко скаржився союзному депутатському з’їзду, що його - союзного парламентаря - Валентина Шевченко всупереч закону вигнала з зали засідань Верховної Ради УРСР за синьо-жовтий значок на лацкані піджака. При цьому вона ніякого права це робити не мала. Й тоді Валентина Семенівна піднялася вже на кремлівську трибуну й ганьбила українську національну символіку вже з неї - під схвальні оплески агресивно-слухняної шовіністичної більшості. Й саме тоді на цю трибуну кинувся Братунь. Й саме тоді встав Сахаров. Я не хотів цього писати. Я був добре знайомий з Валентиною Семенівною, в нас склалися хороші робочі стосунки - незважаючи на діаметральну протилежність поглядів на минуле й майбутнє. Я прекрасно розумію почуття людей, з якими вона працювала - багато хто з них потім брав активну участь у розбудові незалежної держави. Але - не вона. Вона була і залишилися функціонером епохи Щербицького - епохи наполегливого знищення всього українского. Останні роки цієї епохи - час, коли вона очолювала Верховну Раду УРСР - був часом, коли керівництво УРСР пручалося будь-яким змінам, що їх розпочав у Радянському Союзі Горбачов. Перебудова в Україні, її національне відродження фактично почалася вже після Щербицького і Шевченко. Поза сумнівом, Валентина Шевченко залишиться в українській історії - але історії колонії, а не держави. Українському парламенту варто вшановувати тих, хто віддавав за цю державу своє життя, а не тих, хто зробив все можливе, щоб вона ніколи не зявилася.

Женя Исаев Накипіло. Просто вже накипіло та осточортіло В моїй країні вже котрий рік йде війна. В Нас тисячі загиблих і в рази більше поранених. В нас сотні тисяч тих хто кинув свій дім та був вимушений під обстрілами тікати за для порятунку своєї родини. Їм довелось на ново починаття життя. З нуля. Ви хоч уявляєте собі як то? Як то кинути свій рідний дім та поїхати кудись де невідомо що буде. За всі ці роки Волонтерами зроблені колосальні зусилля для того аби підняти нашу з Вами армію. Наші з вами ЗСУ. Але якою ціною? Вони залазили в борги на тисячі а то й десятки тисяч. І повірте не гривень. Вони віддавали й віддають останнє. За що я завжди буду безмежно вдячний їм. І дітям своїм передам. На вулицях все частіше лунають гасла “мы вас туда не посылали” ” а шо мене твое УБэДэ” ” а зачем ты туда пашел? Вот не было б вас там не было б войны” Шановні та не шановні мої, зрозумійте одну просту річ. Якщо підуть російські війська й проросійські найманці, війни не буде. Якщо підуть ЗСУ не буде України… Ви навіть собі не уявляєте якою ціною платять військові та інші служби які задіяні в ООС. Те що в них вже інші погляди на життя то й так зрозуміло. А вдумайтесь в їх сім’ї. В моїй родині троє чоловіків (я, батько, молодший брат). І всі троє є учаcниками бойових дій. Уявіть собі як було нашій мамі. Уявили? А таких сімей тисячі. Так само як літри сліз батьківських були вилиті по своїм дітям. Але деяким на це начхати… Одні садять невинних по сфабрикованим справам, чи то вбивство чи то фейкова справа про бронежилети. Вони просто беруть й садять тих, хто відстоював їх мирне небо. Та їх змогу зараз спокійно дихати… Інші в столиці вішають білборди з проросійськими гаслами… Треті кричать що “треба просто пєрєстать стрєлять” Четверті волають що їм потрібен мир будь якою ціною… бо вони блядь втомились від війни… Стомились?… Перше поранення я отримав ще в літку 2014 року… але наслідки є до цих пір. Вчора в мене була чергова операція де діставали з мого тіла так звану “братьску любов”. Пройшло майже 5 років але наслідки до цих пір є…. І не треба мені розповідати про мир будь якою ціною та любов до братського народу. Я бачив ту любов та відчув на власному тілі. Та й досі відчуваю… Цінуйте своє Військо…. Цінуйте мир, який в вас є завдяки ним. Та поважайте батьків!!! Слава Україні!!! Слава Нації!!! #Я_не_втомився #Я_не_здамся

Таня Адамс Ровно год назад мы сначала замерли в ожидании, а потом ликовали. Пороху таки удалось протянуть в Конституцию вектор ЕС+НАТО. И это в парламенте не трускавецких моно-скакунов и поедателей козявок из Голоса Шредингера. Хочется немножко помечтать, какой бы стала Украина, если бы…Если бы червячок по имени ХужеНеБудет остался одиноко висеть на крючке. Если бы его не зохавал голый-босый электорат, которому хронически не хватает парковок. Во-первых, международная антироссийская коалиция осталась бы в силе. Потому что с Меркель и Макроном разговаривал бы матёрый дипломат Порошенко, а не лохматенький лошарик, который путает Ирак с Ираном, а Литву с Латвией. Разговаривал бы политик, которого уважали, а не мальчик, превративший страну в международное посмешище. Не было бы Нормандской встречи на диктуемых извне условиях: выдача преступников и сдача территорий под эгидой «отвода войск». Минские по-прежнему работали бы, но на перманентной паузе с нашей стороны. Потому что это война, а не пацанские тёрки на районе. Коломойский сидел бы тихой мышью под тряпочкой в углу и никто не заикался бы о возвращении Приватбанка. Под другой тряпочкой сидели бы почётные выпускники Ебанариума – Портнов и Богдан, забытые и никому не нужные отрыжки Януковича. Вокарчук бы пел, а не делал вид, что депутат. Юля находилась бы в традиционной уже оппозиции, но без сломанного маникюра и вот этого выражения брезгливого недоумения на лице. Армия бы воевала, понимая, что за спиной у неё Муженко, а не Хомчак и приказ «перестать постреливать». Волонтёры бы не сидели по липовым бездоказательным делам, украинское кино получало бы финансирование, а на культуру выделялось бы бюджетом немножко больше денег, чем зелёные проебали за месяц. Пенсии потихоньку бы росли, субсидии никто бы не трогал, а Украина бы всё также не покупала газ в РФ, ни прямо ни опосредованно, и развивала собственную энергетику. Зеленский принял страну с экономическим ростом, а сегодня даже наш талантливый премьер ужасается скорости полёта в прорву. Несмотря на новые налоги, бюджет проедания и неконтролируемо выпускаемые облигации. За пять лет мы забыли словосочетание «долги по зарплате» и, несмотря на все завывания телевизора, индекс восприятия коррупции полз вниз. Зато сейчас – время ностальгии. Репрессии, полное неприятие критики, индекс снова вверх, а долги по зарплате «обязательно закроем». Потом. Если будут деньги. Просто поверьте. Если бы Порошенко остался президентом, это означало бы совсем иную страну – с гражданами, которым свойственно совсем другая градация ценностей, иное понимание событий. С гражданами, мыслящими более трезв, без ТВ-иглы в вене. Умеющими видеть мышеловку в бесплатном сыре. Но, видимо, Украина ещё не дозрела до точки понимания высшей ценности свободы и независимости. Слишком долго в нас культивировалось рабство. Или мы необучаемы в принципе, как вариант. Реальность показала, что в Украине пока доминируют желудки, а не умы. Ну штош. Опыт не бывает ни бесплатным ни безболезненным. Видимо, мы должны пройти и через это. Пройти не оскотинившись. Пройти, понимая, что кроме нас некому вытянуть эту страну из жопы. А другой страны у нас нет. Так что не опускаем руки и головы. Иногда тотальный пиздец становится отличным субстратом для нового старта.

Чорні запорожці» були найгрізнішими бійцями Громадянської війни на території України. Запам’яталися вони не тільки військовими подвигами, а й зовнішнім виглядом. Всі козаки одягалися в чорне вбрання і носили на голові шапки з довгими шликами. Билися вони під прапором з черепом і гаслом «Україна або смерть!». Запорожці відповідали кличу. Вони не брали противника в полон і самі ніколи не здавалися. Для захисту незалежності формувалися національні збройні сили. Однією з найбільш боєздатних частин став 2-й кінний полк полковника Петра Болбочана, який бився в складі Окремої Запорізької дивізії. У полку діяла кінна сотня значкового Петра Дяченка. Казаків використовували для блискавичних рейдів і розвідки. У військах бійці Дьяченко вважалися аналогом сучасного спецназу. Козацький чуб і чорна форма. Під час боїв у Харківській губернії, на залізничній станції Лозова, бійці сотні відбили у махновців два вагона сірого і чорного сукна і три вагони цукру. У Кременчуці Дьяченко замовив кравцем зшити для своїх козаків кілька сотень комплектів форми, а за роботу розплатився здобутим в бою цукром. Всі бійці сотні Дяченко носили зачіску козаків-запорожців – довгий «чуб» на голеній голові і вуса. Свою другу назву – «чорношличники» – вони отримали завдяки довгому чорному шликові на шапці. Красива чорна форма і вуса з чубом створювали бійцям образ  завзятих  рубак, які немов прийшли з далеких часів гетьманів Сагайдачного і Хмельницького. Коли отаман Болбочан приїхав подивитися на сотню, то був вражений зовнішнім виглядом козаків і сказав, що навіть царська гвардія на їх фоні блякне. Кінець полку. Взимку 1920-го року «чорний полк» пішов з Лівобережної України і з’єднався з поляками. Всю весну і літо козаки билися з більшовиками. 2 жовтня 1920 року в Ризі пройшли переговори між Польщею і Радянським Союзом. Війна була припинена, а полк інтернували. Ще раніше Петра Болбочана,видатного  командира, Петлюра наказав розстріляти    за зраду,якої не було. Це одна з найганебніших сторінок в біографії Петлюри. ‌Петро Дяченко залишився в Польщі, де служив у польській армії. Під час Великої Вітчизняної війни він перейшов на бік німців і командував  протитанкової бригадою «Вільна Україна». Після перемоги СРСР і союзників переїхав в США, вирощував троянди і консультував американську розвідку. Помер Дяченко в Філадельфії в 1965 році.

Мишустин поручил подготовить изменения в закон ради повышения пенсий При первом знакомстве дама предпочла держаться подальше от российского лидера Первая в 2020 г. церемония вручения верительных грамот состоялась в Москве в среду, 5 февраля. В Кремле собрались представители 23 государств, в том числе самых влиятельных в мире: постоянных членов Совбеза ООН – США, Великобритании, Франции, Китая, – а также Германии, Австралии, Канады, Греции и других. Не обошлось без курьезов. Глава британского представительства Дебора Джейн Броннерт во время традиционного фотографирования с президентом РФ Владимиром Путиным отошла от него подальше. В Украине началась раздача мощного средства для потенции! До 9 упаковок в одни руки Это было особенно заметно на фоне китайского посла Чжана Ханьхуэя, который, напротив, встал с российским лидером плечом к плечу. Позже, озвучивая краткую характеристику отношений со странами, послы которых собрались в Кремле, Путин отметил, что ситуация, сложившаяся сегодня между Россией и Великобританией, "вряд ли удовлетворяет обе стороны". Он указал, что укрепление диалога отвечает общим интересам, и подчеркнул готовность России к этому процессу.

В США в возрасте 103 года умер последний актер «золотого века» Голливуда Кирк Дуглас. Об этом сообщил его сын, актер и продюсер Майкл Дуглас. Кирк родился в 1916 году в Нью-Йорке под именем Исер (Изя) Данилович в семье еврейских эмигрантов из-под Могилева. Родственники хотели, чтоб Изя стал раввином, поскольку он лучше всех учился в религиозной школе. Но перспектива всю жизнь ходить в черном так испугала парня, что он сбежал из дома и подался в актеры. Сменить имя Изе предложил преподаватель актерского мастерства. Дуглас снялся в более чем 80 фильмах, среди которых наибольшую славу ему принесла главная роль в «Спартаке». В 1996-м с актером случился инсульт. Привыкший владеть собой и обстоятельствами, супермен и атлет пришел в отчаяние: «Увидев в зеркале свое бледное лицо и струйку слюны, вытекавшую изо рта, я содрогнулся от ужаса». Он взял в руки заряженный револьвер, оставшийся у него со времен съемок в фильме «Перестрелка в «’Кей-Коррале», и вставил дуло в рот. Но из-за плохой координации движений не смог произвести выстрел, а лишь дал себе револьвером по зубам, и ему стало легче. И тогда он понял, что главное — не утратить чувство юмора! Правила жизни Кирка Дугласа: - Я говорю сыновьям, что у меня в детстве были преимущества, которых они лишены. Я родился в самой ужасной нищете. Мне некуда было двигаться, кроме как вверх. - Давайте детям больше свободы. Пусть делают ошибки. Не заваливайте их советами. Уважайте в ребенке личность. Это как игра в кости: ты их кидаешь и смотришь, что выпадет. - Чем больше я изучал Тору, тем меньше во мне оставалось религиозного. Я понял, что Богу не нужны наши хвалы. Он хочет от нас только одного — чтобы мы стали лучше. - Когда меня позвали в Голливуд в первый раз, я отказался. Потом родился Майкл, а денег не было, и я приехал. Иногда то, что тебя связывает, в то же время дает тебе свободу. - Если бы я встретил человека, который ни разу в жизни не согрешил, я вряд ли захотел бы с ним общаться. Люди с недостатками интересней. - Когда я целую сыновей, на меня смотрят косо. Видят в этом проявление слабости. Но мальчикам необходима физическая близость не только с матерью, но и с отцом. - Как бы плохо ни шли дела, они всегда могут быть еще хуже. После инсульта у меня появился дефект речи — ну и что? У Моисея он тоже был, но разве ему это помешало? - Старость — у человека в голове. Я пережил крушение вертолета и операцию на спине. Мне вшили кардиостимулятор. Я перенес инсульт и едва не покончил с собой. Но я говорю себе: я должен расти и учиться дальше. Это единственное противоядие от старости. - Может быть, после смерти вы окажетесь перед большим бородатым стариком на большом троне и спросите у него: «Это рай?» А он ответит: «Рай? Да вы только что оттуда!» - Помните Макмерфи, героя книги «Над кукушкиным гнездом»? Он хотел выломать раковину из стены, но не мог. И вот он уходит из комнаты, все эти ребята смотрят ему вслед, а он оборачивается и говорит: «Но я хотя бы попытался, черт возьми!» Иногда я думаю, что это отлично подошло бы для моей эпитафии. - Не так давно я играл в гольф и говорю своему партнеру: «Давай пропустим этих старперов — пусть начинают первые». На что он отвечает: «Керк, эти старперы на полтора десятка лет моложе тебя».

🇺🇦💪 У Маріуполі та Сєвєродонецьку зведуть дві військові бази за стандартами НАТО. Інфраструктурні об'єкти будуватимуть у чистому полі. Окрім цього, до кінця року планують завершити будівництво бригадного містечка на полігоні Широкий ла, що на Миколаївщині. #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #НАТО #військова_база #Маріуполь #Сєвєродонецьк

Маршал Пiлсудський про Росiю та Україну – надто актуально й сьогоднi.         Засновник польської державностi в ХХ сторiччi та нацiональний герой Речi Посполитої, Юзеф Пiлсудський (1867-1935) добре знався на iсторiї нашого пiвнiчного сусiда та його характерi. Не в останню чергу й тому, що п’ять рокiв провiв у засланнi в Сибiру – як покарання за участь у замаху на царя Алєксандра III. Про Росiю та росiян       «Хочемо цього, чи нi, любимо чи гидуємо [росiянами] – але мусимо жити з ними поруч, а це зовсiм нелегко. Я цих людей знаю добре й давнiше, нiж ви». ***      «Росiя щось обiцяє лише тодi, коли змушена це робити, але одразу ж порушує власнi обiцянки, щойно отримає силу». "Незалежно вiд того, хто прийде до влади в Росiї, вона завжди буде запекло iмперiалiстичною. Це головна риса її полiтичного характеру. Ранiше був iмперiалiзм царський, вiдтак змiнився радянським» ***        «До громадян в Росiї завжди ставилися, як до смiття її зверхникiв». «Знаючи про всi безчинтсва бiльшовицького уряду, не розумiю, як в Європi знаходяться… полiтики, дружнi до Росiї». ***      «Довга й важка татарська неволя залишила незнищеннi слiди в iсторiї Росiї i в’їлася плямою на характерi її народу. Прищепила йому дух невiльництва, покiрнiсть владi, приреченiсть долi».    «Моя мрiя – дiйти до Москви i написати на стiнi Кремля: «Говорити по-росiйськи заборонено». Про Україну        «B iм’я Польщi, вношу клич: «Хай живе вiльна Україна!.. Йдучи вглиб  України (в травнi 1920-го – ред.), але тiльки до кордонiв 1772-го року, тим самим не визнаємо подiлiв i, проголошуючи самостiйнiсть на цих землях, нiби виправляємо помилки наших предкiв. Хочемо надати [Українi] можливiсть самовизначення i керування власним народом… Ми повиннi послабити можливостi Росiї, яка загрожуватиме нам ще довго… i допомогти становленню України». «Я вiрю, що український народ напружить усi сили, щоб з [нашою] допомогою здобути свою волю i забезпечити землям своєї вiтчизни щастя й добробут, якими буде насолоджуватись, повернувшись до миру й працi».        Найвагомiша перемога Пiлсудського увiйшла до iсторiї за назвою «чудо над Вiслою» (серпень 1920 р.). Дивiзiям пiд проводом Тухачевського та Будьонного було завдано нищiвної поразки. Радянськi вiйська втратили 25000 вбитими, 60000 потрапили в полон, 45000 – iнтернованi Нiмеччиною. Було майже повнiстю розбито 15-ту та 16-ту армiї, знищено бiльшу частину росiйської артилерiї, здобуто 10000 обозiв, чимало рiзної зброї, велику кiлькiсть транспортних одиниць та кiлька тисяч коней. Росiя була змушена пiдписати Ризьку угоду, згiдно з якою вiддала Польщi частину територiї, виплатила компенсацiю в розмiрi 30 000 000 золотом, а також зобов’язалася повернути всi вiйськовi трофеї та науковi й культурнi цiнностi, вивезенi з Польщi ранiше. fronda.pl, jpilsudski.org

В продолжение темы "Всё честно". Что, если народу не нужен суд, то народ суд потеряет. Что если народу не нужно что-то еще, то этот народ это что-то тоже потеряет. Например, землю. У украинцев заберут землю за копейки, и это неизбежно, как смена времен года. Коломойский и Пинчук продавят закон, не допускающий к рынку земли иностранцев, выстраивающий варианты схематоза через банки и подставные фирмы, скукпят землю за полкопейки, а потом, через несколько лет, - продадут. Вот тогда и наступит рынок земли, когда миллиарды за землю пойдут в карманы олигархов, поставивших президентом свою буратинку. И напихавших полРады буратинок. Ну а что? Логично. Для этого взращивали ненависть к Порошенко, для этого снимали кино с Зеленским и впихивали его в пустые головы. Все для этого. Все для этого. Но это еще не все. Народ, который наплевал на могилы защитников земли, этой земли не достоин. Народ, который проголосовал за то, чтоб в Зале памяти погибших не Президент говорил бы траурную речь, с сраный клоун со своей сраной лахудрой и своим сраным Кварталом зачитывал бы своим сраным голосом свой сраный стендап, чего заслуживает такой народ? Земли, за которую отдали жизнь те, на могилы которых этот народ плюнул? Плюнул - это мягко говоря. Это народ получит то, что заслужил. Дулю с маком под клоунские смехуечки. Скажу больше. Вопрос. Народ, который избрал президентом того, кто называл Украину проституткой, достоин Украины? Называл, стоя на сцене перед врагами, приехавшими от тяжких ратных трудов на жарком Донбассе отдохнуть в прохладу Юрмалы. Народ, который главой страны выбрал ЭТО, достоин своей страны? Вопрос риторический. Уклонисты, избравшие четырежды уклониста, не достойны земли, от защиты которой они уклонились. Поэтому останутся без земли. Любители зрелищ, избравшие того, кто поливал их страну дерьмом развлекая оккупантов, страны не достойны. И не говорите, что, если они останутся без страны - мы останемся без страны в очередной раз, - что это будет нечестно. Проголосовали за зрелища? Получили зрелища. Много зрелищ! Всё честно. #читаємо_вголос Светлана Самборска

БЕРКУТНЯ ПОВЕРНУЛАСЬ ДО КИЄВА. Кажуть, що будуть доводити в суді, що Революція Гідності була держпереворотом. Хочете трешу? Справжнього. Рашистського? Колишні беркутівці, який обміняв Зеленський і з яких за наказом з ОПи зняли звинувачення - повернулись до Києва. Кажуть, що будуть доводити в суді свою правоту та те, що Революція Гідності була ДЕРЖАВНИМ ПЕРЕВОРОТОМ. Також вони закликають Зеленського та Верховну Раду «скасувати закон про амністію для Майданівців». Тобто фактично судити учасників Революції Гідності! Беркут вже тут. З них зняті звинувачення. Тепер вони хочуть судити наших Героїв. Це просто якийсь сон. Це якась паралельна реальність. Ось до чого призвів «обмін» Зеленського. Україна не те що падає, вона несеться на дно... А. Смолій.

🇺🇦 Він народився на Львівщині, у Жидачеві, навчився готувати у студентські роки, репутацію кухара здобув у Великобританії, а три роки тому у Філадельфії разом із партнерами у США відкрив український ресторан банкетного типу "Роял Пасаж". Знайомтеся, шеф-кухар Тарас Жемелко. 🥗🍲🍖Нині у ресторані можна скуштувати різні українські страви. Тут є спеціальне "Козацьке меню" із справжнім борщем, варениками, салом, дерунами. Все, що подається на стіл відвідувачам, проходить через очі Тараса. Чоловік каже, що 80% клієнтів ресторану – це етнічні українці. Їх у Філадельфії багато. І всі із задоволенням приходять до закладу, аби смачно поїсти, послухати українських пісень. Як опинився Тарас в Америці? У Великобританії працював у японському ресторані на кухні. Проявив себе як талановитий молодий кухар і йому запропонували посаду шеф-кухаря в Санкт-Петербурзі у п’ятизірковому готелі, що належав швейцарській компанії. Коли почалася війна, Тарас виїхав з Росії, бо розумів, що немає права бути українцем, а працювати серед ворогів. Далі подався на візу обдарованих людей у Штатах і вже за кілька місяців шукав партнерів для відкриття ресторану. Окрім роботи, Тарас Жемелко бере участь у благодійних заходах: проводить безкоштовні обіди, збирає кошти на лікування українських військових. Чоловік каже: "Ми українці, ми допомагаємо один одному". У планах шеф-кухаря – відкрити ще один український ресторан, але це вже буде модерновий заклад. Єдине, що залишатиметься незмінним, – українські страви. #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #ресторан #ТарасЖемелко #Філадельфія

Роман Донік Что то так много умозаключений о Порошенко в ленте, что создается впечатление, что выборы в этом году. Причем активизировались, что за, что против. Мое глубокое убеждение, что в ближайшее время фамилию Порошенко нужно использовать аккуратней. Слишком болезненная на нее реакция. Нужно время. Порошенко по результатам одного срока во время войны, сделал для Украины больше чем любой другой президент. Но и работа против него велась сильнее чем против кого бы там ни было. Поэтому нужно немного сбавлять градус. Вы ж не забывайте, что у наших оппонентов, мозги как у канарейки. Через год они уже не будут сами понимать, почему так ненавидели Порошенко, если Зеленский такой мудак. Самый хороший вариант упоминания фамилии Порошенко, по моему мнению примерно такой- Если при Порошенко все было так хуево из за Порошенко, то почему сейчас, без Порошенко все еще хуже?

Любина Наталя, не кажіть дурниць. Фільм " Наші котики" жодного актора з Голівуду. Тільки наші. Фільм бачила. Чудовий. Продюсер Уляна та Марк Супрун. Голівуд був у фільмі "Захар Беркут."

Колишні "беркутівці" Маринченко й Тамтура, які були передані в ОРДЛО в рамках обміну, повернулися до Києва, бо хочуть в суді довести, що Революція гідності була «державним переворотом». Розумію їхню впевненість - Бабіков, заступник голови ДБР, яке веде зараз справи Майдану, будучи адвокатом Януковича теж підтримував лінію, що Революція гідності була «державним переворотом». Твердження про «державний переворот» було не лише головною лінією захисту представників Януковича, які у такий спосіб хотіли виправдати вбивства на Майдані, а і головним обґрунтування Росіі, чому вона окупувала частину України. Саме для того щоби довести це твердження тепер вже в українських судах і за сприяння українського ДБР Росія, вочевидь, і десантувала беркутівців назад в Україну. #читаємо_вголос Sergiy Taran

В УКРАЇНІ ВДРУГЕ ПІСЛЯ БАГАТОРІЧНОЇ ПЕРЕРВИ ПЕРЕСАДИЛИ СЕРЦЕ Цього разу донором став 42-річний чоловік. Чоловік, який після смерті врятував вдвох людей, теж колись був військовим. Помер від інсульту. Його дружина, сестра і мама дали згоду на донорство. Їм, кажуть лікарі, навіть не довелося довго розповідати про важливість такого рішення, вони погодилися одразу, бо захотіли, щоб навіть після смерті їхня рідна людина продовжила жити. https://myrotvorets.news/v-ukraini-vdruhe-pislia-bahatorichnoi-p/

Наші Котики — український комедійний фільм режисера Володимира Тихого про пригоди бійців АТО. Повна назва фільму «Наші котики або Як ми полюбили лопати в умовах обмеженої антитерористичної операції з елементами тимчасового воєнного стану». Одним з продюсерів фільму є Уляна Супрун. В прокаті з 30 січня 2020 року. Режисер та автор сценарію Володимир Тихий разом зі співзасновником Вавилон'13 Марком Супруном працювали над тим, щоб фільм був екранізований. Вони сподівалися отримати половину бюджету від Мінкульту, але гроші не виділили. Тоді Маркові вдалося залучити приватних інвесторів. Пізніше, на етапі постпродакшн, УКФ та ДержКіно профінансували промоцію фільму. Фільм рекламується, як «патріотична неполіткоректна комедія» ‌Над фільмом працювали більше 600 людей. Сценарій Володимир Тихий писав півроку (2017), зйомки тривали три місяці (2018—2019), а постродакшн — 14 місяців. Усі сцени зняті на Чернігівщині.

🇺🇸🇺🇦 Дякуємо Михайлу Забродському за вкрай важливу роботу зі зміцнення зв'язків з нашими стратегічними партнерами – Сполученими Штатами Америки На запрошення Командування Армії США (!) наш бойовий генерал прочитав цикл закритих лекцій «Оперативне мистецтво в конфлікті на Сході України 2014-2015». На базі Міжамериканського оборонного коледжу зібрались офіцери і генерали Армії США, зокрема, Начальник штабу Армії США, генерал-лейтенант Уолтер Пайєт. Виступи Михайла Забродського викликали жваві дискусії та настільки великий інтерес, що американські колеги запросили його продовжити цикл лекцій. Пишаємось, що в нашій партії є депутати з таким безцінним досвідом 💪💪💪

Арсен Зекиров Пороха снес не народ. Давайте уже честно это признаем. Уже давно пора. По нему прошлась русско-нацистская, информационно-пропагандистская машина. И только это, стало причиной того что вместо него, булава сейчас в руках неадекватной зеленой жижи. Вы можете сколько угодно писать о том что в этом виноваты украинцы, тупость народа или нации, обвинять и возмущаться выбором большевиков, но пользы никакой от этого не будет, а будет только вред. Вся проблема в том, что Порох не первый, по которому такими ядерными бомбардировками, проходят русские нацисты. Они делали это всегда, по тем людям, которые носили идею незалежной Украины. Степана Бандеру они обвиняли в сотрудничестве с нацистами. А по сути, он просто был борцом за незалежность. И что с ним сделала гебисткая машина? Примерно то же самое, что сейчас пытается сделать с Порохом. Уничтожить информационно, а потом скорее всего и физически. Но уничтожают они не его лично. Их цель уничтожить саму идею незалежности. То что происходит сейчас с народом, это ничто иное как результат проведённой спецоперации. Сначала они превратили Бандеру в нациста, потом сказали что "бандеровцы" служили в SS, потом обвинили их в зверствах и убийствах, и только потом уничтожили физически не только "бандеровцев", а и саму идею незалежности. Посмотрите что происходит сейчас. Пороха они назвали нацистом? Да. Тех кто поддерживает его и воюет за незалежность тоже? Да. Обвиняют в зверствах и убийствах? Да, и не только в этом. Осталась последняя стадия. Физическое уничтожение. Вот перед этой стадией мы сейчас находимся, но не потому что народ тупой, а потому что никаким образом не пытаемся противостоять информационно - террористическим пропагандонам из кремля, а зациклились на "тупости народа". Просто поймите, простой народ не может противостоять армии агрессора. Для этого в каждом народе, рождаются воины, способные воевать на поле боя. Информационное поле боя, требует таких же информационных воинов. Воинов, которые будут бороться с агрессором, а не с простым народом. И это очень сложная задача. Намного сложнее чем снять с себя ответственность и возложив ее на 73%, сидеть в домике. Вот эти 73 % и есть результат отсутствия информационной армии.

Українка є лідером сезону!!! 🇺🇦🥇 Знаменита легкоатлетка Марина Бех-Романчук блискуче перемогла всіх суперниць турніру Copernicus Cup у польському Торуні. 24-річна спортсменка стрибнула на 6 м 96 см!!! І цей результат став особистим рекордом українки та кращим результатом сезону у світі. Вітаємо!!! Попередній рекорд сезону належав також Марині. 31 січня легкоатлетка стрибнула на 6,93 м на турнірі в німецькому Карлсруе. Отже, Бех-Романчук виграла два перших турніри сезону і продовжує лідирувати в загальному заліку World Indoor Tour. #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #БехРоманчук #рекорд #стрибки

Богдан Фесик: Україно, ти потрібна мені https://www.youtube.com/watch?time_continue=68&v=69JE5L71oaM&feature=emb_logo Тернопільський семінарист Богдан Фесик написав твір, який “підірвав” соцмережі. Окрім тексту вірша “Україно, ти потрібна мені!”, автор оприлюднив також відео з виконанням цієї поезії. За тиждень відеоматеріал набрав понад 25 тисяч вподобань, 60 тисяч , сотні коментарів у “Фейсбук” та більше 5 тисяч переглядів на YouTube. Користувачі дякують Богдану Фесику за такі зворушливі cлова, які проймають до сліз.“Моя Україно! Я люблю тебе! Присвячую тобі і цей вірш, вірю у тебе! Для усіх залишаю посилання на youtube.І щиро запрошую переглянути!”, – написав Богдан Фесик.

Український герой, голова Організації українських націоналістів – Степан Андрійович Бандера. Це людина, яка ставила Україну понад усе та яку навіть у суді вітали словами «Слава Україні!» За свій патріотизм він отримав два довічних ув’язнення та безліч арештів. Поряд з цим він був гарним сім’янином та дуже піклувався про безпеку рідних.  Цікаві факти про Степана Бандеру. Степан не відвідував школу, оскільки його дитинство випало на період Першої світової війни, коли школи не працювали. Також хлопець був хворий на ревматизм суглобів, тож мав проблеми з пересуванням пішки. Необхідну освіту середнього рівня він отримав вдома від батьків та вчителів, які інколи приходили позайматися з ним. У десятирічному віці Бандера став учнем Стрийської гімназії, де досяг певних успіхів у навчанні. Там же він давав лекції іншим гімназистам, починаючи з четвертого курсу. Гімназистом Степан мріяв про вступ до молодіжної організації «Пласт», проте цьому перешкоджали проблеми зі здоров’ям. Реалізував він свою мрію лише з третьої спроби. Хлопець вдома готував себе до можливих тортур: розвивав терплячість, катуючи себе голками, ланцюгами, а також щодня обливався крижаною водою. За часів своєї молодості Степан Андрійович Бандера змінив не одне псевдо: його згадували як «Лиса», «Степаненка», «Малого», «Сірого» та навіть як «Бабу». Бандера дотримувався здорового способу життя: він не палив, не вживав алкоголь. Був прихильником музичного мистецтва – сам співав у хорі, вмів грати на мандоліні, на гітарі. Полюбляв грати в шахи, а також займався різними видами спорту: бігом, плаванням. Ще полюбляв кататися на лижах. Документи свідчать про те, що він був досить низького зросту: у поліційній анкеті було зафіксовано 162 см. Завдяки активній громадській діяльності у 22 роки Бандера став головою пропагандистського відділу ОУН, у 23 – заступником Крайового Провідника. У 24 роки він вже сам очолив Провід. Бандера мав гарну сім’ю. Дружина Ярослава допомагала йому у різних видах громадської підпільної діяльності. Також він мав трьох дітей: двох дочок – Лесю та Наталку й сина Андрія. Донька Наталка дізналася про активну діяльність батька лише у тринадцятирічному віці, прочитавши кілька статей у газетах та зіставивши деякі факти. Остаточно вона в цьому впевнилася після розповіді одного з друзів батька. Через полювання радянської влади не тільки за Степаном, а й за його родиною, Бандери були вимушені постійно змінювати прізвище та місце проживання. До 1948 року родина змінила 6 міст. Бандера позитивно ставився до збройних виступів, але ніколи не очолював їх особисто. Сам він був радше політиком, ніж військовим, тож ухвалював різні політичні рішення. Степана Бандеру було вбито 15 жовтня 1959 року в Мюнхені. Атентат (вбивство політичного діяча за замовленням) було скоєно Богданом Сташинським, який вистрілив Бандері в обличчя розчином ціанистого калію. Діяч розумів, що він приречений. Раніше було скоєно кілька невдалих замахів радянськими спецслужбами, тож колеги його серйозно попереджали про небезпеку, та він відмовився від супроводу охорони. Поховано Степана Бандеру на кладовищі в Мюнхені. Кажуть, його труну було засипано українською землею та покроплено водою з Чорного моря. Йому надане звання почесного громадянина щонайменше у 18 містах. Іменем цього діяча названо безліч вулиць у різних містах, причому не тільки українських. 2010 року він посмертно отримав почесне звання Героя України, проте 2011 року постанову було скасовано. 

Бессмертный барак: В начале февраля 1952 года в Москве шёл судебный процесс. Обвинялись школьники и студенты, которые организовали литературный кружок организации “Союз борьбы за дело революции”. Сфабрикованные дела в СССР были делом обыденным. Но суд над “террористами” из числа вчерашних пионеров поражал своей безжалостностью даже в те времена. На скамье подсудимых оказались 16 совсем маленьких мальчиков и девочек. В ночь с 13 на 14 февраля 1952 года в Верховном суде СССР им был зачитан приговор. Обвиняемые, в силу возраста, не понимали и половины обвинения. Но за плечами у них уже был год, проведенный в советских тюрьмах. Надежды на справедливый приговор не было ни у кого. Кто же были эти юноши и девушки, которые решились встать на путь борьбы с властью? И кого конкретно так сильно ненавидел член кружка Евгений Гуревич, что желал ему смерти? А ненавидел он члена правительства Георгия Маленкова, о котором в те годы говорили, что именно он является инициатором проведения антисемитской политики в стране. Дело в том, что почти все молодые люди из “Союза борьбы за дело революции” были евреями. Следствие определило их, как участников “еврейской террористической организации”. По своему отношению к евреям СССР в те годы напоминал Германию первых лет прихода Гитлера к власти. И порыв защитить себя от несправедливости был естественным. На каком основании их назвали террористами? Оказывается, у них было оружие. Поломанный пистолет “Велодок” без патронов, который по очереди перепрятывали входившие в организацию Мельников и Гуревич. Кроме того, Гуревич много говорил о терроре и даже ставил этот вопрос на обсуждение. Его никто не поддержал. Это была всего лишь мальчишеская бравада. Такая же, как у художника Олега Каменецкого, одного из руководителей “Демократического Союза” в Чернигове. Каменецкий, заслышав фамилию какого-нибудь городского начальника, всегда говорил: “Убил бы собственными руками!”, за что и был расстрелян. У них не было адвокатов. Они не понимали, что, соглашаясь признать себя террористами и изменниками, тем самым они подписывают себе смертный приговор. Они это поняли лишь после приговора. Троих из шестнадцати приговорили к расстрелу. Ещё троих – к 10 годам лагерей. Остальным десяти дали по 25 лет. Только в эти минуты они окончательно и поняли, что страна, в которой они живут, для них действительно чужая. Вопреки заверениям следователей. Приговор о высшей мере наказания – расстреле – был приведен в исполнение 26 марта 1952 года. Прошений о помиловании никто из расстрельного списка не подавал. Остальных отправили умирать в лагеря. В конце апреля 1956 года Военная коллегия пересмотрела дело всей группы. Находившимся в заключении снизили сроки до пяти лет, освободив по амнистии. Троим, уже давно расстрелянным, приговор изменили на 10 лет лагерей. #гетьвідмоскви #ніколизнову

Таня Адамс «Бежит орёт» - это именно то, с чего начинается мой понедельничный просмотр ленты в фб. Не то, чтобы я прям сильно любила бегать и орать, по утрам и в понедельник, но сцуко, это же НЕ ВЫНОСИМО!!!! Ну броники же! Марченко! Злочинна недбалість, многомиллионный залог и вот это всё! Мол, подлец Марченко закупил поганых броников. Группой лиц и по предварительному сговору, ага. Т.е. вот если ты, например, питанием занимался или там разработками, то к закупке бронежилетов ты один хрен причастен. Иначе «группа лиц» не получится. Но даже не в этом суть. Суть в сегодняшнем заявлении Министра обороны Загороднюка. Я прям даже зацитирую, так смешнее: «Идёт следствие. Пусть следствие покажет. …… Мы НЕ УВИДЕЛИ пока ситуации, которая заставила бы завтра отозвать бронежилеты из войск. Такой ситуации нет.» Слушайте, ну я всё понимаю. Я ваще понятливая. Всю эту кодлу, исполненную пальцем впопыхах нетрезвым папой и уставшей мамой, можно оптом заливать формалином, складывать в баночки и расставлять на полках в музее имени компрачикосов. Делали в спешке, учили в подворотне, совести досталось 5 гр на всех. Но должна же в конце концов какая-то элементарная логика на уровне амёбы? Дают- бери, бьют- беги? Должна, но нет. Оказывается, броники, конечно, говно. Марченко и «группа лиц», конечно, под судом и 76 лямов залога (первоначально), потому как особо опасное преступление, подрывающее обороноспособность и плюющее в душу. Но когда вам, например, подали прокисший суп в столовой, и вы вот всему миру пытаетесь доказать, что он прокис и провоцирует безудержные понос, то в первую очередь его нужно прекратить жрать. А потом уже выяснять детали. Но нет. Броники из армии отозвать причин «не увидели», а вот судилище клепать – таки да. Потому что суть не в брониках вовсе, а в образцово-показательной порке. Громкой такой, на площади, под улюлюканье этих всех разочаровашек, которые платёжки за комуналку уже успели получить и охуеть. Ну и что, что цены ползут вверх, а зарплаты вниз? Ну и что, что Гончарук профан, а Богдан- дебил. Или кто там из них кто, я запуталась. Смотрите, мы врага Украины поймали! Ату его! Ну просто классика жанра. Сначала выходит на арену припиздент и называет убийцами подозреваемых по делу Шеремета, а потом прокуратура говорит «Невдобно получилось, доказательств у на кагбэ мало. Их есть у нас, но как-то мало». Теперь - броники, купленные на весь мир оплёванным Марченко, очень бракованные, но достаточно хороши, чтоб продолжать их использовать. И это даже не Мендель Говорящая Через Рот произносит. Это аж целый Министр обороны. Должность, по умолчанию обязанная включать опцию «сначала думать- потом пиздеть». Увы. Производители зелёных амёб у власти, видимо, сильно спешили и целым набором необходимых опций решили пренебречь. Теперь вместо системного блока, у нас теперь просто коробка от него. Муляж. А внутри коробки – блок бесперебойного питания «мейд ин Раша» + генератор неслучайной хуйни. И дохлый паук, который всё это шикарное устройство, управляющее страной, увидел и превентивно сдох, чтоб не мучаться.

Олексій Гончаренко Сьогоднішнє інтерв’ю Гончарука остаточно підтвердило, що прем’єр-міністра у нас немає. Є працівник Офісу президента, який виконує розпорядження Зеленського. Ось слова Гончарука: «Для нас, для уряду, він (Зеленський) є таким камертоном – клієнтом, замовником, тому що він насправді досить тонко, на мою думку, відчуває настрої людей і їхні потреби. І особисто я звіряю з ним правильність рішень, які ми приймаємо». Просто не вкладається у голові, що це говорить прем’єр-міністр в парламентсько-президентській республіці. Основним замовником і клієнтом для нього є президент. Не український народ. Друзі, давайте чесно. Немає ніякої «Зе-команди». Є лише Володимир Зеленський, який привів усіх цих людей до влади на хвилі свого тимчасового рейтингу. Він приймає усі рішення, а тому повинен нести за них відповідальність. Не дивно, що з таким камертоном, у нас зараз повна какофонія.

Vladimir Zavgorodny Ладно, давайте попробуем серьёзно, и по возможности коротко. Вот, значит, какая получается ситуация. Миллиардер Порошенко становится президентом страны, которая мгновенно оказывается втянута в войну. В течение пяти лет Президент Порошенко всеми силами вытаскивает страну из жопы. По дороге достигая: безвизового режима с ЕС, роста экономики, признания украинской церкви — в общем, такие вещи, которые с наскоку за пять лет многим не удавались даже без войны. По дороге также перестаёт быть миллиардером, потому что хуеву тучу денег вваливает в армию и в благотворительность. Всё это время Президенту Порошенко срут на голову журналисты, оппозиционеры, антикоррупционеры, и прочие реформаторы, спешно покинувшие свою страну, не в силах выдержать ослепительный блеск реформ. Несмотря на это, Порошенко не ограничивает свободу слова, не устраивает политических преследований, не вводит военное положение, в чём его упрекают, мол почему не ввёл военное положение, раз война. Потом ненадолго вводит, и его теперь упрекают в том, что, мол почему ввёл военное положение, раз война. Несмотря на весь этот ёбаный цирк, Президент Порошенко проводит свободные и демократические выборы. Проигрывает. Уходит с поста. Остаётся в политике, работать на благо страны. Президент Зеленский, построивший свою избирательную кампанию на лозунгах, что Порошенко — ворюга, не хочет остановить войну, и вообще всё делает не так, приходит к власти. Но почему-то ему не удаётся показать стремительный рост экономики (хотя воровать уже ж некому, да?), войну остановить не удаётся (хотя уже ж никто на ней не наживается, да?), и вообще как-то со стремительными прорывами не задалось. Цены растут, тарифы растут, безработица растёт — зато доллар падает, ура, победа! В этой ситуации президент Зеленский сосредотачивает все усилия на том, чтобы проклятого: а) барыгу, б) ворюгу, в) прочее — Порошенко призвать к ответу, посадить в тюрьму, ну или хотя бы чтобы он уже наконец сбежал из страны с 0.88 тонны наличных долларов. При этом несмотря на ручную прокуратуру, подконтрольный ДБР, импотентский НАБУ и дружественное МВД, посадить Порошенко не получается. То есть пять лет кричали, что он коррупционер и ворюга, и даже сам Зеленский в это поверил. А теперь выходит — что не выходит. И поэтому Порошенко таскают на допросы в ДБР по каким-то бредовым совершенно предъявам про Керченский пролив. И вот сейчас важно. Сосредоточьтесь. Идея фикс на счёт Порошенко так плотно поселилась в голове у Зеленского, что это уже начинает смахивать на патологию. Потому что в то время, как (напомню) Порошенко остался в политике, чтобы как-то чем-то помочь стране — в это время Зеленский по каким-то причинам не хочет, чтобы Порошенко посещал дипломатические мероприятия всякие. Я не знаю, почему. Может, из-за роста комплексует, а может просто не хочет, чтобы сравнивали. Ну как знаете, не хочется встречаться с её бывшим, особенно если она проговорилась, что у него был длиннее и толще. Вот например чтобы Порошенко не поехал в Давос, ручное ДБР скоренько вызвало Порошенко на допрос. А теперь чтобы Порошенко не поехал на Мюнхенскую конференцию по безопасности, и чтобы Зеленский на этой конференции чувствовал себя безопасно в соответствии с её названием — теперь гражданину Ермаку поставлена задача чем-нибудь занять Порошенко в Украине. И он обязательно с ней справится, и Порошенко снова вызовут на допрос, но это не точно — может автомобилем переедут, как с Гонтаревой было, а может «молотов» кинут в окошко, КТО ЗНАЕТ, сейчас такое время, всё может быть. То есть понимаете, президент Зеленский сейчас из-за своего помешательства на Порошенко, действует в ущерб интересам страны. Он препятствует тому, чтобы Порошенко — опытный дипломат, уважаемый многими человек, наконец имеющий личные связи — поехал на очередную конференцию и, может быть, что-нибудь там полезное сделал. Но Зеленского не интересует, что полезного может быть сделано для страны. Зеленского интересует, чтобы проклятый Порошенко куда-нибудь делся, и наконец перестали Зеленского с ним сравнивать, и наконец увидели, что он, Зеленский, великий лидер, решительный реформатор, молодой технократ, и ещё он высокий, и стройный, и его все любят, он очень популярен, ему все завидуют! Как и я сказал, это начинает смахивать на патологию.

МОСКВІ - АГЕНТА КУЗНЄЦОВА, УКРАЇНІ - РЕЖИСЕРА ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА У Росії депутати Держдуми запропонували викупити рештки агента НКВС Миколи Кузнєцова, оскільки міська рада Львова відмовилася передавати їх Росії. Вважаю, що львівським депутатам і владі в цілому варто було б вчинити нестандартно - виміняти агента НКВС на геніального українського режисере Олександра Довженка, якому Москва заборонила жити в Україні і який заповідав поховати в Україні хоча б своє серце. Між тим, Довженко за новаторство і експресію у багатьох загальновизнаних світових рейтингах досі входить до сотні найвизначніших режисерів світу. Під час війни Сталін розкритикував його сценарій фільму «Україна в огні», за те, що «заохочував український патріотизм замість радянського» Після зустрічі зі Сталіним Довженко готувався до страти і знищив частину свого щоденника. Хоча й та частина, яка залишилася, м’яко кажучи, і так антирадянська. Стратити всесвітньовідомого на той час Довженка, ще й під час війни, Сталін чи то не зважився, чи то не встиг. Хоча відомо, що Довженку підсовували на знімальному майданчику заряджений бойовими кулями револьвер замість холостого, вочевидь, плануючи видати смерть за нещасний випадок чи самогубство, а іншого разу підпиляли рульову стійку в його авто. У розсекречених документах зазначається, що сексоти, які слідкували за ним, писали у своїх доносах: "Уві сні часто розмовляє українською". Сам Довженко заповів після смерті поховати його серце в Україні (поки цей заповіт так і не виконано). "Кара, яку мені придумали великі люди в малості своїй, жорстокіша за розстріл. Я хочу писати серед свого народу... Невже я не можу жити на Вкраїні? Я забуваю мову свою. Пишу, розлучений з народом моїм, з матір’ю, з батьковою могилою, з усім-усім, що любив на світі більш над усе. Мене з’їдає туга по Вкраїні… Ой, земле рідна, мати моя і печаль. Прийми мене хоч мертвого. Що мені робити тут, у Москві, на самоті. Я України син. Нащо одняли у мене Матір?... Я помру в Москві, так і не побачивши України. Перед смертю попрошу Сталіна, аби перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю в Києві десь над Дніпром на горі", - заповідав 1945-го року у своєму щоденнику. Але Довженку вдалося пережити тирана. Та Москва й далі забороняла йому повертатися в Україну. "Вже не треба нічого – ні кіностудії, ні роботи, допоможіть тільки переїхати в Україну. Велика квартира мені не потрібна. Тільки треба, щоб з одного хоча би вікна можна було дивитися вдалину. Щоб було видно Дніпро, і Десну десь під обрієм, і рідні чернігівські землі, що так наполегливо почали з'являтися мені уві сні", - писав Довженко незадовго до смерті у президію Ради письменників України. До Москви Довженко ставився, м'яко кажучи, неполіткоректно. «Мосфільм», де змушений був працювати Довженко, він називав «конюшнею», і говорив, що на «Мосфільмі» «є такі коридори, де ще не ступала нога людини». Тому такий обмін був би дуже природній, і, головне, відповідав заповітові Олександра Довженка.

Карл Волох Від самого ранку я чекаю, що хтось у країні зверне увагу на одну з найбільших сенсацій останнього часу, але увага суспільства прикута до речей більш зрозумілих і знайомих. Між тим, сьогодні Юрій Вітренко оголосив у своєму фейсбуці про намір подати в суд на Газпром за 12 мільярдів кубів «фірташевого газу» (одна із найвідвертіших шахрайських комбінацій Путіна 2009 року), а також застосувати до чекістів європейське антимонопольне законодавство щодо обмеження транзиту середньоазійського та російського газу територією РФ. І це - крім продовження позовної роботи з приводу вкраденого при анексії Криму Чорноморнафтогазу. Одне слово, якщо газочекісти сподівалися, що їхні проблеми з Україною завершилися минулого грудня після сплати трьох мільярдів доларів, то на них чекає велике розчарування. П.С. Сподіваюся лише, що жодні закулісні домовленості Єрмака не стануть тут на заваді, бо шанси перемогти в нових судах у нас дуже непогані. П.П.С. Вітренку - мій найглибший респект. П.П.П.С. Про путінський кидок із газом Росукренерго я писав і розповідав багато разів. Але днями нагадаю фабулу тим, хто про нього забув

Сніги метуть. У вікнах біле мрево. Антени ловлять клаптики новин. На білий вальс запрошую дерева, на білий вальс вітрів і хуртовин. Хай буде сніг, і музика, і вечір. Хай серце серцю сплачує борги. О покладіть гілки мені на плечі, з мого життя пострушуйте сніги! Я вас люблю за те, що ви дерева. Що ви прийшли до мене, що ви тут. Зима стоїть, скляна і перкалева. Метуть сніги. Сніги метуть, метуть… © Ліна КОСТЕНКО. Ілюстрація: Майкл Годфрі.

ЗРАДЖЕНИЙ В"ЯЧЕСЛАВ ЧОРНОВІЛ ПОСИВІВ ЗА ОДНУ НІЧ- ЛЮДИНА, ЯКА ПРОБУДИЛА УКРАЇНУ. Вам траплялись люди, які своєю тільки присутність вміють наелектризовувати повітря, привносячи відчуття непідробного спокою і порядку? Кажуть таким був Вячеслав Чорновіл. Вiн залишився таким, яким запам’ятали його люди — бунтiвником, що перевернув країну, збудив її з комунiстичного сну, хотiв для неї добра та щастя. Про це розповідає likeme. …У 1998 роцi вiн привiв до парламенту команду iз 48 однодумцiв. I щиро вiрив, що зможе покластися на них за будь-яких обставин. Але вже за кiлька мiсяцiв 30 найближчих соратникiв зреклися його. «Ви — дiдусь-iдеалiст, ваш час давно минув, а нам треба заробляти!» — зверхньо кричали у вiчi 60-рiчному Чорноволу «молодi й енергiйнi» побратими. «Самою полiтикою нинi не прогодуєшся, треба домовлятися з владою», — додавали старшi, на котрих звик покладатися i котрим вiрив. Спiльними зусиллями вони вiдсторонили свого лiдера вiд керування Рухом, бiля витокiв якого вiн стояв. То були найчорнiшi днi у життi В’ячеслава Максимовича, бо удару в спину завдали не вороги, а найближчi люди. А за мiсяць автiвка, у якiй Чорновiл повертався iз зустрiчей, врiзалась у КамАЗ, що невiдомо звiдки виїхав на трасу… Соратник В’ячеслава Максимовича Ярослав Кендзьор i син Тарас Чорновiл дiляться спогадами про тi часи. — Ви пам’ятаєте момент зради, коли однопартiйцi висловили недовiру своєму лiдеру? Я. Кендзьор: — Так, це сталося 19 лютого 1999 року. Володимир Черняк вийшов на трибуну, зачитав вердикт про недовiру й усунення Чорновола з посади голови парламентської фракцiї Руху. Називав поiменно вершителiв цього акта — чiтко, голосно, повiльно. Було видно, що вiн дiстає неймовiрну насолоду вiд приниження людини, якiй ранiше i слова поперек боявся сказати. «Червона» частина депутатiв, аплодуючи, стояла i вигукувала в бiльшовицькому екстазi: «Руховцы, молодцы!!! Давно бы так!» А вiн сидiв, не опускаючи голови, i дивився просто у вiчi Черняковi. Менi здавалося, ще трохи, i комунiсти закричать: «Розiп’яти його!» У мене, власне, i було таке вiдчуття, нiби людину розпинають, мов останнього злочинця. — Для В’ячеслава Максимовича це було несподiванкою чи вiн очiкував удару? Т. Чорновiл: — Нi, не чекав. Знав, що проти нього визвiрилась когорта полiтикiв, проте суперечки всерединi партiї вважав робочими моментами i думав, що знайдемо компромiс. Не сумнiваюся, що цим публiчним катуванням мого батька свiдомо намагались довести до iнфаркту, знаючи, що вiн вже мав два ранiше. З ним i справдi стався серцевий напад, довелося лягти до лiкарнi. На щастя, все обiйшлося. Скоро вiн повернувся сповненим сили i рiшучостi. Щоправда, цiлком сивим — за одну нiч волосся срiбним зробилося… Але не втрачав оптимiзму, бо зберiг команду з 18-ти чоловiк. Почав їздити в регiони з виступами, адже збирався формувати iншу власну полiтичну силу. I вже тодi його довелося знищити фiзично. — Хто з найбiльш вiдомих полiтикiв пiдписався пiд тим листом? А який було його життя? Він пройшов через зраду і тортури… Є легенда, як хтось із радянських слідчих спересердя запитав Чорновола: “Ну добре, от уявімо, є ваша незалежна Україна. І ким ви там себе бачите?” – “Як ким? Редактором опозиційної газети”. В’ячеслав Максимович народився у грудні 1937 року на Черкащині. За кілька місяців до народження було заарештовано його дядька Петра Чорновола – з заслання він більше не повернувся. В 1960-му він із відзнакою закінчив Київський університет імені Шевченка (журналістика). Студент Київського університету Працював на телебаченні, потім на хвилі хрущовської “відлиги” захопився історією української літератури, особливо – донедавна забороненим в СРСР Борисом Грінченком. В 1963-64 рр. брав участь у будівництві Київської ГЕС. У 1964-му вступив до університетської аспірантури, але не був зарахований через політичні переконання. В 1965 році виступив разом із Дзюбою і Стусом на прем’єрі “Тіней забутий предків” у кінотеатрі “Україна” із протестом проти арештів інтелігенції. За відмову давати свідчення на закритому суді братів Горинів засуджений до трьох місяців примусових робіт. Підготував збірку текстів “Лихо з розуму” (Портрети двадцятьох “злочинців”) – про арештованих у 1965-му шестидесятників – яка була видана на Заході і стала справжньою подією в СРСР і закордоном. В результаті у 1967-му отримав три роки таборів суворого режиму. Найбільш відоме фото Чорновола, яке потрапило на Захід. Початок 1970-х В 1969 році на засланні одружується з Атеною Пашко. Вона померла в 2012-му – незадовго до 13-ої річниці смерті чоловіка. В 1970-му створює підпільний журнал “Український вісник”. Під час масового погрому шестидесятників у 1972 році отримав від радянської влади ше один термін – шість років таборів і три роки заслання. Письменник-дисидент Михайло Хейфець назвав свій тюремний нарис про Чорновола “Зеківський генерал” Єлегенда, як хтось із слідчих спересердя запитав Чорновола: “Ну добре, от уявімо, є ваша незалежна Україна. І ким ви там себе бачите?” – “Як ким? Редактором опозиційної газети”. На засланні в Якутії Після виходу з мордовських таборів мешкав на засланні у Якутії. У травні 1979 став членом Української Гельсинської групи (УГГ). У квітні 1980-го заарештований за сфабрикованими звинуваченням (фактично – за участь в УГГ). Засуджений на 5 років тюрми. В 1985-му повернувся в Україну. Працював кочегаром, бо більше ніде не міг працевлаштуватися. Відновлює підпільне видання “Українського вісника”. У 1988 році ініціював створення Української Гельсинської спілки як опозиційної КПРС організації партійного типу. Родина: син Тарас, дружина Атена Пашко, її донька Ірина Волицька, зять Віктор Зубко та онук Василь Від моменту створення Народного руху (вересень 1989 року) – його активний член, з 1992-го – співголова. У березні 1990-го обраний депутатом Львівської обласної ради, з квітня 1990-го до квітня 1992-го – голова облради. Восени 1991 року В’ячеслав Чорновіл був кандидатом у президенти України (2 місце, 7 420 727 голосів або 23,27%). За словами Атени Пашко, так відреагував на свій програш Кравчуку: “Програв не я. Програла Україна”. З Марґарет Тетчер -фото З 1990 року – народний депутат. Керівник депутатської фракції Народного руху України. У січні 1999 року частина рухівців-“прагматиків” на чолі з Юрієм Костенком організувала розкол у партії, створивши альтернативний Рух (зараз Українська народна партія). 25 березня 1999 року Чорновіл загинув у автокатастрофі, коли повертався з поїздки у Кіровоградську філію Руху. Під Борисполем автомобіль політика врізався у навантажений зерном “КамАЗ” із причепом, який здійснював розворот посеред траси. Прощання з політиком Похорони В’ячеслава Чорновола у Києві зібрали 200 тисяч людей. У березні 2011 року Генпрокуратура передала справу про загибель Чорновола міліції – на додаткове розслідування. У червні 2011 року було здійснено ексгумацію тіла загиблого.

Ірина Фріз 👺 На що вплинуть останні зміни від «потерпілого», або в чому полягатиме їх дія: 📌1. Парламент будуть «ламати» на ухвалення рішень щодо проведеня в цьому році виборів в ОРДЛО. Легалізація сепаратистьких режимів та інфільтрація багатомільйонного населення з паспортами РФ, яке зараз перебуває на тимчасово окупованих територіях (від 4-6 млн. осіб). Прямий удар по нашій унітарності, адже створює всі передумови для розшматування України. 📌2. Амністія бойовикам, які стануть активним учасниками «зрежисованого» бутафорного виборчого процесу восени. 📌3. Ухвалення законопроекту про подвійне громадянство, що протирічить Конституції та де-юре вбиває нашу самоідентифікацію. ❗️ Резюме: якщо раніше говорили про «повзучий» чи гібридний реванш, то тепер у нас буде реванш в «турборежимі», адже час спливає, рейтинги й далі будуть сипатись, а «великий брат» вимагає розчистити плацдарм. Вони «зроблять» Україну разом з Путіним....якщо ми це дозволимо.

Елена Подгорная Как же они его боятся. Вот вроде ж выборы выиграли. Большинству в голову насрали. Или там уже так и было? Ну, не важно. Казалось бы - чего метаться? Но нет. Дрожат, нервничают. Тратят ресурс на борьбу с человеком, которого сами же называют проигравшим. Врут себе? Да. Только это враньё не помогает. Страх сильнее. Все поняли о ком речь? Кого боятся? Кто боится? Уверена, что не перепутаете) У Порошенко не было ни одной важной дипломатической встречи, с которой бы его не дёрнули в ДБР из-за какой-то херни. Пару встреч таки сорвали. Получилось. Теперь Зеленский боится встретить Порошенко на Мюнхенской конференции по вопросам безопасности. И чихать наш преЗедент хотел на интересы страны и интересы народа. Вместо того, что бы вместе со всеми украинскими политиками защищать Украину, эта саранча продолжает меряться кулаками, как будто у нас всё ещё предвыборная кампания и он весь в соревнованиях. Что, Вава, до сих пор не можешь поверить в свою победу? Один вид Порошенко доводит тебя до депрессии? А ведь именно он исправляет все твои ошибки, которые ещё можно исправить. Использует своё влияние, добивается единства международной коалиции, которая поддерживает Украину. Ему тяжелее это делать, чем тебе... Хотя о чём это я? Тебе - вообще невозможно. Ты не готов качественно исполнять функции президента страны. Не готов учиться. Не готов принимать помощь патриотов Украины. Хоть это и бесплатно) Ты умеешь только ставить палки в колёса. От зависти и от бессилия. Вон Ермак твой недавно раскритиковал работу украинских дипломатов, которые посмели ничего не сделать для того, что бы воспрепятствовать появлению Порошенко в Мюнхене. И подключил к процессу своё ручное ДБР. Хотя с этими насекомыми всё понятно. А вот выход на НТВ фильма про замученную террористку в чёрном целлофане трубочкой меня удивил, если честно. Это ж надо, как наш Алексеевич ху№лу в щи нагадил, что тот до сих пор успокоится не может и теребит своё НТВ на предмет получения этакого странного продукта... В общем, странная ситуация в нашем королевстве. Победители до икоты боятся побеждённых, жаждут капитуляции, но получают хуй даже от бойцов женского полу. И всё это интересно... Только Украину жаль. И ностальгия. За временем, когда НАШИМ гордились.

🐝#війна #ветерани #волонтерство Для тих, хто не знав про Марусю Звіробій до останніх подій, Бджілка вирішила написати 10 фактів про неї: 1. Маруся Звіробій ( Олена Біленька,17 вересня 1978, Київ) — український доброволець, інструктор навчального центру ДШВ, громадська діячка, блогер. Здобула освіту журналіста та видавця. 2. До революції Гідності була власницею веб-студії та викладачем дизайну, приватним підприємцем. Була учасницею клубу історичної реконструкції. Належить до Українського геральдичного товариства. ℹ️Саме Marusya Zvirobiy – автор таких відомих гербів, як емблема Міністерства енергетики, нагрудний знак "Шахтарська слава", герби і прапори міст і селищ Глеваха, Калинівка, Тростинка і Іванковичі. 3. Створила проєкт "Допомога пораненим Майдану" після масових розстрілів у центрі Києва 18 лютого 2014 року. 4. Коли на українську землю ступила нога московії-окупанта, Маруся взяла активну участь у формуванні добровольчих батальйонів. Восени 2014-го стала командиром 11 батальйоном Добровольчого українського корпусу "Правий сектор". Готувала бійців до контрактної служби на "Марусиному полігоні". 5. У 2015 році Маруся зі своєю командою почала співпрацювати з 79 бригадою ВДВ, готуючи для них бійців на вже контрактну службу. 6. У 2017 році служила державі у складі бригади швидкого реагування Національної гвардії України, керувала інструкторським підрозділом "Марусині Ведмеді" ЗСУ у ВДВ. 7. На початку 2019 року, за підтримки командувача Десантно-штурмових військ Михайла Забродського та начальника Генерального Штабу Віктора Муженка втілює у життя пілотний проєкт коротких ротацій в окремому розвідувальному батальйоні ДШВ у складі цього батальйону на контрактній службі. 8. За станом здоров’я змушена була звільнитись з армії у запас. 9. Нагороджена недержавним орденом "Народний герой України" і відзнакою президента України "За гуманітарну участь в антитерористичній операції". 10. Маруся заміжня. Разом із чоловіком тренувала бійців для фронту, сама Звіробій називає його "Ведмедем". Подружжя виховує доньку Зоряну. Бджілка щиро вдячна Марусі за її тяжку працю на благо України, захист її мирного неба та навчання інших обороняти його і бажає людям знати своїх героїв.

О ЖАБАХ И ГАДЮКАХ. Это худшее и одновременно лучшее, что произошло в авгиевых конюшнях власти за последние месяцы. Худшее потому, что между Коломойским и Москвой Зеленский выбрал Москву. Украинский народ третьей стороной выбора не рассматривался априори. Почему Богдан оказался в роли жертвенного барана? Денег в казне катастрофически не хватает, а потому нужно выполнять требования МВФ по Коломойскому - вот баран и пригодился. Ермак - это Медведчук-лайт. И даже это не самое плохое. Самое плохое то, что этот Медведчук-лайт одержал безоговорочную победу в жёстком клинче за президентское ухо. Богдан был самоуверенным негодяем, но тем негодяем, который давал Зеленскому альтернативную информацию и мог поводить бубочку фейсом по его обосранным штанишкам. Ермак же поёт солнцеликому сплошные дифирамбы и вылизывает все щели. Можно себе только представить тот информационный сироп, в котором окажется Янелох Аравийский после такого назначения. Плюс устанавливается негласный контроль за бубочкой по цепочке Путин-Козак-Ермак. Где бубочка в самом низу этой пищевой цепочки - выборы в ОРДЛО (там-же-наши-люди!), закрепление в Конституции особого статуса, чаепития на границе и вынесение в дремучий маргинез темы Крыма в безусловных приоритетах. Что же хорошего? Немного, но есть. Вы плохо знаете Игоря Валерьевича. Уже сегодня с утра мне поступила информация, что на ближайшие дни он собирает большой хурал на своих плюсах. Основная тема: изменение информационной политики его основного рупора. Естессно, он не бросится в объятия Порошенко, но зекОМАНда перестаёт быть его любимой женой - не для того он рОстил своего личного Голобородька, чтобы тот начал кусать папу за руку. Ещё хорошее то, что на этом фоне у ЕС - единственной оппозиционной партии к зелёному режиму - появляется реальный шанс разыграть партию на значительный рост своих акций. И грядущие битвы жабы с гадюкой, и кристализация промосковского вектора этой власти, просто обязаны вернуть мозги той части электората, которая "просто хотела чего-то нового", но получила убийственный запах "Красной Москвы". Часть электората никогда этого не признает, ещё часть привычно пойдёт искать нового мессию, но часть вернётся в родные проевропейскиее и пронатовские пенаты. И альтернативы ЕС здесь пока не наблюдается. Как изрёк Богдан, теперь там, наверху, каждый за себя. Дело за малым - грамотно использовать ситуацию в своих целях. Тем же, кто боится, что московские хотелки станут реальностью, заверю: не получилось при Яныке, не получится и сейчас. Народ у нас не глупый, но доверчивый и ленивый. Его, перед тем, как он кого-то вынесет, нужно палочкой потыкать. А кое-кому и дать волшебного пенделя. Всегда с оптимизмом, ваш Helgi Sharp

Що вам треба пам'ятати про 9 лютого, це те що нащадки монголів увірвались в Київ в 1918 році. Операція по штурму Києва почалась 5 лютого. Чотири дні місто обстрілювали з гармат. Головний успіх артобстрілів - спалений будинок Грушевського. Муравйов страшенно цим пишався. Ну і звичайно там куди приходять нащадки монголів московити, починається терор. В ті часи вас могли вбити за те, що ви офіцер, солдат, носите вишиванку, ваші документи записані українською мовою, у вас доглянуті руки, з підстриженими нігтями або ви пристойно вдягнені. Ну і поки ваше тіло буде остивати, вас відразу пограбують. Вбитий митрополит Володимир. Є вбиті цілі сім'ї. В братській могилі опинялись поруч Олександра Кравченко з синами 17 і 14 років і дочкою 11. Там же опинилась і Моторна Афанасенко з дочкою Антоніною віком 4 роки. Лікаря Петра Бочарова впіймали коли він відвідував пацієнтів, розстріляли в Маріїнському парку. Це там де пам'ятник Ватутіна стоїть. "Руцький мір во всєй красє" пропагував в Києві аж три тижні. Це було перше знайомство, так би мовити. Тому терор носив масовий але не системний характер. Наступний раз московити прийдуть на довше і терор стане системним і набуде державницького значення. Ну і по гарній московитській традиції Муравйова пристрелять як скаженого пса в тому ж 18 році. Антонова-Овсієнко отримає кулю на лубянці в 37. #байки_про_хвухвайки

🇺🇦💪Вітаємо і пишаємося! Борець Семен Новіков вперше став чемпіоном Європи з греко-римської боротьби!!! Супер! 🥇 23-річний харків’янин у фіналі не залишив шансів чемпіону Європи-2017, бронзовому призеру Європейський ігор-2019 та володарю трьох медалей ЧС угорцю Віктору Льорінцу. Останнім, хто перемагав титулованого угорця, був Zhan Beleniuk. Молодець! До слова, Семен Новіков виступає у ваговій категорії до 87 кг і є дворазовим чемпіоном світу U-23. 🥉🥉 Ще дві бронзові нагороди у Римі вибороли Ленур Теміров (у вазі до 63 кг) і Микола Кучмій (до 130 кг). #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Україна #Новіков #боротьба #чемпіон

На початку літа 1945-го року загін НКВС рейдував у верхів’ях Чорного Черемоша, вишукуючи бункери і криївки повстанців. У лісі совєти натрапили на ведмедицю з малям. Коротка черга і чекісти вже смакували ведмежатиною, нашвидкуруч спеченою на вогні. Гуцули, до речі, ведмежого м’яса не їдять через одвічне табу. Перелякане ведмежа втекло. Його ніхто й не переслідував. Через кілька днів голодне і знесилене ведмежа, що жалісливим скавулінням кликало матір, знайшла у лісі повстанська боївка «Хмари». На постої стрілець УПА Василь Білінчук на псевдо «Сибіряк» (псевдо отримав через втечу із заслання в Сибіру) спробував нагодувати ведмежа пляшкою молока, і йому це вдалося. Ведмедик оклигав і прив’язався до партизанів. Ходив за ними, як песик, супроводжуючи боївку в непростих переходах. За звичайного життя ведмеді, в основному, харчуються рослинною їжею. Але повстанський їв те, що й партизани: хліб, кулешу, солодке і кисле молоко. Та через півроку прийшла зима. І ведмежа почало впадати у сплячку. Аби не залишати друга, Василь Білінчук ніс його на собі під час переходів. Із цього періоду збереглося декілька унікальних світлин, на яких серед бійців УПА значиться і вже доволі великий ведмідь. Кремезний «Сибіряк» мав справді сибірське здоров’я, носив не тільки молодого ведмежа, а ще й кулемет Дегтярьова. Василь Білінчук, який виходив ведмежа, загинув у 1952-му році коли важко пораненим прикриваючи відхід боївки. Йому було всього 26 років. Того ж року в нього народився син — нині відомий український письменник Василь Портяк, автор сценаріїв до фільмів «Залізна сотня» та «Нескорений». На світлинах повстанець Василь Білінчук разом із ведмежам в Карпатах під час переходу його боївки взимку 1945-го року. via Рідна Мати Україна

У ніч з 12 на 13 лютого 1924 року, в тюрмі у Львові була жорстоко закатована 35-річна українська громадська і політична діячка Ольга Басараб. Вона була розвідницею УВО та особистою зв’язковою полковника Євгена Коновальця. Про це пише Гал-Інфо. Ольга Басараб організувала першу жіночу чоту Легіону УСС у Львові, а також була членом Головної управи філії Союзу українок. Окрім того, жінка була розвідницею та зв’язковою полковника Євгена Коновальця. 9 лютого 1924 року Ольгу Басараб арештувала поліція за вигаданим звинуваченням у шпигунстві водночас на користь Німеччини та більшовицької України. Для того, щоб довідатися інформацію про представників українського опору, українку жорстоко катували. До Ольги застосовували тортури. Слідчим був Лев Кайдан. За свідченнями вартового, після звірячих допитів вона не могла самостійно йти, тому до камери її приносили. Уранці 13 лютого у камері Ольгу Басараб знайшли повішеною на вишитому рушнику – на ґратах вікна. Існує версія, що грати у камері, де утримували Ольгу, були надто високими, як для її зросту, тому її повісили слідчі. Смерть українки у польській тюрмі не вдалося приховати. Під час огляду тіла були виявлені численні сліди тортур. Ольгу катували струмом, били, вивертали суглоби. Польську владу під тиском громадськості змусили розпочати слідство. Однак, невдовзі його припинили заявивши, що склад злочину, начебто, відсутній. Ольгу Басараб поховали на Янівському цвинтарі.

13 лютого минає 80 років від дня народження (1940) українського громадського діяча, дисидента та політв'язня, учасника національно-визвольного руху Віктора Івановича Кукси (с. Саварка Богуславського р-ну Київської обл.), який разом із Г. Москаленком вночі 1 травня 1966 встановив на даху головного корпусу Київського інституту народного господарства український національний прапор. Життєпис. Родичі були учасниками національно-визвольної боротьби часів УНР. В.І.Кукса закінчив середню школу 1957 р. й поїхав до Києва на будівництво. Жив у робітничому гуртожитку в Святошині. В 1958-61 рр. відслужив у війську і повернувся до Києва. Подвиг. В ніч на 1 травня 1966 р. В.Кукса разом із товаришем по гуртожитку Г.Москаленком на даху встановили блакитно-жовтий прапор. Місце було обране з огляду на те, що в тому районі вранці формувалися колони демонстрантів. Блакитно-жовтий прапор був пошитий з двох жіночих шарфів. З грошей УНР скопіювали національний герб, вирізали його з чорної матерії і нашили на прапор. Друкованими літерами, чорнилом на прапорі було дописано: «Ще не вмерла Україна, Ще її не вбито. ДПУ». Г.Москаленко стояв на сторожі біля пожежної драбини з самопалом, В.Кукса виліз на дах, зрізав кухонним ножем червоний прапор і натомість прив'язав синьо-жовтий. Вранці двірник інституту В.Литвиненко, під час огляду території, помітив о 6:30 синьо-жовтий прапор. Він повідомив про це чергового вахтера, яким було викликано секретаря партійної організації інституту Р.Костюка та проректора з господарсько-адміністративних питань К.Капустіна. Р.Костюк та К.Капустін віднесли синьо-жовтий прапор до приміщення парткому, звідки Р.Костюк викликав представника правоохоронних органів. На виклик прибув співробітник КДБ Київської області лейтенант Іванов, який забрав полотнища червоного та синьо-жовтого прапорів із собою. О пів на 11-ту до інституту прибула слідча група під керівництвом лейтенанта Берестовського, котрий спільно з експертом-криміналістом оглянув місце події та склав відповідний протокол. Після виконання усіх процесуальні дії, лейтенант безпеки Берестовський порушив кримінальну справу за фактом посягання на територіальну цілісність Української РСР. В Київського інституту народного господарства був посилений студентський склад сексотами та проведенню письмових диктантів серед студентів, щоб виявити почерки, максимально наближені до стилістики напису на синьо-жовтому прапорі. І наприкінці 1966 р. слідство вийшло на організаторів вивішування синьо-жовтого прапора. Арешт. В.І.Кукса був заарештований 21 лютого 1967 р. та засуджений вироком Київського обласного суду на закритому засіданні 31 травня 1967 р. за проведення антирадянської агітації і пропаганди (ч.1 ст.62 КК УРСР) та носіння холодної зброї (ч.2 ст.222) в сукупності до 2 років позбавлення волі в таборах суворого режиму. Покарання В.І.Кукса відбував у таборі суворого режиму № 11, що в селищі Явас Зубово-Полянського району Мордовської АРСР. Працював екскаваторником. Реабілітація. Після повернення працював машиністом екскаватора, був переслідуваний дільничою міліцією та КДБ. Спілкувався з шістдесятниками (В.Стус, І.Світличний, І.Русин), відвідував репетиції хору «Гомін», де знайомився з літературою самвидаву. Брав участь у русі за незалежність. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 20 травня 1994 р. судові рішення в частині засудження В.І.Кукси за ст.62 ч.1 КК УРСР скасовано, а кримінальну справу в цій частині переведенням закрито на підставі п.2 ст. 6 КПК України за відсутністю складу злочину. Але він і надалі вважався засудженим за ч.2 ст.222 КК УРСР, на підставі ст.42 КК УРСР на 2 роки позбавлення волі у виправно-трудовій колонії загального режиму. 18 березня 2002 р. в Києві створено Громадський комітет (згодом Громадська організація) «За реабілітацію "першотравневої двійки"», який поставив за мету домогтися повної реабілітації Г.Москаленка, В.Кукси та інших репресованих з політичних мотивів, але засуджених за кримінальними статтями. Нагороди. Указом Президента України від 18 серпня 2006 р. В.Кукса нагороджений орденом «За мужність» І ступеня. Ухвалою спільного засідання Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного Суду України від 26 січня 2007 р. вирок Київського обласного суду від 31 травня 1967 р. та ухвалу судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України УРСР від 4 липня 1967 р. в частині засудження В.І.Кукси за ч.2 ст.222 КК УРСР скасовано, а справу в цій частині закрито за відсутністю в його діях складу злочину на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України. Вшанування пам'яті. 16 листопада 2006 р. на будівлі вишу, над якою було піднято прапор, встановлено меморіальну дошку в пам'ять про геройський вчинок В.Кукси та Г.Москаленка. У 2016 р. нагороджений орденом Свободи від Президента України «за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм».

Vladimir Zavgorodny Дарка Олифер, пресс-секретарь Леонида Кучмы (который, напомню, всё ещё участвует в "Минских" заседаниях трёхсторонней контактной группы), сообщает: «Практически согласован один из участков разведения в районе Гнутово, который ранее предлагала украинская сторона. Продолжается работа над согласованием других участков. Акцентировано внимание на необходимости обеспечения полного и всеобъемлющего режима прекращения огня, который сейчас нарушается со стороны незаконных вооруженных формирований отдельных районов Донецкой и Луганской областей.» Итак, разберём по пунктам. Несмотря на то, что предыдущее разведение сил не дало никакого результата, смертей на фронте больше, чем в 2019-м, обстрелы продолжаются, сепары вешают на "нейтральных участках" триколоры и флаги ЛДНР... Несмотря на то, что уже были случаи, когда на оставленные позиции противник заходил и с разным успехом пытался там закрепиться... Несмотря на то, что уже был минимум один случай, когда на оставленные позиции заходили пострелять в сторону Донецка и потом обвинить в этом украинских военных... НЕСМОТРЯ НА ВСЁ ЭТО, разведению сил — быть! Продолжаем переговоры! Согласовываем участки! Мир неизбежен! Особо приятно, что участок предлагала украинская сторона. То есть нас кидают на каждом этапе переговоров, а мы всё ещё делаем вид, что всё хорошо, вот-вот всё получится, вот-вот договоримся посередине, давайте разводить войска дальше. Отличная стратегия. «[Дарка Олифер] также отметила, что с начала года патрули СММ ОБСЕ 146 раз не были допущены на территории ОРДЛО. В то же время украинская сторона настаивает на обеспечении полной безопасности работы сотрудников миссии на всей территории Украины, как это предусмотрено ее мандатом.» То есть мы не получили от разведения войск НИ-ЧЕ-ГО. По буквам: Харитон-Ульяна-Йосип-Владимир-Ровныйпассажир-Офиспрезидента-Терпевшийотволонтёров. Поэтому украинская сторона предлагает новые участки для дальнейшего разведения войск. Ну вдруг барин смилостивится и косточку кинет, а мы фокусы покажем ему, аф, аф, аф (машем хвостиком, высовываем язык, преданно смотрим в глаза). Гнутово — это на северо-запад от Мариуполя. 21 километр до центра Мариуполя. 34 минуты машиной, подсказывают Гугл-карты. Не знаю, сколько это на танке.

Олександр Дедюхін Не понял я вашего оптимизма, парафияне. Почему вы радуетесь отставке Богдана? Неужто неясно, что нам разыгрывают сценарий про хорошего царя и плохих бояр? Напомню просто, что Ермак - это как раз тот тип, который рассказывал, что войну начал Порошенко, брехал про какого-то то ли убитого, то ли раненого родственника. Увольнение Богдана означает только одно: бабушка Беня договорился с мордорцами про распределение сфер влияния. Коломойский откусил свой кусок а теперь будет плеваться слюной и жрать попкорн, наблюдая как нас будут засовывать в таежный союз. А сцарь каким был мелким, ничтожным и голым, таковым и остается. Мелким гнойным прыщом, распространяющим инфекцию на теле Украины и пытающимся устроить нам общий сепсис.

А мати бійцям наказала відкрити труну… Її відмовляли, їй ліки давали і воду… Вона говорила: «Збирала його на війну – Й до раю зберу, і ще раз помилуюсь на вроду". Вона не зомліла, змінився лише її лик. Вона лише стала одразу, як хмара осіння. А потім поклала в труну вишиванку й рушник І гладила тіло скалічене милого сина. Вдивлялася в риси обличчя, порізи, синці – І наче воліла рукою мару відігнати… А потім сказали ми їй: «Вже прийшли панотці»,– Вона все одно не дозволила нам закривати. І більше ні слова не мовила вголос вона, Лиш губи тремтіли, напевне, в молитві за сина, А люди кругом шепотіли: «Страхіття… Війна…» І старились очі її і чоло щохвилини. Коли панотець говорив, що тепер лише Бог Вирішує – й треба молитися всім нам за брата, Вона підійшла і сказала: «Я буду за двох Молитись віднині – за сина свого і за ката». Ми всі оніміли: «Навіщо за ката? Чому?» Її попрохав панотець розтлумачити людям… «Бо в ката, напевне, є діти й дружина, тому Що кара не може торкнутися виключно Юди»… Коли вже ми їхали, нас провела до воріт… Хрестила по черзі, сльозам – ні кінця, ні упину, Що ми – говорила – віднині всі діти її І що зобов’язані жити за себе й за сина. Дала на дорогу нам їжі, води і вина, А ще в рушникові строкатім – хлібину із сіллю. Рушник вишивала для сина на долю вона, А в сина ніколи, ніколи не буде весілля… Ми їхали мовчки. Судомило душі й вуста, Стояли в очицях згорьовані батько і мати… Ми думали всі про одне, та не сміли сказати: Земля українська не просто прекрасна – свята… Інеса Доленник

Елена Подгорная К эпидемии нового вируса в Китае можно относится по всякому. Можно паниковать или не паниковать. Можно считать жертв эпидемии, а можно выздоровевших пациентов. Я вас даже попрошу абстрагироваться от конкретного вируса, а просто рассмотреть ситуацию, как она есть. В густонаселённой стране произошла вспышка неизвестного ранее заболевания. Есть летальные исходы. Много. Инкубационный период болезни довольно длительный - от 14 до 24 дней. Густонаселённая страна закрывает города, строит быстро госпитали для сепарации больных, принимает меры для локализации и подавления эпидемии. Цивилизованные страны ограничивают сообщение с густонаселённой страной, эвакуируют своих граждан из эпицентра эпидемии и вместе с путешественниками садят на карантин. Украина измеряет температуру у прилетевших путешественников в самолёте одним ртутным градусником на весь колхоз. В самолёт пускают съёмочную группу и журналистов без средств защиты. Эвакуировать своих граждан Украина не может. Нет места для изоляции 70-ти человек. СЕМИДЕСЯТИ. Их семьдесят. Всего лишь. Пока. 70 граждан Украины просто бросили в городе, охваченном эпидемией. Вот вам настоящее отношение Зеленского к людям. Хотя, кто знает... Может лучше находиться в стране с эпидемией, но иметь средства защиты и доступ к медицине. Чем сидеть где нибудь в Черниговской области в заброшенном санатории и бояться, что вирус есть, а ни диагностики, ни лечения - нет. Только калина, малина и свежий воздух. Но тут же есть нюанс - люди могут не дождаться организованной эвакуации и прилететь домой рейсовыми самолётами. Они-то летают. Ну измерят им температуру в аэропорту... И отпустят на все четыре стороны. А ведь вирус может приехать не только китайским самолётом. А и любым другим, который прилетел от туда, где вирус есть. Вот тогда будет реальная проблема. Особенно если вирус таки с кем нибудь приедет. Хотя нет. Не будет проблемы. Тестов нет, диагностики нет. Значит и вируса нет. Просто внезапно повысится смертность от пневмонии и ишемической болезни сердца. И никого помпезно хоронить не придётся - не лётчики же. Так, приболевшие... Вообще вся эта тягомотина с эвакуацией доказывает полностью то, что не готова наша власть к действиям в экстремальных ситуациях. Ни в каких. Каждый раз, когда случается что-то, требующее быстрых и чётких решений, Зеленский впадает в ступор. Как рептилия. 70 человек не смогли разместить на карантин. А когда их будет сотня? Сотни? Тысячи?

Війна для багатьох українців почалася неочікувано, вважає публіцист і телеведучий Віталій Портников. На його думку, значна частина українців до 2014 року була переконана, що події в Росії й тамтешній авторитаризм їх не стосується. «Для багатьох наших співвітчизників Путін і досі не є проблемою. Він прийшов у Сімферополь, Ялту, Бахчисарай, Донецьк, Луганськ, але не прийшов в Одесу, Харків, Київ – тому це не проблема», – говорить Портников. Режисер та звільнений політв’язень Кремля Олег Сенцов  підтверджує, що у перші дні окупації у Криму ніхто не розумів, що відбувається насправді і якими будуть наслідки. Через тиждень, коли усе вже було вирішено, почалися протести. Почався розкол у родинах, коли навіть серед рідних думки про ситуацію різнилися. ‌«Бабуся моєї знайомої говорила: «Пойми, я же хочу умереть в России», а моя знайома відповідала їй: «Ти помреш, а мені тут жити», – розповідає Сенцов. Доступ до інформації та доступ до інтернету, як виявилося, не міняє погляди людей. І в росіян, і в жителів на території окупованої частини Донеччини є інтернет. «Проте хтось читає «Українську правду», а хтось дивиться Шарія. Вони знаходять в інтернеті те саме, що дивляться по телебаченню», – зауважує Олег Сенцов. Однак, реалії такі, що не можна сховатися від війни, вишукуючи в інтернеті підтвердження тільки своїх думок, або спілкуватися тільки у колі однодумців. Так само, як не можна зупинити агресора і врятуватися, просто припинивши опір. ‌«До 27 лютого 2014 року (захоплення Верховної Ради Криму та Ради Міністрів АРК «зеленими  чоловічками» – ред.) я не був супротивником Росії. У них були свої справи, у нас – свої. Я розумів, хто такий Путін і нічого доброго від нього не очікував. Я розумів, що це диктатура, нацистська держава, але я думав, що це їхня справа – не наша. Із 27 лютого 2014 року це стало моєю справою, тому що вони захопили Крим – мою Батьківщину», – каже Олег Сенцов.

Володимир Зеленський має негайно особисто розкрити українському суспільству всі подробиці свого таємного візиту до Оману. Ця віддалена країна – явно не те місце, де відбуваються випадкові зустрічі. Щирої відповіді на запитання, які ростуть неначе сніжний ком, вимагають і українці, і наші міжнародні партнери, що особливо важливо напередодні візиту пана Зеленського на Мюнхенську безпекову конференцію. Дуже сподіваємось на те, що Володимир Зеленський зможе аргументовано спростувати підозри в секретній зустрічі з довіреною особою очільника країни-агресора, багатолітнім головою ФСБ і секретарем російського Радбезу. І пояснити, на якій підставі вони користуються спільними чартерами. Оман вже став синонімом обману і брехні. Офіс Президента заплутався в показах: то візит – то туристична поїздка, то офіційна – то приватна, то платив власні кошти, то бюджетні на охорону. Громадяни України, нарешті, мають почути правду, якою б гіркою вона не була. І про візит до Оману. І про причини затримки із поверненням Глави держави до України після збиття українського літака в Ірані. Лише погодинна деталізація майже добового зволікання із прибуттям до Києва могла би зняти цілу низку неприємних питань. Формат термінового відео у цій ситуації вважаємо прийнятним. У разі якщо влада буде й далі шифрувати правду про візит до Оману, як це вона робить вже півтора місяці, «Європейська Солідарність» вимагатиме створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України. Пресслужба партії «Європейська Солідарність»

Борис Кушнірук Президент Зе може зустрічатися з тим, з ким вважає потрібним, і там, де вважає потрібним. Але є застереження. Перемовини один на один з представниками Мордору, та ще таємні, в сучасній українській історії нічим добрим не завершувалися. Таємні перемовини Тимошенко з Путіним та його представниками у 2008-2009 роках завершилися газовим зашмаргом на шії українського народу та багатомільярдними збитками для країни. Перемовини Януковича у 2013 році завершилися Майданом та російською військовою агресію. Наш видатний потерпілий сучасності це погано усвідомлює. Але наслідки для нього особисто та для всього українського народу від того на стануть менш жахливими.

Коротше, дивіться, що відбувається. Якщо підсумувати усі ці "пункти", Путін та його союзники в Мюнхені запропонували примиритися з тим, що на Донбасі буде влада, яку призначатимуть з Москви, але пенсії та інші соцвиплати так само, як і частину витрат на відновлення того, що зруйнували "ихамнеты" ляже на плечі українських платників податків. За це з Росії знімуть санкції, по факту визнають Крим російським та відновлять з Росією торгівлю. Ну і самий смак, пункт 12. Мені він особливо подобається. Тим, кому ліньки лізти за посиланням, процитую. Аби ви усвідомили, що нам готують. "Запуск всеукраїнського загальнонаціонального діалогу щодо визначення нової ідентичності України, який врахує погляд сусідів України, включаючи Росію. Зазначається, що предметами цього діалогу мають стати питання історії, національної пам’яті, мови, ідентичності та меншин". Як вам? Круто? За таким принципом колись колонізатори керували підкореними тубільцями. І не звертайте увагу на отой "національний діалог" - це фіговий листочок. Приблизрно як "вибори" голови колгоспу в СРСР. Як накажуть, так і буде. Нам за нас напишуть нашу історію.Писатимуть нам історію "сусіди". Росіяни, поляки, угорці, румуни тощо. А ще нам визначать яка мова має бути державною, які у нас мають бути національні герої, які права в Україні мають надати національним меншинам і далі по списку. Тобто там відбувся сходняк, на якому вирішували як з українців зробити німих рабів, котрі не мають права на національну ідентичність, мову, культуру, історію. Як там ви, панове "професійні українці" казали на Порошенка? Передав управління Україною Сполученим Штатам? Де ви, великі націоналісти, що допомагали скидати владу "бариги"? Тепер вам класно? Це те, чого ви прагнули й добивалися? А ЦЕ ЯК НАЗВАТИ? Я би назвав це "Новим Мюнхеном" - після "Мюнхенської змови" 1938 року, яка дозволила Гітлеру поглинути Чехословаччину. Маж...те. #читаємо_вголос Павло Бондаренко

Андрій Смолій Перші ластівки «оновленої» політики Зеленського. Президент заявив що хоче провести вибори в ОРДЛО ввосени. Зеленський так і заявив: «місцеві вибори, які відбуваються одночасно у всій країні, об'єднують країну. Це важливий для мене символ». Символ чого? Здачі України? Повному розвалу конституції, амністії бойовикам? Це просто фініш. Якщо символ України є заведення бойовиків в органи державної влади, то це дійсно фініш. Також Зеленський знову заявив, що він «хоче домовитися з Путіним та подивитися йому в очі». Цікаво, вже подивився, вже поговорили? Щось змінилося? Так, Україна здала свої позиції і на Донбасі, і в міжнародній політиці. А вишенькою на торті є інсайд, що Пристайко також піде з посади. Єрмаку потрібна своя людина, що більше прагне «миру» з Росією. Карти відкриваються. Тепер вже остаточно.

Павло Клімкін Так званий план, що з'явився на сайті Мюнхенської конференції, мене не дивує. Які автори - такий і план. І всім потрібно сказати - дякуємо, можете заспокоїтись. Ми самі визначимося, якою буде наша ідентичність, це наша справа і зовнішні поради нам тут не потрібні - ми самі дамо собі раду. От видачу паспортів російських можемо і маємо обговорити. Але в плані про це жодного слова. А ідея поєднати тиск з Росії та Угорщини - чиї вуха тут стирчать? А щодо повзучої капітуляції Європи, то це погано закінчиться, насамперед для Європи. І швидше, ніж багато хто думає. Про ідею зробити Донбас чорною економічною дірою - ну це вже багато разів було. Вільна торгівля з агресором - взагалі "геніальна ідея". В іншому - набір старих банальних тез. Мюнхенська конференція якось занепадає, перетворюється на майданчик для зустрічей. Ідей та цінностей все менше, людей все більше. План розмістили на сайті, потім зняли, як аматори. Але все одно сумно, що авторитет Мюнхенської конференції використовується для таких речей(

Helgi Sharp КОРОТКО ПО МЮНХЕНУ. Там представили пророссийский план прекращения войны на Донбассе – "Двенадцать шагов к большей безопасности в Украине и евроатлантическом регионе". Его главные разработчики и бенефициары: бывший министр иностранных дел РФ Игорь Иванов, гендиректор Российского совета по международным делам Андрей Кортунов, программный директор Российского совета по международным делам Иван Тимофеев, бывший первый замглавы СММ ОБСЕ в Украине Александр Хуг, бывший канцлер ФРГ Шредер. Под "миротворческим и гуманитарным" словоблудием торчат уши главной российской идеи-фикс - прямые переговоры с боевиками и интеграция ОРДЛО в Украину на кремлёвских условиях. И всё это, якобы, в европейской обёртке Euro-Atlantic Security Leadership Group. Знаю, что предварительно этот документ попал не в МИД, а к Ермаку, и тот В ПРИНЦИПЕ согласился с его основными положениями - правда, высказал некоторые непринципиальные оговорки. Видя всё это, в дипломатическую игру активно включился ПАП. Первое, чего он добился вместе с европейскими симпатиками Украины: руководство Мюнхенской конференции не признало план официальным документом, а его текст удалило с официального мероприятия. Но это ещё не победа. Сегодняшний телефонный звонок Зе Путину был связан именно с этим планом - кремлёвский карлик активно давил на ЗЕ с целью его принятия в качестве компромисной альтернативы Минским соглашениям. Мол, смотри: идём на определённые взаимные ступки бла-бла-бла... А за это мы и всех заложников отпустим, и в восстановлении Донбасса поможем, и тебя лично не обидим. Дальше. Сегодня вечером украинский МИД "официально отверг" этот план, но в разговоре со мной (буквально час назад) один из сотрудников внешнеполитического ведомства признался, что это больше шантаж со стороны Киева для того, чтобы внести поправки в 1, 3, 6, 11 и 12 "шаги" указанного плана. Таким образом, консультации в Мюнхене продолжатся, и я не исключаю, что после давления на украинскую сторону, данный план в несколько видоизменённом виде будет представлен общественности в качестве внешнеполитического "прорыва". Одновременно надеюсь, что и Порошенко, и его проукраинские европейские друзья сделают всё возможное для того, чтобы Украина не наступила на грабли печальноизвестного "Мюнхенского сговора" и не стала главным объектом жертвоприношения в процессе умиротворения агрессора. А он, агрессор, с 30-х годов прошлого столетия не изменился ни на йоту. Наблюдаем. Буду информировать.

Прекрасна Оксана Забужко ПРО МЮНХЕНСЬКУ ЗМОВУ-2020. Нічого не можу з собою зробити - оте «визначення нової ідентичності України, з урахуванням погляду сусідів України, включаючи Росію» (с) викликає в мене реакцію, як у запорожців на картині Рєпіна, що пишуть листа турецькому султану. )) Звичайно, всі ми в курсі, що ця війна ведеться за ідентичність: ВСЯКА колоніальна війна ведеться за ідентичність, а для Росії завжди тільки так і було: "Славянские ль ручьи сольются в русском море? Оно ль иссякнет? вот вопрос" (с) (тобто, якщо ти в мене не ввіллєшся, я "іссякну" - нормальне кредо вампіра). Але одна справа, коли таке пише в фейсбучіку якийсь там московський "політолог" - іще в 2014-му прямо озвучивши, що воює Росія в Україні не за що інше, як за "избавление русских людей от ига украинства"(с)), в перекладі з упирячої - за те, щоб українці перестали себе вважати українцями, а згодились стати "русскими = царя белого детьми" (200 рр. тому з цими самими формулюваннями "замиряли" Польщу, в 1970-ті згідно з ними зачищали Чехословаччину й чеська дисидентура в розпачі волала, що ще одне покоління - і чехи зникнуть як нація, ну а про Україну годі й казати: всі Голодомори-репресії-депортації, всі "культурні експансії" з попами й пісатєлями, блекджеком і шлюхами власне на те й призначались, щоб ми таки "влились" в "русскоє морє" - а ми все ніяк не вливаємось, от же ж упороті сволочі, напалмом нас треба, як кричав Жириновський!..)). І зовсім інша справа - коли таке саме "избавление от ига украинства" пропонується, з усією мезозойською безпосередністю рептилій, в міжнародний правовий документ 21-го століття - навіть якщо тільки на пробу: пройде, не пройде? помітять, не помітять?... Мої ж ви султанята-чекістята. Хворі вампіри, що знай микаються по планеті в пошуках "50 відтінків кривавого". "Іссякніть" уже нарешті - в пеклі вас зачекались.

Зеленський зганьбився у Мюнхені, - Сергій Пархоменко, член Координаційної ради РОК Заяви Зеленського на Мюнхенській конференції з безпеки - це суцільна ганьба, а наміри його офісу підтримати новий прокремлівський "мирний план" (детальніше про нього тут: https://www.facebook.com/…/rpp.184083221…/2722935301075503/…) - це державна зрада. Ось лише деякі епізоди, які підтверджують некомпетентність і шкідництво президента Зеленського: - він знову не наважився назвати війну саме війною з Росією; - він заявив, що Україна готова до спільного патрулювання кордону з бойовиками-колаборантами; - що він не проти діалогу з ОРДЛО (щоправда, він додав, що лише з "мирними мешканцями", але РФ під виглядом такого "мешканця" завжди підсуне агента ФСБ чи ГРУ); - що він не має часу думати стратегічно (пояснюю: стратегічне мислення або є у людини, або його нема взагалі. І час тут ні до чого!). А цей недолугий жарт з приводу процедури імпічменту Трампа: "я хотів бути популярним в США..." Тьху! Він що, досі думає, що виступає на сцені 95 кварталу й перед ним стоїть той сумнозвісний рояль? Що ж, Зеленському варто нарешті самому собі зізнатися, що він продюсер, а не президент держави.

Коротше, дивіться, що відбувається. Якщо підсумувати усі ці "пункти", Путін та його союзники в Мюнхені запропонували примиритися з тим, що на Донбасі буде влада, яку призначатимуть з Москви, але пенсії та інші соцвиплати так само, як і частину витрат на відновлення того, що зруйнували "ихамнеты" ляже на плечі українських платників податків. За це з Росії знімуть санкції, по факту визнають Крим російським та відновлять з Росією торгівлю. Ну і самий смак, пункт 12. Мені він особливо подобається. Тим, кому ліньки лізти за посиланням, процитую. Аби ви усвідомили, що нам готують. "Запуск всеукраїнського загальнонаціонального діалогу щодо визначення нової ідентичності України, який врахує погляд сусідів України, включаючи Росію. Зазначається, що предметами цього діалогу мають стати питання історії, національної пам’яті, мови, ідентичності та меншин". Як вам? Круто? За таким принципом колись колонізатори керували підкореними тубільцями. І не звертайте увагу на отой "національний діалог" - це фіговий листочок. Приблизрно як "вибори" голови колгоспу в СРСР. Як накажуть, так і буде. Нам за нас напишуть нашу історію.Писатимуть нам історію "сусіди". Росіяни, поляки, угорці, румуни тощо. А ще нам визначать яка мова має бути державною, які у нас мають бути національні герої, які права в Україні мають надати національним меншинам і далі по списку. Тобто там відбувся сходняк, на якому вирішували як з українців зробити німих рабів, котрі не мають права на національну ідентичність, мову, культуру, історію. Як там ви, панове "професійні українці" казали на Порошенка? Передав управління Україною Сполученим Штатам? Де ви, великі націоналісти, що допомагали скидати владу "бариги"? Тепер вам класно? Це те, чого ви прагнули й добивалися? А ЦЕ ЯК НАЗВАТИ? Я би назвав це "Новим Мюнхеном" - після "Мюнхенської змови" 1938 року, яка дозволила Гітлеру поглинути Чехословаччину. Маж...те. #читаємо_вголос Павло Бондаренко

Татьяна Иванова Юртина, агресивна брехуха і боягузка, не здатна відповідати за свої слова! Попереджаю вас, якщо ви не припините свою антиукраїнську діяльність на УКРАЇНСЬКОМУ поетичному порталі та терористичні напади на наших авторів, я розішлю ваші ганебні публікації своїм друзям військовослужбовцям, у яких мільйони підписників. Нічого особистого, тільки фоточки. За декілька днів вас буде знати в обличчя вся активна українська спільнота! https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=48307&poem=335582 https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=48307&poem=335763

Їжте.. Схема зі “Свинарчуками” виявилася вигадкою – міністр оборони визнав: кoрупцiї після аудиту не виявлено . Міністр оборони України Андрій Загороднюк визнав, що аудит в Міноборони не знайшов корупції в закупівлях у справі Гладковського.

ЯКБИ НЕ ВІЙНА... Якби не війна…був би шанс народитись дитині Загиблого воїна, що захищав Україну. Якби не війна… не ходила би в чорній хустині Вкраїночка – жінка, матуся, сестричка в родині. Якби не війна розпочата підступністю злою, Отих безхребетних іуд, що скликали до бою. Вкраїнські матусі не лили би сльози рікою, За воїном сином, що є охоронцем покою. Загарбник бездушний порушив кордони брутально, І рве на шматки Українські простори безжально. Тому на душі неспокійно у нас і печально, Але намагаємось вірить, що буде нормально… І Мир запанує на нашій Землі в Україні, І зникнуть усі вороги, що ламали калину – Наш Символ народний, що цінять у кожній родині... Народна Душа перед Господом лиш на колінах…. 2016 автор - Тетяна Іванова Юртина

Володимир Ар'єв Пропозиція Зеленського облаштувати спільний контроль за українсько-російським кордоном разом з бойовиками ОРДЛО і ОБСЄ: а) Чистий ідіотизм. Це підставити спини українських прикордонників під ніж - російські військові і примкнулі до них місцеві явно не ті, з ким можна розраховувати на джентльменські угоди. Сто разів доведено. Проте, ні, вперто преться на поле під знак «міни» - а раптом міни поламались? А найгірше - де-юре і де-факто визнати терористів стороною конфлікту, якраз те чого з першого дня агресії добивається Кремль; б) Всі ці події є договорняком з Кремлем - і тоді в Омані Єрмак, Козак, Медведчук і можливий Патрушев, в Києві нищення іномовлення і каналу кримських татар, а в Мюнхені вкид 12 кроків зі знищення України у співпраці людей з українського РНБО та західних експертів стають пазлом в дуже небезпечну і страшну картину. Обидва варіанти не радують. Дурень з ініціативою, тим більше законодавчою, може завдати гіршої шкоди, ніж професійний зловмисник. Тому, для всіх кому дорога Україна, єдиний варіант - об‘єднуватись у протидію антиукраїнським діям, незалежно від того, хто і що ними рухає, та ставати потужною силою, з якою цій владі доведеться рахуватись. Будемо поокремо - буде біда.

Маруся Звіробій Трохи інсайда прилетіло))) Зеленський влаштував істерику організаторам і категорично відмовлявся штовхать рєчь, якщо в залі буде Порошенко! А що так, Вова??? А нам нравилось як ти борзо на нього плигав на дебатах! "Как ви спітє по ночам??? Почєму нє расслєдуются дєла майдана, бла бла бла..." де то все???? Очєнь би хотілось знову на ту борзоту подивитись!!! Порошенко в Мюнхені посягнув на святе! На мою пальмову вєтку в номінації "Налякай коміка!"... але то вже солідніше! Міжнародний рівень!!! Наші журналісти натомість запитали в організаторів чи боїться Зеленський Лаврова, який там був присутній. І знаєте що??? Ну??? Вгадали???? Ніт!!!! В списку-заяві, яку було долучено до істерики було лиш одне прізвище, "нє пускайтє Порошенка, мнє БУДЄТ НЄКОМФОРТНО ВИСТУПАТЬ!" Кажуть, це цитата, щоб ви розуміли про некомфортно виступать. А Лавров шо, нормальний мужик, йому теж можна в очі позаглядать. Зеленський любить російську федерацію. Зеленський боїться в своїм житті тільки Марусю в Україні і Порошенка за її межами. Я обіцяла на суді, що увесь світ дізнається про те, що в нас президент боягуз, блін... мені навіть робити нічого не треба, він сам справляється, піду візьму ще попкорна з пепсіколою. І ще, до відома, в знак протесту проти подібної поведінки депутат європарламенту Міхаель Галлер вийшов із зали. Також цікаво, чому тепер українському президенту надають малу залу для виступів, а раніше нам надавали велику. Це... якось... від розмірів президента залежить? ... чи від масштабності його стратегічного мислення???)

Sergey Fursa: Украіна погоджується на спільний контроль кордону??? Украіна навряд чи. А от президент, який може мислити лише тактично і не має часу на стратегію, може таке сказати. І перейти червону лінію. Жирну таку. Яку всі назвуть клятою капітуляцією. Давайте спільні патрулі злодіів і поліціантів зробимо. І квоту для збочинців у судах. І місце для росіян у кабміні і офісі президента. Ну в рамках компромісу. І пам' ятник моторолі в центрі Києва. Спільний контроль - це відсутність контролю. Це імітація результату. Це приниження держави, яка спочатку заявляє позицію, а потім погоджується «посередині». І цікаво, коли президент прийшов до такоі блискавичноі думки. Не в Омані часом? dmitriypaut: Замечательная речь преЗе в Мюнхене. Специально прочитал стенограмму. Ни разу не сказано что Мацковия начала войну в Украине, Европе, оккупировала Крым и Донбасс, снабжает и поддерживает террористов. В общем инопланетное вторжение. Хроніка хунти: У нас было много президентов-дол..йобов, но чтоб во время войны звонить противнику и поздравлять его с днём влюбленных - это, впервые.

Батуринська трагедія: Як Москва знищила 10 тисяч українців 311 років тому московські війська через різку зміну курсу українського гетьмана Івана Мазепи у бік співпраці зі шведським королем Карлом XII знищили понад 10 тисяч осіб. В історію ця подія увійшла як Батуринська трагедія. Як розповів OBOZREVATEL доктор історичних наук, головний науковий співробітник Інституту історії України Тарас Чухліб, гетьман Іван Мазепа вперше замислився про розрив відносин із Москвою через затяжну Північну війну у 1704 році. Протягом багатьох років загони українських козаків несли службу для захисту Московського царя Петра І на території всієї країни. Вони використовувалися як ресурс для військових дій зі Швецією, а також придушень повстання проти царизму. "У 1703 році був лист жінок Стародубського полку до Мазепи, а потім він був перенадісланий до Петра. Там писалося, що козаків уже 3 роки не було вдома, їхні дружини плачуть, діти залишилися без батьків, а господарство занепадає. Це була одна з причин, чому Іван Мазепа і почав замислюватися про співпрацю з Польщею. Тому він і спробував налагодити відносини з одним із польських королів Станіславом Лещинським” — пояснив історик. Щоправда, союз на практиці так і не був втілений у життя. Основна ідея — відновити Гадяцький договір — не була реалізована. Задум українського гетьмана про велику коаліцію західних країн проти Петра І був розсекречений. Московський цар разом зі своїм фаворитом Олександром Меншиковим розгромили столицю Гетьманщини Батурин. “Столицю знищили буквально за 2 дні. Була спецоперація, частину козаків відвели від Батурина. У результаті облоги і боїв постраждало багато людей, що було загалом характерно на той час. Коли війська тієї чи іншої держави захоплюють місто, вони використовують місцеве населення як матеріальний ресурс, забирають його в полон або знищують”, — сказав історик, а також додав, що під час сутички від 8 до 14 тисяч українців загинули. При цьому, за словами Чухліба, бійня у Батурині стала однією з причин поразки українсько-шведських військ під Полтавою. А якщо дивитися глобальніше, то саме невдача у Батурині, а потім і загальна поразка 8 липня 1709 року під Полтавою і стали причиною остаточної окупації України в середині 18 століття. Джерело: obozrevatel.com

Разведение у Гнутово. В настоящее время внимание "войовничій меншості" прикованы к словам про возможное патрулирование с ОРДЛО украинской границы, и мало кто обращает внимание на очередной согласованый участок разведения. Патрулирование с ордловцами - это конечно зашквар, но у нас был и Совместный центр по контролю и координации вопросов прекращения огня и стабилизации линии разграничения сторон в котором наши военные работали с российскими военными. Да, было. И результат этого сотрудничества был фееричен, как мы помним. Мы потеряли ряд населенных пунктов на уже согласованной линии разграничения, а потом российские офицеры заявив "ну, нам тут делать нечего", когда поняли что больше им отжать ничего не дадут - свалили обратно в Свинособакию. Где то так же я оцениваю и сотрудничество по совместному патрулированию. Профанация. "Маладые риспублики" - это несамостоятельные образования, как бы нас не пыталась Россия убедить в обратном. И им свидетели несамостоятельности и ротаций ВС РФ точно не нужны. А вот с Гнутово... Давайте разберем что такое КПВВ ГНутово. КПВВ Гнутово находится между населенными пунктами Павлополь и Гнутово, в маленком селе Пищевик. ЗСУ стоят за Гнутово, хорошо окопавшись и имея хорошее логистическое плечо. В Пищевике сходятся три дороги, одна на Павлополь, вторая на Гнутово, третья на Верхнешироковское. И в этом районе это основные магистрали. В настоящее время обсуждается возможность отведения ЗСУ за Пищевик и переход этих дорог в "серую зону", ЗСУ как я понимаю, отойдут за Кальмиус. Если Павлополь и Пищевик сделают "серой зоной" - это будет фильтр против проукраинских граждан, которых там и так осталось немного. Они оттуда попросту уедут. В 2014 году ЗСУ билось за районы и магистрали, выстраивая стройную линию обороны и коммуникацию между ними, блокируя коммуникационные узлы врага, сейчас же мы их отдаем просто так. Мариупольское направление горячее. Я сильно сомневаюсь что этот шаг приведет там к миру. Скорее между Павлополем и Гнутовым возникнет новая зона напряжения, где начнут гибнуть ЗСУ от подрывов и снайперов. Я не помню уже сколько сотен километров наездил между Мариуполем и Павлополем по дороге через Гнутово. Чтож, придется искать другую дорогу... #читаємо_вголос Серж Марко

Тамара Горіха Зерня Вчора, коли пан Зеленський анонсував у Мюнхені нову ділянку «розведення сил», а пан Пристайко оголосив про намір створення «спільних патрулів» на Донбасі, я була у Слов’янську. (Тут проситься жарт про те, що краще б навпаки – вони у Слов’янську, а я у Мюнхені, але ми ж не коміки, щоб жартувати у несподіваних місцях, тому утримаємося). Слов’янськ зараз дуже близький до Києва. Завдяки Інтерсіті, виїжджаєш о шостій ранку, а об одинадцятій вечора ти знову вдома. І маєш повноцінних чотири години, щоб погуляти містом і поговорити з людьми. Слов’янськ зараз дуже чистий. Біленький вокзал із турнікетами, магазинчики, новобудови, торговельні центри. І навіть стела «Славянск» на в’їзді, яку ми пам’ятаємо розстріляною і розписаною побажаннями смерті «укропам», зараз ошатно помальована жовто-блакитним, а отвори від куль замасковані під декоративні маки. Люди у Слов’янську живі, класні. Не можу сказати за всіх, звичайно, а от ті, до кого ми приїхали – саме такі. Просто нам знадобилося трошки часу, щоб притертися і увійти у довіру, розумієте? Трошки часу, буквально хвилин сорок, щоб чоловік із обпеченими руками посміхнувся і розслабив плечі. І ще десь годину, щоб розговорився інший хлопець із дуже старими очима. Вони запускають прапори на окуповану територію. Надувають гелеві кульки, підчіпляють до них прапори і відпускають у сторону Донецька. «І що, по них досі стріляють?» «О, ще й як. Ось один із останніх вони підбили у повітрі, і він упав у озеро. Так вони лізти у воду побоялися, розстріляли його прямо там, доки не затонув». Так і сказав про прапор – «розстріляли». А ще розкидають листівки і календарики із жовто-блакитним прапором. У листівках пишуть про програму повернення і амністії для тих, хто не скоїв тяжких злочинів. А календарики просто так, більше щоб подразнити МГБ. Бо цивільні їх не беруть – один такий календар, якщо знайдуть, дає людині пряму путівку на «підвал». А от МГБісти їх лазять і визбирують, у них із цим строго. То наші хлопці намагаються запускати у погану погоду, під дощ і сніг, щоб «тим» було більше мороки. А ще вони викопують і відшукують тіла. Місія «чорний тюльпан», чули таку? Починаючи від першого збитого вертольота 2 травня, коли алюміній стікав у землю разом із кишками і кров’ю, і вони руками вихоплювали кістки з вогню, щоб врятувати хоч якийсь матеріал для ДНК експертизи. І далі, аж до сього часу – більше сотні піднятих тіл. Він так і сказав про мертвих – «підняті». Підняті зі зв’язаними руками і відрізаними пальцями. Підняті із роздробленими кувалдою ногами, «як ласти». Підняті із вирваними суглобами і переламаними кістками. А також розстріляні, підірвані, спалені живцем, вивезені з поля бою. Після боїв вивозили і наших, і сєпарів, тому що сєпари ніколи не збирали своїх. Та і не «їхні» це ніякі, і щоб це зрозуміти, потрібно приїхати у Словянськ, Мар’їнку, Авдіїівку, Попасну. Тому що речі, які очевидні зі сторони Слов’янська, стають чомусь «неоднозначними», якщо дивитися зі сторони Мюнхена. Росія – окупант. Окупаційна російська армія завоювала частину території України, яку ми зараз називаємо ОРДЛО. Окупаційна російська армія ставилась і ставиться до місцевого населення як до гімна, як до бруду під ногами, як до безкоштовного витратного матеріалу. Ціна «донбасянина» в очах окупанта менша, ніж ціна мішка з піском. У 2014 році вони мобілізували на свою сторону кілька тисяч місцевих. Переважно бомжі, наркомани, зеки, а також велика частина молодих і старих «биків», які у житті не виїжджали з Донбасу, нічого не знали і не бачили, і на чиї розпушені мізки як по маслу лягла добре відточена пропаганда. Тоді однієї розмови «по понятіям» вистачало, щоб розігнати по домівках цілу барикаду таких «вояків». Біда тільки, що говорити з ними на їхньому рівні було нікому. Де вони зараз? Переважно у землі. Хто у бою, кого зачистили свої ж «куратори». Хоча, знову ж таки, які вони їм свої? Росіяни зайшли, виконали поставили задачу, прибрали свідків. Все. Ми вчора не поговорили про ініціативу «спільних патрулів». Але я зараз вам наведу дослівну цитату з розмови, а ви спробуйте уявити, як воно звучить вживу, цією «русько-украйонською» говіркою, де російські слова вимовляються українськими літерами, з особливим акцентом на «ге»: «Они мне говорят – тут наша земля. Я им – какая на хер ваша? Ваша он туда, в ту сторону, одну речку надо переплисти, потом еще одну, а потом еще трохи проехать, и вы побачите, там палки торчат и на них звезды надеты. Ото ваша земля, а здесь вас нет и не было никогда.»

Воистину, местный бювет стал для меня настоящим, простите за неловкий каламбур, кладезем социальных знаний. За несколько лет еженедельных походов к нему я узнал о реальной жизни больше, чем за три десятилетия книжного эскапизма. Вот и сегодня вместе с водой принес себе очередной урок. У колонки толклась обычная для субботнего утра очередь человек на десять. Что не совсем обычно – оба крана заняты не пенсионерами, а парой молодых людей с целой батарей емкостей для воды. Бюветный контингент вообще довольно четко делится на "своих", т.е. жителей окрестных домов, которые выходят к колонке с катрюльками, а то и сразу с чайниками, и "приезжих" – проклятых буржуинов, выкачивающих наридную воду цельными машинами. Приезжих, понятное дело, никто и так не жалует, а уж когда через минуту выяснилось, что создавшая затор пара действуют сообща, то народное возмущение тут же плеснуло через край. – А вы почему заняли сразу оба крана? – возмутилась стоявшая в голове очереди слегка потертая леди в кашемире советской выделки. – Вы не видите, что тут кроме вас еще люди есть? – Да ладно тебе, мать! – отмахнулся парень у левой колонки. – Тебе куда спешить-то? На кладбище что ли торопишься? И продолжил набирать двадцатилитровую бутыль. Очередь негодующе пострипела кастрюлями, осуждающе покачала головами и тоже продолжила свое ожидание. Когда бутыль таки наполнилась, парень, кряхтя, взвалил ее на тощую ключицу и побрел к машине. Очередь проводила его сердитыми взглядами, но осталась недвижима. – Кто-нибудь будет?.. – я указал на заставленный пустыми бутылями левый кран. Все молчат. Ладно, раз такое дело, отодвигаю в сторону оставшиеся баклажки и пристраиваюсь рядом с краном. – Тут вообще-то очередь! – взвилась висевшая на правом кране подруга ушедшего. – Витя!!! Уже через секунду Витя грозно нависал надо мной всем своим модным длинным пуховичком. – Алё, я не понял?! – Объяснить? – распрямился я. В полуприсяде у крана все люди, конечно, равны, но в объективной реальности некоторые все же чуть равнее. Чуть массивнее. И, спасибо глупой околотатамной юности, на пару ладоней шире в плечах. – Но я же не закончил... – отчего-то погрустнел Витя. – На левом кране - закончил, – "даванул" я, хоть пуховик у меня и старый, и, даром что из масковского бутика, давно не модный. – Или ты тоже на кладбище торопишься? Витя молчал и сопел. Евойная Эвридика кипятила воду в моей баклажке страстными взглядами, но тоже терпела несправедливость молча. Очередь ошалела моргала на нас двумя десятками глаз. – Прошу, пани, – закончив, я сделал леди в советском кашемире приглашающий жест к левому крану. – Ой, что вы! Что вы! – не сдвинулась она с места. – Ну зачем же... Я выждал пару секунд. Стоит. Остальная очередь тоже стоически ждет. Ну, ок. Была бы, как говаривал мой тренер, честь предложена. Хватаю свои баклажки и ухожу. Уже сворачивая за угол многоэтажки, ловлю спиной тихое Витино: – Вот козел! – И не говорите! – тут же соглашается с ним кашемировая ледя. Какой урок я извлек из этого смешного случая? Ну, теперь мне стало понятнее, почему простой "нарид" так легко перешел от обожания ветеранов и волонтеров к поголовному их осуждению. Принцип-то ведь тот же самый. Только ветераны выходят намного неприятнее. Они ведь не на какого-то нахального заморыша шикнули с безопасности своего центнера, а против огромной империи выступили. Весь простой "нарид" своим этим выпендрежем в конформистскую грязь мордами ткнули. Вот как их после этого любить? Потому так и живем. #читаємо_вголос Роман Евлоев

Таня Адамс Сегодня я просто хочу вспомнить. И процитировать себя же, потому что лучше написать у меня не получится. «А потом было Дебальцево. Знаете, вот этот весь традиционный набор «Лишь бы не было войны», «Мирного неба» и «Если смерти, то мгновенной»- оно ж никогда не торкало. Пока войны не было, с небом было всё ок и смерть была фуй знает где, в теории, потом. А когда с тобой не могут говорить, потому что там, где есть связь, там бъют снайперы…Когда муж говорит, что «Аллаху Акбар» уже слышно…. ХЗ, как это описать, чтоб без соплей и банальностей… Ты мечешься по квартире, совершенно не умея притормозить хоть как-то вот это всё в голове, оно там своей неконтролируемой жизнью живёт, накручивая нервы на шипованый кулак. Ты бесконечно терзаешь интернет, выискивая …Нет, не реальную картину происходящего пиздореза, а хоть что-то утешающее. Так странно...Ты ведь всегда мнил себя любителем суровой правды кишками наружу. А когда попадается видео с нашими пленными, ты истерично кликаешь крестик, чтоб закрыть это быстрее нахер. Потому что «если смерти, то мгновенной» А потом вот это - «Мы попытаемся выйти, телефоны выключаем. Включусь, когда выйду» . И ты вообще нихрена не можешь внутри башки остановить его «когда выйду» и своё «если выйдешь». Что дальше, за этим «если»…Как об этом не думать...и как потом с этим жить. В Донецке бывало страшно. Но страх за себя- он деятельный. Запастись водой, купить консервы, кошакам жратву найти, пригнуться, обойти и тыды. Страх за кого-то - это адище. Это пассивное сидение на жопе ровно и бесконечное выжидание хороших новостей. Это сука невыносимо вообще. И опять бесконечный интернет, а там тишина. Там все, кто в теме, молчат и пытаются выйти. Ну кроме диванных онолитеков, которые всегда в теме и всегда мимо. Бесконечная, сука, бесконечная ночь. А потом звонок. Вышли. Вышли, умнички мои. Выкуси, ебучее сослагательное наклонение! Любой оргазм нервно курит в сторонке по сравнению с вот этим ощущением, когда отпустило. Когда в башке благостная пустота, звенящая нотой До второй октавы. Клёво! Чтобы понять как это бывает, экстремум слова "хорошо", нужно чтоб сначала пришло неипическое «хуёво» и раздулось больше, чем ты можешь вместить» Мне повезло. МОЙ вышел. А сколько тех, кто не дождался утром звонка? Сколько людей осталось лежать на этой трассе, в полях рядом? Людей, которым пообещали коридор. Мне об этом даже думать больно. Физически больно. И вот это – реальная цена ЛЮБЫХ договорённостей с россией. Кровавая цена. Ну а хуже всего то, что зелёные не оставляют нам никакого шанса даже на достойную драку. Мы просто уходим на запад границами, а политикой - на восток. Нам предлагают снова "просто поверить". А Сивохо говорит, что нужно научиться извиняться. Извини, Серёга, что мы с мужем не вписываемся в твою картину мира. Так уж получилось. Но за то, что он пытался отвоевать свой дом, я извиняться не буду.

18, 19, 20 лютого 2014 року - найболючіші дні в нашій історії. В Україні почалося протистояння на Майдані Незалежності в Києві, внаслідок якого впродовж 3-х днів загинула небесна сотня Вічна пам'ять і слава героям!

Юрій Бутусов Увага! Сегодня в 5 утра российские войска атаковали украинские опорные пункты в районе Золотого, в настоящий момент с 5 часов идет непрерывный тяжелый бой с применением всех видов оружия, включая артиллерию калибра 152 мм, минометы 120 мм. Противник на широком фронте накрывает боевые порядки 72-й и 93-й механизированных бригад в районе участка разведения Золотое-Орехово-Новотошковка. На одном из опорных пунктов был ближний бой с российской штурмовой группой. Наша артиллерия открыла ответный огонь, подтягиваются резервы. Таких широкомасштабных боевых действий на фронте не было с 2018-го года.

Мирослав Гай 33 хв. Я додзвонився до підрозділів. У нас втрати. Бій триває. Штурмують наші опорники. Моліться за хлопців. Наші намагаються повернути відведену арту. 9хв. Війна "в голові Зеленського" закінчилась, а в реальності ні. На жаль маємо втрати. ЗСУ втримували позиції, попри 5 годинний штурм. Але, боюся, це тільки початок. Політика Зеленсько, щодо миру з росіянами, зазнала повного краху. Є загиблі і поранені. Хай ще раз загляне в очі Путіна, де він побачив бажання зупинити війну, а потім в очі українських воїнів, яким він дав наказ відвести війська. А якщо без емоцій, то зараз Офіс Президента мав би вийти зі зверненням до нації та світової спільноти. Таких боїв не було з 2018 року.

"Я не думаю, я мечтаю. Мечтать не вредно. Значит, я ничего вредного и не делаю"--цитата Зеленского! .А почему бы сейчас нашему главнокомандующему и " величайшему политику современности",мечтателю, вместе с Ермаком и Сивохо не съездить сейчас в Золотое?: " Один опорный пункт уже потерян.! Нет артиллерии для прикрытия. Ее "отводилы" отвели. Прямо сейчас артиллерия противника в районе Золотого- Орехового накрывает наши позиции огнем артсистемм 120мм по квадратам. Есть убитые " Нет,не поедет: У него в мозгу ментально война уже закончилась.И он мечтает ( или думает всё таки? ) как будет контролировать границу совместными с ОРДЛО патрулями. ..." Потерян второй опорный пункт. Причина - нет арт прикрытия." Пора,Вова,пора,слово не воробей: Если хотите, я могу Путина умолять и стать на колени, но не ставьте на колени Украину.---Зеленский! Вставай на колени! проси! не за себя,мечтатель и болтун,за Украину! после сегодняшнего дня всякий заикнувшийся о "разведении войск" - ПРЕДАТЕЛЬ. Алла Кушнир

Наразі бій поблизу населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське, Хутір Вільний закінчився. Підрозділи Об'єднаних сил надали адекватну вогневу відповідь противнику та утримали повний контроль над ситуацією. Про це повідомляє прес-центр штабу ООС у Facebook. Серед українських захисників, на жаль, один загиблий, четверо отримали легкі поранення, їм надається медична допомога. У ворога один загиблий, п'ять – важко поранених. Противник запросив режим тиші. Позиції українських захисників не втрачені. У готовності до застосування перебувають підрозділи резерву зі складу Об'єднаних сил. Ситуація повністю контрольована. Продовжуємо боронити Україну від агресора. Як повідомляв 5.UA, сьогодні зранку в штабі ООС повідомили, що ворог пішов в атаку на "Бахмутці" в районі розведення. Зауважимо, що , сьогодні роковини битви у Дебальцевому

Олексій Арестович - Итак, первый жёсткий урок на фронте для Зеленского. Обратите внимание на время реакции: начало российского наступления 5.00, заявления ОП нет до сих пор. Точно такое же торможение зелёные демонстрировали и во время катастрофы в Иране. Торможение означает, что строго осмысленной стратегии и должной организации команды у них не существует: в критические моменты слишком много времени уходит на совещание и занятие политической позиции. Подобного не может быть, если план строго продуман, носитель/автор стратегии в следствие ее всестороннего осмысления и подготовки способен занять позицию практически мгновенно. Для стратегии Зеленского, направленной на примирение, события под Золотым - катастрофа. Но есть и вторая катастрофа, посерьёзнее. Вторая катастрофа заключается в том, он не поверит в первую. Скорее всего, в результате оценки зелёных (чтобы они не заявили публично) негласно будут обвинены наши военные, которые «...спровоцировали партнёров по переговорам». Для переоценки стратегии, при том бардаке в команде, которую выстроил Зеленский, и при полном аутизме его картины мира, понадобиться ещё два-три подобных случая. К трезвым голосам в Украине, способным обеспечить надлежащую оценку обстановки Зеленский не прислушивается: мы имеем президента, который публично заявляет о том, что он больше верит глазам Путина, нежели данным своей разведки. Счёт на обучение Зеленского только начал оплачиваться. Я не вполне уверен, несмотря на все старания Кремля, что он вообще способен обучаться кругу предметов, необходимых для действия на стратегическом уровне. UPD: появилась реакция ОП. По результатам заседания СНБО, на 12.00 планируется брифинг для прессы.

4 ч назад --Прямо сейчас артиллерия противника в районе Золотого- Орехового накрывает наши позиции огнем артсистемм 120мм по квадратам. · 3 ч назад --Это чмо спит ! Его нет на работе. разбудите что то Верховного Главнокомандующего ! 3 ч назад --Один опорный пункт уже потерян. Нет артиллерии для прикрытия. Ее "отводилы" отвели. 2 ч назад --Потерян второй опорный пункт. Причина - нет арт прикрытия. 2 ч назад --Ну наконец то... Врезала украинская артиллерия. · 2 ч назад --Мы не знаем чем это закончится, но после сегодняшнего дня всякий заикнувшийся о "разведении войск" - ПРЕДАТЕЛЬ. 2 ч назад --На той стороне воюют 45 обрсн. Мы много раз писали, и рассказывали и предупреждали. Это спецназ. Они очень хороши в неожиданной атаке, рывке, особенно когда под прикрытием арты. Но под артогнем они не стоят, не их стиль. 49 мин --Если Украина переживет Зеленского - это будет Божье чудо и не менее.

Український режисер і колишній політв’язень Олег Сенцов, якому 26 листопада вручили премію Сахарова, запропонував повернути українській державі ядерну бомбу. З такою ініціативою він виступив на засіданні трьох комітетів Європарламенту в Страсбурзі, передає Цензор.НЕТ із посиланням на УНІАН. “Україна добровільно віддала третю за кількістю боєголовок атомну зброю на планеті заради безпеки у світі, отримавши натомість папір під назвою “меморандум”, який гарантував територіальну цілісність з боку Росії, Великої Британії і США”, – нагадав режисер. Але в підсумку жоден меморандум не завадив Росії анексувати Крим, констатував Сенцов. “Оскільки в нас забрали Крим – потрібно повернути нашу бомбу. Але це обговорювати не хочуть – обговорюють формулу Штайнмаєра. Я вважаю, що не треба обговорювати, вона (формула) не має жодного стосунку до ситуації”, – вважає Сенцов.

Роман Донік - Roman Donik 2 год · То что сейчас происходит на фронте, так это НЕ "внезапно боевики при поддержке артиллерии атаковали". Это спланированная полномасштабная операция с привлечением многих подразделений и огневых средств, которые подтащили и готовили. Это нужно понимать. Так же нужно понимать, что это было ожидаемо и об этом не говорил только ленивый. Это должно было произойти и возможно, что это еще не конец. Вполне возможно, что еще ударят, в другом месте. Так же нужно понимать, что все эти подготовки и перемещения не могли быть не заметными. Была активность, были донесения разведки, и вся картина подготовки была известна Хомчаку. Невозможно провести такую операцию "внезапно и без подготовки". Она реализуется только с подготовкой. Перемещение из зон отведения артиллерии противника, которая подчиняется непосредственно руководству армейских корпусов армии РФ не происходит внезапно. Это много артиллерии и много мест откуда она работает. Это очень много техники. Это много боеприпасов. Их нужно привезти, вытащить из ящиков, сложить на земле. Для тех, кто не в курсе - сейчас лежит снег. И с воздуха все видно, как на ладони. Поэтому про внезапно - забудьте. Активность на этом участке фронта выросла уже давно. В стык двух бригад били постоянно. За некоторые сутки счет мин, выпущенных обеими сторонами шел на сотни. Просто вам всем это было не интересно. Потому что от войны и плохих новостей устали все. Просто власти стеснялись об этом говорить. Потому что "нужно же перестать стрелять" и они "уже закончили войну". Зеленский обмолвился, что «несмотря на донесения разведки он увидел в глазах Путина» какую то херню. Значит он знал. Он знал и Хомчак знал. Если Зеленский просто не понимает нихрена в военном деле, то Хомчак понимает. Сейчас боевики вроде запросили перемирие. Практически ничего и не добившись стратегически. Но вскрыли практически все имеющиеся у нас огневые средства. Что это было, разведка боем и попытка чего-то большего, пока не понятно. От них можно ожидать чего угодно. Наши ребята в полной готовности к любому развитию событий. Но что то большее будет дальше по любому. Зеленский неоднократно выказывал слабость и это будет использовано для давления на него. Его, через потери на фронте, будут заставлять принимать пораженческие для Украины решения. Просто помните о том, что война идет. Они не прекращалась не на секунду. Сегодня там какая-то платформа примирения должна была быть? Правда? Зеленскому сегодня настучали членом по лбу, а из Сивохо сделали глубокую глотку. Из хорошего. 93 бригада без потерь. ШООС написали, что с нашей стороны один погибший и четверо раненых. Дай Бог, чтоб это было все. Просто не верьте Зеленскому и не забывайте что война идет. Тогда не будет таких "неожиданностей". Просто доверяйте армии, поддерживайте армию и помогайте армии. Она воюет, чтобы вот этого всего не было в наших городах. PS. Это к вопросам умников - "зачем вы до сих пор возите аптечки". А вот затем и возим. Потому что война.

Гліб Бабіч Російсько-окупаційні війська знахабніли. Знахабніли до того, що після артпідготовки перейшли до відкритої спроби проломити нашу оборону. В тому числі там, де сталося "розведення до миру". І де "імітація верховного головнокомандувача" особисто гарантувала всім мир і спокій. Так, там стоять відмінні бойові бригади. Які дадуть відсіч, і спитають з противника по-повній. Тільки ось, яку ціну вони заплатять? І як миттєво перейти до пі**орезу, коли тебе багато місяців б'ють по руках, і розповідають про "шлях до миру та злагоди"? Коли ми говорили, що платити за загравання з ворогом будуть військові - нас не хотіли чути. Що тепер розповість нікчема, у якого в голові війна закінчилася? Ви можете віднести ці слова до суду. Але якщо вже ти, клоун, почав говорити про "війну в голові" - не хочеш спробувати, як там розривається одна з 120-х , падаючих на пацанів? Або "вогонь з гранатометів і великокаліберних кулеметів" - про який пишуть в зведенні? Що ти там бачив, ідіот, в очах путина? Зазирни в ствол арти, що лупить по нашим. Правда - там. Вийди, і скажи знову - про розведення, про те, що скоротилися обстріли, і про шлях до миру. і про "сумісне патрулювання". Сьогодні вийди. І зачитай особисто зведення про втрати. Вибачте, пацани, що вже не з вами. Мені соромно за це. І соромно за те, що ми допустили весь цей довбаний сюр. За який заплатите знову ви. Нам треба робити висновки. Нам треба робити щось більше, ніж висновки. Тому, що все це - тільки початок проблем до яких нас свідомо вели. Бережи вас Бог, хлопці.

СКІЛЬКИ ЩЕ ТРЕБА КРОВІ? Дмитро "Калинчук" Вовнянко Щелепи зводить від злоби і безсилля. Стається те, про що ми волали від самого початку реалізації намірів команди Зеленського «просто перестати стріляти». Біля ділянки розведення «Золоте-4» іде бій, яких не було з 2018 р. Ворожа арта накриває позиції 72-ї і 93-ї бригад. Українське командування підтягує резерви. Що це означає? Що противник класично атакував у стик двох бойових з’єднань – де оборона як правило найслабша. Що ситуація уже загрожує проривом – інакше резерви б не знадобилися. І так, все це відбувається упритул до ділянки розведення сил «Золоте-4». Хутір Вільний який УЖЕ фігурує в повідомленнях – це околиця села Золоте-4. А Горіхове – це у двох кілометрах від хутора Вільний. Бої ідуть на ділянці у 10 км. Я не сумніваюся – зараз керівництво країни заплаче, що «ну хто б сподівався»? Їм в унісон лицемірно заспіває уся зелена ЗЕкта. Не вірте. Лише у січні я писав про ситуацію біля Золотого-4. Ще тоді я наводив слова місцевих мешканців про те, що їх вогнем зганяють із їхніх домівок, аби підготувати ділянку до масштабної бойової операції, і що наявність ділянки розведення на фланзі ворожої наступаючої групи – ідеальна ситуація. З боку ділянки розведення точно ніхто не контратакує. Якщо я тоді це розумів дивлячись на мапу – як цього не міг збагнути генштаб ім. Хомчака-Іловайського? Я писав про те, що в районі «Золоте-4» спостерігається епідемія підривів на мінах, в місцинах де кілька років ходили не побоюючись ніяких мін. Що ставлять ті міни ворожі ДРГ, які проходять на наш бік через зону розведення. Я писав, що на іншій ділянці розведення саме від такої міни загинув комбриг Коротсельов. А ще я писав, що таки інциденти не припиняться. Бо президент Зеленський своїми мирними ініціативами саме себе загнав у пастку. Його будуть шантажувати такими загостреннями – свідомо обрушувати йому рейтинг. Бо виходу Зеленському Москва дає лише два. Або – сісти за стіл переговорів з ватагами терористів ДиРи і ЛиРи і визнати, що в Україні громадянська війна. Або – визнати що повністю, цілковито і 100%-во був правий президента Петро Порошенко коли обирав тактику тримати фронт + давити Москву санкціями. Визнати що ті хто Порошенка тоді мішав з багном – свідомо або через власну дурість спрацювали на Москву. Ба-більше, президент Зеленський у Мюнхені сам визнав що втрати побільшали. Але що ми почули від нього? «Це означає, що війна триває. І що ще з більшими зусиллями треба намагатися її завершити». Ну, вітаю, мирні ініціативи і намагання умиротворити Москву дають свої результати – у вигляді гарматного вогню і наших втрат. Вітаю всіх тих громадян, які істерично волали «війна вигідна Порошенку бо він на ній наживається». Агов! Кому вигідна війна тепер? Вітаю спільноту зелених Х-пердів, які просторікували, що наміри Москви на Донбасі провалилися і тому вона піде. Шкода не уточнили – яким калібром піде? А особливо вітаю президента Зеленського – з його «просто перестати стріляти» і «треба ще більше намагатися завершити війну». Як воно? Задоволені? «Просто перестати стріляти» - і кількість втрат на фронті підскочила на 20%. «Треба ще більше намагатися зупинити війну» - і біля Золотого-4 наші позиції накриває ворожа арта. Як ви там казали? Нові розведення сил? Секторальне? Спільне патрулювання кордону з терористами ДиРи? Мене до сказу цікавить – скільки ЗЕкті треба ще доказів того, що Москва не збирається замирюватися? Що не можна замиритися з тим хто в тебе стріляє? Скільки ще треба крові?

Алла Кушнир Я вот что-то не понимаю. Артиллерия противника в районе Золотого- Орехового накрыла наши позиции : там, в районе Золотого, пророссийские террористы начали наступление на позиции украинских военнослужащих с применением запрещенного Минскими договоренностями вооружения. Враг применил минометы калибра 120 мм. Также противник вел огонь из гранатометов различных систем и крупнокалиберных пулеметов. Под огневым прикрытием российские оккупанты перешли к активным наступательным действиям и предприняли попытку продвижения через линию разграничения. Зеленский, который главнокомандующий и президент: это провокация, а мы идём к миру. Хомчак, начальник Генштаба ВСУ: это не провокация, это война. Это они, оба, на брифинге. Так что это? ! ....Нас накрыли, а мы ответку не могли дать по простой причине : отведена" миротворцем" Зеленским артиллерия. Смерть и ранения наших вояков на совести Зеленского : Для того чтобы подтащить отведенную артиллерию понадобилось два часа. Два часа! И два часа нас поливали огнём, а мы безропотны. И повторюсь: Под огневым прикрытием российские оккупанты перешли к активным наступательным действиям и предприняли попытку продвижения через линию разграничения. Хомчак лично признал даже то, что по сравнению с прошлым годом, в этот же период потери наши выросли, убиты, ранены наши ВСУ. После удара украинской артиллерии с той стороны запросили "режим тишины" на сбор трупов. "Режим тишины" был предоставлен Хомчаком. Вопрос: зачем? Кто пришёл с огнём --от огня пусть гибнет. Какая гарантия, что орки снова не попрут? А наш главнокомандующий, который уже выразил соболезнования погибшему нашему бойцу( косноязычие оно такое), скажет, потому что ментально у него в мозгах война закончена: просто перестаньте стрелять..мы же уверенно идём к миру ,--- со слов господина приЗЕдента. Говорят, есть пленные..и те, кто пропавшие, то есть неизвестная ещё судьба. И там ныне был ад! Да и какая гарантия, что до вечера не повторится после " режима тишины". А разведка предупреждала..а нашему шуту пофиг. Иуда.

Мені здається, що всі проблеми Зеленського як президента зводяться до єдиної проблеми - щоразу, коли він відкриває рот. Зеленський, очевидно, щиро вірить у справедливий світ. У те, що з реальністю можна домовлятися шляхом виконання певних симпатичних (чи й ні) умов. Зеленський вірить у те, що політика працює так само, як магія в чарівних казках. Щоби в нас перестали стріляти, треба перестати стріляти. Щоби припинилась війна, треба просто поговорити з Путіном. Щоб усе було добре - треба просто самим бути добрими. Щоб не померти передчасно - треба просто не наступати на тріщинки в асфальті. Щоб мама прийшла вчасно, жива і здорова, треба просто щоб ця свічка не погасла, поки я дорахую до десяти. Знаєте, той самий спосіб мислення, який притаманний всім людям. Років до п'яти-шести. Він вірить у ньютонівську фізику, масштабовану на міжлюдські взаємини. У справедливий світ. Варто знайти правильні слова - і світові конвенції тріснуть по швах, лідери держав узрять істину і житимуть довго і щасливо, бо в справедливому світі не існує причин для іншого розвитку подій. Це наївність, але не мила. Це наївність, яка спонукає тебе облизати отруйну жабу, бо вона кольорова і блищить, як джем. Всі перепони, всі смерті, все насильство на нашому шляху - це провокації абстрактних (завжди абстрактних, бо вони не задовольняють біас Зеленського, тобто не можуть існувати насправді) ворогів та лиходіїв, котрі переслідують єдину мету: збити нас, заплутати, спровадити на манівці, завадити стати нацією щасливих довбойобів, котра живе у світі ідеальної справедливости рівно до наступного етноциду. Хороший план. Саме такої політики варто чекати від людини з інтелектом п'ятирічної дитини. Тобто нічого нового. #читаємо_вголос Остап Українець

Володимир Ар'єв Минув рік моменту оприлюднення гучного розслідування про Укроборонпром. 13 лютого новий міністр оборони в інтерв‘ю блогеру Іванову заявив, що дані аудиту корупцію не підтверджують, а самі закупівлі були лише ризикованими (а якими можуть бути закупівлі критично важливих деталей через треті руки в умовах відсутності альтернативи і неможливості прямих контрактів зі зрозумілих причин?) І ось що цікаво - рік тому про жахливу корупцію лунало з кожного утюга. А нинішню заяву міністра ніхто з основних ЗМІ взагалі не помітив! Ніхто! Про вибачення я навіть не кажу. Отже, весь той скандал готувався зі смаженими фактами під вибори, і це вже доведено аудитом. А матеріал був злитий через тих, хто користувався довірою, які, в свою чергу, не заморочились глибокою перевіркою і видали всі факти, як доконані. Це ще раз демонструє, до світових стандартів журналістики всім без вийнятку українським медіа, як до неба рачки. Всім.

Олексій Арестович - Чёрная легенда про то, как «...Порошенко и Муженко сдали Дебальцево», не первая. Первой была чёрная легенда про Иловайск. Нити всех рассказчиков этих легенд запутаны в треугольнике Днепр - Кривой Рог - МВД. Аваков, в отличии от руководящих армейских товарищей и своего «...партнера по коалиции» Петра Порошенко, понимал значение информационного воздействия с самого начала конфликта. Стамеска, отсекающая ВСУ от МВД на 100 % создана его руками. Впервые нарратив про «...безграмотное командование ВСУ и лично товарища Муженко/предателя Порошенко» объединил Коломойского и Авакова, когда нужно было срочно снять с себя и перебросить вину за сотни иловайских погибших - в результате мвдэшно-приватовской авантюры. Потом было Дебальцевская оборонительная операция, которую представители американской военной элиты оценили, как наиболее успешную операцию в данном типе условий (бои и выход из окружения) после 1945 года, а треугольник Аваков-Приват- Кривой Рог и сегодня нам плачут и рассказывают про «...трагедию». Парни там крепко работают. И «документальные фильмы», и герои добробатов-сержанты, рассказывающие начальнику Генерального Штаба, как ему надо было воевать, и «...анализы» про «...сдали Дебальцево», от гражданских гигантов военной мысли. Только кого там из авторов не поскреби, через два скребка вылезет все тот же треугольник МВД-Кривой Рог-Днепр. Беспрецедентная по масштабу информационная кампания, направленная на разрушение публичного доверия к Вооружённым Силам Украины, которая проводится силами другого силового министерства в воюющей стране, имеет ещё одно замечательное свойство - она удивительным образом синхронизирована с соответствующими российскими нарративами. Давно уже нет при власти ни Порошенко, ни Муженко, а у нас все ещё «Дебальцевская трагедия». Напоминаю любителям поубиваться (о стену своей глупости), что согласно Минским соглашениям, которые подписал проклятый Порошенко, и которые обеспечили ВСУ во главе с Муженко, Дебальцево находится на нашей стороне линии разграничения. Можете всякий раз свободно напоминать это триумвирату 95 квартал - МВД - группа «Приват», и деликатно так спрашивать: - а почему ваше зелёное недоразумение и вечно временный министр, никак не соберутся и не потребуют от своих «...партнёров в Москве», начать разведение с Дебальцево - во имя «...полного и всеобъемлющего выполнения Минских соглашений»?.. Ась?..

Що відчуває людина перед своїм розстрілом? Питання, яке добре знайоме хіба що історикам, які досліджують нацизм та комунізм. Але і для них воно дуже абстрактне. Точніше, було таким до 2014 року. У той сонячний, майже по-весняному теплий вівторок, 18 лютого, мені було особливо складно прийняти вірогідність, що я вже ніколи не зможу обійняти родину, любити дівчину, податися у мандри чи зробити наукове відкриття. Адже тоді нас, людей, які мріяли про вільну Україну, оголосили злочинцями. Я, вони, ми всі не мали б дожити до наступного світанку. Коли вперше бачив убитих та напівмертвих, закривавлених, беззбройних людей, то сприймав це, спочатку як фільм жахів у сповільненій зйомці. Проте удари кийків, які розтрощували черепи, зливи куль та гранат були справжніми. І вже тепер я часто запитую себе: «Що ж у той клятий «чорний вівторок» нами всіма керувало?». Мабуть, ми всі одностайно, але беззвучно вирішили, що перед обличчям жорстокого та озброєного противника маємо буквально обезсмертити себе безнадійним спротивом. Маємо оборонятися, щоб виграти час і прикрити слабших. Маємо ризикувати собою, щоб врятувати поранених. Маємо атакувати ворога, щоб він пошкодував про те, що бере участь у придушенні вільної України. Перед обличчям безнадії та смерті відбувались неймовірні зміни у людях, незалежно від їх походження, віри та місця проживання. Переконані пацифісти мусили ставати воїнами. Колись закляті вороги мирились просто на барикадах і йшли разом в атаку. Люди, для яких патріотизм був раніше абстрактним поняттям, плакали під звуки гімну України та над вбитими Героями, накритими синьо-жовтими стягами. Опір був ніби останнім прижиттєвим привітом загиблих для решти, яку вони захищали. І цей привіт мав зазвучати на весь світ. Хай тоді не було навіть упевненості, що у випадку програшу Майдану матерям дадуть упізнати та по-людськи поховати своїх дітей. Проте у всіх нас точно була надія, що спротив увіковічать щонайменше у віршах та піснях, що їх будуть передавати із вуст в уста. У лютому 14-го ми хотіли вірити, що Небесна Сотня – останні, хто загинули за Україну. Але РФ «не пробачила» нашої волелюбності і підступно захопила Крим і не полишає своїх спроб загарбати Донбас. Після перемоги Майдану українці вже шість років проливають кров на Сході у боротьбі за свободу, яка насправді почалась ще на київських вулицях. І цю боротьбу програти не можна: https://savelife.in.ua/donate/ Автор: Mykhailo Martynenko Фонд «Повернись живим»

🇺🇦 Красивий, лаконічний, самобутній, а головне стародавній Державний Герб. Він є символом України як незалежної держави. Саме 19 лютого 1992 року Верховна Рада затвердила тризуб як Малий герб України, вважаючи його головним елементом великого Державного герба України. Тоді на конкурс надійшло понад 200 робіт (усі вони тепер зберігаються в Центральному державному архіві органів центральної влади та управління). До слова, 192 роботи містили зображення тризуба у різних контекстах. Однак переможцем став проєкт історика-геральдиста Андрія Гречила та художника Івана Турецького. Графічне зображення Тризуба вони побудували на основі розробленого зображення герба Василем Кричевським у 1918 році. За словами Гречила, тризуб у графічній традиції періоду правління Великого князя Володимира був прийнятий не випадково: "Саме за князя Володимира всі етнічні українські землі були об’єднані в одній державі. У 1918 році тризуб також було обрано гербом УНР як символ соборності українських земель. Такий герб має ідею поновлення традиції державності". Що означає Тризуб – досі достеменно невідомо… "…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією", – писав Михайло Грушевський. Великий Державний герб України досі не затверджено. #Opendata #Суспільнеоко #ДобраНовина #Україна #герб

Тамара Горіха Зерня Це трохи підзабуте відчуття, коли ти з самого ранку не відходиш від комп’ютера. І читаєш всі новини, всі сайти, офіційні повідомлення, гортаєш месенджер, панічно пригадуючи, кому можна написати. І все одно нікому не пишеш і не дзвониш, щоб якось затягнути статус кво, продовжити цей момент, доки всі живі. І знову стрічку заполонили заклики «молитися». Добре, я молитимуся. Як умію, вибачайте вже, але молитимуся. Перша молитва за те, щоб знайшовся хтось, хто керує країною. Щоб усі ці чутки про тіньовий уряд, закулісу, про всюдисущого Порошенка, та хоч про дідька лисого – щоб вони виявилися правдою. Господи, я вірую у безмежну мудрість Твою, у чоловіколюбство і українолбюство Твоє. І що у тяжку годину Ти лишив закладки, Господи, а не підірвав все і не залив бетоном. І що хунта таки може бути, і що хунті вистачить сил і здоров’я заблокувати двері у кабінет до нашого генералісимуса і розрулити ситуацію, незважаючи на верески і крики за стіною. За що іще помолитися? Я готова, сьогодні день такий. Можу за виборців Зеленського, за те, щоб кожен із них відчув безпосередньо на собі наслідки свого вибору. Причому коврово-гніздовим методом, але так, щоб наших не зачепило. Покрий наших омофором, чи ковпаком, чи дашком, чи тінню Своєю, чи просто дай нам пару місяців фори, щоб ми якось стали тісніше, щоб обклалися рогатинами, щоб вперлися ногами і зчепилися ліктями. І не введи нас у болото зневіри, і відчаю, і розбрату, і дай нам мудрість відрізнити зраду від глупства, а потім спекатися того й іншого. Той, хто зробив цей світ за сім днів, з океанами, лісами, ріками і навіть павуками – хоча міг би, здається, обійтися без павуків – невже не почує наш голос і не погодиться, що півроку це дуже багато. Це так багато, це занадто, це просто неможливо більше витримати. Господи, поверни все як було, а? Амінь.

Ігор Брановицький - учасник Революції Гідності, кулеметник 81 десантно-штурмової бригади, захисник Донецького аеропорту, Герой України. Під час оборони Донецького аеропорту Ігор з нового терміналу витягнув на собі двох поранених і повернувся назад, там його захопили у полон. Олександр Машонкін розповів про одну з багаточисельних тортур в полоні: «Ми були у «Мотороли», до нас прийшов священик в рясі, ніби з Московського патріархату, з хрестом. Він бив нас цим хрестом по голові, казав, що ми – не люди. На комусь із пацанів цей дерев’яний хрест зламався. Потім він повернувся з металевим і продовжував бити». Після тортур і знущань у полоні над побратимами Ігор добровільно визнав себе кулеметником, якого розшукували бойовики, після чого його катували багато годин. Побратим Барановського Юрій Сова із жахом згадує тортури над своїм полеглим другом: «Ми лишилися стояти під стіною, а його відвели вбік і почали ще більше бити. Стріляли по ногах з травматичного пістолета. Оце вистрілять і кричать: «Бачиш він стоїть і не падає». Питали у нього: «Ти що – патріот?», а Ігор відповідав: «Так, патріот» і більше нічого – і тоді вони ще більше злилися. Поламали йому кісток на тілі багато. Він не міг навіть сидіти, так йому боляче було». Після катування Ігоря застрелив російський терорист Арсеній Павлов («Моторола»).

🇺🇦🕯 "А ви знаєте, що у мене тато загинув?". 18-річна донька Героя Небесної Сотні Сергія Дідича Ірина поділилася історією про свого батька… "А ви знаєте, що у мене тато загинув? 6 років тому. В Києві. На Майдані. Не пам’ятаю, чи писала я про це тут прямо. Мабуть, ні. Я була дитиною коли його вбили. Мені було 12. Того дня я повернулася зі школи додому. Робила уроки. Дивилася прямі трансляції з Майдану. Вогонь. Колеса. Крик. І гордилася своїми батьками, що вони там. А потім дізналася, що мого тата вбили", – написала дівчина. Ірина каже, що останні шість років у річницю смерті батька вона приходить на Майдан. Але й досі їй важко говорити про це з іншими людьми. "…про смерть говорити не зручно. Я буду ковтати сльози десь в кутку кімнати. Бо що я вам скажу? Ви ж і так не зрозумієте. І не маєте розуміти. І надіюся ніколи не зрозумієте. Я вам ще можу багато прикладів навести, коли про смерть говорити незручно. Але ви зрозуміли - будь-коли. Вам зручно говорити про Героїв. Про Подвиги. Про Історію. Про Гідність. Про Свободу. Про Людяність. Про Майдан. Але про смерть вам говорити незручно. Ви маєте знати. Мій тато загинув на Майдані. 18 лютого. Бо якщо ви цього про мене не знаєте, то ви нічого про мене не знаєте. Смерть частина мого життя. І вашого теж", – так закінчила свою історію Ірина. Події 2014-го назавжди в наших серцях… Ми пам’ятаємо все – від мирної ходи у центрі Києва до масових розстрілів на Інститутській та Грушевського, Кріпосному провулку та Маріїнському парку… З 18-го по 20 лютого у столиці загинули близько 100 учасників Революції Гідності. #Opendata #Суспільнеоко #РеволюціяГідності #СергійДідич #ІринаДідич

Что ж всё-таки лучше: хрен, или редька? Редька, или хрен? Вопрос риторический. Как определиться в выборе? - А что ещё есть? Вещи, о которых я буду говорить, простые. и достаточно банальные. Но хотелось. чтоб они всё-таки прозвучали. О мире и войне. Сценарии. 1. О мире. Скажу сразу, о Крыме, пока речи не будет. По известным причинам, этот проблема отдалённой перспективы, но и забывать о полуострове, ни в коем случае нельзя. Об этом должно звучать на каждой официальной встрече. По Донбассу. Предположим, что возвращаем регион. Даже без отдельного статуса. На ближайших выборах ОПЗЖ - в топах парламентских списков. Президент - Шарий (условно). С России сняты санкции по Донбассу, появляются деньги для противостояния и влияния на мировые сообщества. У Украины в бюджете - "чёрная дыра", из-за разорённого региона. И это даже без "формулы Штанмайера"... Что дальше? 2. О войне. Донбасс, в таком виде, как сегодня, остаётся за линией разграничения. Абхазия и Южная Осетия в карабахском варианте, в границах Украины. То есть с убитыми каждый день. Чем больше смертей, тем труднее интегрировать эти районы в будущем. Могилы мёртвых, с обоих сторон будут взывать к ненависти друг к другу, плюс "дружественная" пропаганда про новых распятых мальчиков. Так может длиться десятилетиями. Разрыв ментальности уже зашкаливает. Россия, тем временем, после неудачи с "Русской весной", наращивает свой наступательный военный потенциал, и нависает над нами по всей границе. "Киев - русский город, Одесса - русский город..." - и т. д. К 2023 году, по оценкам специалистов, Россия будет готова воевать с Украиной, не прибегая к всеобщей воинской мобилизации. Глядя в недальнюю историю Грузии 2008 года, будет необходим только формальный повод для полномасштабной агрессии (казус белли). Его обеспечит в полной мере очередное обострение, в виде арт дуэли, где нибудь под Счастьем... А так как это произойдёт "суперпеожиданно", то запад как всегда не успеет отреагировать должным образом. Путин "размажет" свою ответственность за происходящее во вновь созданном Госсовете (дабы не приклеивали к нему новых прозвищ, и усложнить себе путь попадания в Гаагу) и будет вполне серьёзно и без шуток грозить всему миру ядерной дубиной, тем кто осмелится вмешиваться. Возможно, даже бомбанёт по Воронежу, в виде демонстрации серьёзности намерений. Рассматривая ядерный гриб со спутников, очередной Гос. Секретарь США купит в строительном супермаркете красную кнопку с надписью "Перегрузка" (перезагрузка)... В самой Украине, к тому моменту, вся внутренняя политика может сложиться по принципу "все против всех". Учитывая собственную ментальность, что "мой гетьман самый лучший гетьман из гетьманов", может быть через несколько лет похожую ситуации столетней давности. После буржуазной революции и отречения Николая II - Эссеры, Социал-Демократы, Социалисты и другие партии вошли между собой в политический клинч, тем самым ослабляя друг друга. А тем временем Большевики "передушили " их по очереди, устроив красный террор, развязав Гражданскую войну. Пожалуй, хватит... Сценариев ещё масса. Многое будет зависить и от обстоятельств. На изменение политики РФ с "уходом" Путина (если такое случится) не стоит. Пока у России будут средства заниматься Украиной - она будет это делать. Газонокосильщик уже проник в сеть - Путин, он теперь коллективный. Нам же, свой делать. Желательно без ошибок. Каждый неверный шаг, в нашей ситуации будет стоить крови. Большой или малой, но крови. В зависимости от значимости ошибки...

Хроніка одного дня Журналісти: на сході наступ! Волонтери: на сході наступ! МЗС Литви: здається, у вас там наступ! Активісти: пхніть хтось його палкою, нехай прокинеться! Арахамія: ще розберемося хто перший почав! Бойко: амністію бойовикам! зеля: (через п'ять годин) це провокація! Хомчак: це не провокація! зеля: ми йдемо до миру! яник: зеля молодець! Завіса...

Штаб ПП Я тільки одного не можу зараз багнути – заради чого все це? Заради чого було валити ефективного керівника, якщо претензії до нього – софістка і власні дитячі комплекси самих ненависників? Я знаю чому я вчора не підбирав слів, щоб виказати презирство чинній владі – бо НЕ президент Порошенко закликав «просто перестати стріляти» і НЕ він говорив що після втрат «треба ще дужче намагатися замиритися» - це все зробив президент Зеленський. Ту «дуже потужну армію» про яку вчора просторікував Зеленський створив не він – її створили Порошенко, Полторак і Бірюков, яких щойно захоплено виваляли у лайні. Зеленському його прибічники з легкістю прощають те, чого вони й близько не пробачали Порошенку. В ім’я чого? Що вони хочуть здобути від Зеленського? Що корисного зробив Зеленський за майже рік президентства? Заради чого все це? Не розумію. Дмитро "Калинчук" Вовнянко

Це спроба зірвати мирний процес… Оце так заява верховного головнокомандуючого воюючої країни. Мирний процес кого з ким? Стоять двоє чоловік. Типу домовляються. Тут один одному дає в пику. А другий каже – це спроба зірвати наші мирні переговори. Давайте іх продовжимо. І знову отримає у писок. І знову каже, що треба продовжувати. Мирний процес не може бути якщо одна з сторін не прагне миру. Коли нарешті хтось зрозуміє, що не прагне. Росія не прагне миру. Росія прагне перемоги. І може іноді удавати, що прагне миру. І вірити ій у цьому – це навіть не відсутність стратегічного мислення. Це взагалі відсутність мисленні. Успішні мирні перемовини з точки зору Росії – це коли Україна століть раком і росіяни візують капітуляцію у нас на спині. До такого моменту ми бажаємо продовжувати мирний процес? До такого моменту ми продовжимо намагання не дратувати іі? Ну а раптом вона розсердиться і перестане удавати, що хоче зірвати мирний процес…І коли ми нарешті скажемо, що не абстракті окупанти, а російські війська. Скільки раз треба отримати по пиці до цього? Скільки раз треба отримати по пиці щоб зрозуміти, що мирний процес – це наша розмова самих із собою, а не перемовини з ворогом, як це має бути. Там ворог. І не треба дивитись йому у вічі. Хіба що через приціл снайперської гвинтівки. Росія наш ворог. І не може людина, що очолює армію, яка має боронити країну від ворога, вважати іі другом. Не має права! Цей ворог, який поважає лише силу. І буде використовувати будь яку слабкість і поступливість. І будь яка поступка, б'є і по самому президенту. Бо не маючи стратегічного мислення він особисто відвів війська у Золотому. І саме туди прийшов Путін. Бо знав, що тепер скажуть українці про свого головнокомандувача. Бо Путін думав стратегічно. А Зеленський не мав на це часу. Бо нема ж часу подумати, треба війська розводити. Треба ж мирний процес прискорити. І добре б якщо б так само лише це удавали, що ми прискорюємо мирний процес. Ні. Ми чесно робимо кроки на зустріч. І кожного разу потім отримаємо у писок. Дуже розумна поведінка. Це навіть тактику має набриднути. Не те, що стратегу. Sergey Fursa

Скажу Зеленському, Данилову, Авакову, і Пристайко - залиште свої фантазії Ніякого спільного патрулювання не буде. Ніяких миротворців ОБСЄ на кордоні не буде. Ніякого закінчення війни не буде. Це - не війна одного президентського терміну. І не двох. І з цією війною треба навчитися жити - подобається це населенню України або ні. Адже хворому на хронічне захворювання теж його хвороба не подобається - але він вчиться з нею жити, якщо не може вилікуватися. А "вилікуємося" ми тоді, коли Путін - або спадкоємець Путіна - перетвориться на Мілошевича. Коли треба буде думати про збереження Росії, а не про завоювання України. Коли у Росії не буде сил протистояти міжнародному тиску. Коли серйозно впаде ціна на нафту. Коли Кремль знову вплутається у внутрішні конфлікти де-небудь на Кавказі. Але жодним днем не раніше. Навіть і не сподівайтеся. Віталій Портников

#19лютого #НебеснимСотням #ВіршіДмитрук Расстреляли. А где виновные? А виновные не наказаны, а виновные и не пойманы — а молитвы по нам заказаны. Они знали, что мы влюблённые? Я и ты одной нитью связаны. Детской нежностью зацелованы, а признания все не сказаны… Мы смеялись, беспечно верили. Целовались с тобой под звездами… Что ж так мало они отмеряли, что ж так мало нам дали воздуха? Мы же были белыми птицами в небо смело взлетали высоко… Наши крылья порвали выстрелы, кровь из ран пролилась и высохла. Ты же вечность моя бездонная, смысл жизни, судьбой предсказанный.. Нас с тобой растерзали вороны. Жаль, виновные не наказаны.

ВІЧНА І СВІТЛА ПАМ"ЯТЬ ГЕРОЯМ НЕБЕСНОЇ СОТНІ! ВШАНУЄМО ПАМ"ЯТЬ НЕ ВІДБОЛИТЬ, НІЯК НЕ ВІДБОЛИТЬ НАЙБІЛЬША З РАН - РОЗСТРІЛЯНИЙ МАЙДАН... ❤️ Не відболить, ніяк не відболить Найбільша з ран - розстріляний Майдан... Скажіть, чому нам Воля - мов полин І ми не йдем по втоптаних слідах Героїв тих, хто мерли ради нас І на вівтар святу пролили кров? Чом на героя кожного - труна Чекає знов, а підленьке нутро У тих, хто зве себе "поводирі", Самі ж плекають зради в стінах рад І з люду крівцю п'ють, як упирі, А в час війни влаштовують парад Своїх безсиль... Благати власних "слуг", Яким у руки вклали булаву? Насититись не можуть. Цар оглух... Ну як ще довго бути на плаву Їх кораблю, де тісно від щурів, Де унітази сяють, як скарби, Де "капітан" з багатства геть здурів І записав народ увесь в раби?... До воль не доросли? - так доростем, Героям віддамо належну дань, І маками заквітне мертвий степ, Позбудемось непроханих гостей - Воскресне з тліну зраджений Майдан! https://www.youtube.com/watch?v=D9RXKRpxGtk Майдан насправді - це не місце в центрі Києва, де не так давно вирували криваві події, гинули Небесні Сотні. Майдан найперше - це місце в душі кожного українця, де він, наодинці з власним сумлінням, виборює свою Україну - чесну, справедливу, сильну та вільну від усілякої скверни. На жаль, майдани наших душ донині рясно скроплюються нашою кровію. Кількість героїв Небесних Сотень, які вкладають свої життя на вівтар нашої, віками вистражданої Волі, нині не злічити. Та тільки від нас залежить доля нашої Вітчизни, майбутнє наших дітей. Пам'ятаймо про це! (Наталія Крісман, 2016р.) Наталія Крісман

Ґанок 20 лютого — День пам`яті Героїв Небесної Сотні.🖤 Тоді, 20 лютого 2014 року, здавалося, що ж може бути гіршим, аніж смерті українців, які прагнули жити у самостійній європейській країні з демократичними цінностями. Проте, як з’ясувалося за кілька днів, то був лише початок. Та сотня смертей стала лише початком відліку подальших тисяч смертей. Кажуть, що людина жива, доки живе пам`ять про неї. Тож пам’ятаймо Героїв Небесної Сотні, які шість років тому, віддавши свої життя, дали нам можливість будувати нову державу. А ми, українці, сьогодні, через свої незнання, лінощі та небажання змінювати самих себе, стоїмо перед ризиком втрати державності й повернення до оновленого «совка». Не зрадьмо пам`ять Героїв Небесної Сотні. Бережімо та любімо Україну!🇺🇦 Гей, пливе кача по Тисині. Мамко ж моя, не лай мені. Гей, залаєш ми в злу годину. Сам не знаю де погину. Гей, погину я в чужім краю. Хто ж ми буде брати яму? Гей, виберут ми чужі люди. Ци не жаль ти, мамко, буде? Гей, якби ж мені, синку, не жаль? Ти ж на моїм серцю лежав. Гей, пливе кача по Тисині, Пливе кача по Тисині.

Сьогодні скорботний день. Пам`ятаємо героїв... Дмитро Донцов, видатний діяч доби Гетьмана Скоропадського, на зорі ставлення Республіки двадцятих ровів минулого сторічча, в одному зі своїх висловів, поділив українців на "свинопасів і лицарів", або у другому варіанті на "козаків і гречкосіїв". Свинопас тут розглядається ні в принижлевому контексті, а скоріш у хозяйскому: добрий газда, заможний, який знається на прибутках і вигоді... Ще є і історія України. Давня історія. Історія зрад і перемог, видатних полководців і політичних шулерів, традиційної демократії і самоуправління. Як що уважно вдивлятись у події літ минулих, становиться видно, що Україна завжди вигровала, перемогала і несла свою звитягу в ті часи, коли її очолював "козак", чи "лицар". "Свинопаси" схильні домовлятися. Квінтесенцією таких "домовленностей" у сучасній історії, на мою думку, були так звані "Харківські угоди". Це була точка неповернення. Все інше - наслідки. Коли "крепкие хозяйственники" продали національні інтереси за сто баксів знижки на газ для нашіх обожнюваних олігархів, прикриваючись "трамплином для экономики в условиях кризиса". Далі стало ще гірше: покотилось і поїхало, аж до самого Майдану, коли вже зовсім загнобили і зганьбили людей і нашу країну. У цей день не можна не згадати Януковича & Со. Казати що він такий, сякий, то розуміло... Але ж, він війшов до владних лав ні як бандит, хунта чи намесник - його обрали. Так, так, обрали у демократичний спосіб. Обрали ми, українці. І нам із цим соромом жити. Тому, що хотіли "свинопаса". З "лицарами" ще доведеться кров проливати. І замість "добропорядочных отношений" отримали ще більшу кров. Слава Героям! І пам'ять у віки загиблим...

Штаб ПП Елена Подгорная Очень хорошо помню, как каждый год, в памятные дни скорби, находились желающие подзаработать длинный рубль и устраивали нам шоу под названием «Порошенко не виконав вимог Майдану» и «не забезпечив розкриття злочинів проти Майдану». Кричали в мегафоны, тусили под стелой, требовали чайник и свитеров. Главным требованием Майдана, насколько я помню, был курс на Европу. И именно Порошенко на протяжении 5 лет последовательно этот курс воплощал, вёл Украину в ЕС и НАТО. А сейчас этот курс нууууу... не то что бы... нууу... в общем... народ не весь готов... референдум... россия многим не чужая... Реформ в Украине, по объективной оценке наших западных партнёров, за годы президентства Порошенко сделано больше, чем за 23 предыдущих года независимости. Мелочь, конечно. Но приятно. Расследование дела Майдана длилось долго. Оно сложное и объемное. Но его результатом стала передача дела по беркутовцам в суд. И именно в тот год, когда должно было быть вынесено решение суда, новой властью принято политическое решение беркутовцев освободить и расследование закрыть. Нам всё было долго, мы хотели завтра проснуться в Европе и что бы всех наказали, как нам хотелось. Войну закончить, желательно победой. Реформы все и быстро провести, но оставить кума для порешать. Клятый Порошенко не справился с задачей нарида. Оказалось, что он человек, а не золотая рыбка. Да, умный, очень работоспособный, дипломат, настойчивый, с массой замечательных деловых качеств. Но не рыбка. А нариду нужна рыбка. Или щука какая нибудь. И получил нарид пророссийский реванш на всю печку. Очень символично, что именно в годовщину расстрелов на Институтской сам Янукович выступил в поддержку Зеленского и предложил свою помощь. Ну а шо? Адвокат Януковича Бабиков уже зам руководителя ДБР, которое "расследует" дела Майдана. По требованию путина Зеленский выпустил беркутов, так сказать - обменял их. Отпустил в россию. А это значит, что исполнители не будут наказаны и мы никогда не узнаем и не накажем заказчиков. Зато новые руководители ДБР перерасследуют всё по новому, сделав виновными потерпевших. Представители правящей партии начинают ставить под сомнение европейский курс страны. Как пример - заявление главы фракции "Слуга народа" Арахамии о том, что не стоит вообще напрягаться и гармонизировать украинское законодательство с европейским. Майдан никогда не вызывал симпатии у команды Зеленского. Они искренне его не понимали и издевались, как только могли всем "кварталом 95". Во время выборов это пытались скрыть, но это не возможно в наше время интернета и телевидения. Мне безумно жаль, что неравнодушных и стремящихся к цивилизации людей оказалось опять меньшинство. И мы опять зашли на круг. Осталась только одна надежда - время ускорилось. Теперь для круга понадобится не 100 лет, а в разы меньше.

ВОНИ ВМЕРЛИ ЗА ТЕБЕ... ЇМ ВСЕ ЧУТИ І ВИДНО... 🔥(Пам'яті Героїв Небесної Сотні) Інститутська, столиця... Досі видно їх лиця, Досі чутно їх голос, Що відлунює болем... Ми забули урок цей! Хоч були за пів-кроку До жаданої волі, Кволі, надто ще кволі... В їхнім голосі - докір Нам, що чо'ла схилили, Бо у кріслах високих Ті, хто наші могили Оскверняють щомиті У лукавстві та зрадах... Час, народе, прозріти, Хоч майбутнього ради! Досі будять сумління Нам з небесної висі, Ми вслухатись повинні У їх душі пречисті - Щоб розвіяти морок, Щоб здолати всю скверну... Час відплати вже скоро, Йде пора неповернень! Досі видно їх лиця, Що так прагнули волі... Досі ходять убивці - Пишуть нам свої ролі - Кому вмерти чи жити? Кому "дати Героя", Кому їсти до си'та, Кому в голоді стро'єм, Кому "грузом двохсотим", Кому теплі Канари, Кому кия за спротив, Кому все і безкарно, Кому статки до неба, Кому скніти у злиднях... Вони вмерли за тебе... їм все чути і видно!... (Наталія Крісман)

Можу повторити лише те, що повторюю рік по року в ці дні. Я - не майданівець. Я був там, багато чув та бачив, подекуди втрапляв у халепу, з якої мене витягали Майданівці, подекуди - влітав у ситуації, з яких виходив з розбитою камерою чи навіть пикою, але я не майданівець. Я не ходив із деревляним щитом проти куль і не стояв, рахуючи чисниці до смерті, перед БТРами. Я спостерігав та записував. Просто так вийшло, що я там опинився. Просто я приїхав у Київ по своїх справах саме в цей час. Так от: те, що я встиг побачити й почути, є хоч і не найстрашнішим з того, що доводилося бачити й чути раніш чи пізніш, але досить страшним, аби, перепрошую, потім штани прати. Й найстрашнішим було усвідомлення того факту, що це все відбувається в Києві, в моєму Києві. Таке було відчуття, що потрапив у якийсь фільм про іншопланетних загарбників, які захопили Землю й тепер нищать людей. Ті ж, хто обрав веселих хлопчиків та дівчаток, які розповідали того часу про ебонітові палички, цього всього, певно, просто не бачили. Дід Панас

39-річний киянин Володимир Мельничук не був сотником, не жив постійно на Майдані. Але часто разом з дружиною приходив. Привозив продукти, теплі речі, прибирав на вулиці, будував барикади, допомагав волонтерам-медикам або просто підтримував, як і багато інших людей, своєю присутністю на Майдані передові ряди. 20 лютого 2014 року Володимир зателефонував своїй знайомій, сказав, що він біля Михайлівського собору і тільки що повз нього пронесли тіло ще зовсім хлопчика. Володимир записався до волонтерів-медиків - чекав з машиною, раптом потрібно буде відвезти когось до лікарні. Ближче до вечора до нього приєдналася дружина Марія – тепер вони разом допомагали прибирати в Жовтневому палаці. Вийшли звідти буквально на кілька хвилин, щоб зустрітися з товаришем, і тут сталося жахливе. «Когось вбили! Просто тут! В голову вистрілив снайпер!», - вбивство Володимира зняв на відео випадковий свідок: https://www.youtube.com/watch?v=sjUzaw5pIBY «Він так любив нашу землю. Хотів її захищати. А я так за нього хвилювалася. Дзвонила і просила піти, - згадує мама Володимира Надія Іванівна. - Так нерозумно сказала: "Я тобою пишаюся, звичайно". А він: "Так, мамо". І постріл. Перше і останнє слово в його житті було "мама" ». Серце зупинилося вже в лікарні. Куля потрапила Володимиру в шию. У той день, як і завжди, він був беззбройний і навіть не захищений - у нього не було ні каски, ні щита. У мирному житті Володимир займався ремонтами. Разом з друзями багато подорожував - ходив в піші, водні та велопоходи в Крим, Карпати, Чорногорію, Туніс. Рідко розлучався з фотоапаратом. В інтернеті можна знайти багато фотографій його авторства. Кілька останніх альбомів присвячені Майдану. Портрети абсолютно незнайомих людей у нього виходили щирими і живими. На одній з останніх фотографій прямо в об'єктив з рушниці цілиться беркутівець. Тоді Володимиру вдалося ухилитися і сховатися від кулі за колону. Інша куля наздогнала його через декілька днів... #Небесна_Сотня #НебеснаСотня http://nebesna.pravda.com.ua/vladimir-melnichuk.html

Андрій Смолій Влада хоче скасувати амністію учасникам Революції Гідності. І це в такий важкий день для кожного українця, коли ми згадуємо загиблих. Глава ДБР Венедиктова хоче також розслідувати шкоду, яка нанесена беркутівцям та іншим правоохоронцям. Це вже не просто заяви. Це законодавча ініціатива ДБР, яку вони збираються вносити до Верховної Ради, що призведе до ПЕРЕСЛІДУВАННЯ учасників Майдану. Фактично, це буде завершенням реваншистського антимайдану, який уособлюють собою «оновлені» правоохоронні органи. Це вже не реванш. Це скочування до Росії. Це знищення та перегляд Революції Гідності як такої.

Ще не минуло і року, коли кандидат Зеленський запустив флешмоб до діючий влади: "ідітьусраку" Пом'ятаєте? Ні? Та де там, цього ви не пам'ятаєте. А може пам'ятаєте в якій кофточці стояв дружбан Зеленського на стадіоні під час дебатів? Той, що Кошевий? Знов не пам'ятаєте? Було написано великими літерами: "Pohuj". І це транслювалось по всьому світу. Так ось і майте, дорогенькі. Це був меседж майбутнього "солнцеликого" всім вам. І перше, і друге. А ви продовжуйте шукати ворогів, паплюжити героїв, звинувачувати воїнів. Ви - поети. Вам можна. Тільки потім не шукайте в них захисту.

Oleg Helg Самолёт, вирус, госпиталь. Очередной приступ полного непрофессионализма от Зеленского и его команды. Какого хрена, надо было устраивать этот пошлый детектив, от министра здравоохранения Зоряны Скалецкой и самого Зели. Напустили блин туману. Отвезем эвакуированных с Китая от коронавируса, на карантин неизвестно куда, поставим сто тысяч человек охраны. Теперь вылазит. Везут, по слухам, во Львов. В Винниковский областной госпиталь ветеранов войны. Персонал поставили перед фактом и запретили разглашать информацию, подготовительных мероприятий не провели. Среди эвакуированных украинцев, какого то хрена, какие-то латиноамериканцы. Чтобы освободить место, срочно выписывают недолечившихся ветеранов. Итог. Местные жители в шоке, персонал госпиталя в офигении, атовцы без лечения. Зато провокаторы на зарплате из Слуги Народа, типа Дубинского, рассказывают какие на Западной Украине люди плохие. Дбл, бл@ть. Вы что, не могли снять санаторий в любом тихом месте - в горах, в лесах, в степях, подальше от населенных пунктов? Или взять любой объект ДУСи, которая Зеленского обслуживает? Набрать персонал из лучших инфекционистов и сделать все тихо. Нет, блин, устроили срач на всю страну и сталкивают лбами украинцев. Вся эта шобла у власти или вредители, или идиоты, или два в одном.

Володимир В'ятрович Хтось ще сумніваєтеся, що режим Зеленського збирається переслідувати учасників Революції Гідності за опір банді Януковича, "беркуту" і криміналітету? Поставлена Зеленським очільниця ДБР Венедіктова (та сама, заступником у якої адвокат Януковича Бабіков) прямим текстом вимагає скасувати закон про заборону переслідувань учасників Майдану. Бо він перешкоджає "об'єктивному розслідуванню вбивств правоохоронців". Пряма мова Венедіктової: " З точки зору справедливості, ми повинні пам'ятати і про 13 загиблих правоохоронців, які виконували наказ... Якщо ми хочемо справедливого і чесного розслідування, то цей закон потрібно скасувати..." Тобто, щоб ви розуміли: режим Зеленського, так само як 6 років тому банда Януковича, збирається переслідувати й саджати тих, хто чинив опір злодіям, які станом на ранок 20 лютого 2014 року вже вбили десятки, поранили сотні і травмували тисячі людей. Тисячі майданівців боронили своє життя і свободу, майбутнє своєї эх, як могли - відбивалися від злочинців у погонах і без камінням, коктейлями молотова, а іноді й голими руками. І тепер героїв Майдану, які чинили опір бандитам, хочуть знову оголосити злочинцями. Лише тому, що частина бандитів була в погонах і хтось з них отримав травми загинув при виконанні злочинного наказу. Це відбувається офіційно, від імені держави. Хто ще не розплющив очі, саме час це зробити.

Богдан Томенчук Сміються в очі:"Слава Україні?" "Героям слава" - тиша із віків... Ну що не так було в Господній глині, Що ми якісь у нього не такі? Яких ще нам себе і оберегів, Щоб не шукати стежки на поклін? Ти чуєш регіт, уселенський регіт, Страшніший, аніж поминальний дзвін? Немає бродів у вогні й тисинах... Розпався час на поминальні дні... Той, що спромігся воскресити Сина, Чи Ти згадаєш про людськИх синів? Вони уже сакраментальні, жертви, І надаремний їх тодішній здвиг? Дай Боже честі поховати мертвих І сил не відцуратися живих...

СПОЧАТКУ ЗЕЛЕНСЬКИЙ ВІДПУСКАЄ ВБИВЦЬ, А ПОТІМ КЛАДЕ КВІТИ НА МОГИЛИ УБИТИХ — БАТЬКО ГЕРОЯ НЕБЕСНОЇ СОТНІ. Про це в ефірі "Прямого" сказав батько Героя Небесної Сотні Романа Гурика Ігор Гурик. "Нам зателефонували вчора ввечері о дев’ятій годині вечора і запропонували піти на зустріч до президента, де була обмежена кількість місць, скажемо так. Напевно, як на шоу своє запрошують, вони так само хотіли й нас запросити. Я, звичайно, відмовився. Хоча, я хотів би з ним зустрітися, але наодинці, щоб не було ні камер, нікого. Просто подивитися йому в очі й задати декілька питань, і висказати своє йому", - сказав батько загиблого Героя. Гурик також згадав, що родинам Героїв Небесної Сотні не дозволили покласти квіти біля меморіалу загиблим, доки це робив Зеленський. "Коли він (президент Зеленський - ред.) йшов покладати квіти, мене там зранку не було. Але була частина родин, які приїхали з інших областей. Вони хотіли теж піти покласти квіти. Так їх просто не пустили. Розумієте? Просто не пустили. Вся ця ситуація дуже болить. Що найбільш ганебне в цьому є, як на мене? Коли люди мерзли на Майдані та відстоювали честь і гідність свою і нашої держави, ця людина (президент - ред.) жартувала з цього всього, "добувала електроенергію", як він казав. Після цього вбивць, по яких є докази, що саме вони стріляли, саме вони вбивали, випустити цих убивць і йти тепер класти квіти людям, яких вбили, – як цю людину можна назвати?", - зазначив батько Героя Небесної Сотні.

Ґанок 21 лютого — Міжнародний день рідної мови.🇺🇦 Мово рідна! Колискова Материнська ніжна мово! Мово сили й простоти, – Гей, яка ж прекрасна Ти! Перше слово – крик любови, Сміх і радість немовляти – Неповторне слово «Мати» – Про життя найперше слово… Друге слово – гімн величний, Грім звитяг і клекіт орлий, – Звук «Вітчизни» неповторний І простий, і предковічний… Ну, а третє слово – «Мила» – Буря крові, пісня рвійна І така, як пах любистку, І така, як мрійка мрійна… Перейшов усі світи я – Є прекрасних мов багато, Але першою, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста Ти стара і вічно нова. Ти могутня, рідна мово! Мово – пісня колискова. Мова – матері уста. Іван Багряний 🙂 Плекаймо рідне та любімо Україну!💙💛

Вчора до Зеленського прилетів "чорний лебідь". Невеличкий такий, не критичний, напевне. Але чорний. І прилетів він звідти, звідки він не чекав. Як і буває з чорними лебедями. Нічого не передбачало такого розвитку подій сьогодні. Точніше, Зеленський не передбачав. Все ж ніби добре було. Високі рейтинги малюють. Довіру малюють. Політичні опоненти всі під шконкою, ніхто їм не вірить, особливо, якщо прочитати мантру про "28 років крали, брехали, а ці руки нічого не брали". Та й з самим вірусом проблем не було. Туристи з Китаю спокійно прилітали в Бориспіль протягом цього часу і нікому не було діла до них. Минулого тижня, щоправда, були якісь невеличкі протести в Обухові і в Шкло на Львівщині, але Зеленський цей сигнал проігнорував, списавши це на "політиків" і навіть пригрозив відвести хворих в Конче-Заспу до цих політиків. Не знаю про кого йому брехали "розвідники" (думаю, що нарощують ненависть до Порошенка), але я впевнений, що ніякі політики до цього не були причетні. Зрештою, вчорашні події на Полтавщині це доводять. Таким чином, предвісник прильоту чорного лебедя був проігнорований і списаний з порядку дня ймовірно через ненависть до Порошенка. Тому було вирішено розіграти черговий спектакль про милосердного батька нації. І щоб українці не згадували про випущений беркут, адвоката Януковича в ДБР, Медведчука в парламенті, Рабіновича на параді в Москві, захоплені позиції на фронті, Оман та інші зашквари, сьогодні мав бути знятий фільм про всепрощення, порятунок наших, як Батько Зеленський піклюється про українців. А вийшло те, що вийшло. Зганьбилися всі. Тепер про причини цієї ганьби. На мій погляд, таких причин є п'ять. Дві з яких - системні. Причина перша. Системна. Такого би ніколи не сталося 6 років тому, після Майдану, коли люди жертвували собою заради інших. Але саме системне руйнування ідей Майдану, які передбачали самопожертву заради вищих цілей, дискредитація позитивних суспільних процесів, повернення до совкової філософії "государство мнє обязано" й привело до такої деградації і оскотиніння суспільства. З іншого боку, саме така деградація і оскотиніння зробила Зеленського президентом. Саме халяви вимагали його виборці. Саме халяву він їм і пропонував. Причина друга. Системна Вірус ненависті. Останні 5 років суспільство живе ненавистю до інших представників суспільства. Зеленський, якому довірилося 3/4 українців, якби він був мудрим президентом, він би цю ненависть або направив в правильне русло (окупаційна армія на нашій землі), або б викорінював цю ненависть, змушуючи людей працювати на благо, творити, створювати. Але він, його люди й далі породжують, плодять ненависть всередині країни. Про його особисту ненависть до Порошенка я промовчу, але як можна не зауважувати і дозволяти своїм депутатам породжувати регіональні срачі, зокрема й щодо коронавірусу. Ось їх результ. Знову ж... з іншого боку, якщо б не вірус ненависті, то Зеленський би не став президентом. Саме через це, через його "вироки" його й обрали. Причина третя. Власне брехня самого Зеленського. Скажіть, а ви довіряєте чуваку, який наобіцяв три міхи, не зробив нічого і на прес-конференції присвяченій російській атаці по позиціям, щодо яких він САМ гарантував безпеку, де гусня захопила наші позиції, де є загиблі і поранені він розказує про провокації і "мір", паралельно роздаючи гарантії вже по коронавірусу? Причина четверта. Команда ідіотів. Впевнений, що цього всього би не було, якщо б людей евакуювали тоді, коли їх мали евакуювати, коли евакуйовували своїх громадян інші європейські країни, коли кількість заражених була 4 тисячі (зараз 80 тисяч), тобто, якщо б евакуювали 3-4 тижні тому. Впевнений, що цього всього би не було, якщо б цей процес провести правильно. Організували місце тут, швиденько поїхали, забрали, привезли, розмістили. Але це треба було зробити, для цього треба було провести організаційну роботу без піару, але головним був піар. Впевнений, що цього всього би не було, якщо б ідіоти з команди не розказували про те що це не вірус, то маркетинговий хід для продажу масок, не звітували би перед виборцями за захищені території, насміхаючись над жителями інших регіонів, якби не плодили брехню про місце розміщення (нафіга це було?), якби говорили з людьми, зі своїми виборцями, а не наганяли нацгвардію, якби роз'яснювали людям, а не ботами розганяли хйню. І причина п'ята. Володимир Зеленський. Чувак, ти зганьбився. В усьому. Ти аж ніяк не лідер нації, ніхто не почувається в безпеці за твоєю спиною. Вибачся і йди, забравши з собою всіх тих, кого ти привів. #читаємо_вголос Mason Lemberg

Сегодня целый день наблюдаю жалкие попытки белых польт списать этот гребанный стыд вокруг эвакуации наших из Китая на русских, Авакова, новосанжарских и винниковских рагулей. Нет, мои маленькие любители выбрать президентом морскую свинку и посмотреть, что из этого получится! Да, русские использовали повод по полной и у нас еще месяц будут сраться галичане с харьковчанами. Но первопричина не они. Панику, стыд, позор и мракобесие на местах вызвал не Аваков, не русские и не рагули. Вся эта безобразная возня с измученными людьми и озверевшим люмпеном – дело рук власти, за которую вы сначала топили, а теперь стыдливо отмазываете коварством русских. Это ваша власть, а не русские, не смогла организовать элементарную подготовку ОДНОГО из СОТЕН санаториев страны для приема на карантин ЗДОРОВЫХ граждан Украины, эвакуированных из Китая. Это ваша власть, а не новосанжарские рагули, больше недели искала самолет, чтобы вывезти людей из Китая. Это ваша власть не смогла показать по телевизору ничего более успокаивающего про вирус, кроме костюмов химзащиты от Авакова. И вся эта история со срачами, камнями в окна, бредом полуумных редутчиков о коронавирусе, который сыпется с неба с птичьими какашками, придумана только ради одного. Чтобы в день памяти героев Небесной сотни вы думали не о том, что их палачи отпущены Зеленским в Россию, а о том, какие в Новых Санжарах живут рагули. #читаємо_вголос Сергей Марченко

НОТКА ОПТИМІЗМУ Путін та Зеленський не вічні - переживемо їх також. Гарячій позиційній війні бути ще 6-8 років, не менше. Думаю, цей той термін, коли у Кремлі зрозуміють, що план не вдався і вкладати в нього гроші більше безперспективно. Москва зосередиться на підтримці промосковских маргиналів на кшталт партії Медведчука і ніколи не полишать наміру створити хаос в Україні - хто б не був її президентом. Ще я хочу відповісти тим, хто боїться приходу до влади цих самих медведчуків-рабіновичей-бужанських після недолугого президенства Зеленського і започаткування ними прокремлівського курсу. Чому ви думаєте, що українська нація, яка пережила ГУЛАГ, голодомор, московське іго та вікові гоніння, так просто складе руки? У багатьох виборців в голові каша, але останні дослідження показують: майже 70% українців за Євросоюз, а 52% - за НАТО. Не думаю, що в їх головах когнитивний диссосанс настільки сильний, що вони проголосують за промосковських посіпак. Helgi Sharp

Сергій Місюра Про інформаційну безграмотність і дибілізм. Декілька тижнів тому я на вихідних в Будапешті - чудове місто! Детальніше про поїздку буде трохи пізніше, але зараз хочу сказати, що кожен третій в туристичних точках що Буди, що Пешту - китаєць. Їх там дуже багато. Навіть в моєму готелі їх було чоловік з 10, але акустично - ціла рота. Ну дуже багато генерують слів)) Ви думаєте хтось їх боявся? Ніт! Хтось блокував аеропорти чи залізничні вокзали Будапешту, щоб хворі китайці не могли прилетіти/приїхати в місто? Ніт! Та всі і так знають, що китайців усюди більше ніж в самому Китаї. Що ми бачимо в українських реаліях? Я просто в шоці, тому що ця вся паніка, блокпости, рови і мітинги - то не з інтернету. То сарафанне радіо і телевізор. І як виявилось, до слів Зеленського на брифінгу після атака російських окупаційних військ, що він не дозволить блокувати евакуацію - нічого і не було чути про такі події. Люди ж, подивившись, дізнались, що хтось десь блокує. Потім ввечері новини - точно, в Тернополі мітинг. Після цього хвиля понеслась по інших селах і містах, бо там хтось запускав слух, що буде евакуація ХВОРИХ саме до них в село. Паніка йшла в основному від жінок, бо в них же діти, я же мать, і не дозволю в наше село ХВОРИХ з Китаю привезти і травити наших дітей! І постійно хтось накачував людей цією несусвітною брехнею, а жінкам звісно страшніше, ніж чоловікам. Ніяка влада на місцях, ніякий засіб масової інформації, ніякий орган не доклав зусиль пояснити людям, що то наші громадяни, наші українці, що вони здорові, перевірені в Китаї, але всеодно, задля безпеки, проведуть 2 тижні свого життя в карантині. Бо може вірус мутувати, бо такі протоколи задля недопущення пандемії. А головне, що евакуацію затягували саме під дати страшних подій на Майдані шестирічної давнини. Використати безграмотність інформаційну та дибільність деяких людей, які спроможні розвести паніку, бо чогось не розуміють. Затягнути евакуацію, нагнітати про смертельну небезпеку, яка може прийти з Китаю з кожного бачка і перебити інфоповід смертей Революції Гідності... Якби не було такої цілі - з людьми все можна було б спокійно вирішити, завчасно, без усіх мітингів. Просто задача інша була - показати дибільність чи маргінальність людей і затьмарити таку тяжку і сумну дату історії України...

Сьогодні, вночі 22 лютого, була здійснена невдала спроба прориву через лінію зіткнення диверсійно-розвідувальної групи збройних формувань Російської Федерації. Противник під прикриттям вогню зі стрілецької зброї намагався вийти на позиції українських захисників поблизу населеного пункту Новотошківське. Підрозділи Об’єднаних сил своєчасно виявили ворога та черговими вогневими засобами відбили атаку. У результаті бойового зіткнення ДРГ противника, зазнавши втрат, відступила. При цьому, ворог залишив на полі бою тіло загиблого російського найманця. Штаб ООС

Павло Бойко Україна сьогодні дуже нагадує темні віки середньовіччя. Тоді камінням закидали лікарів та абсолютно здорових людей з іншого селища. Потім йшли до міста та цілували хрести, що, звісно, призводило до спалаху епідемії бубонної чуми. Влада зовсім не розуміла що робити, та наказувала спалити відьом та вбити євреїв. Штучно було зроблено усе, щоб роздмухати полум’я паніки в нашій країні. По телебаченню транслювали один за одним апокаліптичні сюжети що ми усі помремо. Президент заявляє, що поселить евакуйованих в Конча-Заспі, як ніби це покарання для багатіїв. Дубинський кричить, що не дасть розміщувати у своєму районі. А потім ідіотська офіційна заява, що вибрали Санжари тому, що там легко локалізувати хворобу. І це при тому, що люди, яких привозять, не мають жодних респіраторних захворювань. Усі вони перед літаком пройшли огляд китайських медиків. По прибуттю буде розміщення не на карантин, а на обсервацію або, іншими словами, на 14 днів перевірки інкубаційного періоду хвороби. Загроза штучно перебільшена в сотні разів ( про це вище мій допис від 28 січня). Але маємо те що маємо. Нагнітання істерії. Літак нарізає кола. Бтр та поліція усюди. Каміння летить в автобуси. Сором, паніка та безлад. Це глибока криза здорового глузду та моральних властивостей. Але в першу чергу це повний провал та неспроможність влади реагувати на загрози.

Карл Волох - Чому ти так бісишся? - питають друзі ось уже рік. - Навіть якщо Зеленський справді такий хибний вибір, як ти твердиш, в українців є прекрасний досвід позбуватися поганих президентів, а цей набагато слабший за Януковича. Відповідаю. До наступного Майдану Путін готовий набагато ліпше, ніж до попередніх, і ми, наймовірніше, не вийдемо з нього без суттєвих втрат. Скажу більше: саме на цей сценарій, а не на «нахиляння» Зеленського він зробив ставку. Мій песимізм пов‘язаний, переважно, з тим, що за деякий (досить короткий) час ми опинимося в ситуації класичного цуґцванґу, коли обирати доведеться між двома абсолютно неприйнятними варіантами: залишити це непорозуміння при владі і спостерігати, як він непоправно нищить суверенітет - чи постати проти, розуміючи, що граємо за путінським сценарієм, кінцевий результат якого - та ж таки втрата суверенітету чи значної частини території. Те, що ви побачили в Санжарах - мініатюрна репетиція майбутніх подій. Поки що, правда, провокатори однотипні й без зброї, але інформаційний супровід (як удома, так і в світі) - цілком дорослий. Найгірше: я, поки що, гадки не маю, як уберегтися від цієї біди, бо не піддаватися на провокації ми не вміємо

МОРСЬКИЙ ТРИБУНАЛ ООН ВІДХИЛИВ СПРОБУ РОСІЇ УНИКНУТИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ДІЇ У КЕРЧЕНСЬКІЙ ПРОТОЦІ - МЗС Сьогодні Арбітражний Трибунал, сформований відповідно до Конвенції ООН з морського права, відхилив спроби Росії уникнути відповідальності за її поведінку в Азовському морі та у Керченській протоці. Про це йдеться в офіційному коментарі МЗС України. "Сьогодні Трибунал відхилив спроби Росії уникнути відповідальності за її поведінку в Азовському морі та Керченській протоці. Росія намагалася виключити ці два життєво важливі міжнародні водні шляхи зі сфери регулювання міжнародного морського права",- йдеться у коментарі. У МЗС наголосили, що Трибунал погодився з Україною - вимога Росії про статус внутрішніх вод не є належним приводом для заперечення юрисдикції, це питання слід вирішувати на стадії розгляду справи по суті. "Рішення означає необхідність здійснення юридичної експертизи незаконного будівництва Росією Керченського мосту та зупинок суден в Азовському морі, які завдають шкоди міжнародному судноплавству", - підкреслили в українському МЗС. Таким чином, наголошують у міністерстві, рішення Трибуналу підтверджує "наявний міжнародний консенсус щодо невизнання незаконної анексії Криму Російською Федерацією" і не підтримує вимогу Росії щодо суверенітету. "Сьогоднішнє рішення є прямим запереченням позиції Росії, що її односторонні дії захищені від юридичних оскаржень", - зауважили у міністерстві закордонних справ. Як зазначається, Україна здійснюватиме підготовку для належного представлення справи по суті перед Арбітражним трибуналом, а після вивчення письмових подань сторін Трибунал проведе слухання по суті. https://prm.ua/morskiy-tribunal-oon-vidhiliv-sprobu-rosiyi-uniknuti-vidpovidalnosti-za-diyi-u-kerchenskiy-prototsi-mzs/?fbclid=IwAR2KVANC-zaUacd1wpJP49Y1v02top3ejAxEHdSh6H0VRGKEnRhVjaKMKCg

Ми залишаємося заручниками примітивного погляду на оточуючий світ Яким ми не цікавимося, який ми не знаємо, який ми не розуміємо. І з незрозумілих причин хочемо, щоб цей світ цікавився нами і підтримував нас – коли мова йде про захід. Або відчепився від нас – коли мова йде про Росію. Росія не відчепиться від нас, тому що для Росії Україна – це просто втрачені російські території, які потрібно рано чи пізно повернути. Тому в українців є єдиний історичний вибір – або пручатися цій агресії, або погодитися з тим, що рано чи пізно українські землі, принаймні більша їхня частина, стануть частиною Росії чи частиною нової союзної держави, яку формує Росія. А захід цікавиться нашим суверенітетом тільки тоді, коли ми самі його обстоюємо, коли ми кажемо, що хочемо мати власну державу й не хочемо ставати частиною російського політичного проекту – і навіть готові за це вмирати. Якщо ми не готові до цього, то для заходу немає ніяких проблем в тому, що українські землі колись стануть частиною новою російської держави. Як би нам не говорили західні аналітики, політологи, що це посилить російську імперію, що це створить нові загрози для заходу… Нікому до цього не буде діла, коли мешканці територій, котрі хоче приєднати до себе Росія, не хотітимуть нічого цьому протиставляти. Це сумна істина для українців. Люди, які збираються тут залишатися у найближче десятиріччя, мають усвідомити, що вони будуть жити або в стані опору, конфлікту, протистояння – або будуть жити в Росії. Ніяких інших перспектив у цих людей немає. Якщо українці хочуть будувати Україну, то вони мають її будувати в таких умовах. Якщо вони не хочуть її будувати в таких умовах, то можуть спокійно погодитися з тим, що вони стануть громадянами Російської Федерації Віталій Портников